Основним показником якості корму є його поживність, під якою розуміють комплексний показник, який характеризує властивість корму задовольняти потребу тварин в енергії та поживних речовинах.

Перетравність - це властивість складних органічних речовин корму (раціону) перетворюватися в прості сполуки у травному каналі.

Суха речовина є основною поживною частиною корму, яка включає органічні речовини і мінеральні елементи.

Органічні речовини складають основну масу корму і представлені азотистими (протеїн), безазотистими (жири і вуглеводи) та біологічно активними речовинами (вітаміни, гормони, ферменти).

«Азотисті речовини корму - це сирий протеїн, який є найбільш важливою частиною корму і має в своєму складі білки, вільні амінокислоти і небілкові азотисті сполуки - аміди. Білки - високомолекулярні органічні речовини, які складаються із амінокислот. Вони бувають прості (протеїни), побудовані лише з амінокислот, і складні (протеїди), які складаються з простих білків та речовин небілкової природи (вуглеводів, жирів, нуклеїнових кислот, фосфору та інших елементів). До амідів відносяться проміжні продукти синтезу й руйнування білків.

За вмістом протеїну корми значно різняться. Багаті на протеїн корми тваринного походження - кров'яне борошно - 70-80%, м'ясо-кісткове борошно - 30-40%, сухі дріжджі - 45-50%, макуха і шрот - 30-45%, зерно бобових 20-30%. У зерні злакових міститься в середньому 8-12% протеїну. Мало протеїну в коренебульбоплодах - 0,5-2,5%, жомі - 1,2-1,5%, соломі - 4-6%.

Протеїн корму має дуже важливе значення для життєдіяльності організму тварини. Він необхідний для синтезу білків тіла, молока, яєць. Ферменти, гормони, імунні тіла - це також білки, що виконують каталітичну, регуляторну, захисну та інші функції в організмі.

До біологічно активних речовин (БАР) кормів належать вітаміни, ферменти, гормони. Серед БАР виключно велике значення належить вітамінам, які в тваринному організмі беруть участь у каталітичних реакціях і регуляції всіх життєвих процесів. Нестача в кормах вітамінів, в першу чергу A, C, комплексу B, D тощо та інших БАР, спричиняє важкі порушення життєдіяльності тваринного організму, тому важливо знати їх вміст в кормах.

Безазотисті речовини корму об'єднують у своєму складі вуглеводи і жири.

Вуглеводи в кормах представлені клітковиною і безазотистими екстрактивними речовинами (БЕР).

Сира клітковина - це складова частина рослинних клітинних оболонок, до складу якої входять, крім целюлози, геміцелюлоза, пектинові речовини тощо. Вона важко перетравлюється, тому що в травних соках тварин немає ферментів, які б забезпечили її розщеплення. Такі ферменти виділяють лише мікроорганізми, що є в шлунково-кишковому тракті. Найкраще використовують клітковину жуйні, що мають чотирикамерний шлунок з багатою мікрофлорою.

У годівлі тварин клітковина має важливе значення, як баластна речовина, подразник рецепторів шлунково-кишкового тракту, що сприяє кращому виділенню травних соків та перистальтиці шлунка і кишечника. Найбільше клітковини міститься в соломі - 40-45%, сіні та полові - 20-35%. У зернових кормах - 2-10%, висівках і деяких видах макух - 11-16%. Мало її в коренебульбоплодах (близько 1%) і зовсім немає в кормах тваринного походження.

До групи безазотистих екстрактивних речовин в основному відносять цукри, крохмаль, глікоген, частину пектинових речовин і геміцелюлоз, камеді (рослинний клей) і органічні кислоти. Найбільше кормове значення мають цукри і крохмаль. Безазотисті екстрактивні речовини в організмі тварини використовуються, як основне джерело енергії. Крім того, вони необхідні для синтезу деяких амінокислот, біологічно активних речовин, молочного цукру, жирів.

Багато цукрів містять цукрові буряки - до 17%, морква 6-8%, з відходів промислового виробництва - меляса - до 60%. Крохмалю багато в картоплі - до 25%, зерні - 40-70%.

Вміст жиру (ліпідів) в кормах коливається в широких межах. У м'ясо-кістковому та рибному борошні кількість жиру може сягати 15%. У макусі його міститься 6-8%, зерні вівса і кукурудзи 4-6%, а в коренебульбоплодах лише до 0,1-0,2%.

Жири кормів дають в 2,25 раза більше енергії, ніж інші поживні речовини, з ними до організму надходять жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K) і незамінні жирні кислоти - лінолева, ліноленова і арахідонова. Жири сприяють більш економній витраті протеїнів і відіграють запасаючу роль у тваринному організмі.

