Інтернаціональне і культурно-специфічне у перекладі

На сучасному етапі розвитку перекладознавства, якому властиві антропоцентризм і тісний зв’язок з культурою, явище безеквівалентності доречно розглядати в контексті мовних картин світу. Безеквівалентні значення концентрують особливості вербалізації національною спільнотою уявлень про навколишній світ, зумовлених унікальним культурним потенціалом кожного народу, а також специфікою категоризації мовами єдиної об’єктивної дійсності. Неоднакова лінгвальна дискретизація світу спричинена впливом превербальної свідомості мовців, неоднаковим сприйняттям, осмисленням та оціненням ними довкілля, відмінною функціональною значущістю певних елементів реальності, а також словотвірними розбіжностями.

Однією з основних перекладацьких проблем була і залишається проблема «неперекладного в перекладі». Причини цього феномену криються як у неідентичності структури різних мов, так і у відмінностях способів концептуалізації світу, у тому числі в специфіці національних культур.

Мовні перекладацькі труднощі можна розділити на «очевидні» і «приховані» [49, c. 44]. До очевидних мовних труднощів С. Тер-Мінасова відносить: різницю в граматичній будові мови і різницю у фонетиці і орфографії, а до прихованих - об'єм значення одиниць, що зіставляються, їх стилістичні конотації, лексико-фразеологічну сполучуваність, а також феномен «хибних друзів перекладача». Разом з вищезазначеними труднощами перекладу, існують також позамовні, соціокультурні труднощі, до яких відносяться: безеквівалентна лексика; соціокультурні конотації; соціокультурний контекст, що відповідає узусу МП; переклад власних назв.

Етноунікальність конкретної мовної картини світу виявляється, зокрема, у значеннях слів, які в разі зіставлення однієї мови з іншою поділяємо на еквівалентні й безеквівалентні.

Доцільно розрізняти культурологічну і власне мовну безеквівалентність відповідно до екстралінгвального та лінгвального чинників національної специфіки мовних картин світу.

Як засвідчує аналіз теоретичних джерел, культурологічні та власне мовні безеквівалентні значення можуть бути в семантичній структурі мовних одиниць МП в різних співвідношеннях:

1) слово(моно- або полісемічне) має лише культурологічно безеквівалентне значення (чи декілька таких значень), наприклад: public-school – 1) приватна середня школа закритого типу (у Великій Британії переважно для хлопчиків; готує до вступу в університет); 2) безкоштовна середня школа (у США та Шотландії) [90, c. 435]. Таку мовну одиницю називаємо культурологічно безеквівалентною лексемою, або культурологічним безеквівалентом;

2) лексема (моно- або полісемічна) має лише власне мовне безеквівалентне значення (чи декілька значень), наприклад: housecraft – зразкове ведення домашнього господарства й уміле виховання дітей [88, c. 342]. Є підстави кваліфікувати одиницю такого типу як власне мовну безеквівалентну лексему, або власне мовний безеквівалент;

3) полісемічне слово має культурологічні та власне мовні безеквівалентні значення, наприклад: mothering – 1) материнське піклування; материнська ласка; 2) звичай відвідувати батьків і дарувати їм подарунки в четверту неділю посту [1025 c. 764]. Таку мовну одиницю слід уважати безеквівалентною лексемою комбінованого типу, або комбінованим безеквівалентом;

4) полісемічна лексема має як безеквівалентні, так і еквівалентні значення, наприклад: shepherd – 1) чабан, пастух; 2) пастушок, вівчарик; персонаж пасторалі; 3) пастир; 4) шукач золота, який застовпив ділянку, але не працює на ній [88, c. 1387]. У таких випадках об’єктом аналізу є лише безеквівалентні значення лексем.

Власне мовна безеквівалентність виникаєчерез неоднакову вербалізацію сегментів реальності в зіставлюваних культурах. (snowball – 1) сніжка, снігова грудка; 2) грошовий збір, при якому кожен учасник зобов’язується залучити ще декілька учасників) [88, c. 1432], метонімічні (mintage – 1) карбування /монет/; 2) монети одного випуску; 3) відбиток /на монеті/; 4) мито на право карбування монети; 5) винахід; творіння) [91, c. 765].

Культурологічна безеквівалентність зумовлена браком аналогічного денотата в зіставлюваній культурі. Головною одиницею культурологічної безеквівалентності є реалія. Реалії вербалізують особливості побуту, культури, історії, природного світу, суспільного й політичного устрою певного етносу. В англійській мові реалії можуть бути в складі як однозначних, так і багатозначних слів, наприклад: smalls – перший екзамен на ступінь бакалавра (в Оксфордському університеті); mission-school – 1) благодійна школа для бідних, керована місіонерами; 2) школа для новонавернених (при місії) [91, c. 976]. Отже, удосконалення опрацювання культурологічних безеквівалентів має йти в тому напрямку, що, крім адекватних перекладних відповідників, користувач потребує відомостей, які дали б йому змогу наблизитися до розуміння чужої культури, засвоєної носієм МО з дитинства.

Перекладачеві дуже корисно мати уявлення щодо причин лексичної безеквівалентності. До категорії безеквівалентної лексики зараховують: слова-реалії, тимчасово безеквівалентні терміни, випадкові безеквіваленти, структурні екзотизми.

