Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Конструювання змісту навчання↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7 Содержание книги Поиск на нашем сайте
Дидактичны матеріали – це Види ДМ Щоб отримати план, слід здійснити: - вибір необхідних змістовних елементів з теми і встановити типи існуючих між ними взаємозв'язків; - вибір послідовності викладу змістовних елементів і сформулювати заголовки, які об'єднують ці змістовні елементи за однорідними ознаками; - вибір рівня складності плану. Змістовними елементами з теми можуть бути події, поняття, об'єкти, факти і тому подібне. Стосунки між змістовними елементами з різних позицій досліджуються такими науками, як логіка і семантика. З позиції логіки поняттями є предмети, які відбиті у свідомості людини.
2.3. Конструювання змісту навчання. Аналіз учбового процесу показує, що об'єм інформації, яку дає майстер на цілий урок під час вступного інструктажу учні засвоюють не повністю, тобто вони не в змозі матеріал який викладають відразу осмислити і тримати усе в пам'яті. В процесі самостійної роботи вони змушені часто звертатися за консультацією до майстра, до учнів групи або виконувати учбово-виробниче завдання з порушенням раціональної послідовності, шляхом пробі помилок, виконуючи операції з низькою якістю. Тому доцільне використовувати індивідуальне інструктування учнів у вигляді інструкційно-технологічної документації. Розроблені інструкційні карти допомагають в початковий період навчання, а також при засвоєнні нових трудових процесів визначити сукупність і послідовність операцій, вибрати відповідний матеріал, встановити самоконтроль роботи. Наявність на робочих місцях інструкційних карт дає можливість учням получити необхідну інформацію в будь-який час, коли постала в цьому необхідність. Інструкційно-технологічна документація побудована таким чином, що учні получають знання не в готовому вигляді, а самі перед тим як приступити до роботи, повинні виконати якісь розумові операції - відповісти на питання, визначити послідовність і найменування операцій, підібрати матеріал і інструмент. Спочатку інструкційно-технологічна документація дається за докладним змістом, потім одні відомості скорочуються, а інші додаються з таким розрахунком, щоб в інструкційних картах були завдання для самостійного виконання. Виконуючи трудовий процес по технічній документації, учні запам'ятовують її структуру, принципи планування, що дає можливість на інші трудові процеси при самостійному плануванні. Така документація не тільки сприяє формуванню вмінь планувати особисту працю, але являється необхідним методичним посібником для майстра при поясненні етапів планування трудового процесу на вступному інструктажі. Аналіз інструкційно-технологічна документації показує, що інструкційна карта є не що інше, як алгоритм дії, орієнтовна основна в роботі.
Інструкційно-технологічна карта з організації монтажних та пусконалагоджувальних робіт електричних машин та трансформаторів повинна мати такі розділи, як - технічно-економічні показники показники монтажних робіт; - організація та технологія виконання монтажних процесів; - організація та методи праці робітників; - матеріально-технічні ресурси. 2.4. Проектування технологій МД Мотивація – це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, учинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату. У відповідності до діяльнісного підходу у вітчизняній педагогіці (В.Г. Леонтьев, А.К. Маркова, П.М. Якобсон та ін.), мотивація навчання визначається як складне психологічне явище, яке формується в навчальній діяльності і залежить від умов організації процесу навчання і активності студента в цьому процесі. З іншого боку – це система цілей, потреб і мотивів, які стимулюють людину успішно оволодівати знаннями, способами пізнання, забезпечуючи свідоме відношення до навчання, активність навчальній діяльності. Отже, навчальна мотивація залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів і проявляється в умовах навчальної діяльності, яку А.К. Маркова трактує як діяльність студента, яка протікає в рамках навчального процесу, активність студента по засвоєнню нових знань і оволодінню способами їх здобування При викладі даної теми буде наступна ціль мотивації – сформувати інтерес до вивченої теми «Організація монтажних та пусконалагоджувальних робіт електричних машин та трансформаторів», сформувати інтерес до майбутньої професійної діяльності – робітника за спеціальністю «Наладчик верстатів і маніпуляторів з програмним управлінням». У сучасній педагогічній і психологічній літературі виділяється два типи мотивації – зовнішня і внутрішня. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, здійснюваних у свідомості людини. Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, що відповідають вступній, поточній і заключній частинам заняття. Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню первісного бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчання. Основними методами її є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Мотивуючий вступ проводиться у формі бесіди або розповіді із застосуванням різних прийомів: віднесення до особистості учня, віднесення до ситуації, приголомшення, виступ із цитатою, питанням. Вступна мотивація методом демонстрації можлива, якщо відвідати підприємство, де використовується розглянута технологія й устаткування, а також шляхом демонстрації досліджуваного явища в лабораторії, на макеті. Поточна мотивація використовується для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності. Основними прийомами даної мотивації в процесі викладу нового матеріалу є такі: орієнтація змісту навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мовленні практичного використання теоретичних положень, які наводяться. Основними прийомами поточної мотивації на етапі формування і контролю діяльності є: надання права вільного вибору завдань, створення завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань, позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності. З перших тижнів навчання слід розкривати перед студентами суспільну значущість обраного ними фаху і необхідність розвитку своїх професійних якостей. Така робота має включати різні форми: зустрічі, дискусії, "круглі столи", вікторини, спілкування з визнаними і авторитетними спеціалістами, з випускниками минулих років тощо. Усе це сприятиме посиленню внутрішньої і зовнішньої мотивації студентів. Вибір способів реалізації мотивації при вивченні теми «Організація монтажних та пусконалагоджувальних робіт електричних машин та трансформаторів.» (табл.2.3) Способи реалізації мотивації при вивченні теми «ТЕХНОЛОГІЯ УКЛАДКИ ОБМОТОК В ПАЗИ ЯКОРЮ»
