Інструкції до практичних робіт з методики

ІНСТРУКЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З МЕТОДИКИ

МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

ТЕМА: Відвідування уроку музики з метою спостереження педагогічних прийомів, методів і аналізу його структури.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

 

1. Дати оцінку основним методам виховання, використаним на уроці.

2. Визначте, в яких сполученнях використовував учитель методи, принципи та прийоми музичного виховання.

3. Яка ефективність використаних методів та прийомів на уроці?

4. Доцільність використання музичних та загально педагогічних методів на уроці.

5. В чому заключається творчий підхід учителя при виборі та реалізації методів, принципів та прийомів музичного виховання?

6. Визначте структуру уроку. Які характерні особливості уроку музику?

7. Як здійснюється на уроці музики індивідуальний, диференційований підхід?

8. Які вимоги до використання обладнання, його роль на уроці (інструмент, ТЗН, картки, нотні записи)? Підготовка учнів, учителя до уроку, початок, завершення уроку, оголошення теми, мети.

9. Чим відрізняється структура уроку в малокомплектній школі від звичайного уроку музики?

10. Чим відрізняється структура комплексного уроку з ритміки від звичайного уроку музики?

11. Яка роль нестандартних уроків з музики: уроку-концерту, уроку-казки, уроку-вікторини, уроку-подорожі в країну музики?

12. Чим виправдовує себе інтегрований курс навчання?

13. Чим відповідає структура уроку його типу?

14. Чи забезпечена цілісність та завершення уроку?

15. Яка структура уроків музики для 6-річок?

16. Чим відрізняється будова уроку у 6-річок від інших уроків?

17. Чи послідовно здійснюється розвиток музичних здібностей?

18. Вміння зберегти і посилити увагу учнів на уроці, направивши головне.

19. Які види музичної діяльності проходять з більшим ефектом?

20. Чи здійснюється принцип музичного виховання про єдність розвитку ладового, ритмічного почуття і відчуття форми?

21. Яку роль відіграють дидактичні ігри?

22. Як підтримується емоційний відгук, співпереживання?

23. Які методи, прийоми, принципи найбільш вдало використовується на уроці?

24. До якого типу уроку можна віднести даний урок в зв’язку з тематичною побудовою програми?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

ТЕМА: Відвідування уроку музики в початкових класах з метою спостереження методів роботи з хорового співу.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

 

1. Охарактеризувати прийоми по формуванню співацьких навичок /співацька установка, дихання, звукоутворення і звуковедення, дикція, чистота інтонування мелодії/, як основних складових хорового співу.

2. Дайте оцінку вокально-хоровим вправам, використаним при підготовчому етапі до хорового співу /спрямованість на формування співацьких навичок, відповідність тематиці уроку, емоційна насиченість, наявність чи відсутність гармонічної підтримки тощо/.

3. Визначте послідовність етапів роботи над піснею. Охарактеризувати, завдання кожного етапу.

4. Які методичні прийоми використав вчитель для засвоєння матеріалу при роботі над піснею та усуненню недоліків гучного співу?

5. Чи застосувався педагогічний показ під час роботи над піснею? З якою метою?

6. Розкрийте значення зорових уявлень учнів під час співу.

7. чи використовувався музичний та поза музичний досвідів школярів при роботі над піснею?

8. Яким чином проходив розвиток музичних здібностей?

9. Чи формувалися навички колективних дій в процесі хорового співу?

10. Роль диригентського жесту на початковому та заключному етапах роботи з твором.

11. Розкрийте значення музичної грамоти для поглибленого сприйняття вокального твору.

12. Чи застосовувалися прийоми розвитку творчих здібностей /вокальна імпровізація, підбір підголоску тощо/.

13. Визначте роль музичного супроводу при роботі над піснею, його значення в досягненні єдності художнього і технічного.

14. Дайте характеристику спілкуванню вчителя з дітьми, ступінь збагачення їх музичного досвіду, досягнення емоційного відгуку.

15. Чи здійснюється зв’язок з іншими видами музичної діяльності?

16. Чи формувалися у школярів критерії художньої оцінки і самооцінки? Їх аргументованість.

17. Розкрийте значення хорового співу у формуванні музичної культури молодших школярів.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

ТЕМА: Відвідування уроку музики в початкових класах з метою спостереження методів роботи зі слухання музики.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

 

1. В чому полягають особливості музичного сприймання в молодшому шкільному віці?

2. Зобразіть схематично основні етапи ознайомлення з музичним твором.

3. Дослідіть значення емоційно-образних порівнянь у вступному слові вчителя, його спрямованість та формування активного сприймання.

