Міністерство освіти і науки україни

МІНІСТЕРСТВО освіти І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

 

До друку дозволяю Перший проректор___________Г.В. Стадник

До друку

Перший проректор Г.В.Стадник

 

Тексти лекцій

з курсу

«Організація будівництва»

(для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання

спец. 6.092100 – „Промислове і цивільне будівництво”,

6.092100 – „Міське будівництво та господарство”)

 

Харків – ХНАМГ – 2006

Тексти лекцій з курсу «Організація будівництва» (для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання спец. 6.092100 – „Промислове і цивільне будівництво”, 6.092100 – „Міське будівництво та господарство”) /Укл.: Мельман В.О., Голуб О.І., Молодченко-Серебрякова Т.Г. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 70 с.

 

 

Укладачі: В.О. Мельман,

О.І. Голуб,

Т.Г.Молодченко-Серебрякова

 

 

Рецензент: к.е.н., доц. Г.В.Висоцька

 

 

У текстах лекцій викладені питання організації будівництва, наведені основи сітьового і календарного планування, потокового будівництва. Розглянуті вимоги до розробки генеральних будівельних планів. Враховані нові нормативні матеріали у галузі будівництва.

 

Рекомендовано кафедрою управління проектами в міському господарстві і будівництві, протокол № 8 від 28 квітня 2006 р.

Зміст

		Стор.
Вступ…………………………………………………………………..
1. Основи організації будівництва і будівельного виробництва…………………………………..…………………….
	1.1 Основні визначення……………………..………………….…….
	1.2 Учасники будівництва…………………….……………….…….
2. Способи будівництва…………………………………………
	2.1 Господарський спосіб будівництва………………………..……
	2.2 Підрядний спосіб будівництва…………………………….…...
3. основні ЕЛЕМЕНТИ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА…..…
4. Проектні й дослідницькі організації………….
5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ…………
	5.1 Проект організації будівництва………………………………….
	5.2 Проект виробництва робіт………………………………………..
	5.3 Узгодження, експертиза і затвердження проектно-кошторисної документації……………………………………………
6. ПОНЯТТЯ «ПРОЕКТ» та «УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ»……….
7. ПІДГОТОВКА БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА…….………….
	7.1 Загальна організаційно-технічна підготовка…………………...
	7.2 Підготовка до будівництва об'єкта…………………………….
	7.3 Підготовка до виробництва БМР……………………………….
	7.4 Підготовка будівельної організації…………………………….
8. організація потокового методу будівельного виробництва. поняття про потокові методи…………..

 

9. основні принципи проектування потоків та їх класифікація ………………………………………………….…....
	9.1 Основні принципи проектування потоків……………………….
	9.2 Класифікація потоків……………………………………………...
10. ПАРАМЕТРИ БУДІВЕЛЬНИХ ПОТОКІВ………………………..
	10.1 Теоретичні відомості…………………………………………….
	10.2 Розрахунок параметрів неритмічного потоку………………….
11. КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ БУДІВНИЦТВА……………….
	11.1 Мета і призначення календарного плану………………………
	11.2 Основні вимоги до календарного плану……………………….
	11.3 Види календарних планів………………………………………
	11.4 Вихідні дані і нормативна база календарного плану …………
	11.5 Методика розробки календарного плану……………………...
	11.6 Послідовність виконання робіт…………………………………
	11.7 Розрахунок складу бригади……………………………………..
	11.8 Техніко-економічні обґрунтування календарного плану……..
12. Сітьове планування у будівництві……………….…….
	12.1 Теоретичні відомості…………………………………………….
	12.2 Графічний метод розрахунку параметрів сітьового графіку…
13. Організація будівельного майданчика для будівництва об’єктів ………………………………………….…
	13.1 Види будівельних генеральних планів........................................
	13.2 Визначення потреби в об'єктах будівельного господарства і розрахунок їхніх основних параметрів...............................................

 

14. рекомендації щодо розміщення об'єктів………….
	14.1 Установлення кранів на будівельних майданчиках і визначення небезпечних зон під час їх роботи..................................
	14.2 Будівельні дороги..........................................................................
	14.3 Розміщення складів.......................................................................
15. ПОРЯДОК ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ ШКАЛЬНИХ ПЛАНІВ…………………………………………………………………..
16. особливості будівельних генеральних планів для реконструкції об'єктів……………………………………..
Список літератури.............................................................................................