2.5 Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності (ООД) включає вибір типу навчання, його структурних елементів, а також методів і прийомів їхньої реалізації. Відомо три типи навчання: · неповна ООД (перший тип), · повна ООД у конкретному вигляді (другий тип), · повна ООД у загальному виді (третій тип). Елементами ООД є: 1. Образ кінцевого продукту або представлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні - це відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному - деякі зразки, макети, моделі); 2. Об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (у теоретичному навчанні-це умови задач, завдань, питання, сформульована проблема, а в практичному-заготівлі, матеріали, площадки для монтажу, пристрою, який варто відремонтувати і т.д.); 3. Засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки); 4. Технологія діяльності або представлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовність їхнього виконання, представлена у формі карт, таблиць, навчальних елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і інструкцій). Неповна ООД характеризується тим, що викладач, представляючи навчальний матеріал, показує вихідні дані, зразок кінцевого продукту, але не пояснює виконавчу частину дії. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», досить повільно. Повна ООД у конкретному виді характеризується наявністю всіх умов, необхідних для правильного здійснення діяльності, що подаються у виді готового алгоритму діяльності в приватній формі, стосовно деякої задачі. Повна ООД у загальному виді буде тоді, коли викладачем не даються готові орієнтири, а пояснюються лише принципи їхнього формування. Цей тип навчання має повний склад, орієнтири представлені в загальному виді, характерному для цілого класу явищ. У кожному конкретному випадку ООД при III типі навчання складається суб'єктом (тим, кого навчають,) самостійно за допомогою загального методу, що йому дається. У цьому випадку діям властива чіткість, швидкість, безпомилковість, стійкість, ширина переносу. Варто сказати, що вибір першого типу навчання, як правило, здійснюється в тому випадку, коли мається резерв навчального часу, матеріал або може бути засвоєний самостійно, або не має професійної значимості (тобто не передбачене відпрацьовування конкретних навичок). Другий тип навчання досить розповсюджений у системі ПТО. У результаті його використання учні подібно «зайцеві на барабані» здатні виконувати приватні дії. Вибір цього типу навчання доцільний у тому випадку, коли в рамках деякої теми вивчається незалежна від тих або інших ситуацій діяльність, або конкретні марки устаткування. Третій тип навчання використовується переважно у вищих навчальних закладах, коли видаються загальні алгоритми, характеристики, які учні самостійно переломлюються під змінюючи одна одну ситуації. Виходячи з аналізу групи треба вибрати другий тип навчання
Вибір методів та засобів формування ООД з теми «Організація монтажних та пусконалагоджувальних робіт електричних машин та трансформаторів»
2.6 Проектування технологій формування ВД Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тім, що пізнавальна діяльність і введенні в неї знання здобувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями якості дії, що слід сформувати, заздалегідь проектуються і закладаються в оперативну мету навчання: не тільки відомо які дії формувати, але і з якими загальнозначущими якостями. Ці якості докладно описані в характеристиці мети її еталонах, що включають зовнішні умови, результат і критерії оцінки дій, які слід сформувати. При цьому, поряд з конкретними якостями описуваних дій у меті навчання, існують загальновизнані якості, що повинні бути задані будь-яким діям, якщо ми хочемо навчити людину реальній діяльності. До яких загальновизнаним якостям відносяться: розумність, усвідомленість, узагальненість, критичність, освоєння і надійність дії. Забезпечення перерахованих якостей сформованої дії перешкоджає виникненню спокуси бездумного копіювання заданого або показаного зразка, огороджує від небезпеки сповзання до механічного натаскування на будь-яких шаблонах, формує гнучкого, здатного пристосовуватися до будь-яких умов, фахівця. У теоретичному навчанні, як і в практичному, формування діяльності здійснюється поетапно. При цьому кожний з даних етапів має свою мету, для реалізації якої існують визначені способи навчання. В таблиці приведена загальна характеристика способів навчання, що представлені через методи навчання й опис діяльності викладача стосовно до кожного з етапів формування діяльності. Одним з головних способів виконання дій у рамках теоретичного навчання є рішення задач. На кожнім з етапів засвоєння задачі виконують різноманітні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій, задачі служать для цілей створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість і т. ін.) До всіх задач і завдань пред'являється ряд вимог. Перше з них - це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друге - це відповідність задач етапові засвоєння, тобто в умові задач повинні знайти відображення мета і її характеристики. Рішення задач має важливе значення при вивченні технічних дисциплін: • задачі дозволяють конкретизувати знання учнів, допомагають побачити застосування загальних законів і закономірностей на практиці; • рішення задач сприяє більш глибокому і міцному освоєнню законів, закономірностей, розвиває логічне мислення, виробляє навички самостійної роботи, підвищує інтерес до предмета; • при рішенні задач здобувається ряд додаткових навичок (запис умови, ходу рішення, аналіз фізичного змісту, використання довідкової літератури, застосування систем одиниць СВ і т. ін.); • задачі є самою доцільною формою побудови навчального матеріалу. Вибір технологій формування ВД з теми «Організація монтажних та пусконалагоджувальних робіт електричних машин та трансформаторів»вказані у таблиці 2.5. таблиця 2.5.
