Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Податковий кодекс був прийнятий 2 грудня 2010 року N 2755– VI.Стр 1 из 11Следующая ⇒
Ірина Цимбалюк ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
конспект лекцій
Луцьк УДК 33(076.5)+378(076.5) ББК 65 Р30Я81+74.580.252.45 М54
Рекомендовано до друку науково-методичною радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол № від).
Рецензент: д.е.н. Карлін М.І., завідувач каф. фінансів та оподаткування СНУ ім. Лесі Українки
Цимбалюк І. О. М54 Податковий менеджмент: конспект лекцій / Ірина Олександрівна Цимбалюк. – Луцьк: СНУ ім. Лесі Українки, 2016. – 102 с. Конспект лекцій з дисципліни „Податковий менеджмент” є складовою частиною нормативно-методичного забезпечення навчального процесу для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», «спеціаліст». У методичному виданні подано короткий зміст лекцій та перелік рекомендованих джерел інформації.
Рекомендовано студентам шостого курсу заочної форми навчання напрямку підготовки „Фінанси і кредит”. УДК 33(076.5)+378(076.5) ББК 65 Р30Я81+74.580.252.45 © Цимбалюк І.О. 2016 © Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2016
ЗМІСТ ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ І. ДЕРЖАВНИЙ ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 7 ТЕМА 1. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту 7 ТЕМА 2. Податкове прогнозування і планування як складова державного податкового менеджменту 17 ТЕМА 3. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту 32 ТЕМА 4. Податкове адміністрування. 48 ТЕМА 5. Сутність і задачі податкового контролю в Україні 83
РОЗДІЛ II. КОРПОРАТИВНИЙ ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 94 ТЕМА 6. Корпоративний податковий менеджмент у системі управління оподаткуванням 94 ТЕМА 7. Податкове планування у системі корпоративного податкового менеджменту 107 ТЕМА 8: Міжнародне податкове планування......................... 89
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ 128 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА.. 131 ВСТУП Податковий менеджмент – це складний механізм зі специфічними елементами. Він складається із законодавчої та інформаційної бази, податкового аналізу, планування податкових платежів, контролю та регулювання. Визначається податковий менеджмент тією фінансовою та загальною економічною стратегією, яка існує в суспільстві. Тому податковий менеджмент кожної держави має певні особливості.
Мета вивчення дисципліни – розкрити сутність, методологічні та теоретичні засади податкового менеджменту, його структуру та особливості функціонування в Україні. Вивчення цього курсу дає можливість майбутнім фахівцям приймати обґрунтовані рішення на рівні як держави, так і підприємства. Дисципліна “Податковий менеджмент” входить до блоку дисциплін, які вивчають проблеми оподаткування. Вона є продовженням курсів “Податкова система України” та “Податкова система зарубіжних країн”, призначена для подальшого поглибленого вивчення теорії та практики оподаткування при навчанні на рівні спеціаліста. Завдання вивчення курсу “Податковий менеджмент” полягає у теоретичній та практичній підготовці студентів економічних спеціальностей з низки питань: • планування податкових платежів та методів їх здійснення; • методів контролю за сплатою податкових платежів; • податкове регулювання та його змісту; • змісту, сутності функцій та принципів організації податкового менеджменту на підприємстві; • інформаційного забезпечення податкового менеджменту на підприємстві. Дисципліна “Податковий менеджмент” пов’язана з дисциплінами, які вивчають окремі питання з проблем оподаткування – економічною теорією, макроекономікою, мікроекономікою, економікою підприємства, фінансами, бухгалтерським обліком та ін. ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
1.1. Суть та складові податкового менеджменту 1.2. Організаційні основи податкового менеджменту 1.3. Відповідальність платників податків і податкових платежів
Податкові пільги Податкові пільги є одним з найбільш широко розповсюджених механізмів сучасного податкового регулювання. Характерними рисами податкових пільг як інструментів податкового регулювання є: • обмежена сфера застосування.; • стимулююча спрямованість.; • екстериторіальність. Застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою.; • мобільність. Податкові пільги дають можливість достатньо оперативно коригувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків.
