Різновиди понять за об’ємом і змістом

В залежності від величини об’єму, поняття можуть бути пустими, одиничними та загальними.

ü Пустими (нульовими) називають поняття, об’єми яких не включають жодного реального предмета, явища чи події. Такі поняття означають міфічні створіння або артефакти («вічний двигун», «кентавр», «еліксир молодості», «машина часу», «мавка», «чоботи-скороходи»), граничні фізичні характеристики (абсолютний нуль, абсолютно чорне тіло тощо), абсурдні досі неіснуючі речі («Президент України-жінка», «Москва-столиця Албанії»).

Зазначимо водночас, що у випадку доведеності факту існування досі неіснуючої речі, відповідне поняття перестає вважатися пустим (наприклад, якщо Президентом України буде обрана жінка).

ü Одиничним є поняття, об’єм якого включає лише один предмет, явище або подію. Це, як правило, власні назви – «Афіни», «Найбільше місто в світі», «Фундатор формальної логіки», «Сучасна столиця України» тощо.

ü Загальними є поняття, об’єм яких включає понад один предмет – «країна», «студент», «наука», «місто», «менеджмент», «сервіс», «формула» тощо.

За дещо іншим підходом серед понять виділяють реєстровані і нереєстровані. Реєстрованими є такі, в яких кількість предметів піддається реальному обліку – «твори Т.Г.Шевченка», «міста України», «мер міста». Нереєстровані поняття не піддаються такому обліку – «людина», «зірка», «крапля», «тварина» тощо – їх перелічити в принципі неможливо.

Крім цього, до числа загальних належать також універсальні поняття, об’єм яких настільки значний, що його неможливо перевищити. До таких понять належать, наприклад, філософські категорії «час», «простір», «рух», «Всесвіт», «матерія», «свідомість» та інші. Кожна наука має власні категорії – тобто універсальні поняття (рослина, цінні папери, санкція тощо).

У свою чергу за змістом формальна логіка виділяє вісім видів понять, які для зручності поєднані у чотири антагоністичні пари:

 

Конкретні – абстрактні;

Позитивні – негативні;

Відносні і безвідносні (парні і непарні);

Сукупні і несукупні (збірні і незбірні)

Охарактеризуємо їх докладніше.

ü Конкретними є поняття, які називають матеріальний або ідеальний об’єкт – «книга», «гроза», «Хомутенко Микола Григорович», «ДонНУ», «менеджер», «колектив», «конституція», «психіка», «свідомість» тощо.

ü Абстрактні поняття вказують не на об’єкт, а окремі його властивості. Вони відволікають увагу від предмета власне і зосереджуються на його якостях – «доброта», «успішність», «краса», «червоний», «недбалий», «начитаний», «небезпечний» тощо.

ü Позитивними є поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки (без врахування їх етичної цінності), або ними вказується на предмет як такий – «учень», «освічений», «лідер», «злий», «шкідливий», «порядок», «добрий», «банк», «статистика», «етикет», «правосвідомість» тощо.

ü Негативними називають поняття, в яких наявність ознаки заперечується – «недобрий», «неписьменний», «некультурний», «небілий», «недобрий», «незлий», «неправомірний» тощо. Тут слід пам’ятати, що поняття, які позначаються словами, що без «не» (або «без») не вживаються вважаються позитивними – скажімо «ненависний».

ü Відносні (парні) поняття мають органічну єдність з іншими і не може мислитися окремо – тоді вони втрачають сенс – «батьки – діти», «право - ліво», «начальник – підлеглий», «верх – низ», «південний – північний» і т.ін.

ü Безвідносні (непарні) поняття мисляться поза будь-яким зв’язком і не мають логічної пари – «троянда», «лопата», «книга», «студент», «економіст», «підприємець» тощо.

ü Сукупні (збірні) поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле – «композиція», «колекція», «стадо», «отара», «колектив», «сузір’я», «група», «табун» і т. ін.

ü Несукупні (незбірні) означають предмет в однині – «водій», «студент», «професор», «спортсмен» тощо. Зауважимо, що загальний обсяг цих понять не впливає на їх визначення як несукупних за змістом.

 

Таким чином, кожне поняття може бути характеризоване з позицій об’єму і змісту. Наприклад:

«Колектив» – загальне за об’ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне поняття за змістом;

«Радіостанція» – загальне за об’ємом, конкретне, позитивне, непарне, за змістом - несукупне поняття;

«Добрий» – загальне, абстрактне, позитивне, парне, несукупне.