Синдром слабкості синусового вузла

Це клініко-електрокардіографічний синдром, при якому структурні ушкодження синусового вузла не дають йому можливості виконання функції водія ритму і забезпення проведення імпульсу до передсердь.

Природжені форми – частіше у хлопчиків. У „здорових дітей” відмічають у 0,1%. Набуті – при міокардитах (особливо дифтерійному), кардіоміопатіях, пухлинах серця, СЗСТ, після оперативних втручань на серці, тощо.

В цей синдром включають:

- різко виражену синусову брадикардію до 45-50 уд./хв в спокої;

- повторні синоатріальні блокади;

- чередування синусової брадикардії с пароксизмами фібриляцій (тріпотіння) передсердь або з частим ектопічним ритмом (синдром брадикардії-тахікардії);

- зупинку синусового вузла з паузами 1,5-2 с.

Етіологія.

- органічні ушкодження серця;

- вроджені аномалії провідної системи;

- після хірургічної корекції вад серця;

- у дітей із пролапсом мітрального клапана, синдромі Елерса-Данлоса (тотальний спадковий дефект колагенової тканини);

- при патології травної системи;

- при психоемоційних навантаженнях;

- при вегетативних дисфункціях;

- токсичному ушкодженні синоаурикулярного вузла (антиаритмічні препарати, дігоксин, тощо);

Клініка маніфестується найчастіше асистолією, рідше брадикардією, переважно вночі. У дітей старшого віку при ЧСС менше 40 уд./хв. раптово виникає слабкість, головокружіння, порушення орієнтації, провали пам‘яті, втрати свідомості. При рецидивуючому СССВ у дітей бувають пульсуючі головні болі, головокружіння, часті зомління (особливо після фізичних навантажень), зниження пам‘яті, погана успішність у школі, яка пов‘язана із рецидивуючою гіпоксією мозку.

У дітей молодшого віку при ЧСС нижче 60 уд./хв. виникає різка млявість, блідість, м‘язева гіпотонія, втрата свідомості, судоми. Можливі транзиторні парези. Синкопальні стани та судоми часто розцінюють як епіприступи, особливо, коли не проведено ЕКГ-дослідження, або проводився короткий запис ЕКГ. Під час приступу СССВ можливий розвиток раптової серцевої смерті. Особливо несприятливий прогноз при поєднанні СССВ із ушкодженням провідної системи на нижчих рівнях.

Об‘єм обстежень при СССВ включає генеалогічний анамнез, нейрофізіологічнй обстеження (рео-ЕГ, ехо-ЕГ, доплерографію судин головного мозку), холтерівське моніторування.

Діагностика тільки ЕКГ із провокаційними пробами, кардіоінтервалографією чи холтерівським моніторуванням.

Лікування:

- активна терапія основного захворювання;

- заборонити одягання шаликів, стискуючих комірців на шиї;

- дозволяється міцний чай, каву, тонізуючі безалкогольні напої (з врахуванням віку дитини та в розумних межах);

- ЛФК, прогулянки на повітрі;

- призначення ваголітиків та симпатоміметиків (настоянки елеутерококу, лимонника, пантокрин, белласпон);

- периферійні вазодилятатори (фенігідин, гідралазин)), які знижують загальний периферійний опір та мають рефлекторну хронотропну дію. Призначають курсами по 2-3 препарати впродовж 1 місяця.

Пароксизмальна тахікардія

Це гетерогенна група тахіаритмій, яка характеризується раптовістю появи, високою частотою серцевих скорочень з нормальною їх послідовністю, нетривалим перебігом (від кількох секунд до кількох годин) з раптовою нормалізацією ритму.

Невідкладна допомога.

При приступні суправентрикеулярної (надшлуночкової) пароксизмальної тахікардії:

1. Розпочати з рефлекторного впливу на блукаючий невр:

- масаж каротидних синусів почергово 10-15 сек, починаючи з лівого (каротидні синуси розміщені під кутом нижньої щелепи на рівні верхнього краю щитоподібного хряща);

­проба Вальсальви – напруження на максимальному вдосі при затримці дихання протягом 30-40 сек;

- механічне подразнення горла: провокація блювотного рефлексу.

- проба Ашнера (натиск на очні яблука) не рекомендують застосвувати, оскільки є ризик відшарування сітківки.