Термін "податкова пільга" можна визначити як встановлений законодавством виняток із загальних правил оподаткування, що надає платнику можливість зменшити суму податку (збору), яка підлягає сплаті, або звільняє його від виконання окремих обов’язків та правил, пов’язаних з оподаткуванням. І. За характером цілей податкової політики держави податкові пільги підрозділяються на дві групи: соціальні й економічні. Соціальні пільги спрямовані на податкове стимулювання досягнення соціальних цілей. До них, зокрема, відносять пільги, надані окремим соціальне незахищеним групам громадян. До пільг економічного характеру відносять локальні інструменти податкового регулювання, реалізація яких сприяє досягненню цілей економічного характеру. До цієї групи включають будь-які пільги, спрямовані на стимулювання розвитку виробництва, інвестиційної діяльності, інновацій, поліпшення використання ресурсів і т. п. Прикладом пільг цього класу може бути звільнення від ПДВ операцій з безоплатного передання приладів, устаткування, матеріалів науковим установам і організаціям, а також вищим навчальним закладам III-IV рівня акредитації. ІІ. За критерієм призначення: Стимулювальні пільги спрямовані на заохочення дій платників, орієнтованих на вирішення загальнодержавних завдань: Підтримуючі пільги спрямовані на полегшення податкового тягаря для окремих груп платників податків, що покликано забезпечити більш сприятливі умови оподаткування для підтримки певного рівня конкурентоспроможності або мінімального рівня чистого доходу. ІІІ. З погляду цільового використання коштів, що залишаються у підприємства внаслідок застосування податкових пільг: Цільові й нецільові. Перші з них надаються за умови використання сум, що звільняються від оподаткування, строго на цілі, визначені відповідним законодавчим актом. ІV. За суб’єктами впливу: пільги, надані безпосередньо кінцевому одержувачу (стимулювання споживання), пільги, надані виробникам продукції (стимулювання виробництва й розподілу). V. Залежно від періоду дії: × період дії яких законодавством не визначений. × пільги тимчасового характеру - встановлюються на певний період часу. VІ. За компетенцією встановлення: - загальнодержавні - встановлюються на державному рівні актами законодавства і діють на території всієї країни. - місцеві - вводяться органами місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції на відповідній обмеженій території. Водночас застосування податкових пільг як інструменту державного податкового регулювання має й серйозні недоліки, до яких відносять такі: • податкові пільги суперечать принципу обов’язковості оподаткування; • надання податкових пільг зумовлює нерівність платників і з погляду їхніх конкурентних позицій; • податкові пільги є найбільш нестабільним елементом податкової системи, вони постійно змінюються, переглядаються, скасовуються, скорочуються або доповнюються.
Питання для самоперевірки:
1. Назвіть особливості податкової системи в Україні з погляду регулювальної функції оподаткування.
2. Які завдання в галузі економічної й соціальної політики вирішуються за допомогою податкового регулювання? 3. Дайте характеристику податкового регулювання як методу державної економічної політики. 4. Які засоби податкового регулювання відносять до інструментів системного характеру? 5. Яке місце в податковому регулюванні займають альтернативні системи оподаткування? 6. Назвіть спеціальні податкові режими та їх класифікацію. 7. Наведіть перелік чинних альтернативних систем оподаткування. Чим обумовлена їх альтернативність? 8. Розкрийте економічну сутність спеціальних (вільних) економічних зон і технопарків. Охарактеризуйте їх загальні риси і відмінності. 9. У чому полягає економічна сутність податкових пільг? Назвіть переваги й недоліки пільг як механізму податкового стимулювання. 10. Наведіть класифікацію податкових пільг – класифікаційні ознаки й види пільг. Рис.1. Види узгодження податкових зобов’язань Самостійне узгодження полягає в тому, що платник податку самостійно визначає суму податкового зобов’язання в податковій декларації. Таке податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку. Несамостійне узгодження поділяється на узгодження за замовчуванням і апеляційне. У свою чергу апеляційне узгодження може бути адміністративне й судове. Податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника у таких випадках: 1) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; 2) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях; 3) орган контролю у результаті проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання; 4) згідно з законами, які регулюють питання оподаткування, особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов’язкового платежу), є орган контролю. Узгодження за замовчуванням. Після визначення органами контролю суми податкового зобов’язання платнику податків відсилається податкове повідомлення. За особливостями узгодження таких податкових зобов’язань виділяють дві ситуації:
