На тему: «Основні тенденції розвитку країни Люксембург в міжнародному економічному інтеграційному просторі»

 

 

Виконав: Бондарчук Андрій Анатолійович

Студент ФЕП-310

 

 

Перевірила: доцент Полторацька О.Т.

 

Київ 2016

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика та міжнародна торговельна структура Люксембургу…………………………………………………………………………7

1.1 Загальна характеристика країни………………………………………….7

1.2 Загальний стан зовнішньоекономічної діяльності…………………….11

1.3 Зовнішньоекономічна торгівля товарами та послугами……………....13

1.4 Бенілюкс…………………………………………………………………16

1.5 Поточні актуальні проблеми у соціальному та економічному розвитку Люксембургу…………………………………………………………………18

РОЗДІЛ 2. Стан та перспективи розвитку фінансової системи Люксембургу…………………………………………..……………………………20

2.1 Податкова система країни………………………………………………20

2.2 Банківська система Люксембургу……………………………………..22

2.3 Прямі іноземні інвестиції в країну в загальному та у розрізі країн та секторів економіки у динаміці…………………………………..…………24

2.4 Роль транснаціональних компаній у становленні та функціонуванні економіки країни………………………………………………………...…..27

2.5 Фондові біржі країни……………………………………………….…..28

РОЗДІЛ 3. Оцінка основних макроекономічних показників країни та основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі………………………………………………………………………....30

Висновки

Список літератури

 

 

Вступ

Торговельні взаємовідносини різних держав світу простежуються впродовж усієї зафіксованої історії людства. Важливу роль міжнародна торгівля відігравала за часів існування Афін, Стародавнього Єгипту, італійських міст-держав Венеції, Флоренції та Генуї. Торговельні взаємовідносини держав здавна були одним з найважливіших предметів міжнародних договорів.

Сучасний світовий економічний розвиток характеризується двома головними тенденціями. З одного боку, зростають, посилюються і домінують процеси міжнародної економічної інтеграції. Міжнародна економічна інтеграція як явище характеризується відсутністю будь яких форм дискримінації іноземних партнерів у кожній із національних економік, а як процес виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами різних країн. А з іншого боку дані процеси проходять не прямолінійно, оскільки поряд з інтеграційними процесами в окремих регіонах світу мають місце й дезінтеграційні процеси, що викликані політичними, національними та релігійними причинами (наприклад, на євразійському просторі колишнього СРСР, у Центральній і Південно-Східній Європі, на Балканах та ін.).

Міжнародні економічні відносини являють собою комплекс відносин між країнами з приводу товарообміну та міжнародного поділу праці. Сучасні країни характеризуються зближенням національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Національні економіки, спеціалізуючись на певних товарах та послугах, водночас доповнюють одна одну в системі світового господарства.

В умовах зростаючої інтернаціоналізації світового господарства економіка окремої країни багато в чому залежить від рівня розвитку економіки інших держав. Будучи складовою світової економіки, вона не може успішно розвиватись у відриві від неї, тому виникає потреба в узгодженні зовнішньоекономічної політики різних країн і стратегії щодо її реалізації.

Крім того, розвиток міжнародного економічного співробітництва сприяє не лише функціонуванню національного господарського механізму. Таке співробітництво дає змогу підтримувати і зміцнювати мир на Землі, створювати систему міжнародної економічної безпеки, уникати певною мірою військових конфліктів під час розв’язання спірних питань. Іншими словами, міжнародне економічне співробітництво є реальною матеріальною основою зміцнення миру.

Економічні зв'язки між державами не лише необхідні, а й взаємовигідні. Окрім міжнародної торгівлі зовнішньоекономічне співробітництво розвивається і в інших формах: створюються спільні підприємства, вільні економічні зони, експортується капітал тощо.

Під впливом НТР міжнародні економічні відносини постійно розширюються, набирають масштабності та комплексності, із суто зовнішньоторговельних трансформуються у промислове та науково-технічне співробітництво. Співробітництво у сфері торгівлі, промислового виробництва, науки і техніки на стабільній великомасштабній, комплексній і довготривалій основі є об'єктивною потребою сучасного етапу розвитку цивілізації.

