Релігія в незалежній Україні (основні конфесії; стосунки між ними і державою).

Розбудова незалежної Української держави виявила тяжку історичну спадщину, що дісталася Україні в царині церковного життя та державно-церковних стосунків. Уся наша історія переповнена спробами використання церкви як фактора геополітичних змін, етатистськими виявами держави щодо церкви, намаганням відродити церкву, яка б стверджувала національну самобутність народу та його природне право на свободу, а також спробами її нищення, нівелювання та уніфікування.

Сьогодні різні політизовані організації або їх члени, порушуючи Конституцію, внутрішні закони релігійних общин і церкви, втручаються в суто релігійну сферу, проголошуючи об'єктами своїх інтересів специфіку богослужіння церковних общин, їхню конфесійну належність, що викликає численні протести віруючих. Така практика полегшується тим, що широким колам населення України майже нічого не відомо про історію і сучасне становище тих чи інших церков, нетрадиційних конфесій, які діють на терені країни, про їхнє, так би мовити, національне і політичне обличчя. Брак необхідних знань з історії вітчизняної релігії та національної церкви не дає можливості завжди компетентно орієнтуватися в сучасних релігійно-церковних проблемах.

На сьогодні Україна – багатоконфесійна держава, де офіційно (на 01.01.99 р.) діє більше 21 тис. релігійних громад, 82 конфесії, напрямів і тлумачень. Найпомітнішими серед них є: Українська православна церква (УПЦ), Українська православна церква – Київський патріархат (УПЦ-КП), Українська автокефальна православна церква (УАІЩ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ), євангельські християни-баптисти (ЄХБ), християни віри євангельської (ХВЄ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також мусульманська, реформатська та іудаїстська церкви, що становлять 97,1 % всієї релігійної мережі України.

Найвпливовішою складовою релігійного життя залишається православ'я. Загалом воно об'єднує близько 11,5 тис. громад, що становить 54 % загальної кількості релігійних об'єднань.

Українська православна церква є домінуючою в українському православ'ї. На сьогодні вона нараховує 35 єпархій, де діють 8000 громад віруючих, налічує 105 монастирів, 14 духовних навчальних закладів, 37 періодичних видань, 2108 недільних шкіл та 16 братств. Церковну службу здійснюють біля 6,5 тис. священиків. У 1991 р. церква отримала від Московської патріархії самостійність в управлінні, але канонічне підпорядкована патріарху Московському і всієї Русі – Алексію II (нар. 1929 р.). Управління церквою здійснює Синод УПЦ на чолі з предстоятелем митрополитом Володимиром.

Українська православна церква – Київський патріархат, керована патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, нараховує 28 єпархій, 2,3 тис. громад, має 17 монастирів, 1745 служителів культу, 13 духовних навчальних закладів, 19 періодичних видань та 507 недільних шкіл. Ця церковна організація виникла у червні 1992 р. в результаті об'єднання частини релігійних громад та духовенства УПЦ і УАПЦ. Управління церквою здійснює Вища церковна Рада на чолі з патріархом.

Серед церков, що найбільш динамічно розвиваються останніми роками, – Римсько-католицька церква, її зусилля сьогодні спрямовані на відродження церковної мережі, що існувала в період найбільшого впливу католицизму в Україні у XVII- XVIII ст. РКЦ практично закінчила свою розбудову. Призначено єпископів, утворено Львівську архідієцезію як її духовний центр та Житомирську і Кам'янець-Подільську дієцезії. У підпорядкуванні нунція (посла) Ватикану в Україні автономно діє структура РКЦ у Закарпатті. Відкрито Київський духовний коледж, Кам'янець-Подільську духовну семінарію та Київський український римсько-католицький університет. На сьогодні понад 700 католицьких громад діють в усіх областях України, за винятком Полтавської. Крім цього, РКЦ має 33 монастирі, біля 307 недільних шкіл, 12 періодичних видань та понад 400 служителів культу, серед яких 240 – іноземці. Будується 86 нових культових споруд.