Мінеральні речовини кормів у організмі тварин включаються в склад ферментів, білків, кісткової, нервової тканин тощо, приймають участь у процесах травлення, обміну речовин і енергії та необхідні для його нормального функціонування. У тваринних тканинах знайдено більше 60 хімічних елементів. Основні макроелементи (вміст більше 0,01%) - Са, Р, Nа, Сl і К та мікроелементи (вміст менше 0,01%) - Fe, Cu, Zn, Mg і інші.

Мінеральна частина корму (зола), крім оксидів металів і ангідридів кислот (чиста зола), містить і домішки - частинки вугілля, пісок, кремнієву та вугільну кислоти тощо. Золи більше в стеблах і листках і менше в зерні та плодах. Хімічний склад корму може змінюватись в досить широких межах Залежно від: ґрунтово-кліматичних умов вирощування рослин, удобрення ґрунту, сорту і виду кормової рослини, агротехніки вирощування і фази заготівлі, способу збирання, збереження, переробки тощо.»

4.2 Лущення плівчастих культур

1. Мета,завдання, методи, схеми лущення плівчастих культур. Характеристика обладнання для лущення зерна на комбікормових заводах.

До складу к/к найбільше вводять злакові культури в тому числі ячмінь та овес. Ячмінь та овес є основною кормовою культурою містять вуглеводи(крохмаль, клітковину) не багато білка, жиру, вітаміни B, E, D. Ячмінь містить -76% вуглеводів;овес-50-60% вуглеводів. Однак ці культури містять і клітковину. в ячмені міститься-3.5%,овес-10-12%- клітковини.

Клітковина- це органічна сполука, що складається структурну основу оболонок стебла, листків, рослин, вона дуже щільна нерозчина у воді, кислотах так як складається із макромолекул лігнінових зєднань, яків процесі дозрівання рослин утворюють пучки, тому клітковина є важко перетравною для організму тварин і зовсім не перетравлюється і не засвоюється організмом молодняка тварин (курчат, поросят).

Тому при виробництві к/к для молодняка використовують операцію лущення, ячміня та вівса для цього на к/к заводі є окремі лінії лущення. Лущать по 1 із 3 способів: - стиску і зсуву, - багаторазового удару; - тертя об абразивну поверхю.найбільш ефективним методом лущення є лущення в наслідок тертя об абразивну поверхню.

Для лущення зерна застосовують багато типів лущильних машин. Для лущення застосовують лущильні машини А1-ЗШН, А1-ДШЦ.

2.Доведіть доцільність лущення плівчастих культур на комбікормових заводах. Вкажіть призначення, місця встановлення обладнання для сортування продуктів лущення, дайте їх коротку характеристику (аспіратори, трієри). Особливість будови, роботи оббивних машин типу ЗНМ, ЗНП.

На комбікормовому заводі операцію лущення плівчастих культур проводять з метою виділення клітковини, так як вона є важко перетравною для організму тварин. І не застосовуються організмом молодих тварин, особливо важко перетравна, для с/г птиці, свиней.

Клітковина -це органічна сполука, що складається структурну основу оболонок стебла, листків, рослин, вона дуже щільна нерозчинна у воді. Кислотах так як складається із макромолекул лігнінових з’єднань, яків процесі дозрівання рослин утворюють пучки, тому клітковина є важко перетравною для організму тварин і зовсім не перетравлюється і не засвоюється організмом молодняка тварин (курчат, поросят).

Для лущення вівса і ячменю використовують також оббивні машити з образивним циліндром, для яких використовують пневматичний і механічний транспорт. Оббивні машини типу ЗНМ, ЗНП. По будові бичевого барабана оббивні машини бувають двох типів-радиально-бичеві., повждожньо-бичеві. Машини ЗНМ, знп радиально-бичевого типуз наждачним або стальним циліндром. Машина виконана в вигляді нерухомого металевого циліндра і обертаючого вала з закріпленими на ньому радиальними бичами. Бичи машини виготловені із хромонікелевой стали. Їх встановлюють на валу попарно на відстані 65мм один від іншого,притому кожнаслідуюча пара відшили на одна від одної на 45’. кромки бичів для заокруглені щоб зерно не травмувалася. Бичевий барабан приводиться в дію від електродвигуна через клинопасову передачу. Оббивні машини з абразивним циліндром використовують для лущення вівса і ячменя. Зерно через приймальний патрубок поступає в абразивний циліндр захватюється швидко обертаючим ротором і відкидається на внутрішньо його поверхню і після багаторазовиз ударів лущиться. Полущене зерно випускають через патрубок в оббивні машини створюється розрідження тому відходи із внутрішної частини циліндра через жалюзі і труби засмоктуються в камеру і виноситься через отвір. Для регулювання аеродинамічного режиму там є клан. Відміною особливостю оббивної машини для підприємств з пневматичним транспортом є те що в ній немає осадової камери і випускного патрубка. Зерно виділяється через верзній патрубок окремо в стоячим сепаратор.який з’єднаний із сепаратором.

