Поділ потреб організму тварини на підтримуючу і продуктивну частину умовний, тому що функції життєдіяльності тварин і вироб-

До поживних речовин відносяться компоненти їжі (білки, жири, вуглеводи, які після їх вживання розщеплюються в шлунково-кишковому тракті. Білки розщеплюються до амінокислот і поліпептидів, жири до гліцерину і жирних кислот, вуглеводи - до моносахаридів і глюкози. Після розщеплення вони всмоктуються в кровоносну і лімфатичну систему і таким чином, засвоюються організмом. надійшли в організм живильні речовини беруть участь в обміннихперетвореннях, необхідних для відновлення клітин і тканин.

Тваринам, розводяться в неволі, необхідні корми тваринного походження. Травний тракт їх мало пристосований до переварювання рослинної їжі, що містить клітковину. Основу корму звірів складають продукти тваринного походження - м'ясо домашніх тварин, молочні та рибні корми, на їх частку доводиться більше 70% загальної калорійності раціону. З рослинних кормів використовують крупу та борошно. Для нормального розвитку тварин і правильних фізіологічних функцій їх організму потрібні додаткові корми, до складу яких включають різні мінеральні речовини, кухонну сіль, кісткову муку. Крім того, організму тварин необхідні вітаміни, які додають у вигляді комплексів вітамінів або багатих вітамінами кормів.

Для складання раціону необхідно знати:

• норму годівлі;

• поживність кормів;

• наявність кормів у господарстві;

• які корми, і в якій кількості можна згодовувати даним тваринам (структура раціону, орієнтовані добові даванки).

Тип годівлі залежить від виду основного корму у раціоні (силосний, сінажний, напівконцентратний та інші). Годівля, яка має певні якісні та кількісні особливості, тобто характеризується систематичним використанням окремих кормів, називається типовою.Кожному типу годівлі відповідає певна структура раціону, яка показує співвідношення окремих груп або видів кормів у ньому енергетичною цінністю і виражена у відсотках.

Організація нормованої годівлі, крім визначення норм годівлі та складання раціонів, передбачає підготовку кормів до згодовування, послідовність згодовування, кратність і спосіб годівлі. Для нормованої годівлі необхідно, щоб тварини були розділені на однорідні за віком, фізіологічним станом і продуктивністю групи. Для кожної з цих груп складають раціон, збалансований відповідно до їх середніх потреб. Корми роздають відповідно до розпорядку дня, вустановлені години.

Неповноцінна годівля приводить до зниження продуктивності, прохолосту маток і збільшення тривалості міжотельних періодів, підвищеної витрати кормів на одиницю продукції. Найменше поживних речовин тварина потребує тоді, коли перебуває в стані спокою, не виробляє продукції і не виконує відповідної роботи. Годівля, яка підтримує життя тварин, забезпечує роботу внутрішніх органів і виділення певної кількості тепла для підтримання нормальної температури тіла, називається підтримуючою.

Поділ потреб організму тварини на підтримуючу і продуктивну частину умовний, тому що функції життєдіяльності тварин і вироб-

ництво продукції взаємопов'язані. Кількість поживних речовин, пот­рібних тварині, визначають у иауково-господарських та балансових дослідах.

Важливою речовиною, що бере участь у фізіологічних процесах організму є вода. Велика рогата худоба споживає в середньому у розрахунку на 1 кг сухої речовини корму 2-5 кг води, свині - 2-4, коні і вівці - 2-3 кг залежно від температури води та навколишнього середовища. Потреба тварин у поживних речовинах і воді залежить від живої маси, продуктивності, фізіологічного стану, м'язової діяльності, видових і породних особливостей, вгодованості, температури середовища та інших факторів.

Репродуктивні особливості сільськогосподарських тварин, що є основою збільшення їх поголів'я, залежать від умов живлення. Формування статевих клітин, запліднення, розвиток ембріона і статеві функції дорослих тварин значною мірою визначаються рівнем і якістю годівлі. Недостатня за рівнем загальної (енергетичної) поживності годівля послаблює життєві та відтворювальні функції тваринного організму. У самок припиняються овуляції, у самців втрачається статеве збудження, відбувається дегенерація статевих клітин і атрофія сім'яників. Недостатня годівля вагітних тварин подовжує період вагітності, призводить до народження слабкого приплоду. Шкідливою є і надмірна годівля, яка призводить до ожиріння, зниження відтворю-вальної здатності та молочності самок.

