Інструкційна карта практичного заняття

З спортивної медицини

Тема заняття:

“Визначення рівня фізичної працездатності

по тесту PWC_{17 0”}

 

 

Цілі заняття:

- метою тестування на заняттях фізичною культурою й спортом є оцінка функціонального стану систем організму й рівня фізичної працездатності (тренованості);

- оволодіння методикою проведення тесту та вміння аналізувати отримані дані.

 

 

Рекомендована література до теми

“Визначення рівня фізичної працездатності

по тесту PWC_{17 0”:}

1. Дембо А.Г. Врачебный контроль в спорте. М.:Медицина, 1988.-С. 126-161.

2. Детская спрортивная медицина /Под ред.С.Б. Тихвинского, С.В. Хрущева. М.: Медицина, 1980.- С. 171-189, 278-293.

3. Дубровский В.И. Спортивная медицина. М.: Владос, 1998. С. 13-17, 199-238.

4.Карпман В.Л.и др. Тестирование в спортивной медицине. М.:ФиС, 1988. С. 20-129.

5.. Спортивная медицина /Под ред.А.В.Чоговадзе. М.: Медицина, 1984.- С.123-146, 146-148, 149-152.

7. Спортивна медицина / Под ред. В.Л. Кармана. М.: ФиС, 1980.-С.117-126.

8. Физическая культура: Учебное пособие / под ред. В.А. Коваленко. -М.:Изд-во АСВ, 2000.-С. 189 –194.

Практичні завдання

Завдання 1. Визначення рівня фізичної працездатності

по тесту PWC_{17 0}

Ціль: освоєння методики проведення тесту й уміння аналізувати отримані дані.

Для роботи необхідні: велоергометр (або сходинка, або бігова доріжка), секундомір, метроном

Варіант.№ 1 (з велоергометром).

Випробуваний послідовно виконує два навантаження протягом 5 хвилин з 3-хвилинним інтервалом відпочинку між ними. В останні 30 секунд п'ятої хвилини кожного навантаження підраховується пульс (пальпаторно або електрокардіографічним методом).

Потужність першого навантаження (N1) підбирається по таблиці залежно від ваги тіла обстежуваного з таким розрахунком, щоб наприкінці 5-й хвилині пульс (fl) досягав 110...115 уд./хв.

Потужність другого (N2) навантаження визначається по табл. 2 залежно від величини N1. Якщо величина N2 правильно підібрана, то наприкінці п'ятої хвилини пульс (f2) повинен скласти 135...150 уд./хв.

Таблиця 1

Потужність першого навантаження, що рекомендується для визначення PWC170 у спортсменів різної ваги (по Білоцерківському)

 

Вага тіла в кг	59 й менш	60-64	65-69	70-74	75-79	80 й більш
Потужність першого навантаження, кгм/ хв (N1)

Таблиця 2

Орієнтовні значення потужності другого навантаження

(у кгм/хв), що рекомендуються при визначенні PWC170

 

Потужність роботи при першому навантаженні, кгм/хв	Потужність N2, кгм/хв
ЧСС N1, уд /хв
80-89	90-99	100-109	110-119	120-129

 

Для точності визначення N2 можна скористатися формулою:

N2 = N1 х [1 + (170 - f1) / (f1 - 60], де N1 - потужність першого навантаження, N2 - потужність другого навантаження, f 1- ЧСС наприкінці першого навантаження, f 2- ЧСС, наприкінці другого навантаження.

Потім по формулі обчислюють PWC170

PWC₁₇₀ = N1 + (N2 - N1) х [(170 - fl) / (f2 - f1)].

 

Таблиця 3

Середні величини PWC170 у спортсменів

(по Карпману)

 

		PWC170
Спортивна спеціалізація	кгм/мин±m	Межі коливань	На 1 кг-ваги тіла ± m
Лижники	1760 ±305	1140...2328	25,7 ±4,6
Ковзанярі		1160...2328	24,0 ± 3,5
Легкоатлети (біг на сред. дасть.;	1694 ±35	1200...2400	24,2 ±1,9
Велосипедисти	1670 ±287	1220...21 30	22,6 ± 3,9
Баскетболісти	1625 ±306	950... 2241	18,7 ±2,8
Ватерполісти	1637±219	1328...2190	19,1 ±2,5
Веслярі	1919 ±249	П25...2100	21,6±2,2
П'ятиборці	1594 ±265	1145...2236	21,7 ±2,6
Спортивна ходьба	1548 ±216	1250... 1867	22,5 ±2,1
Футболісти	1529 ±195	1200..19Ю	21,7±2,5
Хокеїсти	1428 ±475	489...1810	20,1 ±2,72
Борці	1370 ±310	976...2 150	18,6 ±2,5
Тенісисти	1280 ± 284	990...1800	18,4±З,5
Важкоатлети	1148 ±224	750... 1332	15,16 ±1,6
Гімнасти	1044 ±150	793...1400	16,5 ±2,0
Боксери	1360 ±335	948...24S6	20,2 ±2,35
Стрибуни у воду	1195 ±190	868...1518	17, 7-2,1

Варіант № 2. Визначення величини PWC170 за допомогою степу-тесту.

