Регіональні пріорітети інтеграційної політики У.

Поле регіональних інтеграційних пріоритетів У включає ЦЄЗВТ, СНД, ЧЕС, ЄС, Балтійський ринок та ЄАВТ, що є елементами Європейського континентального ринку. На сьогодні в Є сформовано кілька регіональних та субрегіональних об”єднань. Центральне місце серед них займає ЄС, що об”єднує 15 європейських країн. На сьогодні в Європі складаються передумови для розвитку загальноЄ континентальної інтеграції з охопленням 35 країн.

Довгострокова мета зовн-екон політики У- вступ до ЄС; в середньостроковому плані У прагне до створення зони вільної торгівлі з ЄС та набуття статусу асоційованого члена в ЄС. Головний інструмент, що регулює відносини У з ЄС - Угода про партнерство і співробітництво (підписана 14 червня 1994; вступила в дію в 1998р.), яка передбачає більш активне політичне співробітництво та містить положення про створення зони вільної торгівлі. Проте, укр економіка кваліфікується як “економіка з держ системою торгівлі” і не містить схвалення економічних реформ в У. Угодою передбачається, що ЄС намагатиметься розглядати У, як країну -члена ГАТТ, хоча до цього часу вона такою не є. Головні цілі: розвивати тісні політ контакти; сприяти торгівлі та інвест; підтримувати У в її праненні зміцнювати демократію. Важливість цієї угоди обумовлюється тим, що за межами СНД ЄС є найголовнішим торговельним партнером У та основним джерелом іноземних інвестицій.

Інтеграція Східноєвропейських країн розвивалась в межах РЕВ з 1949 по 1991рр. Особливостями сучасного етапу інтеграції Східноєвропейських країн є створення нових субрегіональних утворень (1990 - Балтійський ринок: Латвія, Литва, Естонія; 1992 - ЧЕС: Албанія, Азерб, Болгарія, Вірменія, Грузія, Греція, Росія, Румунія, Туреччина, Україна. 1993 - Зона вільної торгівлі Вишеградської групи (CEFTA); 1993 - СНД).

Представники іноз капіталу вважають, що головні причини ризиків в У та країнах Східної Європи - це нестабільна політ та соц-економ ситуація, незавершеність організац-правових та економічних перетворень, висока регулююча роль держави.

Великі резерви існують у розвитку кооперації між підприємствами, що переробляють с/г продукцію і випускають продукти харчування, а також з п/п інших галузей. Так, багато років Польща поставляла в У устаткування для виробництва та переробки цукру, олії, картоплі, м”яса, а також міні-трактори та ін с/г машини. З Угорщини надходили автобуси, медикаменти, продукти харч. Нині в зв з перебоями в поставках запчастин до устаткування, яке було раніше завезено з ЦСЄ в У, можна було б використовувати як платіжн засіб нац валюту, а також перейти на обмін машин і устаткування між п/п по взаємно преференційних цінах. Доцільно поширювати обсяги лізингових операцій. Піприємствам, що випускають машинотехн продукцію варто надати більше фін свободи і можливості здійснювати бартерні операції на пільгових умовах.

В 1992р. державами Причорномор”я, а також Албанією, Азерб, Вірм та Грецією підписано Декларацію про причорноморське ек співробітництво. Головне завдання ЧЕС - оцінка існуючого потенціалу країн регіону та розробка на цій базі конкретних проектів співробітництва. Створено Чорноморський банк торгівлі та розвитку для фін інвест проектів та кредитування країн -акціонерів. Початковий розмір статутного капіталу банку склав 1 млрд дол. Частка У в ст капіталі ЧБТР- 13,5%.

Особливості ЧЕС: - поетапний характер реалізації угод; - селективний підхід до участі в тих чи інших проектах; - м”який характер інтеграції, коли участь в ЧЕС не заважає країні вступати до будь-яких інших угруповань чи договорів.

Найважливішими зовн-ек партнерами У залишаються республіки колишнього СРСР, що тепер об”єднані в СНД, до якого ввійшли всі члени колишнього Союзу, крім Прибалтики.

До країн СНД У експортує переважно с/г та хім прод. Основна проблема, пов”язана з укр Е с/г прод до СНД полягає в тому, що він зазнає сильного конкурентного впливу з боку іноземних країн, які займаються реекспортом укр прод.