Потребу тварин, що ростуть, у поживних речовинах, слід розглядати, виходячи з мети, яку ставлять при їх вирощуванні (для ремонту стада чи на м'ясо). Потреба лактуючих тварин у поживних речовинах залежить від їх живої маси, продуктивності і складу молока, а у тварин на відгодівлі вона значною мірою залежить від віку і інтенсивності їх росту.

Протеїн корму має дуже важливе значення для життєдіяльності організму тварини. Він необхідний для синтезу білків тіла, молока, яєць. Ферменти, гормони, імунні тіла - це також білки, що виконують каталітичну, регуляторну, захисну та інші функції в організмі.

До біологічно активних речовин (БАР) кормів належать вітаміни, ферменти, гормони. Серед БАР виключно велике значення належить вітамінам, які в тваринному організмі беруть участь у каталітичних реакціях і регуляції всіх життєвих процесів. Нестача в кормах вітамінів, в першу чергу A, C, комплексу B, D тощо та інших БАР, спричиняє важкі порушення життєдіяльності тваринного організму, тому важливо знати їх вміст в кормах.

Сира клітковина - це складова частина рослинних клітинних оболонок, до складу якої входять, крім целюлози, геміцелюлоза, пектинові речовини тощо. Вона важко перетравлюється, тому що в травних соках тварин немає ферментів, які б забезпечили її розщеплення. Такі ферменти виділяють лише мікроорганізми, що є в шлунково-кишковому тракті. Найкраще використовують клітковину жуйні, що мають чотирикамерний шлунок з багатою мікрофлорою.

У годівлі тварин клітковина має важливе значення, як баластна речовина, подразник рецепторів шлунково-кишкового тракту, що сприяє кращому виділенню травних соків та перистальтиці шлунка і кишечника. Найбільше клітковини міститься в соломі - 40-45%, сіні та полові - 20-35%. У зернових кормах - 2-10%, висівках і деяких видах макух - 11-16%. Мало її в коренебульбоплодах (близько 1%) і зовсім немає в кормах тваринного походження.

До групи безазотистих екстрактивних речовин в основному відносять цукри, крохмаль, глікоген, частину пектинових речовин і геміцелюлоз, камеді (рослинний клей) і органічні кислоти. Найбільше кормове значення мають цукри і крохмаль. Безазотисті екстрактивні речовини в організмі тварини використовуються, як основне джерело енергії. Крім того, вони необхідні для синтезу деяких амінокислот, біологічно активних речовин, молочного цукру, жирів.

Багато цукрів містять цукрові буряки - до 17%, морква 6-8%, з відходів промислового виробництва - меляса - до 60%. Крохмалю багато в картоплі - до 25%, зерні - 40-70%.

Вміст жиру (ліпідів) в кормах коливається в широких межах. У м'ясо-кістковому та рибному борошні кількість жиру може сягати 15%. У макусі його міститься 6-8%, зерні вівса і кукурудзи 4-6%, а в коренебульбоплодах лише до 0,1-0,2%.

Жири кормів дають в 2,25 раза більше енергії, ніж інші поживні речовини, з ними до організму надходять жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K) і незамінні жирні кислоти - лінолева, ліноленова і арахідонова. Жири сприяють більш економній витраті протеїнів і відіграють запасаючу роль у тваринному організмі.

Мінеральні речовини кормів у організмі тварин включаються в склад ферментів, білків, кісткової, нервової тканин тощо, приймають участь у процесах травлення, обміну речовин і енергії та необхідні для його нормального функціонування. У тваринних тканинах знайдено більше 60 хімічних елементів. Основні макроелементи (вміст більше 0,01%) - Са, Р, Nа, Сl і К та мікроелементи (вміст менше 0,01%) - Fe, Cu, Zn, Mg і інші.

Мінеральна частина корму (зола), крім оксидів металів і ангідридів кислот (чиста зола), містить і домішки - частинки вугілля, пісок, кремнієву та вугільну кислоти тощо. Золи більше в стеблах і листках і менше в зерні та плодах. Хімічний склад корму може змінюватись в досить широких межах Залежно від: ґрунтово-кліматичних умов вирощування рослин, удобрення ґрунту, сорту і виду кормової рослини, агротехніки вирощування і фази заготівлі, способу збирання, збереження, переробки тощо.»

4.2 Лущення плівчастих культур

1. Мета,завдання, методи, схеми лущення плівчастих культур. Характеристика обладнання для лущення зерна на комбікормових заводах.

До складу к/к найбільше вводять злакові культури в тому числі ячмінь та овес. Ячмінь та овес є основною кормовою культурою містять вуглеводи(крохмаль, клітковину) не багато білка, жиру, вітаміни B, E, D. Ячмінь містить -76% вуглеводів;овес-50-60% вуглеводів. Однак ці культури містять і клітковину. в ячмені міститься-3.5%,овес-10-12%- клітковини.