 

Вступ

Будівництво – одна з головних галузей народного господарства, що забезпечує створення нових, розширення і реконструкцію діючих основних фондів.

На сучасному етапі будівництво – складна динамічна система і забезпечити чітку взаємодію всіх елементів будівельного виробництва можна лише за умови застосування наукової системи і методики організації, планування і управління будівництвом.

У будівництві, як і в будь-якій галузі народного господарства, зростає ефективність виробництва шляхом впровадження досягнень науки та техніки, удосконалення управління і планування, організації будівельного виробництва і праці.

Одним із завдань курсу „Організації будівництва” є розробка такої наукової методики для молодих фахівців, яка б сприяла організації і виконанню будівельних і монтажних робіт на сучасному технологічному рівні, а також самостійному вирішенню питань, які виникають у процесі проектування і будівництва.

Вивчення студентами курсу „Організації будівництва” дозволить отримати теоретичні знання та практичні навички, які будуть необхідні в практичній діяльності.

Основні визначення

Будівництво – галузь матеріального виробництва, продукцією якої є закінчені й підготовлені до експлуатації виробничі підприємства, житлові будинки та інші об'єкти.

Будівельне виробництво – взаємозалежний комплекс будівельних (будівельно-монтажних робіт) і процесів, результатом яких є готові до експлуатації будівлі й споруди.

Організація будівництва – взаємозалежна система підготовки до виконання окремих видів робіт, встановлення і забезпечення загального порядку на будівельному майданчику, черговості й термінів виконання робіт, постачання всіма видами ресурсів для забезпечення ефективності і якості виконання окремих видів робіт або будівництва об'єктів.

Учасники будівництва

Згідно з характером ділових відносин. «Положення про підрядні контракти в будівництві України», затверджені Науково-технічною радою Міністерства України в справах будівництва й архітектури, протокол від 15 грудня 1993 р. №9.

Замовник – учасник контракту, який визначає умови складання контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них з підрядником. У ролі замовника може виступати інвестор або за його дорученням інші фізичні і юридичні особи.

Підрядник – учасник будівництва, який зобов'язаний на свій ризик і за договірною ціною виконати передбачені контрактом роботи і передати їх замовникові у встановлений строк.

Підрядні організації виконують комплекс робіт з будівництва об'єктів різного призначення. Вони класифікуються на генпідрядні і субпідрядні будівельні організації.

Генеральний підрядник – підрядник, який відповідає за виконання всього комплексу робіт, що передбачені замовленням, передачу їх замовнику і забезпечує координацію діяльності інших підрядників.

Головний підрядник – підрядник, який відповідає за виконання частини робіт на об'єкті, здає їх генпідряднику або замовнику і забезпечує координацію діяльності субпідрядників.

Субпідрядники – підрядники, які виконують окремі види робіт за домовленістю з генпідрядником, головним підрядчиком або замовником.

Субпідрядні організації – виконують спеціальні види робіт (санітарно-технічний, електромонтажні, монтаж устаткування, будівництво доріг, мереж, благоустрій території і т. ін.)

Гаранти – учасники будівництва, які гарантують виконання зобов'язань сторонами.

Підрядний контракт (договір) – договір у будівництві, що передбачає взаємні зобов'язання сторін у процесі будівництва (реконструкції, технічного переозброєння і капітального ремонту) об'єктів виробничого і невиробничого значення.

Контрактна документація – текстова частина контракту і комплект документів, що додається до неї та розкриває предмет контракту.

Генпідрядник укладає підрядний договір із замовником, де підрядник зобов'язується самостійно побудувати й здати замовнику об'єкт згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією у встановлений термін. З амовник, в свою чергу, зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, надати проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти закінчений будівництвом об'єкт.

Генпідрядник несе відповідальність за виконання не тільки робіт, здійснюваних власними силами, але й за роботу субпідрядників, координує провадження робіт усіма субпідрядниками, не втручаючись в їхню виробничо-господарську діяльність.

Згідно з видами виконуваних робіт:

- загальнобудівельні;

- спеціалізовані.

Постачальники – організації, що випускають необхідну для будівництва продукцію, а також оптові бази, склади і т.д.