1) нарахування податкових зобов’язань здійснюється органом ДПС у зв’язку з порушенням платником податкового законодавства. Якщо при цьому платник протягом 10 календарних днів від дня одержання податкового повідомлення не оскаржить суму, визначену органом контролю і не звернеться із заявою про її відстрочення (розстрочення), то вона стає узгодженою від дня одержання платником податкового повідомлення й платник повинен погасити цю суму протягом 10 календарних днів від дня одержання податкового повідомлення; 2) орган контролю визначає податкові зобов’язання платнику у випадках, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства (коли відповідно до законів з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору, є орган контролю). У такому випадку, якщо платник протягом 30 календарних днів від дня одержання податкового повідомлення не оскаржить суму податкових зобов’язань і не звернеться із заявою про її відстрочення (розстрочення), вона вважається узгодженою від дня одержання платником податкового повідомлення, і підлягає погашенню протягом 30 календарних днів від дня одержання податкового повідомлення. Винятком є податок на землю, який нараховується громадянам. Податкові органи до 1 липня направляють таким платникам податкове повідомлення, а громадяни повинні сплатити вказану суму протягом 60 днів після отримання повідомлення-рішення. Апеляційне узгодження. Якщо платник не погоджується із сумою податкового зобов’язання, визначеною органом контролю, то він має право оскаржити рішення цього органу про нарахування такої суми. Оскаржити це рішення платник може як до відповідного органу контролю (адміністративне оскарження), так і до суду (судове оскарження). Поки не закінчиться оскарження, сума податкового зобов’язання вважається неузгодженою й не може бути стягнена з платника податків. Відповідно до адміністративного оскарження платник податків (у випадку, якщо він вважає, що орган контролю неправильно визначив суму податкового зобов’язання) має право звернутися в цей орган зі скаргою про перегляд такого рішення. Скарга подається в письмовій формі й може супроводжуватися документами, розрахунками й доказами, які платник вважає за необхідне надати. Відмова у прийнятті скарги платника податків заборонена. Скарга має реєструватися в день її подання або надходження до органу контролю. Якщо скарга подається з порушенням порядку і строків, вона не приймається до розгляду органами контролю. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При цьому платник зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню і штрафні санкції у випадку їх нарахування протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Судове оскарження платник може почати без адміністративного оскарження; у його процесі на будь-якому етапі, а також після його завершення. Єдине обмеження полягає в тому, що судове оскарження необхідно почати не пізніше 1095 днів від дня одержання податкового повідомлення.
Платник податків зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті й ухвалення відповідного рішення. Днем закінчення судового оскарження слід вважати не день прийняття судом рішення, а день набуття цим рішенням сили. Податкова вимога від „____”_________________20__ року №_______
(найменування органу доходів і зборів та його місцезнаходження)
повідомляє керівника_______________________________ (найменування юридичної особи – платника податків) ________________________________________________ (код за ЄДРПОУ) _______________________________________________, (місцезнаходження платника податків) що станом на „____” ____________20__ року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить ________ грн, у тому числі:
Керуючись статями 20, 59, 60 Податкового кодексу України, ________________________________________________ (найменування органу доходів і зборів) 1. ПОПЕРЕДЖАЄ, що починаючи з „___”_______20__року, на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України. Органом доходів і зборів буде здійснено опис майна в податкову заставу. 2. ВИМАГАЄ терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню, нараховану на нього (за їх наявності). 3. ЗАСТЕРІГАЄ, що в разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу. Публічні торги з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Виконавець ____________________________________ (прізвище, тел.) Керівник (заступник керівника) _______________________ _________ _______________ (найменування органу) (підпис) (прізвище, ініціали)
М. П. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Корінець податкової вимоги форми „Ф” від „___”__________ 20__ року №___
Виставлена:
(прізвище, ім’я, по батькові платника податків) _________________________________________
_________________________________________ (реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків))
(місцезнаходження платника податків) Загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями станом на „___”______________20__ року становить: ______________________________грн, у тому числі за основні платежі: ______________________________грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи): ______________________________грн, пеня: ______________________________ грн, за платежами:
Керівник (заступник керівника) _________________________________________ (найменування органів доходів і зборів)
__________________ _____________________ (підпис) (прізвище, ініціали)
М. П.
