Будівництва та автотранспорту» з метою Визначення творчого потенціалу учнів 31

 

 

 

Сьогодні питання про обдарованих учнів стає все більш актуальним. Обдарованих дітей виховують в дитсадках, школах, ліцеях, університетах, про них пишуть в газетах, журналах, говорять по радіо та телебаченню. А хто вони? Звідки взялися? І як визначити, що дитина обдарована?

Обдарована дитина – це дитина, що виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) у тому чи іншому виді діяльності.

Аналізуючи поняття «обдарованість» у зарубіжній психолого-педагогічній літературі, дослідники розглядають його по-різному. Зокрема, досить часто порушується питання про зв'язок обдарованості з інтелектом, про механізми функціонування творчої особистості тощо.

А. Танненбаум, займаючись вивченням обдарованості, застосував психосоціальний підхід. Він визначає поняття «обдарованість» за п’ятьма чинниками:

· високий рівень загального інтелекту;

· наявність спеціальних здібностей;

· певні особистісні особливості;

· вплив середовища;

· щасливий випадок.

На думку автора, успіх залежить від наявності всіх цих чинників, тоді як відсутність хоча б одного може призвести до невдачі. Для того, щоб творча обдарованість змогла себе проявити і далі розвиватися, потрібні сприятливе культурне оточення, опіка і заохочення, а іноді – тиск ззовні. Безперечно, особливу роль у цьому відіграє домашнє середовища, батьки, їх поведінка.

Наш ліцей не виняток, у нас також є обдаровані діти і ми намагаємося створити сприятливі умови для розвитку цих учнів, поетапно впроваджуємо прогресивні технології навчання та виховання.

У ліцеї діє ціла система роботи з обдарованими дітьми: адміністрація, психологічна служба, викладачі, майстри, вихователі – створюють максимально сприятливі умови для інтелектуального, морального та фізичного розвитку обдарованих учнів.

Психологічна служба ліцею виявляє обдаровану дитину та супроводжує її протягом усього навчання.

При обстеженні обдарованих дітей актуальним є вивчення наступних показників:

· інтелект;

· креативність;

· соціальна компетентність;

· психомоторні здібності;

· характеристики шкільного і сімейного оточення;

· досягнення.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІАГНОСТИКИ Й ОБСТЕЖЕННЯ

Принцип організації діагностики

· принцип тривалості;

· принцип використання тренінгових методів і завдань;

· принцип комплексного оцінювання;

· принцип участі різних фахівців.

Організація обстеження

Етап попереднього пошуку. Основний зміст роботи на цьому етапі полягає в тому, щоб зібрати попередню інформацію про дитину. П’ять основних джерел інформації: батьки, учителі, лікарі, практичні психологи і самі діти.

Використовуються для діагностування учнів:

· Тест «Права чи ліва півкуля?»

· Тест П. Торранса

· Тест «Словесні тріади»

· Метод «Піктограма» Р. Лурії.

· Опитувальник творчого потенціалу.

· Методика «Карта інтересів».

Методики для вчителів:

· Визначення інтенсивності пізнавальної потреби (В. С. Юркевич).

· Визначення рівня пізнавальної потреби (В. С. Юркевич).

· Методика А. А. Лосєвої.

При проведенні практичних досліджень необхідно враховувати, що виявлення обдарованих дітей – це тривалий процес. Тому в своїй роботі психолог використовує спостереження вчителя-предметника, батьків, класних керівників, майстрів протягом усіх років навчання.

Етап оціночно-корекційний.

Орієнтований на уточнення, конкретизацію отриманої на етапі пошуку інформації. Акцент переноситься з обстежень на заняття зі спеціальних програм, спрямованих на розвиток продуктивного мислення, розвиток психосоціальної сфери і фізичної.

 

 

 

Учені пов’язують розходження в проявах обдарованості з особливостями функціонування півкуль мозку. Наприклад, загальновизнано, що аналітична, знаково опосередкована стратегія пізнання, характерна для роботи лівої півкулі, синтетична, образно опосередкована – для правої.

Приміром, передбачається, що чим краще дитина з домінуванням лівої півкулі, тим більші її можливості:

· Одночасно обмірковувати різні питання;

· Залучати більше мозкових ресурсів для вирішення проблеми, що її цікавить;

· Одночасно порівнювати і протиставляти властивості об’єктів, що виділяються пізнавальними стратегіями кожної півкулі.

Певне підтвердження цієї гіпотези було отримано при обстеженні обдарованих дітей: виявилося, що в них дещо менше виражене домінування лівої півкулі. Крім того, шкільна успішність також вище в дітей з помірною перевагою «правості».