Клітковина- це органічна сполука, що складається структурну основу оболонок стебла, листків, рослин, вона дуже щільна нерозчина у воді, кислотах так як складається із макромолекул лігнінових зєднань, яків процесі дозрівання рослин утворюють пучки, тому клітковина є важко перетравною для організму тварин і зовсім не перетравлюється і не засвоюється організмом молодняка тварин (курчат, поросят).

Тому при виробництві к/к для молодняка використовують операцію лущення, ячміня та вівса для цього на к/к заводі є окремі лінії лущення. Лущать по 1 із 3 способів: - стиску і зсуву, - багаторазового удару; - тертя об абразивну поверхю.найбільш ефективним методом лущення є лущення в наслідок тертя об абразивну поверхню.

Для лущення зерна застосовують багато типів лущильних машин. Для лущення застосовують лущильні машини А1-ЗШН, А1-ДШЦ.

2.Доведіть доцільність лущення плівчастих культур на комбікормових заводах. Вкажіть призначення, місця встановлення обладнання для сортування продуктів лущення, дайте їх коротку характеристику (аспіратори, трієри). Особливість будови, роботи оббивних машин типу ЗНМ, ЗНП.

На комбікормовому заводі операцію лущення плівчастих культур проводять з метою виділення клітковини, так як вона є важко перетравною для організму тварин. І не застосовуються організмом молодих тварин, особливо важко перетравна, для с/г птиці, свиней.

Клітковина -це органічна сполука, що складається структурну основу оболонок стебла, листків, рослин, вона дуже щільна нерозчинна у воді. Кислотах так як складається із макромолекул лігнінових з’єднань, яків процесі дозрівання рослин утворюють пучки, тому клітковина є важко перетравною для організму тварин і зовсім не перетравлюється і не засвоюється організмом молодняка тварин (курчат, поросят).

Для лущення вівса і ячменю використовують також оббивні машити з образивним циліндром, для яких використовують пневматичний і механічний транспорт. Оббивні машини типу ЗНМ, ЗНП. По будові бичевого барабана оббивні машини бувають двох типів-радиально-бичеві., повждожньо-бичеві. Машини ЗНМ, знп радиально-бичевого типуз наждачним або стальним циліндром. Машина виконана в вигляді нерухомого металевого циліндра і обертаючого вала з закріпленими на ньому радиальними бичами. Бичи машини виготловені із хромонікелевой стали. Їх встановлюють на валу попарно на відстані 65мм один від іншого,притому кожнаслідуюча пара відшили на одна від одної на 45’. кромки бичів для заокруглені щоб зерно не травмувалася. Бичевий барабан приводиться в дію від електродвигуна через клинопасову передачу. Оббивні машини з абразивним циліндром використовують для лущення вівса і ячменя. Зерно через приймальний патрубок поступає в абразивний циліндр захватюється швидко обертаючим ротором і відкидається на внутрішньо його поверхню і після багаторазовиз ударів лущиться. Полущене зерно випускають через патрубок в оббивні машини створюється розрідження тому відходи із внутрішної частини циліндра через жалюзі і труби засмоктуються в камеру і виноситься через отвір. Для регулювання аеродинамічного режиму там є клан. Відміною особливостю оббивної машини для підприємств з пневматичним транспортом є те що в ній немає осадової камери і випускного патрубка. Зерно виділяється через верзній патрубок окремо в стоячим сепаратор.який з’єднаний із сепаратором.

4.3 Спеціальна обробка сировини під час виробництва комбікормів.

1. призначення, способи спеціальної обробки сировини. Схема, суть, режими обладнання для екструдування, ефективність процесу. Вимоги до якості екструданта.

З метою підвищення поживності, перетравності та якості комбікорму на комбікормових заводах проводять спеціальну (поглиблену) обробку зернової сировини. Особливо спецобробка сировини ефективна при виробництві комбікормів для молодняка тварин, у яких недостатньо розвинена ферментативна система і крохмаль злакових для них важко перетравляється, оскільки активність амінолітичних ферментів ще слабка. Під дією спеціальної обробки проходить часткова денатурація білка і декстринізація крохмалю. При цьому частина крохмалю перетворюється в більш прості вуглеводи – декстрини,мальтозу, що і підвищує перетравність кормів. Найчастіше спеціальну обробку на комбікормових заводах проводять способом ектрудування та плющення зернової сировини. Екструдування відноситься до термодинамічних методів обробки, при якому використовується як статичні режими дії, так і динамічний ефект тиску, температури. В основі екструдування закладено два процеси – механохімічна декструзія на всіх етапах процесу, і «вибух», або «декомпресійний шок», що проходить на виході продукта із екструдера. Процес екструзії заключається в тому, що подріднене зерно, попадаючи в прес-екструдер, під дією високого тиску і тертя розігрівається до температури 120-150 С і перетворюється в гомогенну масу, а при виході із преса-екструдерав результаті великого і різкого перепаду тиску гомогенна маса вибухає.