4. Змоделюйте процес музичного сприймання його стадіями.

5. Визначте методи роботи над музичним твором для досягнення розуміння змісту, муз. образу /пояснювально-ілюстративний, сугестивний, ігровий, проблемно-пошуковий, аналізу і синтезу, порівняння, варіювання, руйнування попереднього враження/ метод музичних колекцій, пластичне інтонування тощо.

6. Які елементи муз. грамоти були використані і які можна було використати на прикладі пропонованого музичного твору?

7. Чи передбачено дотримання принципу єдності емоційного і свідомого? Аргументуйте.

8. Як проходив розвиток психічних процесів /приймання, уява, пам'ять/ інтелектуальних процесів /аналіз, синтез, узагальнення, порівняння/ музично-творчих здібностей, художньо-творчого мислення, пізнавального інтересу тощо.

9. Чи присутній зв'язок зі спорідненим видами мистецтва /літературою, живописом/?

10. Чи існує зв'язок музичного матеріалу з тематичною будовою програми «Музика»?

11. Як проводився зв'язок з іншими музичної діяльності? Доцільність їх використання.

12. Охарактеризуйте критерії оцінювання діяльності учнів.

13. Дослідіть характер спілкування вчителя і учнів, прийоми, спрямовані на вміння висловлювати власну думку.

14. Чи досягнуто головної мети: отримати задоволення від музики, пробудити пізнавальний інтерес, виховувати морально-етичні, патріотичні почуття, художній смак, збагатити музичний досвід, світосприймання?

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

ТЕМА: Відвідування уроку музики в початкових класах з метою спостереження методів роботи з музичної грамоти та розвитку музичної творчості школярів.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

 

1. Класифікуйте знання з музичної грамоти за їх змістом /музично-історичні чи музично-теоретичні/.

2. Визначте і обґрунтуйте відповідність завдань з музичної грамоти до драматургії уроку.

3. Чи дотримано протягом уроку правило музичної підготовки, за яким знання й практичні навички з нотної грамоти мають набуватися у процесі спілкування з музикою? Наведіть приклади.

4. Чи відповідають знання з музичної грамоти програмовим вимогам для даного класу та тематичній структурі програми?

5. Визначте методи навчання музичної грамоти /порівняння, варіювання, моделювання, ігровий, абстрактно-теоретичний тощо/ графічний та пластичний/.

6. Чи ставив вчитель на меті збагачення слухового досвіду, емоційно-інтонаційного словника учнів через засвоєння музично-теоретичних понять?

7. Чи дотримано принципи доступності при формуванні знань з музичної грамоти.

8. Прослідкуйте зв'язок між видами музичної діяльності та дитячою музичною творчістю. Наведіть приклади.

9. Чи здійснювалось керівництво творчим процесом? Визначте його рівень /епізодично-поверхове, достатнє, надмірне/.

10. Чи працював вчитель над досягненням творчої співпраці з класом через емоцій налаштованість дітей на творчість їх упевненість у власних силах, психологічну рівновагу?

11. Якими критеріями користувався вчитель при оцінені музично-творчої діяльності молодших школярів? Чи присутня мотивація оцінки?

12. Як вчитель передбачив закріплення набутих знань, вмінь і навичок формування інтересу до предмета, розвиток розувомої активності школярів через домашні завдання?

13. Чи досягнута головна мета музичного виховання – формування музичної культури школярів через інтерес до навчального процесу та музики в цілому?

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

ТЕМА: Відвідування уроку музики в початкових класах з метою спостереження методів роботи з гри на дитячих музичних інструментах та музично-ритмічних рухів.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

 

1. Визначте педагогічну доцільність гри на ДМІ, як одного з видів музично-виконавської діяльності.

2. Вкажіть характер завдань цього виду діяльності /репродуктивний чи творчий/.

3. Дослідіть шляхи застосування гри на ДМІ в комплексі з іншими видами музичної діяльності молодших школярів. Визначте результативність їх і застосування при збагаченні музично-теоретичних знань та музично-слухових уявлень.

4. Розкриття значення колективних дій під час гри на ДМІ.

5. Чи доступне для дітей виконавство на ДМІ? Як вони орієнтуються у назвах інструментів, їх звучанні, способах звукобудування, правилах розташування в ансамблі ДМІ, чи мають необхідний рівень музично-теоретичних знань та музичних здібностей.

6. Наскільки логічно й доступно продуманий підготовчий етап до гри на ДМІ? Чи присутній власний показ учителя?

7. Чи спостерігається фактор співпраці вчителя та учнів, спільне бажання досягти результату.