2. Медикаментозна терапія:

- всередину седативні препарати – седуксен ¼ - 1 таб. або настоянка валеріани;

- панангін ½-1 таблетка, залежно від віку.

3. При відсутності ефекту зняти приступ необхідно призначенням антиаритмічних середників. Вибір препарату та послідовність вказані у таблиці. Інтервал між введенням препаратів складає 10-20 хвилин.

4. У разі розвитку серцевої недостатності у лікування включаємо дігоксин (за винятком синдрому WPW).

5. Якщо приступ не знімається впродовж 24 годин, а також при наростання серцевої недостатності протягом короткого часу проводиться електроімпульсна терапія.

При шлуночковій пароксизмальній тахікардії:

1. Забезпечити доступ до вени та ввести в/в повільно:

- 10% р-н новокаінаміду в дозі 0,2 мл/кг разом із 1% р-ном мезатону в дозі 0,1 мл/рік життя або

- 1% р-н лідокаіну в дозі,5-1,0 мг/кг на 20 мл 5% р-ну глюкози.

2. При відсутності ефекту показана електроімпульсна терапія.

Атріовентрикулярні блокади - порушення проведення імпульсу збудження через АВ-з‘єднаня до шлуночків.

Атріовентрикулярна блокада Іст. - це тільки ЕКГ знахідка без жодних клінічних проявів. Зустрічається у 5% дітей з порушенями ритму та у 0,6-0,8% практично здорових дітей.

На ЕКГ:

1. здовжений інтервал PQ (понад 0,17с у дітей молодшого віку, понад 0,2с у дітей старшого віку);

2. збережний комплекс QRS за кожнми зубцем Р;

Як правило, фармакотерапії не потребує, лікування основного захворювання.

Атріовентрикулярна блокада 2 ст. (неповна) буває двох типів- Мобітц I та Мобітц II.

ЕКГ при Мобітц I:

1. здовження інтервалу PQ поступово аж до випадіння шлуночкового комплексу;

2. незмінений комплекс QRS;

3. інтервал RR після випадіння довший, ніж перед випадінням коплексу QRS;

4. інтервал після випадіння комплексу QRS наступний інтервал PQ віедновлюється.

ЕКГ при Мобітц II:

1. періодична блокада проведення імпульсу с передсердь до шлуночків і випадіння комплексу QRS;

2. незмінені комплекси QRS;

3. фіксовані та стійкі інтервали PQ перед та після випадіння комплексу QRS.

Клінічно проявляється брадиаритмією. Лікування основного захворювання.

Атріовентрикулярна блокада 3 ст. (повна)

ЕКГ:

1. повна дисоціація роботи передсердь та шлуночків;

2. зубець Р синусовий або з гетерогенного вогнища передсердь;

3. частота передсердних скорочень відповідає віку;

4.частота шлуночкових скорочент в 1,5-2 рази нижче передсердних;

5. інтервали РР із комплексом QRS коротші від інтервалів РР без комплексу QRS.

Лікування основного захворювання (так, наприклад, при гострих блокадах на тлі кардиту - глюкокортикостероїдна терапія).

5. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Питання для самоконтролю

1. Етіологія, класифікація ВВС у дітей, гемодинаміка при найбільш поширених ВВС (дефекті МШП, дефекті МПП, тетраді Фалло, коарктації аорти, стенозі легеневої артерії, аортальному стенозі, транспозиції артеріальних судин та ВАП).

2. Діагностика найбільш поширених ВВС у дітей. Тактика лікаря та прогноз при найбільш поширених ВВС у дітей.

3. Консервативне лікування. Показання до кардіохірургічного лікування при ВВС у дітей.

4. Етіологія, класифікація СН у дітей.

5. Діагностика та лікування СН у дітей з ВВС.

6. Етіологія ГРЛ у дітей

7. Механізм розвитку патологічного процесу при ГРЛ у дітей.

8. Критерії діагностики та класифікація і номенклатура ГРЛ.

9. Клінічні пряви ревмокардиту, ревматичного артриту і хореї та їх

диференційно-діагностичні ознаки.

10. Принципи та методи етапного лікування хворих на ГРЛ

11. Первинна і вторинна профілактика ГРЛ.

12. Визначеня ступенів порушення кровообігу.

13. Діагностика набутих вад серця

14. Етіологічні чинники неревматичних кардитів у дітей

10.Основні ланки патогенезу неревматичних кардитів

15. Клінічні симптоми неревматичних кардитів залежно від етіології та віку дитини.