Екструдують зернові компоненти та їх суміші на екструдерах КМЗ-2У, КМЗ-2М, ПЕК-125, КМЗ-2 при наступних режимах:

· температура продукту на виході – 120 -130 С

· навантаження основного двигуна – 60-65А

· напруга в мережі двигуна живильника -100-150В

Режими роботи пропарника:

• тиск пари 0,1- 0,3 мПа
• витрати пари 50-75 кг/т
• температура пропареної суміші 70-80 С
• вологість пропареної суміші 17-18 %

1. Доведіть доцільність застосування при виробництві комбікормів спеціальної обробки методами мікронізації та піджарювання, ефективність цих процесів при виробництві різних видів комбікормів.

Піджарювання Зерно піджарюють головним чином для поросят-сосунів з ціллю привчити їх до поїдання корму в ранньому віці, стимуляція секреторної діяльності тина крохмалю розчіплюється до моносахарів, що робе зерно солодкуватим на смак, та при цьому внаслідок денатурації білка трохи знижується перетравлюваність протеїну і доступність амінокислот. Крім того, висока температура згубно діє на бактеріальну обсемененість і різні види грибів зерна, що дозволяє в значному ступеню запобігти можливих хвороб шлунково-кишкового тракту поросят. Піджарюють зазвичай зерно, широко використовуване в годуванні свиней, ячмінь, пшеницю, кукурудзу, горох. Попередньо зволоживши до стадії набухання, зерно тонким шаром насипають на залізні листи або металеві кювети і рівномірно помішуючи на протязі 10-12 хвилин, підсмажуючи при температурі 100-180 ^оС до появи світло-коричневого або коричневого кольору. При досягненні такого забарвлення зерно швидко охолоджують. Для виконання даної операції використовують обжарювальні агрегати А9-КЖА. Піджарене зерно скормлюють поросятам з 5-7 денного віку до відлучення, починаючи з малих доз (30-50г) і поступово доводячи денну норму до 120-150г. Даний метод знайшов широке використання безпосередньо в господарствах.

 

 

Мікронізація. Операція полягає в обробітку зерна інфрачервоними променями. При обробітку зерна таким способом використовують різні в конструктивному відношенні машини що мають назву мікронізаторами. У вітчизняній практиці для цього використовують кварцові галогенні лампи КГІ-220-1000, за допомогою яких опромінюють зерно, що рухається по транспортеру. В якості джерел інфрачервоного випромінювання можна використовувати трубчасті електронагрівальні елементи або спіралі, виготовлені з матеріалів з великим електричним опором. Інфрачервоні промінні проникають в зерно, збуджуючи його молекули, викликаючи інтенсивну їх вібрацію. При цьому виникає тертя, супроводжуване виділенням внутрішнього тепла. Гігроскопічна волога випаровується, внаслідок чого різко підвищується тиск. Внаслідок чого зерно набухає, вспучується стає мяким, розтріскується. Поживні речовини (білки, вуглеводи) зерна в процесі мікронізації підлягаються практично таким же структурним змінам, як при гідротермічній та баротермічній обробітках. При мікронізації зерно проходе розщеплення (до 98%) крохмалю до сахарів, на 3-5% збільшується кількість щелочорозчінних білків, що сприяє їх кращому перетравленню і засвоєнню організмом тварин. Мікронізація покращує енергетичну поживність кукурудзи і ячменю, руйнує трипсинові інгібітори сої, гороху, бобів, руйнує токсичну плісняву та гриби. Обробіток зернових ІЧ - променями підвищує засвоюваність зерна на 5-7%. Так використання інфрачервоного випромінювання при щільності теплового потоку 16 кВт/м² дозволяє на протязі 2 хвилин нагріти соєві боби до температури 200 ^оС. такий інтенсивний нагрів забезпечив значне зниження активності ферменту уреази, що є в даному випадку показником ефективності теплового обробітку. Обробіток в нахиленому пневмоканалі або в кипячому шарі для отримання «повітряних» зерен. Дану технологію використовують для отримання продукту, призначеного для годування ВРХ. Обробіток зерна кукурудзи, сорго, пшениці, ячменю, а також бобів сої проводять по одному з двох методів. В першому випадку процес конвективного нагріву зерна здійснюється в нахиленому пневмоканалі, а по другому - в кипячому шарі. Для отримання повітряних, тобто вибухнувши зерен необхідно забезпечити підвід теплоти з великою швидкістю, щоб створити значне внутрішнє напруження в зернівках при випаровуванні вологи, що в них міститься. Саме внаслідок внутрішнього тиску відбувається розрив поверхні зерна і розгорнення ендосперми. По першому способу зерно попередньо нагрівають кондуктивним методом до температури 65 ^оС при русі із живильника по нахиленому днищі камери попереднього обробітку. Передбачено розділення вибухнувших і невибухнувших зерен по швидкості витання та повернення невибухнувших зерен в процес. В робочій зоні теплоносій має температуру 260 ^оС. Вибухнувші зерно-повітряні пластівці охолоджуються і можуть бути потім подрібненні для вводу в комбікорми або спрямованні в кормороздавачі для розвезення по фермах.

