Визначення інтенсивності пізнавальної потреби (В. С. Юркевич)

1. Як часто учень довго займається якою-небудь розумовою роботою (кілька годин підряд, не відриваючись)?

а) часто;

б) іноді;

в) дуже рідко.

2. Чому віддає перевагу учень, коли задане питання «на кмітливість»?

а) «Помучитися», але самому знайти відповідь;

б) коли як;

в) одержати готову відповідь для інших.

3. Чи багато учень читає додаткової літератури?

а) постійно багато;

б) коли як. Іноді багато, іноді нічого не читає;

в) мало або зовсім не читає.

4. Наскільки емоційно ставиться до цікавого для неї заняття, пов’язаного з розумовою роботою?

а) дуже емоційно;

б) коли як;

в) емоції яскраво не виражені (тут треба враховувати загальну емоційність дитини).

5. Чи часто ставить запитання?

а) часто;

б) іноді;

в) дуже рідко.

Обробка результатів.

Відповіді «а» свідчать про дуже виражену пізнавальну потребу;

«б» - про помірну;

«в» - про слабко виражену.

Вивчення рівня пізнавальної потреби (В. С. Юркевич)

1.Чи пов’язані інтереси учня з вибраною професією?

а) пов’язані дуже тісно;

б) пов’язані, але мало супроводжуються відповідною організацією діяльності;

в) ніяк не пов’язані.

2. Чи звертається учень до серйозних джерел: користується науковою (а не тільки науково-популярною) літературою, працює постійно зі словником тощо?

а) постійно;

б) іноді;

в) дуже рідко.

3. Чи ставить у своїй роботі завдання, виконання яких неможливо в один присід, вимагає кропіткої роботи протягом багатьох днів і навіть місяців?

а) більшість занять підлягає цьому принципу;

б) ставить такі задачі, але рідко виконує;

в) не ставить довгострокових задач.

4. Якою мірою, займаючись улюбленою справою, може зробити «чорну», нецікаву для нього, інтелектуальну роботу (наприклад, виконувати тривалі обчислення при вирішенні цікавої задачі)?

а) робить завжди, скільки потрібно;

б) робить періодично;

в) не любить виконувати нецікаву для нього роботу.

5. Чи здатний при необхідності займатися тривалий час інтелектуальною діяльністю, жертвуючи розвагами, а іноді й відпочинком?

а) завжди, коли це потрібно;

б) тільки зрідка;

в) не здатний.

Обробка результатів.

Відповіді «а» свідчать про дуже виражену пізнавальну потребу;

«б» - про помірну;

«в» - про слабо виражену.

Методика А.А. Лосєвої

Інструкція. Нижче перераховані 10 сфер, у яких учень може виявити свої таланти. До кожної сфери наведені характеристики. Вам необхідно за нижче запропонованою шкалою оцінити кожну з цих характеристик:

5 балів – характеристика властива учневі найбільшою мірою;

4 бали - характеристика властива учневі в ступені вище за середній;

3 бали – характеристика властива в середньому ступені;

2 бали – найнижчій ступінь.

Ця методика проводиться на основі спостережень за дитиною. Одну дитину мають оцінювати кілька експертів: батьки, учителі з різних предметів, психолог:

І. Інтелектуальна сфера

1. Висока пізнавальна активність, мобільність.

2. Швидкість і точність виконання розумових операцій.

3. Стійкість уваги.

4. Оперативна пам'ять – швидко запам’ятовує почуте або прочитане без спеціальних завчань, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам’ятати.

5. Навички логічного мислення, добре міркує, ясно мислить, не плутається в думках.

6. Багатство активного словника.

7. Швидкість і оригінальність вербальних (словесних) асоціацій. Добре висловлює зв'язок між однією подією й іншою, між причиною і наслідком. Добре розуміє недоговорене, здогадується про те, що часто прямо не висловлюється дорослими, але мається на увазі. Вловлює причини вчинків інших людей, мотиви їхнього поводження.

8. Виражена установка на творче виконання завдання.

9. Розвиненість творчого мислення й уяви.

10. Володіння основними компонентами уміння учитися.

11. Здатність контролювати власну творчу діяльність, підвищений темп розумового розвитку.

12. Можливість передбачення результату діяльності.