Транспортні організації – здійснюють за контрактом з підрядниками і субпідрядниками зовнішні й внутрішні перевезення матеріально-технічних ресурсів.

Проектні організації – розробляють за контрактом із замовником проектну документацію на нове будівництво, реконструкцію, модернізацію і технічне переозброєння.

Проектна документація – техніко-економічні обґрунтування, проект, робоча документація, технічні умови і паспорти на матеріали, устаткування, конструкції, документація від заводів-виробників, а також інша документація, необхідна для виконання робіт і експлуатації об'єкта.

СПОСОБИ БУДІВНИЦТВА

Проект виробництва робіт

Вихідними даними для розробки ПВР служать:

1.§ завдання на розробку;

2.§ робоча документація;

3.§ умови постачання конструкцій готових виробів, матеріалів забезпечення робочими кадрами будівельників.

До складу і змісту ПВР включається:

а) Календарний план провадження робіт, в якому встановлюється послідовність і терміни виконання робіт з максимально можливим об’єднаннями робіт;

б) Будівельний генеральний план з вказівкою границь будівельного майданчика і видів його огороджень, діючі й тимчасові підземні та надземні інженерні мережі, постійних і тимчасових доріг, місць установки будівельних і вантажопідйомних машин, шляхів їх переміщення і зон дії, місць розташування знаків геодезичної розбивки основних небезпечних зон, освітлення будівельного майданчику, приміщення для санітарно-побутового обслуговування.

в) Технологічні карти на виконання будівельних видів робіт.

г) Рішення про виробництво геодезичних робіт.

д) Перелік технологічного інвентарю і оснащення.

е) Рішення щодо прокладки тимчасових мереж – вода, тепло, електроенергія і освітлення будівельного майданчика і робочих місць.

ж) Рішення щодо техніки безпеки.

Та їх класифікація

Класифікація потоків

Будівельні потоки класифікуються:

I. За структурою і видом продукції:

§ частинні,

§ спеціалізовані,

§ об'єктні,

§ комплексні

Частинний потік – елементарний потік, що являє собою один або декілька процесів, виконуваних одним колективом (бригадою, ланкою) на частинних фронтах робіт. Продукцією його можуть бути, наприклад, влаштування фундаменту, штукатурні роботи.

Спеціалізований потік – сукупність технологічно ув'язаних частинних потоків, об'єднаних єдиною системою параметрів і схемою потоку. Продукцією є закінчений вид робіт, частина будинку (підземна частина, надземна частина).

Частинні спеціалізовані потоки можуть мати різні напрямки розвитку:

а) потоки одноповерхових промислових будинків, потоки нульового циклу, влаштування покрівлі мають горизонтальний напрямок;

б) потоки по зведенню коробки багатоповерхового будинку – горизонтально висхідні або вертикально спрямовані;

в) потоки опоряджувальних робіт – вертикально висхідні або вертикально спадні.

 

 

 

Рис. 9.2

Об'єктний потік – сукупність технологічно й організаційно зв'язаних спеціалізованих потоків, спільною продукцією яких є побудовані окремі будинки (споруди).

Комплексний потік – сукупність організаційно зв'язаних об'єктних потоків, спільною продукцією яких є промислове підприємство, житловий масив.

II. За характером ритмічності потоки бувають:

§ ритмічні,

§ різноритмічні,

§ неритмічні.

Ритмічний потік – в якому всі складові потоку мають однаковий ритм, тобто однакову тривалість виконання робіт кожною окремою бригадою на частинних фронтах.

Різноритмічний потік – в якому складові потоки мають однакові ритми однотипних робіт і різні ритми різнотипних (для неоднорідних будинків, що відрізняються розмірами).

Неритмічний потік – в якому неоднакова тривалість виконання кожною окремою бригадою робіт на частинних фронтах (для об'єктів із складною конфігурацією в плані, різних висотах приміщень і нерівномірністю розподілу об'ємів у просторі).

III. За тривалістю функціонування:

§ короткочасні – організуються при спорудженні будинків тривалістю до 1 року.

§ довгострокові – організуються при зведені будинків тривалістю більше 1 року.

Теоретичні відомості

Організація потокового будівництва підприємств, будинків і споруд передбачає визначення: просторових, технологічних і тимчасових параметрів.

До просторових параметрів відносяться: захватка, ділянка, об'єкт.