 

1. Прес - екструдер КМЗ -2М. Призначення, будова, технологічна схема, принцип роботи, правила безпечного обслуговування. Особливості будови екструдера типу ПЕК, ЕК.

Прес - екструдер КМЗ -2М призначений для екструдування зернової сировини – обробка сировини тиском та парою.

Будова: основа, живильник, шнекова частина, привод, бункер, корпус.

Шнекова частина- призначена для транспортування, стискання, обробки парою зернової сировини.

Живильник – призначений длярівномірної подачі сирвини, і рівномірного навантаження, складається із шнекового валу від індивідуального електродвигуна.

Принцип роботи. Сировина попадає в бункер з його в пропарювач де відбувається пропарювання під дією пари, а потім на шнек. Готовий продукт виходить відповідно дирочок в корпусі і регулювальному диску. Поворот цього диска змінює прохідне січення регулюючи тим самим температуру обробляющого продукта. За допомогою цього диска можна регулювати розмір, фігуру комбікорму.

Правила безпечного обслуговування. Корпус закривають кришкою, обертові привідні механізми закривають кожухами (даному випадку шнек).

 

 

4.3 Спецобробка

4.Плющення. На ефективність роботи молочнотоварних ферм значною мірою впливає якість та вартість кормів. При цьому основним елементом у балансуванні раціонів для худоби за енергією та поживними речовинами є концентрати — фуражне зерно, використання якого залежить від його якості, способу заготівлі та зберігання і, відповідно, вартості.

Саме тому дедалі більшого поширення набувають дешевші способи зберігання кормового зерна, одним із яких є консервування плющеного зерна, зібраного на ранніх стадіях стиглості. Плющення є дуже перспективним способом підготовки фуражу, бо таке зерно добре поїдається тваринами, краще засвоюється і при цьому доволі добре зберігається без втрат. До того ж плющення дозволяє підвищити загальну поживну цінність раціону.

Переваги плющення

Технологія плющення зерна дає змогу вирощувати більш пізні та врожайні сорти, що, до того ж, дозволяє звільняти поля для вирощування наступних культур у сприятливіші терміни. Це також захищає врожай від пошкодження, осипання та псування гризунами і пташками. Через зміщення термінів збирання і можливість використання вологого зерна, погодні умови не мають вирішального впливу на час робіт. До того ж можна використовувати різні зернозбиральні комбайни. Технологія приготування плющеного зерна, порівняно з поширеною технологією збирання зернових у період їх повної стиглості, з досушуванням та подрібненням, менш витратна. Оскільки плющене зерно не потрібно попередньо сушити, це істотно економить енерговитрати, а також відвертає втрати частини поживних речовин з вологою і, відповідно, зменшення поживної цінності корму. Загалом зерно, призначене для плющення, не потребує попереднього очищення після збирання, воно може бути частково нерівномірно дозрілим, дрібним чи пошкодженим, допускається навіть домішок насіння бур’янів. До того ж, з плющеним зерном працювати навіть зручніше, ніж із цілим, через відсутність пилу й подрібнених часток.

 

Машина для увлажнения зерна марки А1-БШУ-2 предназначена для интенсивного увлажнения зерна пшеницы при подготовке его к помолу. Машина устанавливается в схемах зерноочистительных отделений мельниц перед отлежными закромами.