8. Розкрийте значення впровадження в навчальний процес музично-ритмічних рухів, як одного з видів музично-виконавської діяльності.

9. Дослідіть які завдання моторно-рухового характеру використав вчитель на уроці і якою метою? Класифікуйте їх за способом дій /репродуктивні чи творчі/.

10. Чи спостерігалася узгодженість музично-ритмічних рухів з музичним супроводом? Доцільність власного показу вчителя.

11. Розкрийте значення індивідуального підходу до школярів з низьким рівнем координації та моторно-рухової активності. Визначте шляхи подолання названих ускладнень.

12. Чи спостерігалась емоційна налаштованість дітей на шкільну творчість емоційний відгук на пропоновану музику; вміння перевтілення відповідно музичного образу через творчу уяву?

13. Назвіть шляхи стабілізації моторно-рухової, психологічної, фізіологічної функції організму після емоційного сплеску.

14. перелічіть прийоми заохочення з арсеналу вчителя для активізації музичної виконавської діяльності школярів.

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

ТЕМА: Відвідування школи з метою спостереження позакласного музичного заняття з молодшими школярами.

 

ЗАВДАННЯ:

 

1. Яка форма позакласної роботи?

2. Чи присутній зв'язок музичних занять з позакласними.

3. З якою метою проводиться позакласне заняття?

4. Який виховний ефект отримали учні?

5. Реакція учнів, їх участь в проведенні заняття.

6. Індивідуальна робота, розподіл обов’язків, активізація ініціативи.

7. Емоційність сприйняття, доступність.

8. Насиченість заняття.

9. Обладнання.

10. Виховне значення заняття.

11. Чи спостерігалось задоволення потреб особистого контакту вихованців і педагогом, можливість дістати підтримку своїм діям?

12. Як здійснювалось стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів диференціація та індивідуалізація у виховний роботі?

13. Чи спрямований муз. репертуар на збагачення емоційно-інтелектуального досвіду школярів в сенситивний період?

14. Педагогіка стверджує, що навчальний матеріал і виховний процес взаємозв’язані. Обґрунтуйте власну думку.

 

 

ЗАВДАННЯ ПОКАЗОВОЇ ПРАКТИКИ

Відвідування показових уроків з музики в початкових класах з метою спостереження педагогічних прийомів, методів, форм роботи, структури уроків, особливостей музичного виховання.

 

СТУДЕНТИ ВЧАТЬСЯ:

- оформлювати та вести документацію (щоденник спостережень показових уроків);

- спостерігати дії вчителя та учнів при організації і проведенні уроку;

- аналізувати урок за відповідною схемою;

- робити письмовий аналіз уроку.

 

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ВМІТИ:

- характеризувати види музичного виховання;

- методи та прийоми музичного виховання;

- аналізувати особливості спілкування вчителя з дітьми, якість бесіди перед озвучуванням чи слуханням творів, роботу по збагаченню словникового запасу;

- визначити ступінь досягнення мети та завдань уроку;

- дозувати розподіл часу по структурні уроку;

- орієнтуватись у типах уроку відповідно місця в системі навчання;

- виділяти шляхи розвитку музичних та творчих здібностей школярів;

- аналізувати критерії оцінювання знань учнів;

- відшукувати зв'язок підпорядкування матеріалу уроку тематиці чверті;

ЗАВДАННЯ ПРОБНОЇ ПРАКТИКИ

Основними завданнями практики є:

 

1. Удосконалення умінь і навичок спостереження за навчально-виховним процесом і аналіз його результатів.

2. Озброєння учнів методами і прийомами проведення уроків і навичок керівництва пізнавальною діяльністю школярів в відношенні з їх віковими і індивідуальними особливостями.

3. Озброєння учнів методами і прийомами проведення позакласних занять по предмету і виховних заходів.

4. Вивчення творчого використання на практиці знань, одержаних при вивчені дидактики, окремих методик, теорії виховання.

 

В ході практики учні повинні володіти уміннями:

 

1. Планувати уроки і позакласні заняття по предмету.

2. Вибирати найбільш ефективні форми, методи і прийоми проведення уроків.

3. Працювати з методичною літературою, шкільними посібниками, використовувати дидактичні матеріали, наочні посібники, ТЗН, творчо відбирати матеріал до уроків і занять.

4. Організувати самопідготовку, вести суспільно-корисну і культурно-масову роботу з вихованцями в групах продовженого дня.

5. Розробляти і оформляти конспекти уроків, позакласних занять і виховних заходів і самостійно їх проводити.

6. Розробляти і виготовляти наочні посібники, дидактичні матеріали до уроків і позакласних занять.

