Тема: «Виділення чистих культур бактерій (3-є заняття)»

Актуальність теми.

Заключним етапом бактеріологічного методу дослідження (основного методу діагностики інфекційних захворювань) - є ідентифікація чистої культури, тобто визначення виду мікроорганізмів. Ідентифікувати культуру можна лише на підставі цілого комплексу ознак, а саме: культуральних, морфологічних, тинкторіальних, ферментативних, антигенних та інших. В умовах практичної мікробіологічної лабораторії найбільш часто визначають ферментативні властивості чистої культури з використанням «строкатого» ряду Гісса. Принцип вивчення ферментативних властивостей бактерій з використанням «строкатого» ряду Гісса покладений в основу сучасних методів, які використовуються з цією ж метою: системи індикаторних папірців (СІП), панелі біохімічної диференціації (ПБД), системи автоматизованої ідентифікації. Вони більш стандартизовані і менш трудомісткі, порівняно з використанням «строкатого» ряду Гісса.

Виділення чистої культури з патологічного матеріалу і встановлення її виду дає можливість поставити діагноз інфекційного захворювання і встановити чутливість культури бактерій до антибіотиків. Останнє необхідне для розробки раціональної схеми лікування.

 

2.Конкретні цілі:

· Дати визначення таксономічним категоріям в класифікації мікроорганізмів.

· Визначити морфологічні, тинкторіальні властивості та оцінити чистоту культури.

· Визначити мету та засвоїти основні етапи ідентифікації чистої культури бактерій.

· Освоїти мікроскопічний метод дослідження рухливості бактерій - метод «роздавленої» краплі.

· Визначити ферментативні властивості чистої культури аеробних бактерій.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

 

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін	Визначення
Вид	Сукупність мікроорганізмів, які мають спільні морфофізіологічні властивості (морфологічні, тинкторіальні, культуральні, ферментативні, антигенні та ін.) і схожий генотип (високий ступінь гомології ДНК, близький сумарний вміст пар Г+Ц).
Штам	Чиста культура мікроорганізмів, отримана з певного джерела (організму, зовнішнього середовища), або з одного і того ж джерела в різні проміжки часу.
Клон	Потомство однієї клітини.
Ідентифікація	Визначення виду мікроорганізмів на підставі вивчення їх морфологічних, тинкторіальних, культуральних, ферментативних (біохімічних), антигенних та інших властивостей.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

· Таксономічні категорії в класифікації мікроорганізмів.

· Ознаки чистої культури.

· Біологічні особливості, покладені в основу ідентифікації мікроорганізмів.

· Класифікація ферментів мікроорганізмів.

· Методи визначення ферментативної активності мікроорганізмів.

· Методи визначення здатності мікроорганізмів до активного руху.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

· Дослідити культуру аеробних бактерій - визначити культуральні, морфологічні, тинкторіальні ознаки, активну рухливість методом «роздавленої» краплі. Зробити висновок про чистоту культури.

· Визначити ферментативні властивості чистої культури аеробних бактерій.

· Дослідти культуру анаеробних бактерій - визначити культуральні, морфологічні, тинкторіальні ознаки. Зробити висновок про чистоту культури.

 

Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають таксономічні категорії мікроорганізмів, визначають морфологічні, тинкторіальні властивості. Досліджують культуру анаеробних бактерій, роблять висновок про чистоту культури. Визначають мету ідентифікації чистої культури та засвоюють основні етапи ідентифікації чистої культури бактерій. Визначають ферментативні властивості чистої культури аеробів та досліджують здатність бактерій до активного руху за допомогою мікроскопічного методу - методу «роздавленої» краплі. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.