17. Основні діагностичні критерії неревматичних кардитів

18. Принципи лікування неревматичних кардитів

19. Профілактика неревматичних кардитів у дітей.

20. Визначення ювенільного ревматоїдного артриту (ЮРА)

21. Основні патогенетичні ланки ЮРА

22. Клініка ЮРА

23. Дагностика та дифдфагностика ЮРА

24. ЛікуванняЮРА

25. Реабілітація, прогноз

26. Реактивні артропатії у дітей – визначення

27. Класифікація (РА)

28. Етіологія РА

29. Патогенез РА

30. Клініка РА

31. Діагностика та дифдіагноз РА

32. Лікування РА, прогноз

33. Порушення ритму серця та провідності у дітей: класифікація, причини, клініка, діагностика, лікування, прогноз.

34. Інфекційний ендокардит у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка,діагностика.

Тестові завдання

1. У новонародженої дитини віком 3 доби з народження ціаноз шкіри та слизових оболонок, який посилюється щодобово. Порушень дихання немає. На ЕКГ- гіпертрофія правого шлуночку. На Ro-гр. органів грудної клітини розміри серця не розширені. Який найбільш вирогідний діагноз?

1. Тетрада Фалло
2. Атрезія тристулкового клапану
3. Аномалія легеневих вен
4. Пентада Фалло
5. Транспозиція магістральних судин*

2. У дитини 2 міс. блідість шкіри. Мати в період вагітності хворіла на ГРВІ. Стан дитини задовільний. Пульс до 120 за хв., напружений над a.radialis та відсутній над a.femoralis. Межі серця не розширені. Акцент II тону над аортою, систолічний шум по лівому контуру грудини з ірадіацією в міжлопаточну ділянку. Поставте діагноз.

1. Природжена вада серця. Стеноз легеневої артерії
2. Природжена вада серця. Дефект міжпередсердної перетинки.
3. Природжена вада серця.Тетрада Філло.
4. Природжена вада серця. Коарктація аорти*.
5. Природжена вада серця. Дефект міжшлуночкової перетинки

3. Дитині 3 міс. Періорбітальний та періоральний ціаноз, блідість шкіри, задишка, відмова від їжі. Стан дитини середньої важкості. Шкірні покриви бліді. Задишка до 40 за хвилину. Над легенями жорстке дихання. Пульс 140 за хв. Межі серця розширені вліво. Тони серця – акцент II тону над легеневою артерією, систолічний шум в V міжребі”ї зліва від грудини. Поставте діагноз.

A. Природжена вада серця.Коарктація аорти.

B. Природжена вада серця.Тетрада Фалло.

C. Природжена вада серця. Стеноз легеневої артерії

D. Природжена вада серця. Дефект міжпередсердної перетинки.

E. Природжена вада серця. Дефект міжшлуночкової перегородки*.

4. Дитина 11 місяців госпіталiзоване зі скаргами на ядуху, рідкий нав’язливий кашель. При обстеженні встановлено діагноз: природжена вада серця. Яка доза насичення дiгоксину буде використана для лікування?

A. 10 - 20 мкг/кг

B. 110 - 130 мкг/кг

C. 50 - 90 мкгкг

D. 20 - 30 мкг/кг

E. 35 - 60 мкг/кг*

5. У новонародженої дитини у пологовому будинку діагностовано транспозицію магістральних судин. Які ліки призначають з метою збереження функціонування боталового протоку, як компенсаторного гемодинамічного механізму при транспозиції магістральних судин?

1. Толозолін
2. Дігоксин
3. Простагландін Е *
4. Еуфілін
5. Індометацин

6. Хлопець 10 років скаржиться на млявість, періодичні головні болі, запаморочення, болі в нижніх кінцівках, особливо після фізичного навантаження. Яка вада серця у дитини?

А. Стеноз аорти

B. Коарктація аорти*

C. Дефект міжшлуночкової перетинки

D. Стеноз легеневої артерії

E. Тетрада Фалло

7. Хлопчик 10 місяців поступив в дитяче відділення зі скаргами на задишку (ЧД. 60 на хв), блідість, періодичний короткочасний ціаноз, серцевий горб, ЧСС 160 на хв. Вага тіла 7 кг, при народженні - 3 кг. В анамнезі перенесені затяжний бронхіт і пневмонія. Яка вада серця найбільш ймовірна?

