Поняття, склад, об’єкти та суб’єкти податкового адміністрування

Адміністрування податкових зобов’язань – це процедура реалізації прав і обов’язків суб’єктів податкового права щодо узгодження й погашення податкових зобов’язань.

У межах податкового адміністрування здійснюються такі дії: взяття на облік, декларування податкових зобов’язань, визначення податкових зобов’язань органами контролю, зміна строків виконання податкових зобов’язань, повернення зайво сплачених податків, стягнення несплачених податків, застосування забезпечувальних заходів (податкова застава, податкова порука, адміністративний арешт активів), оскарження рішень органів контролю і т. п.

Об’єктом адміністрування є процес узгодження й погашення податкових зобов’язань платників податків.

Метою адміністрування є забезпечення погашення податкових зобов’язань платників шляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавче встановлених механізмів і процедур.

Основним документом, який сьогодні регулює процес адміністрування податкових зобов’язань в Україні, є Податковий кодекс України.

Суб’єктами адміністрування податків є:

1) платники податків, у тому числі ті, на яких покладено обов’язок утримувати податки (так звані податкові агенти);

2) органи контролю;

3) органи стягнення (податкові органи)

До суб’єктів податкового адміністрування можна віднести й судові органи, які розглядають суперечки між платниками й органами контролю.

Податкове адміністрування починається з узяття платників податків на облік податковими органами, що є обов’язковою процедурою, необхідною для здійснення контролю за платниками податків, реалізації податкового планування на державному рівні й регулювання податкової системи.

Облік платників податків – це сукупність заходів реєстраційного характеру, спрямованих на забезпечення ефекти-вності здійснення податкового менеджменту на державному рівні.

Первинний облік платників податків – юридичних осіб і їхніх відособлених підрозділів здійснюється за їхнім місцезнаходженням відповідними органами ДПС після внесення даних у Єдиний державний реєстр або у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікацій них кодів за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).

Юридичні особи (їх філії), у яких згідно з чинним законодавством України виникають податкові зобов’язання, повинні у 20-денний термін після одержання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до державних податкових органів за своїм місцезнаходженням для взяття на податковий облік.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органи державної податкової служби є надходження в цей орган повідомлення державного реєстратора про державну реєстрацію юридичної особи та інформації з відповідної реєстраційної картки, а щодо відокремленого підрозділу юридичної особи – надходження повідомлення про створення відокремленого підрозділу юридичної особи.

Взяття на облік платника податків органом державної податкової служби проводиться протягом двох робочих днів після надходження інформації від державного реєстратора або заяви від платника податків, датою взяття на облік є дата внесення до Єдиного банку даних. Після взяття платника податків на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП, яка є єдиним документом, що підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби.

За бажанням платника податків (у тому числі стосовно якого не надійшла інформація від державного реєстратора) взяття його на облік може бути здійснено органом державної податкової служби на підставі документів, наданих ним самостійно.

Податкові органи перевіряють зазначені в заяві дані і за відсутності зауважень реєструють підприємство та заносять його до єдиного банку даних. Надалі підприємства мають подавати в ДПІ відомості про зміни в їхній діяльності, пов’язані з даними, наведеними в заяві. Інформація про зміни подається в 10-денний строк. При зміні місцезнаходження підприємства за його новою адресою передаються: заява, справа підприємства з додатком-копією особового рахунка чи довідки про стан розрахунків з бюджетом.

З моменту взяття на облік платника податків вважається, що він перебуває на загальній системі оподаткування, якщо він не обрав інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

Взяття на облік фізичної особи – підприємця здійснюється за місцем проживання такої особи відповідним органом державної податкової служби на підставі повідомлення державного реєстратора про державну реєстрацію фізичної особи–підприємця протягом двох робочих днів після надходження даних від державного реєстратора або заяви від платника податків.

Облік фізичних осіб, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності, здійснюється в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, який є автоматизованим банком даних, створеним для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, зобов’язаних платити податки, збори, інші обов’язкові платежі до бюджету і внески в державні цільові фонди в порядку й на умовах, визначених законодавчими актами України.

Реєстрація фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів здійснюється державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, – за місцем одержання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Вторинний облік платників окремих податків і зборів обумовлений необхідністю набуття певних прав і обов’язків окремими платниками податків після того, як вони пройшли первинний рівень обліку. Виникнення цих прав і обов’язків пов’язане з моментом включення цих платників до окремого реєстру. Найбільш поширеним серед видів вторинного обліку є облік платників ПДВ.

Реєструватися платником ПДВ необхідно тільки в тому випадку, коли у звітному періоді відбулося фактичне перевищення обсягу операцій, що підлягають оподаткуванню, у розмірі 300 тис. грн.

Спрощена система оподаткування є альтернативною системою, тому платниками єдиного податку стають виключно на добровільному порядку. Реєстрації підлягають всі платники єдиного податку. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності може бути прийняте не частіше, ніж 1 раз на календарний рік.

Для переходу на спрощену систему суб’єкт подає заяву встановленої форми. Орган ДПС зобов’язаний протягом десяти робочих днів безкоштовно видати свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Відмова надається у випадках, коли особа з якихось причин не може бути платником єдиного податку, наприклад, не сплатила всі встановлені податки та збори, термін сплати яких наставна дату подачі заяви.