Склад природозахисних витрат підприємства.

Природозахисні витрати підприємства мають дві складові:

- витрати на споживання природних ресурсів;

- витрати від забруднення довкілля.

Витрати на споживання природних ресурсів, в свою чергу складаються з трьох статей:

- плата за природні ресурси - плата за використання природних ресурсів визначається на підставі Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ряду постанов Кабінету Міністрів України, указів Президента України і відповідних кодексів;

- витрати на відтворення природних ресурсів – до витрат підприємства на відтворення природних ресурсів можуть бути віднесені, зокрема, витрати на рекультивацію відпрацьованих земель;

- концесійні платежі за природні ресурси.

Витрати від забруднення довкілля також складаються з трьох статей:

- витрати на запобігання забрудненню довкілля – до витрат на запобігання забрудненню відносять витрати на створення й експлуатацію основних фондів природозахисного призначення, розроблення і впровадження маловідходних технологій, створення систем регулювання забруднення в період несприятливих умов і т.д. Витрати на запобігання забрудненню на рівні підприємства мають великий перелік, який умовно можна поділити на три групи:

- витрати на заходи, що знижують або запобігають утворенню шкідливих відходів у процесі виробництва продукції. Прикладом таких заходів є розроблення і впровадження маловідходних і ресурсозбережних технологій, удосконалення діючих технологічних процесів з метою зменшення утворення відходів;

- витрати на заходи, що зменшують або запобігають надходженню відходів у довкілля. Зокрема, це заходи щодо герметизації технологічного устаткування, переведення неорганізованих викидів в організовані, упровадження замкнутих систем водоспоживання, упровадження різних уловлюючих, очисних і знешкоджуючих споруд, упровадження передових методів очищення газів і стоків і т.д.;

- витрати на заходи щодо зниження або запобігання впливу шкідливих відходів виробництва, що вже надійшли в довкілля. У першу чергу це заходи щодо розсіювання і зниження концентрації шкідливих речовин у довкілля, наприклад, будівництво висотних труб, розведення стоків, локалізація твердих відходів у місцях збереження. До цієї категорії можна віднести і витрати на створення санітарно-захисних зон, що віддаляють джерела забруднення від реципієнтів;

- витрати на компенсацію негативних соціальних наслідків забруднення передбачають додаткове відволікання ресурсів на компенсацію втрат продукції і послуг унаслідок прояву соціальних наслідків забруднення;

- витрати на компенсацію матеріальних втрат у складі відходів виробництва також пов'язані з відволіканням виробничих ресурсів на додаткове виробництво даної продукції в суміжних галузях.

При дослідженні витрат на запобігання забрудненню виділяють:

- витрати на поточну природозахисну діяльність,

- витрати на проведення природозахисних заходів.

До капітальних витрат природозахисного призначення відносять одноразові витрати на створення нових і реконструкцію існуючих природозахисних основних фондів, екологізацію технологій і здійснення іншої природозахисної діяльності. Капітальні витрати являють собою кошти, упредметнені в основних фондах і матеріальних оборотних коштах екологічного призначення. Також до капітальних витрат відносять витрати власних засобів підприємств, що мають загально виробничу спрямованість при одночасному природозахисному ефекті (витрати на удосконалення техніки і технології, на організацію виробництва в напрямку комплексності використання сировини, на створення санітарно-захисних зон).

До капітальних вкладень природозахисного призначення мають відноситися одноразові витрати на створення нових і реконструкцію існуючих природозахисних основних фондів, модифікацію технологій і здійснення іншої природозахисної діяльності.

До поточних витрат природозахисного призначення відносять витрати на:

- матеріали, паливо та енергію, необхідні для здійснення нейтралізації і знешкодження шкідливих речовин; витрати на матеріали, паливо та енергію, а також основну і додаткову заробітну плату з відрахуваннями і податками, ремонти, амортизаційні відрахування, пов'язані з утриманням та експлуатацією основних фондів природозахисного призначення;

- витрати, пов'язані зі здійсненням контролю за експлуатацією природозахисного устаткування і станом довкілля;

- витрати, пов'язані з управлінням природоохоронною діяльністю; додаткові витрати на експлуатацію основних виробничих фондів, обумовлені удосконалюванням виробничої технології з метою зниження несприятливого впливу господарської діяльності на довкілля;

- витрати на оплату послуг сторонніх підприємств і організацій (за доочищення стоків, геологорозвідувальні роботи і т.д.), а також витрати, пов'язані зі спільним використанням підприємствами регіону об'єктів природозахисного призначення (шлако- і шламовідвалів та ін.);

- витрати на оплату послуг сторонніх організацій, пов'язаних з захистом довкілля: екологічний аудит, залучення експерта, рекламно-інформаційне обслуговування екологічної спрямованості і т.д.;

- витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природозахисного призначення;

- витрати, пов'язані з заходами, що безпосередньо впливають на елементи довкілля з метою поліпшення їх стану;

- додаткові витрати на експлуатацію основних виробничих фондів, обумовлені вдосконаленням виробничої технології з метою зниження несприятливого впливу господарської діяльності на довкілля;

- витрати на оплату послуг, пов'язаних із захистом довкілля (утримання та експлуатація міських і районних очисних споруджень).

Потрібно також враховувати, що серед природозахисних витрат є змінні, тобто такі, величина яких змінюється відповідно до зміни обсягу виробленої продукції (наприклад, витрати матеріалів, що йдуть на нейтралізацію шкідливих речовин), умовно-постійні, тобто такі, залежність величини яких від змін обсягу виробництва продукції слабо виражена, і постійні, які практично не змінюються при зміні обсягу виробництва (витрати на утримання зелених насаджень).