А. Тетрада Фалло

B. Дефект міжпередсердноЇ перегородки*

C. Транспозиція магістральних судин

D. Стеноз гирла аорти

E. Фіброеластоз

8. Батьки дитини 10 місяців з діагнозом природжена вада серця (ВАП), звернулись до клініки зі скаргами на погіршення стану дитини: відмова від їжі, поява задишки. Під час огляду- тахікардія, систоло-діастолічний шум у II м/р зліва, вологі хрипи у нижніх долях легень. Який механізм розвитку серцевої недостатності?

1. Зниження коронарного кровообігу
2. Енергетично-динамічний
3. Гемодинамічний*
4. Підвищена проникність судин
5. Підвищення обсягу циркулюючої крові

9. У хлопчика 10 років при аускультації серця вислуховується систолічний шум з епіцентром у ІІ міжребір”ї праворуч від грудини. Шум добре проводиться в ділянку яремної ямки та судин шиї. На ЕКГ ознаки гіпертрофії та систолічного перевантаження лівого шлуночка. Ваш діагноз?

A. Неревматичний кардит

B. Стеноз отвору аорти*

C. Коарктація аорти

D. Гіпертрофічна кардіоміопатія

E. Дефект міжшлуночкової перетинки

10. У дитини 2-х місяців межі серця розширені вліво, II тон посилений над легеневим стовбуром, безперервний, систолодіастолічний шум машинного характеру в II-III міжребір’ї зліва по краю грудини, який проводиться на судини шиї. ЧСС 150 уд.хв. АТ 105/30 мм.рт.ст. На ЕКГ- ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Яка природжена вада серця найбільш вирогідна?

A. Комплекс Ейзенменгера

B. Дефект міжшлункової перегородки

C. Дефект міжпредсердної перегородки

D. Відкрита артеріальна протока*

E. Відкритий атріовентрикулярний канал

11. У дитини 2 місяців з природженою вадою серця (дефект міжшлуночкової перетинки із значними порушеннями внутрішньосерцевої гемодинаміки, період декомпенсації НК ІІ ст.) на ЕКГ Ви отримаєте зміни:

A. Гіпертрофія лівого шлуночка*

B. Гіпертрофія правих відділів серця

C. Гіпертрофія правих та лівих відділів серця

D. Гіпертрофія правого шлуночка

E. Гіпертрофія лівих відділів серця

12.У дитини вада серця. Кількість серцевих скорочень та дихань збільшена на 30-50% та 50-70% відповідно, нав’язливий кашель, вологі хрипи в легенях, акроціаноз. Яка недостатність описана?

А. 3 ступінь лівобічної серцевої недостатності

В. Серцево-дихальна недостатність 2Б ступеня

С. 2Б ступінь лівобічної серцевої недостатності*

D.2А ступінь правобічної серцевої недостатності

Е. Правобічна серцева недостатність 2Б ступеня

13. У дитини 7 років печінка збільшена на 3-5 см. Зменшений діурез. Пастозність, набухання шийних вен. Дитина постійно знаходяться у ліжку, малоконтактна. Яка недостатність описана?

А. Серцево-дихальна недостатність 2Б ступеня

В. 3 ступінь правобічної серцевої недостатності

С. 2А ступінь лівобічної серцевої недостатності

D.2А ступінь правобічної серцевої недостатності

Е. Правобічна серцева недостатність 2Б ступеня*

14. Для зняття задушно-ціанотичного приступу при хворобі Фалло використовують все КРІМ;

А. кисень

В. морфій

С. пропранолол

D. строфантин*

Е. інфузії розчину глюкози

15.У 5-річного хлопчика із стигмами дизембріогенезу (маленьке підборіддя, товсті губи, відкритий рот, гіпертелуризм) – систолічний шум вигнання 3-4 ступеня у другому міжреберному проміжку і справа від грудини. Шум проводиться на шию і по лівому краю грудини догори. Пульс на правій плечовій артерії задовільний, на лівій зменшений. АТ на правій руці – 110/60 мм рт ст., на лівій – 100/60 мм рт ст. На ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночка. Який дефект найбільш ймовірний?

А. Дефект міжпередсердної перегородки

В. Дефект міжшлуночкової перегородки

С. Аортальний стеноз*

D. відкрита аортальна протока

Е. Коарктація аорти

16. Етіологічним чинником гострої ревматичної лихоманки є?