7. Враховувати особливості фізичного і психологічного розвитку дітей шестирічного віку при виборі форм і методів роботи з дітьми підготовчих класів.

ПАМ’ЯТКА

МЕТИ УРОКУ

Основними завданнями сучасної школи є підвищення якості навчання та виховання учнів. Якість навчання і сприйняття залежить від багатьох факторів, в тому числі від рівня науково-методичної підготовки вчителя, його культурного світогляду і морального виховання. Щоб забезпечити міцність і дієвість знань, умінь і навичок, щоб матеріал засвоювався активно і вдумливо, потрібно урізноманітнити форми організації навичок, зробити їх вирішення комплексним на основі трьох основних функцій: навчальної, розвиваючої та виховної.

Правильне визначення мети уроку відіграє в навчанні і вихованні учнів важливу роль.

МЕТА – це пізнавальна діяльність педагога, це образ, якого вчитель бажає домогтися, і якому підпорядкована вся його робота на уроці. Мета повинна бути триєдина і максимально коректна.

МЕТА НАВЧАЛЬНА передбачає формування у школярів нових понять і способів дій, системи наукових знань:

- сформувати нове поняття …

- забезпечити засвоєння особливостей …

- викорінити прогалина в знаннях з теми …

- закріпити відомі способи дій …

- сформувати уявлення про …

- узагальнити і систематизувати знання з теми, …

- відпрацювати навички …

- навчити виконувати завдання про зразку, застосовувати знання в нові ситуації.

- сформувати естетичну оцінку …

- підвести до висновку …

- добитись засвоєння …

Не обов’язково ставити на кожний урок мету навчання, можна домагатись її протягом кількох уроків.

МЕТА РОЗВИВАЮЧА має на увазі розвиток психологічних, моральних якостей, інтелекту, музичних вмінь та навичок.

РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ

- формування умінь виділити головні шляхи і взаємовідношення між явищами

- розвиток умінь встановлювати єдині прикмети цілою, складати план вивченого матеріалу:

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ УМІНЬ

- розвиток умінь класифікувати факти, робити висновки;

- формувати уміння поєднувати аналіз і синтез;

- розвиток умінь планувати, спостерігати, оцінювати результат виконаних дій;

- експериментувати;

 

РОЗВИТОК САМОСТІЙНОСТІ

- розвиток ініціативи, впевненості в своїх силах;

- наполегливість, уміння долати труднощі;

- уміння володіти собою (витримка);

- формування емоційного відгуку;

 

МЕТА ВИХОВАННЯ – передбачає систематичну роботу по формуванню рис особистості, характеру протягом кількох уроків, чверті, півріччя, року.

ВИХОВАННЯ ПАТРИОТИЗМУ

- повідомлення знань з історії Батьківщини;

- події на сучасному етапі;

- формування зацікавленого ставлення до майбутнього країни;

- виховання почуттів гордості за свій народ;

- формування почуттів обов’язку перед Батьківщиною;

- формування інтересу до науки, культури і мистецтва других народів;

- формування глибокої поваги до людей праці;

ВИХОВАННЯ КОЛЕКТИВІЗМУ

- суспільне значимі мотиви поведінки;

- навички допомоги товаришам в навчанні і праці;

- чуття відповідності перед колективом;

- розвиток вимогливості до себе і товаришів;

- формування спільної думки;

- потреба відстоювати гідність свою і класу;

ВИХОВАННЯ ГУМАННОСТІ

- доброти, турботливого відношення до людей;

- поваги до старших;

- непримиримості до антигуманних проявів;

ВИХОВАННЯ МОТИВІВ ПРАЦІ

- формування бажання працювати;

- приносити користь за своїми можливостями;

- формування прагнень до високої якості результатів праці;

- виховання мотивів позитивного ставлення до навчання;

- формування пізнавальної потреби;

- формування духовних потреб особистості;

СХЕМА САМОАНАЛІЗУ УРОКУ.

1. Тема (по пам’яті) і місце уроку в системі уроків з даної теми.

2. Триєдина мета (по пам’яті) і тип уроку. Визначити рівень досягнення мети.

3. Повідомити розпланування часу на уроці і стан виконання плану, мотивувати можливі зміни в ньому чи недовиконання (по структурі).

4. Активність учнів протягом року.

5. Творчість у підготовці і проведені уроку.

6. Затруднення, які зустрілися при підготовці і проведенні уроку і чи вділося з ними справитися.

7. Як планувався і вдався контроль знань, умінь і навичок на уроці?

Об’єктивність оцінювання, мотивація.

8. Які висновки зроблені для себе надалі?

ДИДАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ.

1. МЕТОДИКА ПОСТАНОВКИ І ДОСЯГНЕННЯ ГОЛОВНОЇ ДИДАКТИЧНОЇ МЕТИ УРОКУ.
2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ НАВЧАННЯ.

 

Зв’язку з життям.

Проблемності в навчанні.

Доступності в навчанні.

Диференційованого підходу.

Систематичності й системності.

Науковості.

 

1. ОПТИМАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ.

 

Словесних: розповіді, пояснення, бесіди, стислої ділової викладки, діалогу, роботи з підручниками.

Наочних: ілюстрацій, таблиць, плакатів, демонструвань.

Практичних: вправ, лабораторних робіт, дослідів.

Пояснювально-ілюстративних.

Проблемно-пошукових.

Евристичних.

Індуктивних, дедуктивних, традуктивних.

Самостійної роботи.

 

4. ОПТИМАЛЬНІСТЬ КОНСТРУЮВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

 

Об’єм і інформаційна насиченість.

Співвідношення абстрактного і конкретного навчального матеріалу.

Присутність фактів і аргументацій.

Кількість нових або спеціальних понять, їх донесення до свідомості учнів.

Виділення головного, суттєвого і варіативність його представлення.

Концентрація розміщення.

 

5. ОПТИМАЛЬНІСТЬ ВИБОРУ ФОРМ НАВЧАННЯ.

 

Фронтальна робота.

Групова, парна, бригадна, ланкова форма.

Колективна робота.

Дифереційно-групова робота.

Ділові та рольові ігри на уроці.

 

6. РІВЕНЬ ЗНАНЬ УМІНЬ ТА НАВИЧОК.

 

Високий рівень всіх учнів.

Високий рівень окремих учнів.

Спільний хороший інтелектуальний фон уроку.

Хороші знання, уміння та навички більшості учнів.

Середній рівень знань.

Слабкі знання.

Масовий контроль знань з мотивацією.

Відповідність оцінок знанням учнів.

Характеристика специфічних (творчих знань учнів).

МЕТОДИЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ.

А. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

 

1.Чи правильно був визначений об’єм навчального матеріалу і наскільки глибоко викладена тема уроку?

2. Чи дотримувались і в якій системі вимоги дидактичних принципів, що складають зміст навчального матеріалу: системності і послідовності, науковості і доступності?

3. Чи не допущено вчителем фактичних і теоретичних помилок, неточні формулювання, неправильне використання термінів? Чи не залишав учитель без виправлень схожі помилки у відповідях учнів? Якщо виправляв, то якими засобами?

4. Чи був зміст логічно закінченим і в якій мірі він відповідав тематиці? Чи достатньо учнів усвідомили зв'язок між вивченим раніше і новим матеріалом?

5. В чому навчальна і виховна цінність матеріалу? Чи притримувався вчитель і в якій мірі вимог розвиваючого характеру навчання?

 

Б. СТРУКТУРА І ХІД УРОКУ.

 

1. Чи правильно вчитель вибрав структуру уроку, методи і прийоми навчання? Чи відповідають вони умовам їх використання? Чи врахував вчитель і в якій мірі психологічні особливості та рівень навчальної підготовки учнів?

2. Чи були зацікавлені учні темою і всім ходом уроку? В якій мірі? Якими засобами вчитель забезпечував інтерес і увагу учнів до уроку?

3. Скільки учнів було опитано і наскільки об’єктивним було оцінювання? Чи мотивувались вчителем оцінки? Яка якість знань учнів?

4. Чи був повністю використаний план уроку і наскільки рентабельно було використано час на уроці?

5. Чи володів вчитель педагогічним тактом і в якій мірі? Оцінка зовнішнього вкладу в вчителя, його дикція, звучання голосу, інтонація.

 

В. ЗАГАЛЬНІ ВРАЖЕННЯ ВІД УРОКУ.

1. Що можна взяти на уроці за зразок?

2. Чи потребує деяких виправлень, скорочень, доповнень?

3. Чого слід не допускати?

4. З чим категорично не можна погодитися?

 

ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ.

 

СУЧАСНІ ПІДХОДИ НА УРОЦІ.

2.1. Розвиток теоретичного підходу до діяльності учня.

2.2. Проблеми викладання знань.

2.3. Залучення учнів до самостійного пошуку в процесі викладання знань.

2.4. Логічна цілісність уроку.

2.5. Творче застосування знань.

ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ УРОКУ.

3.1. відповідальність матеріалу уроку навчальній програмі.

3.2. Доступність навчального матеріалу і його викладання.

3.3. Свідомість і активність учнів в процесі навчання.

3.4. Наочність навчання.

3.5. Облік вікових і регіональних особливостей.

3.6. Методи навчання: дедуктивні, традуктивні, пояснювально-ілюстративні, проблемно-пошукові.

3.7. Форми організації навчальної роботи: групові, бригадні, ланкові, диференційовані та ін.

3.8. Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок.

НАД ДОМАШНІМ ЗАВДАННЯМ.

5.1. Перевірка виконання домашнього завдання.

5.2. Зміст домашнього завдання: об’єм, доступність.

5.3. Робота вчителя по підготовці учнів до виконання домашнього завдання.

ДИСЦИПЛІНА.

7.1. Розвиток ініціативи, творчості, самостійності.

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ.

8.1. Культура мови вчителя і учнів.

8.2. Витримка, терплячість, поступливість у спілкуванні.

ВИСНОВКИ. ОЦІНКА ЗА УРОК.

ПРОПОЗИЦІЯ.

АНАЛІЗ УРОКУ ЗА ПРОБЛЕМОЮ

СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

1. Які форми співдружності вчитель використовує на уроці?

2. Які відношення між вчителем і учнями: напружені. Невизначені, агресивні, депресивні, врівноважені, насиль-підлеглі, ділові, інтимні, змістовні, доброзичливі?

3. Як виконують учні доручення вчителя (нервово, спокійно, довірливо, байдуже, з повагою, коректно)?

4. Як спілкуються діти між собою на уроці?

5. Як допомагають один одному?

6. Яку мету при цьому переслідують?

7. Хто з учнів працює над випереджаючим навчанням? Що вивчив наперед?

8. Що особливо сподобалось учням на уроці, а від чого вони б відмовились?

9. Чи отримали учні задоволення від уроку? Яку б вони поставили оцінку уроку за 10-бальною шкалою?

10. Який педагогічний такт вчителя? Чи завжди він на уроках ввічливий доброзичливий, тактовний?

11. Як би учні хотіли інакше побудувати урок і відношення зі вчителем?

12. Що вчитель хотів би змінити у відношеннях з дітьми?

 

Контроль навчання
ВИДИ	ФУНКЦІЇ	ФОРМИ
попередній поточний тематичний підсумковий	контролюючі навчальні діагностичні виховні	усна письмова пряма закодована

 

Оцінювання

Оцінка – бал

Оцінність судження

Самооцінка

ОЦІНЮВАННЯ УРОКУ

Оцінка «відмінно» ставиться за урок, на якому повністю вирішені всі поставлені перед ним навчально-виховні завдання; використані оптимальні методи і прийоми роботи; всі учні засвоїли теорії і навчались її використовувати, у них сформувались уміння і навички по темі; максимально активізувалась самостійна робота учнів; повторювався раніше пройденим матеріал витримана відповідність частин уроку; своєчасно дана домашня робота; використані необхідні і можливі наочні посібники і технічні засоби; об’єктивно виставлені та прокоментовані оцінки; студент-практикант не допустив ні одної фактичної, методичної і психологічної помилки і виявив високу загальну, педагогічну і мовну культуру.

Відмінний урок – це урок ефективний, який дає високий навчально-виховуючий результат, піднімаючий учнів на чергову ступінь в їх розвитку і вихованні, який сприяє пробудженню інтересу до предмету, до знань, що прилучає дітей до розумової праці, формує почуття патріотизму і других моральних якостей.

Відмінний урок – це урок яскравий, живий, оригінальний, емоційний.

Оцінка «добре» ставиться за урок, на якому повністю вирішені навчально-виховні завдання уроку, всі учні засвоїли теорію і можуть її використовувати, тобто у них сформувались вміння і навички з теми, повторювався раніше вивчений матеріал, активізувалась самостійна робота учнів; студент-практикант припустився незначних фактичних і методичних помилок, недостатньо витримана відповідність частин уроку («затягнуте» опитування, не чітке підведення підсумок уроку, не завжди переконливо прокоментовані оцінки).

Хороший урок – це урок, який задовольняє всі основні вимоги, що висуваються до відмінного уроку, але відрізняється недостатньою чіткістю в роботі студента-практиканта, незначними упущеннями організаційного характеру.

Хороший урок – це урок цікавий, живий, що не залишає учнів байдужими.