Хід роботи. Принцип роботи такий же як у роботі № 1. Швидкість сходження на сходинку при виконанні першого навантаження становить 3...12 підйомів у хвилину, при другому - 20…25 підйомів у хвилину, Кожне сходження виробляється на 4 рахунки на сходинку висотою - 45 см: на 2 рахунки підйом і на наступні 2 рахунки - спуск. 1-е навантаження - 40 кроків у хвилину, 2-е навантаження - 90 (на ці цифри встановлюють метроном). Пульс підраховується за 10 секунд, наприкінці кожного 5-хвилинного навантаження.

Потужність виконуваних навантажень визначається по формулі:

N =1,3hxnxР,

де h - висота сходи у м,

n - кількість підйомів у хвилину, Р - вага тіла обстежуваного у кг, 1,3 - коефіцієнт. Потім по формулі обчислюють величину PWC170 (див. варіант № 1).

Для визначення фізичної працездатності по тесту PWC170 (V) зі специфічними навантаженнями необхідна реєстрація двох показників: швидкості руху (V) і частоти серцевих скорочень (f). Для визначення швидкості руху за допомогою секундоміру точно зафіксувати довжину дистанції (S у м) і тривалість кожного фізичного навантаження (f у сек.)

V=S/f, де V - швидкість руху в м/с.

Частота серцевих скорочень визначається протягом перших 5 секунд відбудовного періоду після бігу пальпаторним або аускультативним методом.

Перший забіг виконується в темпі «перегони підтюпцем» зі швидкістю, рівної 1/4 від максимально можливої для даного спортсмена (приблизно кожні 100 м за 30-40 секунд).

Після 5-хвилинного відпочинку виконується друге навантаження зі швидкістю рівної 3/4 від максимальної, тобто за 20-30 секунд кожні 100 м.

Довжина дистанції 800-1500 м.

Розрахунок PWC170 розраховують по формулі:

PWC170(V) = V1 +(V 2-Vl)x[(170-fl)/(f 2-fl)].

де VI і V2 - швидкість руху в м/с,

fl і f2 - частота. пульсу після якого забігу.

Завдання: зробити висновок, дати рекомендації.

Після виконання завдання по одному з варіантів варто зрівняти отриманий результат з таким у відповідності зі спортивною спеціалізацією (табл. 3), зробити висновок про рівень фізичної працездатності й дати рекомендації з її збільшення.

 

ТЕМА “ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ

СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ” (2 години)

Тип заняття: практичне заняття (формування та застосування знань, умінь і навичок).

Практичне заняття є структурним елементом модуля В.

 

Навчально-методичне забезпечення заняття:

Наочність: структурно-логічна схема вивчення теми, схема розташування кровоносної системи людини.

Роздатковий матеріал: інструкційні карти практичного заняття

Опорні поняття: міокард, артеріальний тиск, ексрасістолія, ударний обсяг крові, сістола, аритмія.

ПЛАН

1. Введення.

2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.

3. Особливості серцево-судинної системи.

Цілі заняття:

- активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, сприяти розвитку та застосуванню їхніх дослідницьких умінь і навичок набутих під час вивчення інших дисциплін;

- володіння методами дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.

Теоретичне обґрунтування:

Студенти повинні володіти методичними навичками проведення окремих проб, що характеризують стан серцево-судинної системи, оцінювати отримані результати, використовуючи їх у практиці фізичного виховання й реабілітації. Система кровообігу у значній мірі визначає адаптацію організму до фізичних навантажень, тому контроль за її функціональним станом дуже важливий у практиці фізичного виховання й фізичної реабілітації. Із цією метою використовуються прості й складні методи дослідження, у тому числі й інструментальні. Спочатку дослідження проводять збір анамнезу, у якому уточнюється наявність серцево-судинної патології (ревматизм, пороки серця, гіпертонічна або гіпотонічна хвороба). Найбільш доступними для фахівця з фізичної реабілітації та фізичного виховання є наступні показники: частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), величина ударного і хвилинного обсягу кровообігу.

Варто підкреслити, що для більш повної характеристики діяльності якої-небудь системи організму, варто зіставити досліджувані показники у стані спокою, а також до й після виконання фізичного навантаження (стандартної, додаткової або спеціальної). Необхідно також визначати тривалість відновлення цих показників до значень, що передували дослідженню.

Для роботи необхідно: секундомір, фонендоскоп, сфігмоманометр.

Алгоритм виконання завдань. Протягом заняття студенти розподілившись попарно, виконують завдання дослідження серцево-судинної системи. Отримані результати зіставляють із нормативними.

У результаті засвоєння матеріалу заняття студент повинен:

Знати: