Вихідні дані й нормативна база КП

§ Робочі креслення і кошториси;

§ Час початку будівництва і директивний термін закінчення (нормативи тривалості);

§ Календарний план у складі ПОБ;

§ Дані про організації – учасники будівництва, умови забезпечення робочими кадрами, умови перевезення будівельних матеріалів, дані про наявні машини і механізми

§ Нормативні документи: ДБН А.3.1-5-96,СНіП 1.04.03-85* і т.п.

11.5 Методика розробки календарного плану

Включає розрахунок параметрів і проектування графіка в наступному порядку:

1. Складається перелік (номенклатура) робіт.

2. Визначається обсяг по кожному з видів робіт.

3. Здійснюється вибір методів виробництва основних робіт і ведучих машин.

4. Розраховується нормативна трудомісткість і машиноємкість.

5. Установлюється технологічна послідовність виконання робіт.

6. Визначається чисельність робітників у зміну і за добу.

7. Визначається тривалість робіт і їх сполучення.

8. Розраховується нормативна тривалості робіт і вносяться корективи.

На основі КП розробляються графік постачання на об'єкт будівельних конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування; графік руху основних будівельних машин по об'єкту, графік руху робочих кадрів.

КП провадження робіт складається з двох частин: лівої – розрахункової і правої – графічної.

Послідовність виконання робіт

1. Перелік робіт заповнюється в технологічній послідовності виконання робіт з угрупованням їх за видами.

2. Обсяг робіт визначається за робочими кресленнями і кошторисами і виражається в одиницях, прийнятих в СНіП і ДБН Д.2.4 n – 2000. Обсяг спеціалізованих робіт визначається у вартісному вираженні, якщо трудомісткість розраховується згідно з виробництвом.

3. Вибір методів провадження робіт і основних будівельних машин здійснюється з необхідності охоплення механізацією основних видів робіт. Вибір найбільш доцільного способу провадження робіт і машин виконують шляхом порівняльного аналізу.

4. Кількість змін при використанні основних машин приймається не менше двох. Змінність робіт виконуваних вручну залежить від фронту робіт, вимог проекту (безперервного бетонування) і директивних термінів.

5. Число робітників у зміну і склад бригади визначаються відповідно до трудомісткості й тривалості робіт.

6. При розрахунку складу бригади, виходячи з того, що перехід з однієї захватки на іншу не повинен викликати зміни в чисельному і кваліфікаційному складі, установлюється раціональне сполучення професій.

Розрахунок складу бригади

§ Намічається комплекс робіт, що доручаються бригаді.

§ Підраховується трудомісткість.

§ Вибираються з калькуляції витрати праці за професіями і розрядами.

§ Установлюються рекомендації з раціонального сполучення професій.

§ Установлюється тривалість провідного процесу.

§ Розраховується чисельний склад ланок і бригад.

Кількісний склад ланки n_л визначають на основі витрат праці на роботах Q_{л.- дн .} і тривалості виконання провідного процесу Т _мех.:

(11.1)

де m – кількість змін.

Тривалість механізованих робіт:

. (11.2)

11.8. Техніко-економічні обґрунтування календарного плану

1.Коефіцієнт нерівномірності – характеризує графік руху робітників:

=1,5¸2, (11.3)

де R_max – максимальна кількість робітників за графіком;

R_с – середня кількість робітників за період будівництва,

, (11.4)

де – сумарна трудомісткість (люд.- днів.) усіх робіт;

T_ф – фактична тривалість робіт із графіка.

2.Коефіцієнт сполучення знаходимо за формулою

=2¸4, (11.5)

де – сумарна тривалість усіх робіт за графіком.

12. Сітьове планування у будівництві

Теоретичні відомості

Сітьовий графік – модель, що відображує логічну послідовність і взаємозалежність окремих видів робіт (процесів).

Розрахункові параметри графіка – параметри оптимальних строків початку й закінчення кожної конкретної роботи.

При побудові сітьового графіка використовують три основні поняття: робота (включно очікування і залежність), подія і шлях.

Робота (→) – трудовий, виробничий процес, що потребує витрат часу, трудових і фінансових ресурсів.

Очікування (→) – процес, що не потребує витрат трудових і фінансових ресурсів, а тільки витрат часу.

Залежність () – свідчить про відсутність необхідності витрат часу й ресурсів, але вказує на існування зв’язку між роботами, при якому початок однієї або декількох робіт залежить від виконання попередніх.

Подія () – результат, факт завершення, виконання всіх робіт, що входять до даної події, дозволяє почати всі роботи, що з неї виходять. Подія, що не має попередніх робіт, називається вихідною подією, що завершує всі роботи – кінцевою.

Шлях () – безперервна послідовність робіт від вихідної до кінцевої події. Шлях, що має найбільшу тривалість, є критичним.