Протокол до роботи із завдання № 8

1. Прізвище, ім’я, по батькові.

2. Вік.

3. Вид спорту, розряд, стаж.

4. Кращі результати (коли показані).

5. Виступи в змаганнях в останні 1,5-2 місяці, тривалість різних періодів тренування й кількість тренувань згідно періодів, застосовувані засоби.

6. Перерви в тренуванні (коли й чому).

 

7. Зміст заняття, на якому проведене спостереження, час проведення заняття, дата.

8. Самопочуття, настрій, скарги до заняття, після його закінчення.

Різниця в показниках ЧСС і артеріального тиску до й після проби заноситься в нижченаведений графік для визначення типу відповідної реакції на навантаження. Позначення на графіку: по горизонталі (осі абсцис) - час: по вертикалі (осі ординат) - різниця ЧСС, максимальний та мінімальний артеріальний тиск на кожній мінуті відбудовного періоду стосовно вихідних величин.

 

ЧСС,	Артеріальний тиск
-10	12345 t,хв
-20

 

-30

 

-40

 

 

Для оцінки впливу фізичних навантажень, виконаних протягом заняття, необхідно зрівняти пристосувальні реакції до додаткового навантаження до й після заняття. При цьому можливі три варіанти відповідних реакцій на додаткове навантаження.

1. Характеризуються незначними відмінностями в пристосувальних реакціях на додаткове навантаження, виконану до й після тренування. Можуть бути тільки невеликі кількісні розходження в зрушеннях пульсу, артеріального тиску й тривалості відновлення. Така реакція спостерігається у спортсменів у стані гарної тренованості, але може бути в недостатньо тренованих спортсменів при невеликому тренувальному навантаженні.

2. Характеризуються тим, що на додаткове навантаження, яке виконується після тренування, відзначаються більш виражені зрушення в реакції пульсу, тоді, як максимальний артеріальний тиск підвищується незначно. Тривалість відновлення пульсу й артеріального тиску збільшується. Така реакція свідчить про недостатню тренованість, а в окремих випадках спостерігається й у добре тренованих після надмірно великого навантаження.

3. Характеризується більш вираженими змінами реакції на додаткове навантаження після тренування: різко зростає пульсова реакція, з'являються атипичні види (гіпотонічний, діатонічний, гіпертонічний, реакції зі східчастим підйомом максимального артеріального тиску), період відновлення подовжується. Цей варіант свідчить про значне погіршення функціонального стану спортсмену, причиною чого може бути недостатня його підготовленість, перевтома або надмірне навантаження на занятті.

Лікарсько-педагогічні спостереження також проводяться з повторними специфічними навантаженнями (відповідно до обраного виду спорту) для оцінки рівня спеціальної тренованості в природних умовах підготовки. Методика, подібних спостережень і аналіз результатів докладно викладені в навчальній літературі [3, 6, 7].

 

ТЕМА “ВИВЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НЕРВОВОЇ ТА МЯЗОВОЇ СИСТЕМ ” (2 години)

Тип заняття: практичне заняття (формування та застосування знань, умінь і навичок).

Практичне заняття є структурним елементом модуля В.

Навчально-методичне забезпечення заняття:

Наочність: структурно-логічна схема вивчення теми.

Роздатковий матеріал: інструкційні карти практичного заняття.

Опорні поняття: нервова система, неврологічний анамнез, рефлекс, аналізатор.

ПЛАН

1. Введення.

2. Методи дослідження функціонального стану нервової та нервово-м’язової систем.

3. Особливості нервової системи.

Цілі заняття:

- оволодіння методами дослідження функціонального стану нервової та нервово-м’язової систем;

- активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, сприяти розвитку та застосуванню їхніх дослідницьких умінь і навичок набутих під час вивчення інших дисциплін.

Для роботи необхідно: кистьовий динамометр, кутомір, секундомір, міотонометр.

Алгоритм виконання завдання. Протягом заняття студенти розподілившись попарно, виконують завдання дослідження нервової та нервово-м’язової систем..