Податкову вимогу отримав: _____________________________________________(посада) _____________________________________________(прізвище, ініціали) _____________________________________________ (підпис)
„____” _________________________20___ року У разі надсилання податкової вимоги листом з повідомленням про вручення проставляється дата вручення, зазначена в повідомленні про вручення, або дата, зазначена поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. |
Податкова вимога від „____”_________________20__ року №_______
(найменування органів доходів і зборів та його місцезнаходження)
повідомляє гр.____________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові платника податків)
_____________________________________________________________________(реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)) ____________________________________________________________________, (місце проживання платника податків) що станом на „___”________20__ року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить ________ грн, у тому числі:
Керуючись статями 20, 59, 60 Податкового кодексу України, _____________________________________________________________________(найменування органів доходів і зборів) 1. ПОПЕРЕДЖАЄ, що, починаючи з „____”___________20__року, на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, поширюється право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та штрафні санкції, визначені Податковим кодексом України. 2. ВИМАГАЄ терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню, нараховану на нього (за їх наявності). 3. ЗАСТЕРІГАЄ, що в разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу.
Виконавець ____________________________________ (прізвище, тел.) Керівник (заступник керівника)________________________ ___________ _______________ (найменування органу) (підпис) (прізвище, ініціали)
М. П. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Етапи податкового контролю
Проведення податкового контролю необхідно здійснювати за наступними етапами:
1. Передперевірочний аналіз.
2. Планування контролю.
3. Контакт з об’єктом контролю.
4. Документальна перевірка.
5. Завершальний етап контролю.
6. Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.
1.Передперевірочний аналіз включає наступні роботи:
- вивчення облікової політики платника в податковому органі;
- вивчення податкових декларацій та інших звітних документів;
- порівняння динаміки даних про нарахування і сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
- аналіз розвитку підприємства;
- аналіз основних показників підприємства.
При аналізі податковий інспектор одержує необхідні загальні відомостями про підприємство і визначає основні напрямки перевірки.
2. Планування контролю.
На етапі планування контролю здійснюється вибір необхідних даних про платників податку, вибір об’єктів для проведення документальних перевірок, підготовка планів і графіків документальних перевірок, а також уточнення параметрів контролю, часу й обсягу контрольних процедур, визначення джерела інформації, методичних прийомів контролю, відповідальних осіб за проведення контролю та його результатів.
Програма перевірки складається виходячи з мети проведення контролю і визначає об’єкт оподатковування, правильність нарахування податків, стан звітності, фінансовий стан і ведення бухгалтерського та податкового обліку, сприяє виявленню фактів недонарахування і заниження сум податків платниками.
3. Контакт з об’єктом контролю.
На етапі перевірки контакт з об’єктом контролю здійснюється безпосередньо на об’єктах контролю.
При проведенні перевірки працівники державних податкових органів у перший день перевірки зобов’язані пред’явити свої службові посвідчення керівнику підприємства, що перевіряється, а також:
- ознайомити з метою перевірки і представити програму і графік перевірки;
- представити членів контрольної бригади;
- пояснити причини, з яких здійснюється перевірка;
- вирішити організаційні питання (розміщення в приміщенні членів бригади, забезпечення організаційною технікою і т.д.);
- обумовити порядок надання необхідної інформації для перевірки;
- ознайомити з попередніми результатами контролю;
- якщо перевірка проводиться за межами свого району, податкові інспектори додатково пред’являють посвідчення державного податкового органа на перевірку платника податків із вказівкою найменування району (області), де буде здійснюватися податковий контроль.
4.Документальна перевірка.
Перевіряється документи підприємства їх зіставлення з даними первинних документів, аналітичним і синтетичним обліком, податковим обліком та звітністю.
5.Завершальний етап контролю.
Після проведення виїзних перевірок складається акт податкової перевірки. Він виписується податковим інспектором, що робить перевірку, а також керівником і головним бухгалтером платника податків, зборів та інших платежів.