В незалежній Україні католицька церква здобула умови для динамічного розвитку, її духовним центром є Львівська архідієцезія. З 1992 р. в Україні працює перший Апостольський Нунцій (посол) архієпископ А. Франко. На сьогодні в державі діє понад 750 католицьких громад, що охоплюють всі області, 33 монастирі, 6 духовних навчальних закладів, зокрема Український римсько-католицький університет, пра-цюють 12 періодичних видань та більше 400 служителів культу.

Останнім часом в Україні знайшли певне поширення релігійні організації так званих нетрадиційних культів. У власності або ж у користуванні релігійних громад знаходяться 10 752 культові споруди. Крім того, вони мають 280 монастирів, 94 місії, 23 братства, 94 духовних навчальних закладів, 4529 недільних шкіл та пунктів катехізації, 173 періодичних видання. Релігійні потреби віруючих задовольняють 19312 священнослужителів, серед яких 483 іноземці.

 

2016/2017 Питання на іспит з курсу «Історія України»

1. Назва «Україна»: генеза та її зміст.

2. Основні гіпотези походження українського народу (трипільська, пізньосередньовічна (або давньоруської народності), ранньослов’янська)

3. Походження та значення державних символів України (герб, прапор і гімн).

4. Київська Русь як імперія (Київ і периферія; кому належить спадщина Київської Русі?)

5. Соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі (соціальна ієрархія, ремесла і торгівля, сільське господарство, монетний обіг, урбанізація; писемність і архітектура, 2 релігійні реформи Володимира).

6. Галицько-Волинське князівство (об’єднання, Данило Романович, розпад).

7. Литовська доба в історії України (хронологічні рамки, території, режим)

8. Перебування українських земель у складі Польського королівства і Речі Посполитої (хронологічні рамки, території, режим).

9. Становлення, розвиток і занепад Кримського ханату XIV–XVIII ст. (виникнення, вплив на Україну, занепад)

10. Виникнення Запорозького козацтва. Запорозька Січ. (закріпачення, уходництво, колонізація «Дикого поля», татарська воєнна загроза; Д.Вишневецький, Устрій січі, реєстрові і нереєстрові козаки).

11. Українсько-російські домовленості 1654 р. (переговори у Переяславі у січні, «Березневі статті»).

12. Гетьманщина ІІ пол. XVII – поч. XVIII ст.: держаний устрій, соціальний розвиток, культура.

13. Гетьманування Івана Мазепи та його військово-політичний союз з Карлом ХІІ. (внутрішня політика гетьмана, антиросійський виступ 1708 р., оцінка Мазепи як історичного діяча)

14. Внесок вихідців з Гетьманщини в культуру Східної Європи XVIII ст. (Києво-Могилянська академія як «кузня кадрів»; А.К.Розумовський)

15. Обмеження та ліквідація політичної автономії України у ІІ пол. ХVІІІ ст. Зруйнування Запорозької Січі (Створення і діяльність І Малоросійської колегії; Правління гетьманського уряду; К.Розумовський і скасування гетьманства; ІІ Малоросійська колегія; Жалувана грамота дворянству).

16. Соціально-економічний розвиток українських земель Російської імперії у ХІХ – поч. ХХ ст.

17. Українські землі у складі Австро-Угорщини: економіка, суспільство (кін. XVIII – поч. ХХ ст.).

18. Національно-культурний рух у ХІХ – поч. ХХ ст. Благодійність (Пожвавлення розвитку освіти, науки; боротьба з національним рухом; мотивація благодійників; навчальні заклади, відкриті за участі меценатів, Колегія П.Галагана).

19. Еміграція з України наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст.: причини, напрямки, наслідки.

20. Україна у роки Першої світової війни (схематично динаміка лінії фронту, різне ставлення до війни українського суспільства, мілітаризація економіки і погіршення життєвого рівня народу, радикалізація суспільних настроїв).