Міжнародна економічна інтеграція призводить до посилення взаємовідносин між країнами, при цьому, для взаємовигідного товарообміну, спостерігається спочатку зниження, а потім – усунення внутрішніх тарифів. При подальшому посиленні взаємовідносин створюється спільний ринок між країнами. У рамках спільного ринку забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян (робочої сили). Такі умови економічних взаємовідносин у цілому характерні для Європейського союзу. Побудова спільного ринку повинна завершитися створенням справді єдиного економічного, правового та інформаційного простору і дати імпульс для переходу до якісно нової сходинки економічної інтеграції – економічного союзу. В економічному союзі вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця. Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з 1960 p.), Сполучені Штати Америки, Радянський Союз (до 1991 р.).

З 1947 по 1995 р. у світі було створено більш 60 інтеграційних угруповань. Об'єднання останніх визначалося цілою низкою передумов:

· схожість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. За рідкісним винятком (НАФТА) міждержавна інтеграція розвивається між промислово розвиненими або між країнами, що розвиваються;

· географічна наближеність країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків спільного кордону та історично сформованих економічних зв'язків;

· спільність економічних та інших проблем, що існують перед країнами в області економічного розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва тощо. За своєю сутністю економічна інтеграція покликана вирішити низку конкретних проблем, які реально існують перед країнами, що інтегруються;

· демонстраційний ефект. У країнах, що входять до інтеграційних об'єднань, як правило, відбуваються позитивні зрушення (прискорення темпів економічного росту, зниження інфляції, ріст зайнятості і т.д.), що справляють певний психологічний вплив на інші країни. Демонстраційний ефект має прояв, наприклад, у бажанні країн колишнього СРСР якнайшвидше стати членами ЄС, навіть не маючи для цього макроекономічних передумов;

· «ефект доміно». Після того, як більшість країн того чи іншого регіону стали членами інтеграційного об'єднання, інші країни, які залишилися за його межами, відчувають деякі труднощі, пов'язані з переорієнтуванням економічних зв'язків країн, що входять до даного угруповання. Це нерідко призводить до скорочення обсягів торговельних відносин країн, що залишилися за межами інтеграції. У результаті вони також змушені вступити в інтеграційне об'єднання. У цілому, спираючись на зазначені передумови, країни утворять інтеграційні об'єднання, що, незважаючи на численність у сучасної світовій економіці та різні рівні розвитку, переслідують приблизно однакові цілі.

Найбільш вагомі інтеграційні угруповання включають в себе десятки країн. Так, Африканське співтовариство – більше 30 країн, а АТЕС – більше 20, ЄС – 15.

Держави вступають у певні відносини або безпосередньо, або через створені для цього угруповання країн, міжнародні економічні організації. Економічна ефективність таких міжнародних відносин за сприятливих політичних умов може бути надзвичайно високою. Наприклад, така держава, як Люксембург, для забезпечення функціонування своєї промисловості змушена імпортувати вугілля, кокс, залізну руду, машини та обладнання, нафтопродукти, тканини та зерно. Експортує вона переважно сталевий прокат, добрива та цемент і має валовий національний продукт, який дорівнює на 2013 рік 58,9 тис. дол. США на душу населення. Це майже в 2 рази більше, ніж у Франції.

Подібні приклади свідчать, що в умовах зростаючої інтернаціоналізації світового господарства економіка окремої країни багато в чому залежить від рівня розвитку економіки інших держав. Будучи складовою світової економіки, вона не може успішно розвиватись у відриві від неї, тому виникає потреба в узгодженні зовнішньоекономічної політики різних країн і стратегії щодо її реалізації.

Мета курсової роботи – дослідити тенденції розвитку країни Люксембург в міжнародному економічному інтеграційному просторі. Для цього необхідно розглянути виробничу та торговельну структуру країни та провести оцінку макроекономічних показників за останні роки.

Інформаційна база: статистичні дані Європейського Союзу. Об’єктом дослідження є Люксембург як суб’єкт міжнародних відносин. Предметом даної роботи є організація дослідження Люксембургу в системі міжнародних економічних відносин. Завдання: дати загальну економічну характеристику країни, дослідити країну на міжнародному економічному просторі, провести дослідження основних тенденцій розвитку економіки.