6.Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.
Керівник підприємства повинен усунути зауваження податкового інспектора, які визначені в акті податкової перевірки. Наступна перевірка починається із з’ясування того, чи усунуло підприємство помилки чи ні.
Форми податкового контролю
У практиці контрольно-перевірочної роботи можуть застосовуватися такі форми проведення контролю:
1. Адміністративне обслуговування та врегулювання
2. Перевірка в офісі податкового органу (камеральна перевірка)
3. Кримінальна перевірка
4. Документальна перевірка
5. Фактична перевірка
Адміністративне обслуговування та врегулювання здійснюється без перевірки, базуючись на аналізі ризиків.
Камеральна перевірка проводиться податковими інспекторами за місцем перебування державної податкової служби. Камеральна перевірка здійснюється на підставі бухгалтерської звітності, податкових декларацій (розрахунків) та інших документів та додатків, що надаються в податкову адміністрацію, а також даних, що є в органах державної податкової служби, документів і відомостей, не охоплює всю документацію та звітність платника податків. Перевірці підлягають такі питання:
· повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;
· дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;
· узгодженість звітних даних;
· послідовність даних у формах звітності;
· відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків, даним, відображеним у звітності;
· правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;
· правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.
Кримінальна перевірка –під час проведення кримінальних розслідувань.
Документальна перевірка здійснюється виїздом на об’єкт контролю і характеризується більш високою об’єктивністю вивчення повноти і правильності податкових розрахунків. Документальна перевірка є основним методом податкового контролю, є частиною регулярної роботи і являє собою перевірку правильності нарахування і розрахунків платником податків та зборів, що здійснюються в звітному періоді безпосередньо на місці перебування платника. Документальна перевірка здійснюється на підставі первинних документів, бухгалтерського і податкового обліку, звітності, представленої підприємством.
Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та позапланові, виїзні і невиїзні.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі порушення податкового законодавства.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків:
з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки;
середнім не частіше ніж раз на два календарних роки;
високим не частіше одного разу на календарний рік.
Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Залежно від цілі та змісту документальна перевірка проводиться як: попередня; комплексна; зустрічна; тематична; оперативна.
Попередня документальна перевірка має допоміжний характер. Даний етап використовується на стадії планування проведення податкової перевірки для прийняття оптимальних рішень.
Попередня документальна перевірка підприємств здійснюється на основі представлених декларацій, розрахунків безпосередньо в державних податкових органах. Інформація, отримана за результатами попередньої документальної перевірки, використовується податковими інспекторами для подальшої документальної перевірки.
Комплексна документальна перевірка припускає всебічну перевірку діяльності підприємства з питань дотримання податкового і валютного законодавства, вірогідності податкового і бухгалтерського обліку, звітності, правильності розрахунків з бюджетом.
Зустрічна звірка діяльності підприємства здійснюється в міру виникнення необхідності у її проведенні.
Зустрічна звірка припускає перевірку взаємин підприємства, що перевіряється з іншими суб’єктами підприємницької діяльності з питань ведення господарської діяльності, правильності нарахування і сплати податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету, а також дотримання діючого податкового законодавства.
Тематична перевірка здійснюється з метою проведення перевірки за окремими питаннями дотримання податкового і валютного законодавства, що діє в Україні.
Оперативна перевірка здійснюється за окремими положеннями чи вказівками і проводиться за окремими планами, затвердженими керівниками податкових служб України.
Для перевірки податковий інспектор повинен мати належним чином оформлене посвідчення на перевірку та програму перевірки.
Програма складається виходячи з основної мети перевірки – виявлення достовірності визначення прибутку, інших об’єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов’язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:
1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;
2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;
3) повнота відображення в обліку доходів підприємства;
4) достовірність відображення в обліку витрат підприємства:
· правильність відображення витрат на оплату праці;
· обґрунтованість витрат;
· достовірність відображення в обліку плати за землю та платежів за ресурси;
· обґрунтованість нарахування майнових податків та ін.
5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;
6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв’язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;
7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;
8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного податку.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
2. у разі отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів;
3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
5. отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;
