Відповідальність платників податків і податкових платежів

 

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

1. фінансова;

2. адміністративна;

3. кримінальна.

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) є платою у вигляді фіксованої суми та /або відсотків, що стягується з платника податку у зв’язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи.

Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків становить 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення граничних строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу. Розмір пені встановлюється із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає начальник податкової інспекції або його заступник. Перший примірник рішення надсилається керівнику перевіреного підприємства чи громадянину для внесення відповідних сум до бюджету, спеціальні цільові фонди. Другий – передається через керівника структурного підрозділу, працівник якого здійснював перевірку, начальнику управління (відділу) обліку та звітності для вчинення відповідних записів у картках особових рахунків. Підприємство має сплатити донараховану за результатами перевірки суму податків та фінансових санкцій у 10-денний термін з дня прийняття рішення. А для громадян цей термін дорівнює 15 дням. Не внесені в указаний строк суми стягуються податковими органами з підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та наслідків фінансово-господарської діяльності у безспірному порядку, а з громадян – за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність передбачає стягнення адмінштрафів з керівників, посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також з громадян. Види порушень і розміри стягнень указані в Законі України «Про державну податкову службу в Україні». При вивченні цього питання доцільно групувати суб’єктів, на яких накладаються стягнення:

1. Окремо слід розглянути групу, до якої включаються керівники та посадові особи підприємств.

2. У другу групу треба знову включити посадових осіб підприємств, а також громадян – суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Третю групу складатимуть громадяни, як ті, що зареєстровані, так і ті, що не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності.

Такий розподіл на групи зумовлений видами порушень, за які стягуються адмінштрафи.

Адміністративна відповідальність є засобом адміністративного впливу на порушників податкового законодавства із застосуванням адміністративно-правових норм. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення - винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає на захищені законом суспільні відносини, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Особливостями адміністративних стягнень є:

- застосування до фізичних осіб та посадовців, винних у податкових правопорушеннях;

- адміністративні санкції не тягнуть за собою судимості;

- застосування у відношенні до найменш значних податкових правопорушень (проступків), які за своїм характером відповідно до закону не тягнуть кримінальної відповідальності;

- відсутність тяжких правових наслідків.

Діяння, за які передбачена адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства, зазначені у статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у деяких статтях Податкового та Митного кодексів України.

Наприклад, частина статті 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначає, що неподання громадянами декларації про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладання штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З усіх видів стягнень, передбачених кодексом України про адміністративні правопорушення, податковим органам надано право використовувати лише адміністративні штрафи. Розмір їх визначається в межах, встановлених за скоєння відповідних правопорушень в сумах, або кратних певному показнику (неоподаткованому мінімуму доходів, мінімальному розміру заробітної плати), або в національній грошовій одиниці (гривнях). При цьому слід враховувати положення пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, в якому зазначено: "якщо норми інших законів містять посилання на неоподаткований мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги”.

Кримінальна відповідальність застосовується при доказі винності, протиправності, умислу та особливо тяжких наслідках податкового злочину. Головними відмінностями кримінальної відповідальності від інших видів відповідальності є:

1. До кримінальної відповідальності може бути притягнута лише фізична особа

2. Тягне застосування серйозного розміру штрафу, і навіть конфіскацію майна.

3. Після притягнення до кримінальної відповідальності (набуття законної сили вироком суду), вважається, що особа перебуває у спеціальному стані "судимість", що може тягнути за собою обмеження її певних прав (наприклад, щодо придбання зброї, виїзду за кордон і т.п.).

Кримінальним кодексом України від 05.04.2001 р. ст. 212 „Ухилення від податків, зборів, інших обов’язкових платежів” встановлено:

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під великими розмірами коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Таким чином, стаття 212 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність у випадку, якщо відбулося умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) на суму, не менше 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, в даному випадку за розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян приймається розмір податкової соціальної пільги, що визначається згідно норм Податкового кодексу України станом на 01 січня кожного року.

Згідно із абз. 8 п. 1 р. XIX Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. до 31.12.2014 р. податкова соціальна пільга дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

Дисциплінарні санкції становлять форми впливу адміністрації підприємств, установ і організацій за здійснення дисциплінарних провин, пов’язаних з податковими правопорушеннями. Дані правопорушення знаходяться на перетині адміністративної і дисциплінарної відповідальності, в основі яких лежить невиконання чи неналежне виконання обов’язків зі сплати податку платником, як працівником конкретного підприємства, установи, організації. При невиконанні цим працівником персональних функцій у процесі обліку, розрахунку та сплати податків і зборів відповідальність настає у встановленому трудовим законодавством порядку.

 

Питання для самоперевірки:

1. Сформулюйте визначення податкового менеджменту.

2. Назвіть та дайте коротку характеристику складовим податкового менеджменту?

3. Яким чином реалізується планування податків як складова податкового менеджменту?

4. Які складові податкового контролю?

5. Назвіть органи законодавчої та виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері оподаткування та назвіть їх функції.

6. Органи оперативного управління у податковій сфері та їх функції?

7. Проаналізуйте зміни які відбулись у системі державної податкової служби?

8. Що розуміється під визначенням податкового боргу.

9. Що таке пеня? Який її розмір?

10. Що тека штрафна санкція? За що вона нараховується?

11. Законодавче визначення податкового правопорушення.

12. Види юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства.

13. Фінансова відповідальність за податкові правопорушення.

14. Особливості адміністративних стягнень.

15. Санкції, передбачені Кримінальним кодексом України за податкові правопорушення.

16. Дисциплінарні санкції за порушення податкового законодавства.

 

ТЕМА 2. ПОДАТКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА
ДЕРЖАВНОГО ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

2.1. Види державної податкової політики і пріоритети її розвитку в Україні

2.2.Сутність державного податкового планування

2.3. Сутність державного податкового прогнозування

2.4. Зміст поняття «податковий потенціал» та його оцінка