Производительность техническая по зерну пшеницы со средней плотностью 770-850 кг/м^3 и влажностью 10,5-14,5%, т/л, не менее
Частота вращения ротора машины, с^-1(об/мин)	19,3 (1160)
Потребление электроэнергии, кВт/ч	3,1
Потребление воды, л/ч, не более
Габаритные размеры, мм.
длина
ширина
высота
Масса изделия, кг.

 

Машину А1–БШУ–2 применяют на этапе основного увлажнения, а А1–БШУ–1 – на этапе доувлажнения перед подачей зерна в размольное отделение.
При поступление зерна в индикатор 2 отклоняется поворотная заслонка и замыкает электрическую цепь электромагнитного вентиля 6, который открывает подачу воды в машину. Зерно и вода, поступившие в рабочую зону (в кольцевое пространство между ротором и корпусом) смешиваются и в результате ударного воздействия бичей 9 и гонков 10,а также интенсивного трения зерна между собой (последнее обеспечивается различным наклоном гонков 10) происходит сорбция влаги поверхностью зерна и одновременное транспортирование вдоль машины. Выпуск увлажнённого зерна происходит через патрубок 8. Привод ротора осуществляется от электродвигателя через клиноремённую передачу. Корпус 12, в который помещён ротор, выполнен разъёмным, что обеспечивает хороший доступ к рабочим органам машины. Технологическая эффективность (степень увлажнения) существенно зависит от частоты вращения ротора, количества бичей и их расположенияна роторе.

5. Охолоджувальна колонка складається з двох концентричних циліндрів, основна робоча частина яких перфорована, а верхня – суцільна. Кільцевий простір між циліндрами заповнюється зерном, через яке проходить повітря. До внутрішньої порожнини малого циліндра зверху приєднано всмоктувальний патрубок вентилятора, що використовується для відведення відпрацьованого повітря. У нижній конусній частині колонки розміщується шлюзовий затвор для випуску зерна, який приводиться в дію від мотора-редуктора.

Зерно потрапляє в охолоджувальні колонки, де продувається зовнішнім повітрям. Рух зерна в колонці – порційно-періодичний. Якщо рівень зерна підвищився і воно досягло датчика верхнього рівня, вмикається мотор-редуктор шлюзового затвора і зерно, охолоджене в колонці, випускається. Із зниженням рівня зерна в колонці нижче датчика мотор-редуктор вимикається і розвантаження припиняється.

Охолоджене зерно надходить у бункери під колонками і спря­мовується в приймальний ківш передавальної норії.

7. Перед розмелом зерна встановлено плющильний верстат, який можна використовувати для виробництва крупи та пластівців. Агрегат для плющення зерна призначений для плющення і силосування зерна.

Можлива обробка як сухого так і вологого зерна (для силосування після внесення консерванту).

Переваги від плющення зерна:
- Готовність до згодовування без попереднього запарювання та іншої обробки;
- Корм ​​не пилить і добре зберігається;
- Плющене зерно відмінно поїдається і засвоюється тваринами;
- Поліпшується якість молока і м'яса;
- Збільшується продуктивність тварин і птахів (підвищується продуктивність молока, жиру, білка, зростає кількість м'яса, яєць).

4.4.4.молоткові дробарки дм.дмм.Призначення,будова,технологічна схема,принцип роботи,правила безпечного обслуговування,технічна характеристика.

Призначенна для подрібнення зерна плівчастих та злакових культур,шротів,а також інших компонентів комбікормів. Будова складається з ротора на вал ротора насадженні диски,електродвигун,відкидна кришка,маховик,заслінка,живильник,магнітний захист,дека,диск,сито,молоток,перегородка.

На вал ротора дробарки насадженні диски,в отворах яких встановлені осі з пакетами молотків

.Вал ротора дробарки опирається на два роликових підшипника,встановлених в чугунних корпусах.Обертання ротора приводится в дію від електродвигуна через муфту. В середній частині корпуса машини ДМ знаходяться дека. Поперечний прилив та скат основа деки служить для направлення переміщення продукту і інших домішок.В середній частині корпуса машини ДДМ цю функцію виконує зварена перегородка. Простір між основою деки і внутрішньої поверхні правої кришки виконує роль пастки для небажаних домішок, які періодично вдаляються із дробарки. Переміщення положення дек відносно ротора добиваються найбільш ефективного подрібнення продукта і зловленню домішок.