4.3 Спеціальна обробка сировини під час виробництва комбікормів.

1. призначення, способи спеціальної обробки сировини. Схема, суть, режими обладнання для екструдування, ефективність процесу. Вимоги до якості екструданта.

З метою підвищення поживності, перетравності та якості комбікорму на комбікормових заводах проводять спеціальну (поглиблену) обробку зернової сировини. Особливо спецобробка сировини ефективна при виробництві комбікормів для молодняка тварин, у яких недостатньо розвинена ферментативна система і крохмаль злакових для них важко перетравляється, оскільки активність амінолітичних ферментів ще слабка. Під дією спеціальної обробки проходить часткова денатурація білка і декстринізація крохмалю. При цьому частина крохмалю перетворюється в більш прості вуглеводи – декстрини,мальтозу, що і підвищує перетравність кормів. Найчастіше спеціальну обробку на комбікормових заводах проводять способом ектрудування та плющення зернової сировини. Екструдування відноситься до термодинамічних методів обробки, при якому використовується як статичні режими дії, так і динамічний ефект тиску, температури. В основі екструдування закладено два процеси – механохімічна декструзія на всіх етапах процесу, і «вибух», або «декомпресійний шок», що проходить на виході продукта із екструдера. Процес екструзії заключається в тому, що подріднене зерно, попадаючи в прес-екструдер, під дією високого тиску і тертя розігрівається до температури 120-150 С і перетворюється в гомогенну масу, а при виході із преса-екструдерав результаті великого і різкого перепаду тиску гомогенна маса вибухає.

Екструдують зернові компоненти та їх суміші на екструдерах КМЗ-2У, КМЗ-2М, ПЕК-125, КМЗ-2 при наступних режимах:

· температура продукту на виході – 120 -130 С

· навантаження основного двигуна – 60-65А

· напруга в мережі двигуна живильника -100-150В

Режими роботи пропарника:

• тиск пари 0,1- 0,3 мПа
• витрати пари 50-75 кг/т
• температура пропареної суміші 70-80 С
• вологість пропареної суміші 17-18 %

1. Доведіть доцільність застосування при виробництві комбікормів спеціальної обробки методами мікронізації та піджарювання, ефективність цих процесів при виробництві різних видів комбікормів.

Піджарювання Зерно піджарюють головним чином для поросят-сосунів з ціллю привчити їх до поїдання корму в ранньому віці, стимуляція секреторної діяльності тина крохмалю розчіплюється до моносахарів, що робе зерно солодкуватим на смак, та при цьому внаслідок денатурації білка трохи знижується перетравлюваність протеїну і доступність амінокислот. Крім того, висока температура згубно діє на бактеріальну обсемененість і різні види грибів зерна, що дозволяє в значному ступеню запобігти можливих хвороб шлунково-кишкового тракту поросят. Піджарюють зазвичай зерно, широко використовуване в годуванні свиней, ячмінь, пшеницю, кукурудзу, горох. Попередньо зволоживши до стадії набухання, зерно тонким шаром насипають на залізні листи або металеві кювети і рівномірно помішуючи на протязі 10-12 хвилин, підсмажуючи при температурі 100-180 ^оС до появи світло-коричневого або коричневого кольору. При досягненні такого забарвлення зерно швидко охолоджують. Для виконання даної операції використовують обжарювальні агрегати А9-КЖА. Піджарене зерно скормлюють поросятам з 5-7 денного віку до відлучення, починаючи з малих доз (30-50г) і поступово доводячи денну норму до 120-150г. Даний метод знайшов широке використання безпосередньо в господарствах.