Оцінка «задовільно» виставляється за урок, на якому основні навчально-виховні завдання вирішені, мета уроку досягнута, учні зрозуміли новий матеріал і набули необхідних умінь та навичок, витримана відповідність основних частин уроку, в основному правильно виставлені і прокоментовані оцінки, використовувались наочні посібники і технічні засоби, повторювався раніше вивчений матеріал, але студент-практикант припускався незначних фактичних і методичних помилок, що знизували ефективність уроку, не підведений підсумок.

Задовільний урок – це урок в принципі ефективний, з позитивним результатом; це урок при проведенні якого студент демонструє добрі знання предмету і вміння правильно організувати навчально-виховну роботу. В той же час не уроці студентом допущені деякі незначні порушення вимог педагогіки, психології, методики. Робота на уроці носить недостатньо чіткий характер.

Оцінка «незадовільно» виставляється за урок, на якому: поставлені перед уроком навчально-виховні завдання невирішені (учні не зрозуміли матеріалу, не набули вмінь та навичок, з теми); студент-практикант припустився значних фактичних, методичних та інших помилок, не повторювався раніше вивчений матеріал, не активізувалась робота класу, була порушена відповідність частин уроку, а також допускались інші помилки, негативно вплинувши на результати уроку.

Оцінка «незадовільно» виставляється також за неявку на урок без поважної причини і без попередження, за не розроблений конспект або незадовільний конспект.

Незадовільний урок – це урок з якого видно, що студент ще не підготовлений до успішної навчально-виховної роботи в школі з причини слабкого знання уроку і методики його викладання, або недобросовісного відношення практиканта до своїх обов’язків.

 

МОВНИЙ ПРАКТИКУМ

Культура мовлення вчителя

Неправильно Правильно

 

Хто черговий? Хто черговий?

Розкрийте, розгорніть чи відкрийте зошити, книги. Відкрийте.

Покладіть, положіть чи поставте ручки. Покладіть.

Витріть, стеріть чи зітріть дошку чи з дошки. Витріть дошку,

але зітріть з дошки.

Підніміть, підійміть, здійміть чи піднесіть руку? Піднесіть.

Слідкуйте чи стежте по тексту. Слідкуйте за текстом.

Слухайте перше питання чи запитання? Запитання.

Переверніть чи перегорніть сторінку? Перегорніть.

 

Потрібно зробити зауваження

Не мішай Не заважай

Не списуй у товариша Не списуй від товариша

Відповідь невірна Неправильна

Тихше Тихо

Замовчить Замовкніть

Неправильно Правильно

Відповідати по бажанню За бажанням

По проханню старости На прохання старости

По програмі За програмою

По наказу За наказом

Згідно наказу Згідно з наказом

Години по фізиці Години з фізики

 

Рекомендована література

Базова

1. 1 Абдуллин Э.Б., Николаева E.B. Музыкально-педагогические технологии учителя музыки: Уч. пособие. - М., 2005.

2. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе. - М., 1983.

3. Гончаренко С.У. Методика як наука. - Хмельницький, 2000.

4. Гринчук І.П., Бурська О.П. Проблеми музичного мислення: теорія і методика розвитку. Діалектика музичного логосу й ейдосу: Навч.-метод. посібник. - Тернопіль, 2008.

5. Корыхалова Н. П. Интерпретация музыки. - Л., 1979.

6. Лосев А.Ф. Музыка как предмет логики // Из ранних произведений. - М.,1990. - С.195-392.

7. Масол Л.М. та ін.. Вивчення музики у 1-4 та 5-8 класах.: Навч.-метод. посібник для вчителя у 2 ч. - Харків, 2003.

8. Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. - М.,1976.

9. Михайличенко O.B. Основи загальної та музичної педагогіки: теорія та історія: Навч. посібник. - Суми, 2004.

10. Москаленко В.Г. Творческий аспект музыкальной интерпретации (к проблеме анализа): Исследование. - К., 1994.

11. Назайкинский Е.В. О психологии музыкального восприятия. - М.,1982.

12. Олексюк О.М. Музична педагогіка: Навч. посібник. - К., 2006.

13. Падалка Г.М. Музична педагогіка: курс лекцій з актуальних проблем викладання музичних дисциплін в системі педагогічної освіти/ За ред.. В.Г.Бутенка. - Херсон, 1995.

14. Ражников В.Г. Диалоги о музыкальной педагогике. - М., 1994.

15. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі: Навч.-метод. посібник. - Тернопіль, 2000.

16. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навч.-метод. посібник. - Тернопіль, 2000.

17. Рудницька О.П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти.-К., 1998.

18. Суханцева В.К. Музыка как мир человека. От идеи вселенной - к философии музыки. - К., 2000.

19. Тарапата-Більченко Л.Г. Філософія музики: Навч. посібн. - Суми, 2004.