A. вірус Коксаки В₄

*B. ß-гемолітичний стрептокок групи А

C. золотистий стафілокок

D. кишкова палочка

E. ентерокок

17. Дрібні циркулюючі імунні комплекси при ревматизмі ушкоджують сполучну тканину?

A. шкіри

B. суглобів

*C. серця та нирок

D. печінки

E. м‘язів

18. Повторна ревматична лихоманка- це?

*A. новий епізод

B. рецидив першого захворювання в терміні 1 місяця

C. рецидив першого захворювання в терміні 6 місяців

D. рецидив першого захворювання в терміні 1 року

E. рецидив першого захворювання в терміні 3 місяців

19. Для ізольованої малої хореї (PANDAS) характерно?

A. наявність стрептококової інфекції, психо-емоційні розлади, гіперкінези

*B. Пебуртатний вік, наявність стрептококової інфекції, обсесивно-компульсивні розлади, гіперкінези, повне одужання після антибіотикотерапії

C. наявність стрептококової інфекції, гіпотонія м‘язів, гіперкінези, повне одужання після антибіотикотерапії

D. обсесивно-компульсивні розлади, гіперкінези, повне одужання після антибіотикотерапії

E. наявність стрептококової інфекції, гіперкінези

20.Метаболічна терапія у лікуванні гострої ревматичної лихоманки призначається через який час від початку захворювання?

A. відразу

B. 2 тижні

C. 1 місяць

*D. 3 тижні

E.2 місяці

21. Вторинна профілактика біциліном дітям дошкільного віку проводиться у дозі?

*A. 600-750тис.Од

B. 800-900 тис.Од

C. 1-1,2 млн.Од

D.1,5-2 млн.Од

E. 300-500тис.Од

22. При лікуванні гострої ревматичної лихоманки у дитини виявлено алергічний висип на пеніцилін. Яким антибіотиком Ви його заміните?

A.Метронідазол

B.Амоксицилін

C.Доксациклін

D.Цефтріаксон

*Е. Еритроміцин

23. У дівчинки 12 років на протязі 2-х місяців відмічається періодичне підвищення температури тіла до 39 С, веретеноподібна припухлість міжфалангових суглобів та біль у верхній частині груднини, та шиї, скутість зранку. Найбільш вірогідний діагноз?

А. Остеоартрит

В. Ревматична лихоманка

*С. Ювенільний ревматоїдний артрит

D. Токсичний синовііт

E. Септичний артрит

24. Яке твердження для ревматичного поліартриту є вірне?

*А. Проходить ураження великих суглобів

B. Проходить ураження міжфалангових суглобів кінцівок

C. Процес носить затяжний характер

D. Процес погано піддається медикаментозному лікуванню

E. Процес не пов’язаний з кардитом

25. Диклофенак натрію при лікуванні активного ревмокардиту призначається із розрахунку?

А. 0,5мг/кг

*B. 2-3 мг/кг

C. 4–5 мг/кг

D. 10–12 мг

E. 15-20 мг/кг

26. Вторинна біцилінопрофілактика ГРЛ при відсутності вади серця проводиться:
А. до 21 року

В. 3 роки

С. 1 рік

D. не проводиться

*Е. 5 років.

27. 10-річна дівчина знаходиться у важкому стані. Бліда, кількість дихань до 40 уд/ хвил., пульс 130 уд./хвил., тони серця глухі, ритм галопа. На рентгенограмі визначається кардіомегалія. На ехокардіограмі зниження скоротливої здатності міокарда, дилатація шлуночків. На ЕКГ порушення реполярізації міокарда лівого шлуночка. Попередній діагноз?

А. Фіброеластоз ендокарда

*В. Міокардит

С. Перикардит

D. Глікогеноз

Е. Аномалія коронарних артерій

28. У хлопчика 12 років, у якого другий епізод ГРЛ, при обстеженні в стаціонарі знайдено значне послаблення першого серцевого тону, грубий систолічний шум “дуючого” характеру на верхівці. Ліва межа відносної серцевої тупості на 2 см зовні від лівої соскової лінії. Яка причина появи шуму найбільш вірогідна?

А. Пролапс мітрального клапану

В. Шум анемічного генезу

*С. Недостатність мітрального клапану

D. Стеноз аортального клапану

Е. Коарктація аорти

29. У хворої дитини 12 років, на 3-му тижні після ГРЗ спостерігається підвищення температури тіла, явища мігруючого поліатриту, на шкірі тулуба та проксимальних відділів кінцівок – висип блідо-рожевого кольору з тонким кільцеподібним обводом. Слабкий систолічний шум на верхівці серця. На ЕКГ – інтервал PR – 0,2 мм, ШЩ - 25 мм./год., СРБ - ++. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Неревматичний кардит

В. Реактивний поліартрит.

С. Ревматоїдний артрит. Суглобово- вісцеральна форма.

*D. Ревматична лихоманка

Е. Системний червоний вовчак.

30. 12-річна дитина госпіталізована із лихоманкою. Об’єктивно: двосторонній артрит ліктьових суглобів, анулярна еритема, аденопатія, фарингіт. Тони серця ритмічні, приглушені. Лабораторно – нейтрофілія, CRP ++, титр АСЛ»О» – 450 ОД. Тижневий курс диклофенаку натрію не дав суттєвих змін. Ваш діагноз:

А. Постстрептококовий поліартрит

В. Ювенільний ревматоідний артрит

С. Скарлатина

*D. Гостра ревматична лихоманка

Е. Інфекційний мононуклеоз

31. Мати 12-річної дівчинки скаржиться на її підвищену емоційну лабільність, посмикування м‘язів обличчя, мимовільні рухи в руках, погіршення почерку. При огляді виявлено м‘язеву гіпотонію, порушення координації рухів, підвищення сухожильних рефлексів. За 10 днів до цього дівчинка перенесла фарингіт. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

А. Невроз нав‘язливих станів

*В. Ревматична хорея

С. Тіреотоксикоз

D. Ревматичний енцефаліт

Е. Неврогенні тіки

32. У дитини 8 років скарги на задишку, болі в животі. З анамнезу відомо, що за 2 тижні дитина хворіла на ГРВІ. Стан дитини середньої важкості. Пульс 200 за хв. “ниткоподібний”. Набряк та пульсація шийних вен. АТ 60/40 мм. Hg. Межі серця розширені у всі боки. Серцевий поштовх розлитий. Тони серця ослаблені. Печінка збільшена в розмірах, болюча. Поставте діагноз.

А. Ревматизм, міокардит, гострий перебіг

*В. Гострий неревматичний кардит з порушенням ритму

С. Ексудативний перикардит.

D. Септичний ендоміокардит.

Е. Фіброеластоз ендоміокарду.

33. Новонароджена дівчинк з перших годин знаходиться у тяжкому стані. Бліда, кількість дихань до 60 уд/ хвил., пульс 230 уд./хвил., тони серця глухі, ритм галопа. На рентгенограмі визначається кардіомегалія. На ехокардіограмі зниження скоротливої здатності міокарда, ділатація шлуночків. Породілля за 1 місяць до пологів хворіла грипом. Який діагноз Ви поставите дитині?

А. Фіброеластоз ендокарда

*В. Природжений пізній міокардит

С. Перикардит

D. Природжена вада серця

Е. Глікогеноз

34. Яка патоморфологічна фаза процесу при ревматичній гарячці є незворотньою?

*А. Фібриноїдого набухання

В. Мукоїдного набухання

С. Проліферації

D. Склерозу

Е. Ексудації

35. Якою є тривалість формування та рубцювання гранульом при ревматичній лихоманці?

А. 2-3 тижні

*В. 3-4 місяці

С. 1-2 місяці

D. 5-6 місяців

Е. 7-12 місяців

36. Який морфологічний субстрат визначає активність ревматичного процесу та вираженість кардиту?

А. Ексудація

В. Специфічні проліферативні реакції

*С. Неспецифічні ексудатично-проліферативні реакції

D. Ураження судин мікроциркуляторного русла

Е. А+В

37. У типових випадках гострій ревматичній лихоманці передує?

А. Гостра вірусна інфекція

В. Гострий кон‘юнктивіт

С. Гострий середній отит

* D. Ангіта, фарингіт

Е.Інфекція сечових шляхів

38. Яка структура є основною в патогенезі ГРЛ?

*А. М-протеїн

В. АСЛ «О»

С. АСК

D. АСГ

Е. АДНК-В

40. Дитині 15 років. У віці 10 років було встановлено діагноз гострої ревматичної лихоманки. За 5 років диспансерного спостереження вада серця не сформувалася. Визначіть тактику лікаря?