В лівій кришці встановлено сито,прикріплене до направляючим вуглам,які прикріпленні болтами до кришки.В основі корпуса також встановлено сито,яке притягується стальними стрічками до направляючих уголків,закріпленими болтами в середині основи. На середній частині корпуса дробарки ДМ встановлений живильник з магнітним захистом призначений для виділення дрібної магнітної домішки. Дробарка ДДМ оснащена гравітаційним живильником без магнітного захисту. Живильник рівномірно подає продукт в зону подрібнення. Навантаження регулюється з допомоги заслінки вручну.

Технічна характеристика:

ДДМ

Розміри ротора,мм

Діаметр 980, Ширина360, Зазор між ситом і молотками 7…10, Окружна скорість молотків 76м.с

Площина ситової поверхні 1.00м, Потужність електродвигуна кВт, Вал ротора 55, Живильник 0.4. Маса кг 1685. Розмір молотків 165*50*3

Правила безпечного обслуговування

Перед запуском дробарки в роботу апаратник повинен провірити надійність заземлення.наявність та міцність установки огороджень,герметичність підєднання труби вибухорозрядника та труби,вивід подрібненого продукту із бункера,чистоту аспіраційного зв’язку,стан блокіровки електродвигуна молоткового ротора,стан транспортного механізму виводу подрібненого продукту з дробарки.

Під час роботи дробарки необхідно систематично наглядати за її роботою не допускаючи пере загрузки або недогризки, вчасно переходити на реверсивний режим роботи по мірі зношення молотків на роторі дробарки періодично замінювати зношені сита та молотки на роторі дробарки. Раз в 3 місяці корпус підшипників потрібно заповнювати змазкою,температура підшипників не повинна перевищувати 50 60градусів.

4.6 2) ЗМІШУВАЧІ ТИПУ СГК

Змішувачі типу СГК випускають різної ємності: 0,1; 0,2; 0,5; 1,0, 1,5, 2,5; 3,0 м3. За конструкцією виконанню вони не відрізняються. Змішувач СГК - 2, 5 (рис. 64) складається з станини,ванни, вала з лопатями, розвантажувального люка з пнемо циліндром, приводу (електродвигун 8, редуктор 1 і муфта 3). Ванна змішувача розміром 3520X1490X1600мм зварена з листової сталі товщиною 3 мм. її верхня частина прямокутної форми, нижня – циліндрична з радіусом заокруглення 700 мм. У нижній частині установлено розвантажувальний люк розміром 400X1200 мм з кришкою, що повертається на шарнірі. Люк системою важелів пов'язаний з пнемо циліндром. На ванні змішувача встановлено три патрубка,призначені: перший 4 для подачі меляси, другий 5 для під'єднання до аспіраційної мережі підприємства і третій 9 для подачі компонента.У середині ванни змішувача встановлений лопатний вал,спирається на опори, змонтовані на стійках. На ньому розташовані вісім спіральних лопатей, з яких чотири мають праву навивку, а всередині них - ліву; таким чином утворюються дві секції: одна повернена щодо іншої на 90 °. Для більш інтенсивного перемішування під кутом до осі вала установлені 12 лопаток..Комбікорми з ванни змішувача вивантажуються через люк, кришку якого відкривають і закривають за пульта. Змінюючи довжину тяги, можна регулювати ступінь щільності закриття кришки. Змішувач автоматично завантажують через приймальний патрубок 9 протягом 1 хв з багатокомпонентних вагових дозаторів. Компоненти змішуються спіральними лопатями вала, при цьому зовнішні витки переміщують 143Ріс. 64. Горизонтальний змішувач СГК - 2, 5 періодичної дії / - Редуктор; 2 - Клинопасова передача; 3 - муфта; 4, 5, 9 - патрубки; 6 – пнемо циліндр для приводу нижньої кришки; 7 - труба для подачі стисненого повітря; 8 - електродвигун; 10 - люки. Їх уздовж ванни в одному напрямку, а внутрішні -у зворотному. Таке розташування лопатей і що знаходяться на валу лопаток сприяє інтенсивному і однорідному перемішуванню компонентів. Після змішування компонентів у ванні по команді з пульта управління поршень пнемо циліндра підіймається вгору н через систему важелів відкриває кришку розвантажувального люка. Протягом 1 хв вивантажується готова суміш, після чого по команді з того ж пульта кришка люка закривається і починається новий цикл (завантаження, змішування, вивантаження). Технічна характеристика змішувача СГК - 2, 5 Продуктивність, т / год 25

Тривалість циклу, хв 6

Частота обертання лопатевого вала,

об / хв 35

Потужність електродвигуна, кВт 40-42

Коефіцієнт заповнення (при у =

= 0,445 т/м3), % 0,90-0,95

Габаритні розміри, мм:

довжина 5730. ширина 1960. висота 2255.