 

 

Мікронізація. Операція полягає в обробітку зерна інфрачервоними променями. При обробітку зерна таким способом використовують різні в конструктивному відношенні машини що мають назву мікронізаторами. У вітчизняній практиці для цього використовують кварцові галогенні лампи КГІ-220-1000, за допомогою яких опромінюють зерно, що рухається по транспортеру. В якості джерел інфрачервоного випромінювання можна використовувати трубчасті електронагрівальні елементи або спіралі, виготовлені з матеріалів з великим електричним опором. Інфрачервоні промінні проникають в зерно, збуджуючи його молекули, викликаючи інтенсивну їх вібрацію. При цьому виникає тертя, супроводжуване виділенням внутрішнього тепла. Гігроскопічна волога випаровується, внаслідок чого різко підвищується тиск. Внаслідок чого зерно набухає, вспучується стає мяким, розтріскується. Поживні речовини (білки, вуглеводи) зерна в процесі мікронізації підлягаються практично таким же структурним змінам, як при гідротермічній та баротермічній обробітках. При мікронізації зерно проходе розщеплення (до 98%) крохмалю до сахарів, на 3-5% збільшується кількість щелочорозчінних білків, що сприяє їх кращому перетравленню і засвоєнню організмом тварин. Мікронізація покращує енергетичну поживність кукурудзи і ячменю, руйнує трипсинові інгібітори сої, гороху, бобів, руйнує токсичну плісняву та гриби. Обробіток зернових ІЧ - променями підвищує засвоюваність зерна на 5-7%. Так використання інфрачервоного випромінювання при щільності теплового потоку 16 кВт/м² дозволяє на протязі 2 хвилин нагріти соєві боби до температури 200 ^оС. такий інтенсивний нагрів забезпечив значне зниження активності ферменту уреази, що є в даному випадку показником ефективності теплового обробітку. Обробіток в нахиленому пневмоканалі або в кипячому шарі для отримання «повітряних» зерен. Дану технологію використовують для отримання продукту, призначеного для годування ВРХ. Обробіток зерна кукурудзи, сорго, пшениці, ячменю, а також бобів сої проводять по одному з двох методів. В першому випадку процес конвективного нагріву зерна здійснюється в нахиленому пневмоканалі, а по другому - в кипячому шарі. Для отримання повітряних, тобто вибухнувши зерен необхідно забезпечити підвід теплоти з великою швидкістю, щоб створити значне внутрішнє напруження в зернівках при випаровуванні вологи, що в них міститься. Саме внаслідок внутрішнього тиску відбувається розрив поверхні зерна і розгорнення ендосперми. По першому способу зерно попередньо нагрівають кондуктивним методом до температури 65 ^оС при русі із живильника по нахиленому днищі камери попереднього обробітку. Передбачено розділення вибухнувших і невибухнувших зерен по швидкості витання та повернення невибухнувших зерен в процес. В робочій зоні теплоносій має температуру 260 ^оС. Вибухнувші зерно-повітряні пластівці охолоджуються і можуть бути потім подрібненні для вводу в комбікорми або спрямованні в кормороздавачі для розвезення по фермах.

 

1. Прес - екструдер КМЗ -2М. Призначення, будова, технологічна схема, принцип роботи, правила безпечного обслуговування. Особливості будови екструдера типу ПЕК, ЕК.

Прес - екструдер КМЗ -2М призначений для екструдування зернової сировини – обробка сировини тиском та парою.

Будова: основа, живильник, шнекова частина, привод, бункер, корпус.

Шнекова частина- призначена для транспортування, стискання, обробки парою зернової сировини.

Живильник – призначений длярівномірної подачі сирвини, і рівномірного навантаження, складається із шнекового валу від індивідуального електродвигуна.

Принцип роботи. Сировина попадає в бункер з його в пропарювач де відбувається пропарювання під дією пари, а потім на шнек. Готовий продукт виходить відповідно дирочок в корпусі і регулювальному диску. Поворот цього диска змінює прохідне січення регулюючи тим самим температуру обробляющого продукта. За допомогою цього диска можна регулювати розмір, фігуру комбікорму.

Правила безпечного обслуговування. Корпус закривають кришкою, обертові привідні механізми закривають кожухами (даному випадку шнек).

 

 

4.3 Спецобробка

4.Плющення. На ефективність роботи молочнотоварних ферм значною мірою впливає якість та вартість кормів. При цьому основним елементом у балансуванні раціонів для худоби за енергією та поживними речовинами є концентрати — фуражне зерно, використання якого залежить від його якості, способу заготівлі та зберігання і, відповідно, вартості.

Саме тому дедалі більшого поширення набувають дешевші способи зберігання кормового зерна, одним із яких є консервування плющеного зерна, зібраного на ранніх стадіях стиглості. Плющення є дуже перспективним способом підготовки фуражу, бо таке зерно добре поїдається тваринами, краще засвоюється і при цьому доволі добре зберігається без втрат. До того ж плющення дозволяє підвищити загальну поживну цінність раціону.