Слова-реалії – лексичні одиниці МО, які не мають у МП лексичних відповідників за жодним з чотирьох типів співвідношень денотативного плану значення. Причиною безеквівалентності цих ЛО є відсутність у практичному досвіді носіїв МП позначуваного реалією предмета, явища та поняття. Так, наприклад, для українського читача є геть незнайомими такі явища, як англ./амер. drive-in – підприємства, де клієнтів обслуговують в автомобілях, primaries – попередні вибори – тип голосування, в якому обирається один кандидат від партії в США, Golden Ager Discount at Denny’s – знижка для літніх у ресторанах мережі «Денні». У свою чергу залишаються не впізнавані американським/англійським читачем такі російські та українські слова, як «баба», «бабка», «бандура», «борщ», «козак», «гетьман», «голубці», «гопак», «каша», «ковбаса», «пироги», «писанка», «тачанка», «вареники», тощо.

Інтернаціоналізми, або інтернаціональні слова, – це слова або вислови, які належать до спільного за виникненням фонду низки мов, близьких за походженням або подібних за своїм культурним розвитком. Вони зазвичай або запозичені безпосередньо з якогось джерела, або через іншу мову.

З точки зору перекладача ці слова можна умовно поділити на дві групи. Перша – це власне інтернаціоналізми, які мають одне й те ж значення у МО та МП, наприклад: sport – спорт, football – футбол. Ці слова збігаються як за формою, так і за значенням, а в МП існують еквіваленти для їх перекладу. Враховуючи це, переклад власне інтернаціоналізмів не створює для перекладача жодних труднощів.

Друга група – так звані псевдоінтернаціоналізми – в українській мові мають: 1) зовсім інше значення, ніж в інших мовах; 2) вужче значення; 3) ширше значення. Передача слів першої підгрупи викликає певні труднощі. Перекладач, природно, згадує, перш за все, однокорінне слово, яке однак в українській мові має інше значення.

Деякі помилки в перекладі псевдоінтернаціональних слів міцно укорінилися в перекладацькій практиці, наприклад, слово dramatic у виразі a dramatic changes має значення sudden, striking, impressive, однак досить часто це словосполучення перекладається драматичні зміни.

Прикладів, що характеризують труднощі перекладу українською мовою англійської лексики дуже багато, тому актуальними є процеси спеціалізації та деінтернаціоналізації.

Під процесом спеціалізації розуміється заміна англійського загальнонародного слова відповідним українським словом, що має спеціальне або загальнонаукове значення. Наведемо приклад контекстуальної заміни інтернаціональної лексики: After three years of intensive research, Touch Activated Switch Arrays Inc. has triumphed with a $ 49 solid-state keyboard and a touch-activated solid-state control module called the Ferenstat. – Після трьох років інтенсивних досліджень компанія Activated Switch Arrays Inc. випустила твердотільну клавішну панель вартістю 49 доларів і твердотільний контрольний блок з керуванням дотику [цит за: 39, с. 43].Як заміну інтернаціонального слова triumph використано трафаретне в українському спеціальному тексті дієслово випускати. Якщо в англійському тексті ми маємо незвичайне сполучення triumph with a keyboard, то в українському перекладі – стандартне сполучення випустила панель. При перекладі здійснена спеціалізація значення дієслова triumph.

Деінтернаціоналізація значень виявляється в заміні англійського інтернаціоналізму українським неінтернаціональним словом. Інтернаціональне слово compromise часто перекладається українською мовою неінтернаціональними еквівалентами: співвідношення, варіант, вибір, вимога, зниження, утрата. При перекладі інтернаціонального слова compromise перекладач дуже часто зловживає еквівалентним словом компроміс.

Міжмовні омоніми – такі слова різних мов, які збігаються за формою, але цілковито відрізняються за змістом і є, як правило, результатом випадкових фонетичних збігів або стертих етимологічних зв’язків. Наприклад: українське слово репліка – англійське replica «точна копія», українське фабрика – англійське fabric «матерія, тканина», російське рок «нещаслива доля» – англійське rock «скала», російське магазин «приміщення для торгівлі» – англійське magazine «ілюстрований журнал», українське лютий (місяць) – російське лютый «злой».

У деяких випадках можна виявити сліди віддалених семантичних зв’язків між парами омонімів: укр. лютий і рос. лютый – у лютому дійсно люті морози.

Міжмовні пароніми – це слова, які в різних мовах мають істотні розбіжності предметно-логічного змісту, але частково (як правило, на імпліцитному рівні) зберігають загальну понятійну подібність, що є результатом їх генетичної спільності.

Наприклад, керівника університету (коледжу) на Україні або в Росії називають ректор. Навіть професійний перекладач допустив помилку й англ. rector при перекладі Дж. Ґолсуорсі переклав буквально й читачі з подивом дізнаються про крайню нужду сім’ї англійського ректора, хоча насправді там мова йшла не про керівника університету, а про парафіяльного священика. В Англії та США, як відомо, ректор ВНЗ іменується по-іншому: principal, president, chancellor. Якщо продовжити університетську тематику, то виявимо, що англійське lecture – це не тільки «лекція», а й «догана, осудження». Англійське stipendіa – а regular salary or allowance, esp that paid to a member of the clergy ’ [91, с. 1324] не має ніякого відношення до студентської стипендії. Студенти університету зазвичай отримують scholarship, grant, аспіранти – fellowship.

Підсумовуючи висловлене вище, можна стверджувати, що глобалізація та інтеграція сучасного світу виявляється, зокрема, у посиленні міжкультурної взаємодії, що зумовлює інтенсивніший вплив одних мов на інші. Такий процес особливим чином позначається на функціонуванні безеквівалентних одиниць, які, залежно від комунікативної потреби, можуть засвоюватися однією з мов, тобто набувати в ній еквівалентності. Аналіз безеквівалентів дає уявлення, як різні мови реагують на світові глобалізаційні тенденції, наслідком яких є, зокрема ментальна стандартизація різних соціумів з подальшим нівелюванням національної ідентичності народів світу.