А. Зняти з обліку

В. Проводити постійну біцілінопрофілактику

*С. Проводити диспансерне спостереження

D. Призначити неспероїдні протизапальні препарати

Е. Призначити вітамінотерапію

41. Показом до встановлення штучного водія ритму є?

A. Еекстрасистолія

B. Гіпертрофічна кардіоміопатія

C. Міокардит

D. Симптоматична брадикардія *

E. Тахікардія

42. Препаратом вибору при приступі надшлуночкової пароксизмальної тахікардії є?

A. Кокарбоксилаза

B. АТФ

B. Аміодарон *

C. Пропранолол

D. Верапаміл

44. Найчастішим етіологічним чинником неревматичного кардиту у дітей є?

А. Бактерії

В. найпростіші

*С. Віруси

D. Медикаменти

Е. Вакцини

45. При природжених ранніх міокардитах ураження міокарду плода відбувається на якому місяці вагітності?

А. 1

*В. 4-7

С. 3

D. 8

Е. 9

46. При природжених пізніх міокардитах ураження міокарду плода відбувається на якому тижні вагітності?

*А. 32-34

*В. 8-12

С. 16-18

D. 20-24

Е. 26-30

47. Які покази для призначення глюкокортикоїдів при лікуванні міокардитів?

А. неефективність антибіотикотерапії

В. після закінчення антибіотикотерапії

С. завжди у лікуванні міокардитів

D. тільки у дітей раннього віку

*Е. важкий перебіг

48. У розвитку дифтерійного міокардиту провідне місце посідать?

А. Бактерії

В. Аутоантитіла

С. Антитокисни

*D. Токсини

Е. Все перераховане

49. Перебіг міокардиту буде гострим при тривалостиі процесу?

А. 4-6 місяці

*В. до 3 місяців

С. 10-12 місяців

D. 16-18 місяців

Е. більше 18 місяців

50. До кардіальних ізоензимів відносяться?

А. АСК

В. АСТ

С. АСЛ»О»

*D. ЛДГ 1, ЛДГ 2

Е. АЛТ

51. З протизапальною метою у лікуванні кардитів призначають?

*А. нестероїдні протизапальні перпарати

В. антибіотики

С. антикоагулянти

D. антиоксиданти

Е. інгібітори АПФ

52. Наслідком перенесонего неревматичного кардиту може бути?

А. одужання1

В. міокардіофіброз

С. кардіоміопатія

D. фіброеластоз

*Е. все перераховане

53. Вкажіть основний діагностичний критерій ЮРА.

A. Загальна млявість

B. Біль у кульшовому суглобі

C. Артрит тривалістю понад 3 місяці *

D. Серцебиття

E. Геморагічний висип на шкірі

54. Для синдрому Стілла характерним є?

A. Гострий початок

B. Гарячка

C. Ранній поліартрит

D. Все перераховане *

E. Жодне з перерахованих

55. Синдром Рейтера включає:

A. поліартрит, кон’юнктивіт, уретрит *

B. дерматит, уретрит, міокардит

C. пульмоніт, дерматит, увеїт

D. неврит, пневмонію

E. все невірно

56. До амінохінолінових препаратів відноситься?

A. кетотіфен

B. метіпред

C. диклофенак натрію

D. мелоксикам

E. плаквеніл*

57. Базисна терапія при ЮРА включає:

A. Антибіотики

B. Нестероїдні протизапальні препарати

C. Антигістамінні препарати

D. Антикоагулянти

E. Глюкокортикостероїди *

58. Уретральним збудником реактивного артриту найчастіше є?

A. Іерсінія

B. Хламідія *

C. Протей

D. Клебсіелла

E. Кишкова палочка

59. Доза азитроміцину (сумамеду) при лікування урогенітального артриту становить?

A. 1мг/кг/доба

B. 3мг/кг/доба

C. 5мг/кг/доба *

D. 15мг/кг/доба

E. 20мг/кг/доба

60. Перебіг реактивного артриту вважається гострим при тривалості процесу?

A. 10-14 днів

B. 3-6 місяці *

C. 1-2 місяці

D. 7-12 місяців

E. більше 1 року

5.3. Ситуаційні задачі:

№1.Дитина віком 13 років із ідіопатичним пролапсом мітрального клапана без ознак недостатності захворіла катаральною ангіною. Температура тіла 38, горло гіперемійоване, без патологічного вмісту.

Запитання:

1. Яке ускладення найбільш вірогідне у даному випадку?

