Порівняльні переваги у випадку множинності товарів

 

Маємо:

1. Дві країни А і В.

2. Кожна країна має один фактор виробництва – праця.

3. А і В мають можливість виробляти та споживати велику кількість товарів n різноманітних благ .

4. Технологія може бути охарактеризована витратами праці. al_i - ресурсний коефіцієнт країни А на окремий товар і. bl_i – ресурсний коефіцієнт країни В на окремий товар і.

5. Для аналізу торгівлі введено ще одну умову. Для кожного товару можемо ввести - затрати праці в країні А до затрат праці в країні В.

6. Номер товару відповідає величині .

 

Механізм торгівлі залежить від співвідношення зарплати в країні А до зарплати в країні В.

W – зарплата в країні А.

W* – зарплата в країні В.

 

Правило розподілення всесвітнього обсягу виробництва: Любий товар, для якого буде вироблятися в країні А, а любий товар, для якого , буде вироблятися в країні В, тобто там де це дешевше.

Витрати любого товару, припустимо товару і, - це затрати праці на одиницю продукції помножені на ставку заробітної плати. Тоді, витрати виробництва товару і в країні А буде: , а витрати виробництва товару і в країні В дорівнюватимуть .

Дешевше буде виробляти цей товар в країні А, якщо:

Країна В буде виробляти товар і, якщо:

Розрив в цьому ряду в точці, яка відповідає співвідношенню заробітних плат в обох країнах ряду і дає спеціалізацію в кожній країні.

А якщо співвідношення зарплат будуть дорівнювати співвідношенню затрат праці, то в даному випадку ці товари будуть вироблятися в обох країнах.

 

Приклад

Товар	ali	bli
Яблука
Груші
Ікра
Фініки
Банани			0,75

 

Для країни А максимальна перевага існує у виробництві яблук, а мінімальна перевага у виробництві бананів.

Який товар виробляти залежить від співвідношення зарплат. Якщо W>W*, то країна А виробляє яблука та груші, а країна В – ікру, фініки та банани, і навпаки.

В моделі з двома товарами зарплата обраховується в одиницях пшениці і сукна. Щоб знати співвідношення зарплат необхідно розглянути не тільки відносний попит на товари, а й відносний попит на працю, за допомогою якої були вироблені ці товари.

Залежність. Якщо праця стає дорожчою, то і товари дорожчають. Якщо зарплата зростає, то виробництво товарів в країні А зменшується і збільшується в країні В. А це веде до збільшення попиту на працю в країні В.

RD показує співвідношення сукупного попиту на працю в країні В до сукупного попиту в країні А (відносний попит на працю).

RS – відношення сукупної пропозиції в країні А до сукупної пропозиції в країні В (відносна пропозиція праці).

 

Відносна пропозиція праці визначається співвідношенням загальних розмірів робочої сили в країні А і В. Припустимо, що кількість потенційних людиногодин країни не змінюється разом з зарплатою, а відносна заробітна плата ніяк не впливає на відносну пропозицію праці, тому крива сукупної пропозиції вертикальна.

RD має ступінчату форму. Кожний раз, коли в країні А збільшується зарплата по відношенню до країни в країні В, то відносний попит на товари в країні А також буде падати разом з попитом на працю. Крім того, відносний попит на працю в країні А буде стрибкоподібно падати кожний раз, коли ріст зарплати робить виробництво даного товару більш дешевим в країні В.

Звідси, графік відносного попиту на працю має ступінчасту форму. Кожний раз, коли відносний попит не перетинає лінію відносної пропозиції у похилому сегменті, то характер спеціалізації країн не змінюється. Коли відносний попит перетинає відносну пропозицію на горизонтальному відрізку, тоді обидві країни вироблятимуть цей товар.

Рівноважна відносна зарплата визначається точкою перетину кривої відносного попиту та відносної пропозиції. Точні координати точки Е залежать від співвідношення розмірів країн (тобто від співвідношення кількості робочої сили у країні).

 

 

Лекція-3