Рівновага в умовах вільної торгівлі

 

 

 

Головною умовою для розвитку міжнародної торгівлі будуть різні відносні внутрішні ціни на товари в обох країнах.

- умови, щоб країна А експортувала товар Х.

- умова, щоб країна В експортувала товар У.

 

Перший графік

S_A – точка повної спеціалізації

D_A – економічна рівновага в країні А в умовах автаркії

Якщо відносна світова ціна на товар х більша ніж відносна внутрішня ціна на товар х в країні А, то ця країна буде зацікавлена в зміцненні структури виробництва.

S_AC_A –лінія світових цін.

OS_A – кількість виробництва товару х.

ОК – споживання.

КС_А – рівень споживання товару у в країні А.

KS_A – експорт товару х.

S_AKC_A – торговий трикутник країни А (показує обсяги експорту і імпорту країни). У випадку міжнародної торгівлі змінюється структура виробництва країни А і збільшується споживання.

Другий графік

S_B - максимальний рівень виробництва товару у в умовах вільної торгівлі

D_B – споживання в умовах автаркії

OS_B – рівень виробництва товару у в країні В (рівень виробництва товару х дорівнює нулю).

С_В – рівень споживання.

OR – рівень споживання товару у.

ON – рівень споживання товару х.

RS_B - експорт товару у.

RC_B – імпорт товару х.

S_BRC_B – торгівельний трикутник країни В.

 

Давід Рікардо писав, що співвідношення цін на світовому ринку повинно задовольняти наступну умову: рівноважні умови міжнародної торгівлі мають забезпечити збалансованість торгівельних потоків між країнами. Вартість обсягу експорту країни А дорівнюють вартості обсягу імпорту країни В і навпаки.

 

Правило Вальрасса:

Імпорт – експорт + чисті платежі дивіденди = чисті активи країн.

Чисті активи країн = активи нерезидентів – активи закордоном.

 

Графік. Відносні світові ціни після вступу у міжнародну торгівлю.

 

 

 

Q₁ – обсяг виробництва товару 1 країною І

Q₂ – обсяг виробництва товару 2 країною І

Q’₁ – обсяг виробництва товару 1 країною ІІ

Q’₂ – обсяг виробництва товару 2 країною ІІ

 

Міль: відносна ціна на світовому ринку на товар буде знаходитись між відносними внутрішніми цінами на цей товар у країнах.

Припустимо, що перша країна має відносну перевагу у виготовленні першого товару: і RD – відносний попит на товар, а RS – відносна його пропозиція. Відносна пропозиція першого товару залежить від відносних цін та відносної світової ціни. Теоретично можливо декілька варіантів.

1. Якщо світова ціна менша ніж відносна ціна на цей товар в першій країні, то цей товар взагалі не буде вироблятися, бо продавати його з прибутком нема куди, адже в світі лише дві країни. Обидві країни будуть спеціалізуватися на виробництві другого товару. (Графік відносно пропозиції товару 1 відсутній).
2. Якщо відносна світова ціна на товар 1 дорівнює його відносній ціні в країна І, то це означає, що працівники в країні І отримують таку ж ціну за товар 1, як і за товар 2. тому їм все одно, який з двох товарів виробляти. (Нижня горизонтальна частина графіка відносної пропозиції RS.) Країна І вироблятиме товари 1 і 2, а країна ІІ – товар 2.
3. Якщо відносна світова ціна на товар 1 більша його відносної ціни в країні І, то остання буде спеціалізуватися на виробництві товару 1. В той же час, доки світова відносна ціна товару 1 менша його відносної ціни в країні ІІ, країна ІІ буде спеціалізуватися на виробництві товару 2 (вертикальна частина кривої відносної пропозиції RS). Оскільки кількість трудових ресурсів в кожній країні обмежена, то при спеціалізації країни І на виробництві товару 1 обсяг його виробництва складає і при спеціалізації країни ІІ на товарі 2 обсяг його виробництва складає . Тому, відносний обсяг світової пропозиції першого товару складає .
4. Якщо відносна світова ціна товару 1 дорівнює його відносній ціні в країні ІІ, то країні ІІ байдуже, який товар виробляти: і за товар 1, і за товар 2 вона отримає рівну ціну (верхня горизонтальна частина відносної пропозиції). Країна І спеціалізується на виробництві товару 1, ІІ країна – на товарах 1 і 2.
5. Якщо відносна світова ціна товару 1 більша за його відносну ціну в країні ІІ і тим паче вища ніж в країні І, то обидві країни будуть спеціалізуватися на виробництві тільки товару 1, а товар 2 взагалі не буде вироблятися. Графік відносної пропозиції товару 1 прагне до нескінченності.

 

Таким чином крива відносної пропозиції являє собою лінію з двома горизонтальними відрізками, на яких відносна світова ціна дорівнює відносним внутрішнім цінам, і одним вертикальним відрізком, який показує, що обидві країни спеціалізуються на виробництві одного з товарів (ІІ країна – 2 товар, І країна – товар 1).

Крива відносного попиту показує ефект заміщення одного товару другим. Чим більше зростає крива пропозиції, тим менше купують товар. Якщо відносний попит перетинає лінію відносної пропозиції в межах вертикального відрізку, тоді кожній країні вигідно спеціалізуватися на товарах, у виробництві яких вона має відносну перевагу. Якщо відносний попит перетинає горизонтальну частину лінії відносної пропозиції, то в даному випадку немає сенсу торгувати цим країнам.