2. Яка Ваша лікарська тактика щодо профілактики цього ускладнення?

3. Призначте обстеження.

№2. У дитини віком 7 днів після народження виявлено відкриту артеріальну протоку. Стан дитині на даний час задовільний. Скарги батьків відсутні.

Запитання:

1. Яка Ваша тактика по відношенню до цієї дитини?

2. Які покази до хірургічної корекції цієї вади?

№ 3. У хлопчика 10 років при аускультації серця вислуховується систолічний шум над всією ділянкою серця з епіцентром на основі. Другий тон над аортою посилений. Чітко вислуховується систолічний шум в міжлопаточному просторі ліворуч. Рентгенологічно та на ЕКГ визначається гіпертрофія лівого шлуночка.

Запитання:

1.Поставте діагноз.

2.Призначте план обстеження

3.Лікувальна тактика

 

№4. Дитині 5 днів. Від І доношеної вагітності, у другій половині якої мати перенесла грип. При огляді відмічається зниження рухової активності, блідість шкірних покривів, пероральний та периорбітальний ціаноз, що посилюється при смоктанні грудей, неспокої, “сопіння”, западіння міжреберних проміжків. Перкуторно виявлено збільшення меж відносної серцевої тупості в усі сторони, аускультативно-тахікардія, частота серцевих скорочень 170 за 1 хвилину, тони серця ослаблені. Тахінное. Гепатомегалія. На рентгенограмі органів грудної порожнини збільшення розмірів серця. На ЕКГ реєструються ознаки гіпертрофії міокарда шлуночків, стійкі порушення ритму і провідності.

Запитання:

1.Поставте діагноз.

2.Призначте план обстеження

3.Лікувальна тактика

 

№5. Мати 12-річної дівчинки скаржиться на її підвищену емоційну лабільність, посмикування м”язів обличчя, мимовільні рухи в руках, погіршення почерку. При огляді виявлено м‘язеву гіпотонію, порушення координації рухів, підвищення сухожильних рефлексів. За 10 днів до цього дівчинка перенесла фарингіт.

Запитання:

1.Поставте діагноз.

2.Призначте план обстеження

3.Лікувальна тактика

№6. У дитини 14 років скарги на біль в ділянці серця, втомлюваність. З анамнезу відомо, що за три тижні до появи вказаних скарг дитина хворіла на ангіну. Стан дитини середньої важкості. t 37,8 С. Шкіра бліда, помірний периоральний ціаноз. Набряків не має. Пульс 100 за хв. Межі серця розширені вліво. Серцевий поштовх розлитий. Тони серця на верхівці ослаблені, акцент II тону над легеневою артеріею, дуючий грубий систолічний шум на верхівці серця з іррадіацією в підпахову ділянку, хордальний шум “писку”.

Запитання:

1.Поставте діагноз.

2.Призначте план обстеження

3.Лікувальна тактика

 

6. Рекомендована література:

Основна:

1. Педіатрія. Під редакцією проф. О.В. Тяжкої, Вінниця, НОВА КНИГА, 2008, с. 439-455, 466-478, 488 – 517, 546-555.

2. Вибрані питання дитячої кардіоревматології. Під редакцією проф. Волосовця О.П. Київ, Харків, 2006 р., с. 7-35, 76-84, 108-121, 131-142, 157-185, 175-184.

3. Педіатрія: Учебник для студентов высших мед. учебных заведений / В.Г. Майданник – Харьков, Фолио, 2002 с.162-186, 236-255, 334-345.

4. Конспект лекції з даної теми

Додаткова:

1. Детская ревматология: Руководство для врачей/Под ред. А.А.Баранова, Л.К.Баженовой.-М.:Медицина, 2002 –С.31-64.

2. Педиатрия (Руководство). Заболевания органов дыхания й сердечно-сосудистой системы (Под ред.Р.Е.Бермана, В.К.Вогана) - М., М. 1988, - 528 с.

3. Мутафьян О.А. Аритмии сердца у детей и подростков (клиника, диагностика и лечения). – СПб.: Невский Диалект, 2003.- 224 с.

4. Орлова Н.В., Парийская Т.В. Кардиология:Новейший справочник педиатра. – М.: Изд-во Єксмо; Сова, 2003. – 624 с.

5. Шабалов Н.П. Детские болезни. - 4-е изд., перераб. и доп. - С-Пб, 1999.-С.421-435.