2.7 Проектування технологій формування КД Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що варто зробити, щоб застосувати нові технології навчання. Діяльність по контролю можна розділити на наступні види: - контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по навчальній дисципліні, її розділу і темі, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеня досягнення їхніх цілей; - контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації і здійсненню контролю; - контрольно-аналітичну діяльність, тобто діяльність по аналізу й оцінці результатів навчального процесу і його корекції. Діяльність викладача по розробці системи контролю включає ряд етапів. Перший етап - аналіз мети навчання. Па даному етапі надзвичайно важливо проаналізувати мету кожного з рівнів засвоєння, для того, щоб здійснювати у відповідній послідовності і контроль формування умінь. Другий етап - вибір видів контролю. На даному етапі надзвичайно важливо охопити всі етапи навчання, не упустивши який-небудь. У цьому випадку необхідно таким чином побудувати систему контролю і продумати способи контролю, щоб викладач чітко одержав відповідь на питання: чи виконує учень ту дію, що намічено? Чи правильно її виконує? Чи відповідає форма дії даному етапові його засвоєння? Чи формує дія з належною мірою узагальнення, засвоєння? Третій етап - вибір способів контролю. Для даного етапу варто чітко виконувати вимоги до організації контролю: • на перших етапах процесу навчання контроль повинний бути поопераційним; • на початку матеріальної (матеріалізованої) дії і зовнішньомовного етапу, зовнішній контроль повинний бути систематичним: за кожним виконуваним завданням; • наприкінці цих етапів, а також на наступних етапах зовнішній контроль повинний бути епізодичним: за вимогою учня або при наявності в нього систематичних помилок. Четвертий етап - вибір засобів контролю. Основна увага приділяється виборові засобів контролю (контрольним питанням), тому що рішенню задач і завдань присвячений етап ФВД.
2.8 Розробка сценарію навчального заняття з теми «Організація монтажних та пусконалагоджувальних робіт електричних машин та трансформаторів»
Висновок У даній курсовій роботі була розроблена програма професійної підготовки робочого за фахом: ” Наладчик верстатів і маніпуляторів з програмним управлінням”. В якій були розглянуті галузі господарської діяльності фахівця, визначення видів діяльності робочого, розроблена характеристика трудових процесів. Також була побудована функціональна структура діяльності робочого. Були поставлені тактичні цілі навчання та вибрана система виробничого навчання. Були спроектовані дидактичні матеріали, план, поставлені оперативні цілі, проведений аналіз базових знань, проаналізовані технічні і дидактичні способи навчання, спроектована мотивація те технологія формування ООД, ВД, КД. Був розроблений сценарій навчального заняття та структура уроку. Даний курсовий проект може використовуватись у ПТНЗ та ліцеях.
Список літератури: 1. Методика професійного навчання: «Методичні вказівки з виконанням курсових робіт і дипломних робіт/Коваленко О.Е., Бєлікова В.В., Брюханова Н.О. – Харків: УІПА, 2003 – 102с. 2. Общая електротехніка М.П. Иванова, Киев 1966 3. Чуриков А.А. «Прибори та устаткування при проведенні автоматизованих систем контролю»
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи Досліднавантаження
Додаток А Урок 1. Серійна апаратура и прибори для пусконаладочних робіт Тип уроку – урок формування нових знань. На етапі формування ВД: метод навчання – рішення задач Умови задачі: Визначить допустимість перевірки вторинного прибору А542 з вхідним струмовим сигналом 0 – 5 мА мілівольт амперметром М2020. Для вирішення поставленої задачі перевіряємо виконання нерівності(7), прийнявши 1 C= 1/3. Для виміру струму до5 мА вольтамперметр встановлюють на під діапазон 6 мА. Так як мілівольт ампер М2020 (табл. 1) має клас точності 0,2, то на під діапазоні 6 мА абсолютна похибка становить 012, 0 6 002, 0 обр = ∆ мА.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 165; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.36.168 (0.015 с.) |