Захватка – частина будинку або конструктивного елемента, в межах якого розвиваються і погоджуються між собою приватні потоки, що входять до складу спеціалізованого потоку.

До технологічного відносяться: n – число частинних, спеціалізованих або об'єктних потоків, обсяги і трудомісткість робіт, інтенсивність потоку.

До тимчасового відносяться:

Т – загальна тривалість робіт з потоку в цілому;

t – крок потоку, проміжок часу між початком двох потоків, через який з потоку випускається готова продукція (будинки, закінчені частини);

К – ритм роботи бригади (тривалість роботи на захватці);

Т₁ – період розгортання потоку – інтервал часу між початком першого і завершального процесів;

Т₂ – період випуску готової продукції (час, що дорівнює тривалості роботи завершальної бригади).

; ; (10.1)

(10.2)

тоді

. (10.3)

При заданій загальній тривалості будівництва Т та відомій кількості бригад n і захваток m величина шагу потоку

. (10.4)

 

Бригади, n

Тривалість робіт

3

 

 

Рис. 10.1

 

Захватки, m	Тривалість робіт
1
	 ‚ ƒ

 

Рис. 10.2

Кількість бригад при заданому T і прийнятих t и m дорівнює

. (10.5)

Кількість захваток:

. (10.6)

При проектуванні потоків слід враховувати технологічні й організаційні перерви:

. (10.7)

Захватки, m	Тривалість робіт
1
	 ‚ ƒ

 

Рис. 10.3

Захватки, m

Тривалість робіт

IV

III

II

I

 

Рис. 10.4

Приклад розрахунку

1. Визначити місця критичних зближень кожної пари суміжних бригад (частин потоків). З цією метою визначаємо найбільшу тривалість виконання робіт на захватках цими бригадами шляхом підсумовування тривалості їх робіт на захватках за умови, що місце критичного зближення (МКЗ) знаходиться на I, II і т.д. захватках. Результати підсумовування записуємо у вигляді стовпця.

Наприклад: для 1 і 2 бригад ці тривалості відповідно дорівнюють: за умови, що МКЗ знаходиться на I захватці, – 3+1+2+2+2=10; на II захватці – 3+1+1+2+2=9; на III захватці – 3+1+1+2+2=9; на IV захватці – 3+1+1+1+2=8. Найбільше значення з отриманих сум 10, з чого випливає, що МКЗ двох розглянутих бригад знаходиться на I і II захватках. Аналогічно МКЗ знаходимо для інших бригад.

2. Подальший розрахунок продовжуємо з тих кліток матриці, на яких установлені МКЗ. У верхній лівий кут першої клітки заносимо час початку роботи першої бригади, а в нижній правий кут – закінчення роботи бригади, що відповідає сумі часу роботи бригади і її тривалості.

3. Оскільки час закінчення роботи на I захватці вважається початком роботи на II захватці, то цей час без зміни переносимо в лівий верхній кут другої клітки цієї бригади. Підсумовуючи цей час із тривалістю роботи на II захватці, визначаємо час закінчення роботи і записуємо в нижній правий кут II захватки.

4. Оскільки МКЗ між 2 і 3 бригадою знаходиться на IV захватці (максимальна тривалість 9), то розрахунок початку і закінчення робіт слід вести знизу вгору. Для цього спочатку в лівий верхній кут останньої клітки 3 бригади переносимо час закінчення робіт 2 бригади на останній захватці. Одночасно цей час переноситься в правий нижній кут розташованої вище клітки, де він відповідає закінченню робіт 3 бригади на попередній захватці. Початок роботи на цій захватці визначається як різниця між цим часом і тривалістю роботи бригади на захватці. Аналогічно виконують усі подальші розрахунки.

5. Визначаємо тривалість перерв між закінченням і початком роботи суміжних бригад на захватках.

6. Визначаємо параметри потоку: тривалість робіт бригад , тривалість робіт на захватках , загальна тривалість перерв , тривалість роботи всіх бригад на всіх захватках Т, загальна тривалість робіт з урахуванням перерв T₀ ^..

7. Виконуємо побудову циклограми неритмічного потоку: по осі Y відкладаємо захватки, по осі X дні, тривалість роботи всіх бригад на всіх захватках. Побудовані лінії характеризують роботу кожної бригади (рис. 10.6).