Характерним також є постійне відставання обсягів укр експорту від імп, що відображається у негативному сальдо торговельного балансу з країнами СНД. Один з головних шляхів вдосконалення укр імп - це скорочення залежності укр економіки від імпорту енергоносіїв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій. З імп енергоносіїв тісно пов”язана проблема зовнішньої заборгованості РФ та тиск світової спільноти на У з метою закриття ЧАЕС.

Головним недоліком географічної стрк товарн імп є високий ступінь залежності від РФ та Туркменістану, що зумовлює необхідність диверсифікації перш за все джерел імп енергоносіїв та розвитку торг відносин з країнами-експортерами нафти та енергоносіїв. Позитивні тенденції - скорочення обсягів зовн торгівлі з країнами СНД та зростання торгівельних зв”язків з іншими кр світу, передусім - з Зах Європою.

39. ТНК в системі МЕД.

ТНК – це міжнародні за складом та хар-ром діяльності суб’єкти господ життя, які функціонують на принципах корпорант власн-ті з акціонерною формою управл та розподілу прибутків у між нар масштабі. Вони реалізують єдину політику керовано з єдиного центру.

Останнє десятиріччя хар-ся значним посиленням ступеню транснаціоналізації світової економіки, поглибленням взаємозалежності, цілістності світу. Одним із центральних суб”єктів глобальної трансформації світового ек простору стали ТНК. Вони діють переважно у: автомоб промисл-ті, видоб і транспортув нафти, вир-ві електронного та електричного обладнання.

Взаємозалежність кр, у тому числі промислово- розвинутих і тих, що розвиваються, стає однією з найістотніших рис процесу глобалізації св ек-ки. Ост роки виявляють нові форми прояву взаємозалежності, в тому числі пов’язані зі створенням єдиних систем інтегрованого вир-ва ТНК. В переважній більшості афро-азіатських та латиноамер кр були переглянуті закони, які регулюють діяльність ТНК, з метою максимального залучення іноз інвестицій. Головною ідеєю такого підходу є можливість взаємовигідного співроб-ва ТНК та приймаючої кр. Однією з найважл причин лібералізації інвестиційних режимів, стала ек необхідність для країн переферії включення ресурсів ТНК до процесу нац відтворення. ТНК дають приймаючій країні інтегрований пакет видимих і невидимих активів (фін-ня, ноу-хау і технологія, маркетинг, канали реалізації, управл-кий досвід), збільшуючи, таким чином конкурентну здатність, стимулюючи ек зростання.ТНК зачасту включають компанії приватної, держ та змішаної форм власності, що знаходяться у різних кр., можуть здійснювати значний вплив на діяльність інших, особливо у сфері обміну знаннями та ресурсами. Сьогодні ТНК контролює до 0,5 св пром виробництва, 63 % зовн торгівлі, 4/5 патентів та ліцензій на нову техніку, технології та “ноу-хау. Всього у світі діє біля 75 тис.ТНК, що мають у більш ніж 150 країнах 800 тис. філій.

В останні роки ТНК створ глоб світові альянси, які здійсн-ть сумісні наук досліджень, обмін технологіями, спільне використання виробничих потужностей, просування на ринок продукції учасників альянсу із використанням потенційних можливостей та ринків кожного.

В У цю схему успішно втілюють у життя амер, нім, британські, південнокорейські світові конгломерати. У поки що є лише спостерігачем загальносвітового процесу інтеграції та глобалізації ТНК. Більшість ТНК з'явилося в Україні на поч атку 90-х.

Серед найвідоміших: Mittal Steel, Coca-Cola, British American Tobacco, Henkel Bautechnik, Robert Bosch, Kraft Foods.

Величезна к-ть ТНК в Україні зосереджені у нафтогазов сфері:у сфері нафтопереробки – російські «Лукойл», «Тюменськ Нафтова Компанія», «Татнефть», «Славнефть», «Группа Альянс», «Юкос » та казахстанська «Казахойл» («КазМунайГаз»); в сфері транспортув нафти – російські «Сургутнефтегаз», «Роснефть», «Транснефть», «Сибнефть»; у сфері поставок та транспорт газу – російські «Газпром» та «Ітера».

Закони: Міжнародний кодекс поведінки ТНК; Протокол з питання підготовки проекту Угоди між Урядом України та Урядом РФ про основні принципи створення cпільних укр-рос транснац-х ек структур 1993р.; Рішення Ек ради СНД "Про Рекомендації з розробки організаційних проектів транснаціональних корпорацій" 2000р.

 

40