Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року. Вибори президента України.

1. сторія, як науковий виклад минувшої дійсності, ніколи не викладалась достеменно. Під впливом пануючої ідеології вона завжди викладалася так чи інакше, в залежності від суспільно-політичної формації будь-якого суспільства. Саме тому історичне минуле кожного народу (нації чи народності) вивчалось і визнавалось за двома принципами: свідчення самого народу та свідчення зокола про цей народ. За цієї умови спробуємо з’ясувати істинну дату заснування міста Києва.Літочислення Києва було затверджене в Москві наприкінці ХХ століття з єдиною метою: не дати можливості Києву звеличитись своєю історичною спадщиною. У 1982 році було затверджено хибне 1500-річчя Києва, щоби його древність не надто відрізнялася від Москви. Щоправда, офіційно вважається, що дата розбудови Києва визначена за писемною пам’яткою Х-ХІ століття "Повість минулих літ", що дійшла до нас з літопису ХVІІ ст. за назвою «Книга Ипатцкого монастиря летописец о княжениі", а саме: ОЛЕГ (882 – 912)«Повість временних літ», яку складалося в XII ст., оповідає, що перед своєю смертю Рюрик передав правління родичеві Олегові і доручив йому сина Ігоря, який був ще малий. Року 882-го Олег із великим військом, в якому були варяги, чудь, словени, меря, весь і кривичі, пішов на південь, здобув Смоленськ, Любеч, Київ, підступно забив Аскольда та Діра і став правити КиєвомОлег виявив себе як талановитий правитель. Він приборкав сусідів і примусив їх платити данину, забезпечуючи державу коштами. ІГОР (913 –945)Неясність Ігоревого життєпису викликала думку про існування двох, а може й трьох князів з таким іменем, яких літопис помилково об'єднав в одне. В усякому разі, родинний зв'язок його з Рюриком та Олегом дуже сумнівний. У «Повісті временних літ» між Олегом і Ігорем прогалина від 916 до 940 року. М. Грушевський припускав, що ці роки були зайняті князюванням Діра.Ігор продовжував Олегову справу, приборкуючи племена тиверців та уличів, які за Олега були його союзниками; приєднав до Київської держави велику територію між Дністром і Дунаєм, на деревлян наклав данину більшу, ніж платили вони за Олега. Обидві ці перемоги зв'язані з іменем воєводи Свенельда, одного з найвидатніших Ігоревих бояр.ігор двічі ходив на Схід. ОЛЬГА (945– 964)Після смерти Ігоря залишився малий син Святослав, і правління державою перейшло до вдови його Ольги.Ольга стала повноправною княгинею, правителькою величезної, ще не впорядкованої держави, де щевибухали повстання проти центральної влади, що їх «примучували» Олег і Ігор. Було б цілком природним, якби зі смертю Ігоря почалися з ще більшою силою повстання в різних частинах тієї молодої держави, де національні прагнення окремих племен диктували бажання покласти кінець пануванню князів варязького походження. Не можна за- бувати існування тих «світлих князів», яких згадували договори 911 та 944 років. Однак, нічого подібного не сталося. Ні літописи, ні чужоземні джерела жадним словом не згадують про будь-які заворушення. Очевидно, ніхто з тих «ясних князів» не зробив спроби захопити центральну владу або звільнитися від влади Ольги. СВЯТОСЛАВ (964 –972)Наступником Ольги був її син, Святослав, одна з найцікавіших постатей давньої доби історії України. Святослав був політичним діячем, який брав участь у великих подіях на Сході Европи. Однак, у справах України він грав скорше негативну ролю, і мали рацію бояри, які закидали йому, що, шукаючи чужих земель, він нехтував своїми. Знищення Хозарського каганату принесло Русі тільки шкоду, бо вона сама неспроможна було боротися проти кочовиків, які протягом чотирьох століть панували в степах. Балканська політика Святослава також не дала нічого Русі.

Ще в умовах Національно-визвольної війни Б. Хмельницький мріяв передати козацьку державу під булаву свого старшого сина Тимоша, але той загинув у поході. Тому гетьманові довелося проголосити наступником свого молодшого сина — 16-річного Юрія.

У серпні 1657року старшинська рада в Чигирині доручила генеральному писареві І. Виговському до повноліття Юрія виконувати гетьманські функції, а вже на Корсунській раді, яка відбулася в жовтні, його обрали повноправним гетьманом України.Зовнішня політика. Продовжуючи політику Б. Хмельницького, спрямовану на досягнення повної державної незалежності України, гетьман мав на меті утримувати дружні відносини з усіма сусідніми країнами, не віддаючи переваги жодній зі сторін.Новий гетьман одразу почав упроваджувати кілька програм:· у жовтні 1657 року він уклав українсько-шведський договір, умови якого були вироблені ще за участю Б. Хмельницького;· відновив союз із Кримським ханством, що був розірваний з моменту укладення Березневих статей у 1654 році;· розпочав переговори з Польщею;· уклав оборонний союз зі Швецією, спрямований проти Польщі, а також надіслав посольство до Москви, метою якого було підтвердження чинності українсько-російських угод 1654 року.Російський уряд з недовірою поставився до І. Виговського, адже союз зі Швецією міг бути використаний і проти Росії. До того ж активна зовнішня політика І. Виговського, спрямована на зміцнення міжнародного авторитету України, викликала занепокоєння московського уряду, який, намагаючись посилити свій вплив в Україні, почав за допомогою своїх агентів активно формувати протигетьманську опозицію.У лютому 1658 року в Україну прибув царський посланець Богдан Хитрое, який домагався:• прав дляросійських воєвод перебувати не тільки в Києві, а й у Ніжині, Чернігові та Переяславі;• заборони гетьману мати відносини зі Швецією;• виведення козацьких загонів з Білорусі.

3. Всеукраїнський референдум 1991 року — загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. Відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. На референдум було винесено одне питання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». У бюлетені для голосування було викладено такий текст: АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною, в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, - продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, - виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, - здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголосила незалежність України створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набув чинності з моменту його схвалення.Верховна Рада України 24 серпня 1991 року провела голосування "підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" У голосуванні взяли участь 84,18% що мають право голосу громадян України (31 891 742 людини). 28 804 071 (90,32%) з них підтримало Акт проголошення незалежності України. Таким чином, проголошення незалежності України було підтверджено всенародним голосуванням.

Перші Вибори Президента України відбулись 1 грудня 1991 року. Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому б змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. Але 2-й тур не знадобився. Леонід Кравчук посів 1-ше місце у всіх регіонах, за вийнятком трьох областей Галичини, де переміг В'ячеслав Чорновіл.

Білет № 7