8. Робимо розрахунок показників матриці: коефіцієнт щільності , коефіцієнт сполучення

	Бригади	(тривалість. робіт на захватці)	(сума перерв)	T0 (ti+tn)
Захватки	I
	‚ 2	ƒ 2	 2
II
	‚ 2	ƒ 3
III
		ƒ 2
IV
	 5		 2
			22
	Рис. 10.5   15

Захватки, m

IV

мкз

III

1б

мкз

2б

3б

мкз

4б

II

мкз

I

Дні

Рис. 10.6

Показники матриці потоку:

 

Коефіцієнт щільності ;

 

Коефіцієнт сполучення .

КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ БУДІВНИЦТВА

11.1. Мета і призначення календарного плану

 

Календарний план (КП) – проектно-технологічний документ, що визначає послідовність, інтенсивність і тривалість провадження робіт, їх взаємне ув'язування, а також потребу (з розподілом у часі) в матеріальних, технічних, трудових і фінансових ресурсах, що використовуються в будівництві.

Мета КП – обґрунтування послідовності зведення об'єкта в межах нормативного або директивного термінів при мінімальних витратах будівельного господарства.

Призначення КП – визначення загального терміну будівництва і часу виконання кожного виду робіт, їх взаємоув’язки, розрахунок витрат працій машинного часу для подальшого розподілу трудових і матеріальних ресурсів у часі.

11.2. Основні вимоги до календарного плану

§ КП повинен включати всі види робіт, у тому числі благоустрій і передачу об'єкта;

§ Тривалість не повинна перевищувати нормативну згідно із СНіП 1.04.03 – 85*;

§ КП повинен забезпечувати зниження собівартості БМР і ефективний розподіл капіталовкладень;

§ КП повинен передбачати прогресивні технології;

§ КП повинен забезпечувати максимальне сполучення робіт з дотриманням потоковості й техніки безпеки.

11.3. Види календарних планів

Залежно від призначення КП відрізняють:

§ КП спорудження окремих будинків у складі ПВР;

§ КП спорудження комплексу будинків і споруд у складі ПОБ;

§ КП здійснення окремих будівельних процесів – технологічні карти на будівництво ПВР;

§ Оперативні календарні плани (графіки), тижневі й декадно-добові для оперативного управління.

Розрахунок складу бригади

§ Намічається комплекс робіт, що доручаються бригаді.

§ Підраховується трудомісткість.

§ Вибираються з калькуляції витрати праці за професіями і розрядами.

§ Установлюються рекомендації з раціонального сполучення професій.

§ Установлюється тривалість провідного процесу.

§ Розраховується чисельний склад ланок і бригад.

Кількісний склад ланки n_л визначають на основі витрат праці на роботах Q_{л.- дн .} і тривалості виконання провідного процесу Т _мех.:

(11.1)

де m – кількість змін.

Тривалість механізованих робіт:

. (11.2)

11.8. Техніко-економічні обґрунтування календарного плану

1.Коефіцієнт нерівномірності – характеризує графік руху робітників:

=1,5¸2, (11.3)

де R_max – максимальна кількість робітників за графіком;

R_с – середня кількість робітників за період будівництва,

, (11.4)

де – сумарна трудомісткість (люд.- днів.) усіх робіт;

T_ф – фактична тривалість робіт із графіка.

2.Коефіцієнт сполучення знаходимо за формулою

=2¸4, (11.5)

де – сумарна тривалість усіх робіт за графіком.

12. Сітьове планування у будівництві

Теоретичні відомості

Сітьовий графік – модель, що відображує логічну послідовність і взаємозалежність окремих видів робіт (процесів).

Розрахункові параметри графіка – параметри оптимальних строків початку й закінчення кожної конкретної роботи.

При побудові сітьового графіка використовують три основні поняття: робота (включно очікування і залежність), подія і шлях.

Робота (→) – трудовий, виробничий процес, що потребує витрат часу, трудових і фінансових ресурсів.

Очікування (→) – процес, що не потребує витрат трудових і фінансових ресурсів, а тільки витрат часу.

Залежність () – свідчить про відсутність необхідності витрат часу й ресурсів, але вказує на існування зв’язку між роботами, при якому початок однієї або декількох робіт залежить від виконання попередніх.