20. Теилов Б.М. Психология музыкальных способностей // Избр. труды в 2 т. - М., 1985.-Т. 1.

21. Холопова В.Н. Музыка как вид искусства: Уч. пособие. - 2 изд. - М.,1994.

22. Цыпин Г.М. Музыкально-исполнительское искусство: теория и практика. - СПб,

23. 2001.

24. Школяр Л. и др. Теория и методика музыкального образования детей: Науч,- метод. пособие. - 2 изд. - М., 1999.

25. Якимчук С. Методика музичного виховання: Навч. посібник. - Рівне, 2003.

Допоміжна

1. Алексеев А.Д. История фортепианного искусства. Учеб. в 3 ч. - 2изд. - М., 1988.

2. Алиев Ю.Б. Настольная книга школьного учителя-музыканта. - М., 2000.

3. Бочкарев Л.Л. Психология музыкальной деятельности. - М., 1997. 43. Ветлугина H.A. Музыкальное развитие ребенка. - М., 1986.

4. Гадалова І.М. Методика викладання музики в початкових класах. - К., 1994.

5. Герцман Е. Античная музыкальная педагогика. - СПб, 1996.

6. Глазырина Е. Музыка в четвертом измерении (Вопросы методологии, теории и методики музикального обучения и воспитания школьников. - М., 2001.

7. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі: Метод, посібник - Тернопіль, 2003.

8. Дмитриева Л.Г., Черноиваненко Н.М. Методика музыкального воспитания в школе.-М., 1989.

9. Либерман Е. Творческая работа пианиста с авторским текстом. - М., 1988.

10. Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования: Сб. ст. /Сост. Л.И.Дыс. - К., 1989.

11. Бонфельд М. Ш. Музыка: Язык. Речь. Мышление: (опыт системного исследования музыкального искусства). - М.,1991.

12. Кадцин Л.М. Музыкальное искусство и творчество слушателя: Учебн. пособие для вузов. - М., 1989.

13. Ковальова C.B. Сучасна післядипломна освіта педагога-музиканта.: Навч.-метод посібник. - Біла церква, 2007.

14. Масол Л.М., Очаківська Ю.О. Предметний тиждень. Музика: у двох частинах. Методичний посібник для вчителів. - Харків, 2005.

15. Медушевский В.В. Интерпретация музыкального произведения в контексте культуры. - М., 1994.

16. Михайличенко О. Нариси з історії музично-естетичного виховання молоді в Україні (друга половина XIX - початок XX ст. - К., 1999.

17. Музыкальное образование в школе/ Под ред. Л.В. Школяр. - М., 2001.

18. Назайкинський Е.В. Звуковой мир музыки. - М., 1988.

19. Нейгауз Г.Г. Об искуссстве фортепианной игры. - М., 1982.

20. Орлов Г.А. Древо музыки. - Вашингтон-Ленинград, 1992.

21. Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. - К., 1982.

22. Петрушин В.И. Музыкальная психология: Учебн. пособие. -М., 1997.

23. Печерська Е. П. Уроки музики в початкових класах: Навч. посібник. - К., 2001

24. Побережная Г. Музыка в детской душе. - К., 2007.

25. Саранцев Г.И. Методология предметных методик обучения //Педагогика. - 2000. -№8.-С. 16-23.

26. Терентьєва H.A. Художественно-творческое развитие младших школьников на уроках музыки в процессе целостного восприятия искусств. - М., 1990.

27. Уланова С. І. Нариси історії європейської музичної освіти і виховання: Від античності до початку XIX століття. - К., 2002.

28. Цыпин Г.М. Музыкант и его работа. - М.,1988.

29. Шип С. В. Музыкальная речь и язык музыки. - Одесса, 2001.

30. Шип С. Як передати словами зміст музики? // Мистецтво та освіта. - 2001. - № 2. -С. 8-12.

31. Шульпяков О. Музыкально-исполнительская техника и художественный образ. - Л., 1986.

32. Харнонкурт Н. Музика як мова звуків. Шлях до нового розуміння музики. - Суми, 2002.

33. Аркас Микола. Історія України-Русі. К.: Вища шк., 1990. – 456 с.

34. Бондар В.І. Ефективні технології навчання студентів. – К., 1996. – 129 с.

35. Гнидь Б.П. Історія вокального мистецтва. Підручник. – К.: НМАУ, 1997. – 320 с.

36. Горбенко С.С. Дитяче хорове виховання в Україні. Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1999. – 253 с.

37. Державна національна Програма “Освіта”. Україна ХХІ століття. К.: Райдуга, 1994. – 61 с.