21. Українська революція 1917-1921 рр.: політичний режим; внутрішня і зовнішня політика українських національних урядів; російський чинник; збройні сили; причини поразки Української революції.

22. Утвердження більшовицької влади в Україні у 1920-х рр. (політика «воєнного комунізму»; НЕП, утворення СРСР, причини згортання НЕПу).

23. Політика «коренізації» в Радянській Україні: хронологічні рамки, основні завдання, проблеми, результати.

24. Голодомор в Україні у 1932–1933 рр.

25. Сталінська модернізація України (1930-ті рр). (утвердження одноосібної влади Сталіна; індустріалізація, «п’ятирічки», групи «А» і «Б», стахановський рух, підсумки).

26. «Великий терор» 1937-1938 рр. в Україні (причини, публічне обгрунтування, механізм, виконавці, кількість жертв репресій).

27. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період (становище Буковини і Бесарабії у складі Румунії, Закарпаття у складі Чехословаччини, Східної Галичини і Західної Волині у складі Польщі; політика асиміляції).

28. Початок Другої світової війни і доля українських земель (територіальні зміни, політика «радянізації»).

29. Основні бойові дії на території України у 1941–1944 рр.

30. Етнічні конфлікти в Україні у 1941–1944 рр. (Трагедія Бабиного яру 1941–1943 рр.; Волинська трагедія 1943 р.)

31. Нацистський окупаційний режим в Україні (протиріччя в поглядах німецького командування на майбутнє України (А.Розенберг і Е.Кох); адміністративно-територіальний поділ окупованої території; співробітництво з німцями: життєва необхідність чи зрада?)

32. Радянський партизанський рух в Україні у 1941–1944 рр. (трагедія партизанського руху в 1941 – на поч. 1942 рр.; методи боротьби; кількість учасників партизанського руху; здобутки і прорахунки)

33. Боротьба ОУН і УПА за незалежність України в 1941 – на поч. 1950-х рр. ОУН(б) і ОУН(м); цілі, методи боротьби; УПА – чисельність, мета боротьби; трагедія повоєнного протистояння)

34. Міжнаціональні відносини в УРСР у 1945–1991 рр. (національний склад населення; ієрархія національностей).

35. Повсякденне життя населення УРСР (1945–1985 рр.) (прибутки і видатки; випуск товарів широкого вжитку; житлова проблема та способи її розв’язання;

автомобіль: розкіш чи засіб пересування? «блат», хабар і дефіцит; відпочинок і дозвілля).

36. Релігійне життя населення Радянської України у 1921–1991 рр. (періоди, мета і методи боротьби з релігією).

37. Освіта, культура, наука в Радянській Україні 1945–1991 рр. (зросійщення освіти, розвиток мистецтва, у т.ч. музичного; цензура, основні здобутки).

38. Адміністративно-територіальні зміни в Україні у ХХ ст. (кордони; адміністративний поділ; утворення і ліквідація областей).

39. Гендерне питання в Україні у ХХ – на поч. ХХІ ст. (Становище жінок і чоловіків; рівноправ’я і дискримінація)

40. Аварія на ЧАЕС та її соціальні наслідки.

41. «Перебудова» і розпад Радянського Союзу (задум «перебудови» та ставлення до нього населення; наростання економічної кризи; активізація національного руху).

42. Проголошення незалежності України у 1991 р. (серпневий путч, 24 серпня 1991 р., референдум і вибори 1 грудня 1991 р.)

43. Політичні трансформації в незалежній Україні (політичний розвиток: президенти, конституція, головні політичні партії)

44. Соціально-економічний розвиток сучасної України (1991–2014 рр.) (приватизація і «прихватизація», грошова реформа 1996 р.,

45. Культура, наука і мистецтво в незалежній Україні.

46. Релігія в незалежній Україні (основні конфесії; стосунки між ними і державою).