Подія () – результат, факт завершення, виконання всіх робіт, що входять до даної події, дозволяє почати всі роботи, що з неї виходять. Подія, що не має попередніх робіт, називається вихідною подією, що завершує всі роботи – кінцевою.

Шлях () – безперервна послідовність робіт від вихідної до кінцевої події. Шлях, що має найбільшу тривалість, є критичним.

Приклад

У поданому на рис. 12.1 сітьовому графіку визначити число шляхів, тривалість критичного шляху і термін закінчення проекту, перелік робіт критичного шляху, ранні й пізні терміни початку й закінчення робіт, повні (загальні) резерви часу, вільні (часткові) резерви часу.

 

Рис. 12.1

Алгоритм розрахунку

1. Усі події поділяють на чотири сектори: нижній, верхній, лівий і правий (рис. 12.2).

2. Розрахунок починають з визначення раннього терміну початку робіт. Починають рух по вершинах графа від вихідної події. У лівий сектор першої події графіка записують нуль, у нижній – теж нуль, тому перша подія не має попередніх робіт.

3. Ранні терміни початку наступних робіт дорівнюють максимальному з ранніх закінчень попередніх робіт, тобто найбільшій величині із сум ранніх початків і тривалостей попередніх робіт:

,

бо в цих робіт немає попередніх.

 

 

 

Рис. 12.2 – Графічне зображення події

 

Усі роботи, що виходять з тієї самої події, матимуть однакові ранні початки:

.

У лівий сектор другої вершини заносимо 5, а в нижній – одиницю, тому що до другої події веде єдиний шлях – дуга (1,2), він проходить через першу вершину графа:

.

У лівий сектор 3-ї вершини заносимо 7, а в нижній – одиницю, тому що до третьої події веде єдиний шлях – дуга (1,3), він проходить через першу вершину графа:

.

У лівий сектор 4-ї вершини заносимо 7, а в нижній – 3 – номер події, через яку до даної веде шлях максимальної тривалості:

.

У лівий сектор 5-ї вершини вміщуємо 7, у нижній 3 або 1 (обидві суми однакові):

У лівий сектор 6-ї вершини вміщуємо 13, у нижній – 2:

У лівий сектор 7-ї вершини вміщуємо 19, у нижній – 4 і т.д.

При розгляді останньої 11-ї вершини значення в лівому секторі дорівнює максимальній величині із сум ранніх початків і тривалостей завершальних робіт, що складає довжину критичного шляху графа:

У нижній сектор записуємо номер події, через яку до завершальної веде шлях максимальної тривалості, тобто 7.

4. Далі визначаємо роботи, що належать до критичного шляху. Критичний шлях проходить через завершальну подію (11), у нижньому секторі якої записано 7. Отже, подія (7) також належить до критичного шляху. У нижньому секторі події (7) записано 4, тобто критичний шлях пройде через подію (4) і т.д. до вихідної події. Критичний шлях у розглянутому прикладі L_кр. = (1,3,4.7,11).

5. Потім визначаємо пізні терміни закінчення робіт. При цьому хід по вершинах графа відбувається у зворотному порядку – від завершальної події до вихідної. Пізні терміни закінчення для завершальних робіт рівні тривалості критичного шляху, тому в правий сектор завершальної події (11) записуємо 27. Пізні закінчення попередніх робіт визначаємо в такий спосіб:

У правий сектор вершини (6) записуємо 20.

Усі роботи, що входять у ту саму подію, матимуть однакові пізні закінчення.

У правий сектор вершини (9) записуємо 23:

У правий сектор вершини (7) записуємо 19:

У правий сектор вершини (8) записуємо 20:

і т.д.

У такий же спосіб знаходимо пізні закінчення всіх інших робіт.

6. Після розрахунку початків і закінчень робіт визначаємо резерви часу.

Наприклад, повний резерв часу для роботи (3,8) і вільний резерв для роботи (3,9):

Резерви часу записуємо безпосередньо на графіку під роботою у вигляді дробу, чисельник якого показує повний резерв, а знаменник – вільний резерв.

Будівельного господарства

Будівельні дороги

До всіх будованих та експлуатованих будівель, у тому числі до тимчасових, має бути вільний під'їзд. До будівель завширшки понад 18 м під'їзди повинні бути з двох боків, а завширшки понад 100 м – з усіх боків будівлі.