 

3. Змішувач безперервної дії 2СМ-1. Призначення, будова, техн.. схема, принцип роботи, правила, безпечного обслуговування. Особливості будови роботи змішувачів безперервної дії У21-ДСП, У3-ДСНД.

Змішувач, горизонтальний двухвальний, призначений для змішування компонентів комбікормів. Змішувач складається з металевого корпуса, і кришки, в якому розташовані 2 паралельних шнека, обертаючись назустріч одне одному в роликових підшипниках. На кришці находиться приймальний патрубок, а в днищі корпуса –випускний патрубок. Шнек має лопасті, що перемішують продукт. Для фіксування лопастів служать зубчасті шайби й затяжні гайки. Змішувач приводиться в дію від електродвигуна клинопасової передачі через шків вала. Вал зв’язаний з циліндричними шестернями.Продукт поступає самопливом в приймальний патрубок, попадає на шнеки, змішується й через випускний патрубок виводиться з змішувача.

5.2Доведіть доцільність застосування рідиних компонентів у к/к.В чому полягає особливість введення жиру у вигляді порошковидного концентрату.

Крім сипучих компонентів до складу к/к вводят такі компоненти як:меляса, кормові жири, гідрол, конц.лізину,рослину олію та ін. При введені рідких компонентів у к/к покращується якість к/к продукції,а саме: перетравність, поживність,засвоюваність, смакові якості тавнаслідок цього буде більша продуктивність тварин.

Для збільшення продуктивності с/г тварин,птиці,риби,кролів, також зменчення затрат кормів необхідно в склад к/к додавати кормові жири. Зі збільшеням кількості жиру збільшується калорійність к/к. При додавані жиру до раціону курок несучок збільшується яйценосткість на 10-12%,. При додавані жиру кролям,і свиням збільшується вага і вони ростуть більш інтенсивно. При додавані жиру до раціону молодняка норок, тварини ростуть більш інтенсивно і дают крупну повноціну шкіру.Жировий концентрат представляє собою дисперсну систему,яка складається з частинок кукурудзи, насищену жиром.

5.3 Установка введення меляси Б6-ДАК,Б6-ДАБ. Призначення,склад,будова,технологічна схема підігрівнака,принцип роботи,правела безпечного обслуговування.

Агрегат Б6-ДАБ призначений для змішування розсипних комбікормів зі заздалегідь підігрітою іочищеною мелясою.Установка Б6-ДАБ оснащена наповнювальним баком ємкістю 9 м3,де відбуваається постійне підігрівання меляси до заданої температури.Потім мелясу перекачують насосом в бак-підігрівач ємкістю 2м3 і насосною установкою з двома фільтрами подають в змішувач безперервної дії. Продуктивність мелясозмішувача 30 т/ч по мелясировиних комбікормах і до 3 т/ч. Розхід меляси разраховують за допомогою індукційного розходометра.

Агрегат Б6-ДАК призначених для тих самих цілей що і Б6-ДАБ но має меншу продуктивність. Принціпіальна схема роботи установки зображена на малюнку 14. Із мелясозховища меляса перекачуєься в нагрівний бак 4 і заповнює його до заданного рівня. Нагрітий продукт через верхній патрубок насосом в фільтир 6, а після очистки дозатором 2 в форсунку 3,із якої розбризкується потоком повітря. Розпилена меляса ще раз перемішується з комбікормом в шнековім живильнику,після чого закінчується в змішувачі.

4.Установка для введення жиру Б6-ДСЖ. Призначення, склад, будова, характеристика роботи основного обладнання, правила безпечного обслуговування. Особливості будови роботи установок для змішування к/к із рідкими компонентами типу УВЖ.

Призначена для введення жиру в розсипні к/к. Установка включає в себе: грузозахватний пристрій, жиротопку, жироуловлювач, накопичувальний бак, насос, фільтри, витратний бак, змішувач, електроприлади, паропровід. Бочка з жиром поступає в спеціальне приміщення к/кзаводу. Із бочок вибива.ть кришки і захватним пристроєм, підвішаним на електротельфер, їх переміщають по монорельсі і встановлюють відкритою стороною на підігрівники жиротопки.

Жиротопка складається із 3 підігрівників, виконаних у вигляді змійовика, вани. На її дні розміщена решітка. Жир із бочок стікає у ванну, де його куски додатково розтоплюються теплом. Із ванни жир стікає по кориту і патрубку через сітку з отворами в накопичувальний бак.

В накопичувальному баку встановлено два трубчатих підігрівника і регулятор темрератури.