Словник основних термінів (домашнє завдання)

1. Екологізація – процес послідовного впровадження нової техніки і технології, нових форм організації виробництва, виконання управлінських та інших рішень, які дають змогу підвищити ефективність використання природних ресурсів з одночасним збереженням довкілля та його поліпшення на різних рівнях.

2. Екологізація економіки – цілеспрямований процес перетворення економіки, пов'язаний зі зниженням інтегрального екодеструктивного впливу виробництва і споживання товарів і послуг у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту.

3. Екологічність виробництва – частка екологічних витрат у сукупних витратах виробництва конкретного виду продукції.

4. Екологоемність продукції – сукупність екологічних витрат на одиницю вартості продукції.

5. Екологічні витрати – сукупність витрат і збитків у сфері природокористування.

6. Природоохоронні витрати - виражена у вартісній формі сукупність усіх витрат підприємства на захист довкілля.

7. Комплексна оцінка екологічності виробництва – висновок про рівень екологічності господарської діяльності з урахуванням чинника техногенної безпеки у взаємозв'язку з виробничими ресурсами, умовами і фінансово-економічними результатами господарської діяльності.

8. Еколого-економічні оцінки – види економічних показників, які характеризують зміну параметрів господарської діяльності економічних суб'єктів (витрати, доходи або їхні зміни), що пов'язані з процесами використання природних благ або впливу на компоненти середовища

9. Екологічна ціна – ціна, що характеризує екологоємність продукції, тобто сумарні екологічні витрати суспільства, пов'язані з використанням природного середовища при виробництві і споживанні одиниці даної продукції.

10. Оцінка рівня екологізації – отримання кількісних показників, що відбивають рівень екодеструктивного впливу економічних систем (процесів виробництва і споживання продукції).

11. Екологічний ефект – зміни умов природного середовища (довкілля), кількості та якості природних ресурсів.

12. Еколого-економічні показники – показники, що характеризують різні аспекти використання природних благ.

13. Екологічна рівновага – баланс природних або змінених людиною твірних компонентів довкілля і природних процесів, який веде до тривалого (умовно нескінченного) існування даної екосистеми.

14. Порушення екологічної рівноваги – зміна в процесах взаємодії і поєднання компонентів і елементів екосистеми, що зрештою приводить до її заміни іншою екосистемою на тривалий або умовно нескінченний термін.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть складові еколого-економічного аналізу.

2. Що являє собою еколого-економічна діагностика?

3. Що являє собою еколого-економічний ситуаційний аналіз? Які його завдання? Дайте класифікацію еколого-економічних показників для аналізу еколого-економічного рівня виробництва.

4. Назвіть показники організаційно-технічного рівня екологічної (природозахисної) діяльності.

5. Що розуміють під комплексною оцінкою еколого-економічного рівня виробництва та яка сфера її використання?

6. Які методи використовуються при оцінці еколого-економічного рівня виробництва?

7. Що таке природоохоронні витрати підприємства?

8. Які екологічні податки і збори передбачені законодавством України і як вони розраховуються?

9. Охарактеризуйте витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення.

10. Які природоохоронні витрати не включають до собівартості продукції?

11. Охарактеризуйте витрати на споживання природних ресурсів. Охарактеризуйте витрати від забруднення навколишнього природного середовища.

12. Які витрати можна віднести до поточних витрат природоохоронного призначення?

13. Які витрати можна віднести до капітальних витрат природоохоронного призначення?

14. За якими основними ознаками можна класифікувати природоохоронні витрати підприємства?

 

Рекомендована література

Нормативно-правова

9. Закон України “Про статистику”.

10. Закон України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991р. № 1268-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - С. 547.

11. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 16.10.1992р. № 2707-ХІІ.

12. Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963, із змінами та доповненнями //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 11. - С. 150.

13. Закон України “Про тваринний світ” від 3.03.1993 р. № 3041-ХІІ.

14. Закон України “Про рослинний світ” від 9.04.1999 р. № 591-ХГУ.

15. Закон України “Про захист рослин” від14.10.1998 р. № 180-ХІУ.

16. Закон України “Про відходи” від 5.03.1998р. № 187/98-ВР.

17. Екологічне законодавство України. Зб. нормат. актів. - К. 2001. - 416 с.

та інші нормативно-законодавчі документи.

Навчальна

17. Тарасова В.В. Екологічна статистика. / Тарасова В.В. Підручник.- К.: Центр учбової літератури, 2008.-392 с.

18. Данилко В.К. Методологічні засади екологічної статистики Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.03.01 / В.К. Данилко; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2005. — 32 с. — укp.

19. Данилко В.К. Екологічна статистика в Україні: шляхи розвитку і становлення // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи. Збірник текстів доповідей на науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики. – К.: 2003. – С. 85-94. – 0,47 д. а.

20. Данилко В.К. Методологічні підходи до формування екологічної статистики в Україні. - Статистика України. – 2004. – № 1. – С. 13-17. – 0,64 д. а.

21. 6. Данилко В.К. Екологічна статистика: водні ресурси / Монографія. – К.: 2003. – 368 с. - 18,3 д. а.

та інша навчальна література.

Сайти:

6. http://www.ukrstat.gov.ua

7. http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/24/theme_24.php?code=24 - сайт Головного управління статистики у Львівській області

 

ЛЕКЦІЯ 7.