Особливості морально-психологічного забезпечення підготовки та участі контингентів Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях

Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність нашої держави спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Згідно з чинним законодавством Україна може брати участь у миротворчій діяльності організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій, мандат яких затверджено Радою Безпеки ООН. Виходячи з цього, Україна приймає активну участь у сфері миротворчої діяльності. Для реалізації завдань миротворчої діяльності Збройних Сил України сформовано відповідну законодавчу й нормативно-правову базу. Її основу становлять закони України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”, “Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав”, “Про ратифікацію Угоди між державами-учасницями Північноатлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у програмі “Партнерство заради миру”, наказ Міністра оборони України №224 від 28.06.2001р. „Про затвердження концепції організації міжнародного співробітництва у Збройних Силах України”.

Визнаним способом встановлення з боку міжнародної спільноти контролю над конфліктуючими сторонами, блокування їх збройного протистояння, примушення до миру може бути застосування військової сили за мандатом ООН або ОБСЄ. Воно відбувається у формі міжнародних миротворчих операцій (ММО), метою яких є відвернення або припинення збройного насильства, врятування життя і збереження здоров’я населення, захист прав людини та створення умов для відновлення демократичних засад існування суспільства.

Міжнародні миротворчі операції – це а) операції щодо запобігання, стримування і припинення воєнних дій, які організуються міжнародними організаціями із залученням багатонаціональних сил військової поліції і цивільного персоналу; б) спеціальні військові дії, що проводяться за згодою ворогуючих сторін з метою утримання миру, який був досягнутий в результаті переговорів і сприяння дипломатичному розв’язанню конфлікту.

Дії ММО класифікуються за такими основними формами застосування військ: операції, спеціальні дії щодо сприяння, підтримання, встановлення або відновлення миру; електоральні операції; пошуково-рятувальні операції; гуманітарні операції.

Залежно від конкретних умов проведення ММО можуть використовуватись такі способи застосування миротворчих сил (МС).

1. Завчасне попереджувальне розгортання військових контингентів у районі конфлікту з метою запобігання його ескалації. Сюди входять: демонстрація сили на підтримання політичних попереджень ворогуючим сторонам; розподіл позицій, з яких ворогуючі сторони можуть розпочати збройні акції; проведення часткової евакуації населення з району конфлікту; надання в разі потреби гуманітарної (медичної, продовольчої тощо) допомоги населенню.

2. Створення в районі конфлікту демілітаризованих зон, у яких передбачаються: контроль за дотриманням режиму припинення вогню; контроль за комунікаціями, що використовуються ворогуючими сторонами в оперативних цілях; здійснення в районі конфлікту режиму заборони польотів; забезпечення коридорів для постачання гуманітарних вантажів та інші запобіжні й забезпечувальні дії.

 

3. Виконання основних заходів операції з підтримання миру (примушення до миру) та постконфліктні дії щодо відновлення мирної інфраструктури.

На додаток до військових аспектів сучасні миротворчі операції мають на меті ще й суто цивільні завдання - це спостереження за виборами, контроль за дотриманням прав людини та надання допомоги у створенні та функціонуванні апарату адміністративного управління та ін.

Морально-психологічне забезпечення ММО (спеціальних дій) - це комплекс соціально-політичних, міжнародно-правових, організаційних, воєнно-соціальних, гуманітарно-освітніх і соціально-психологічних заходів, спрямованих на формування та морально-психологічне злагодження миротворчого контингенту, його всебічну підготовку і участь в операціях (спеціальних діях) з підтримання та відновлення миру під егідою ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій.

Метою МПЗ ММО є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, дисциплінованості та правопорядку згуртованості військових колективів на рівні, необхідному для успішного виконання всіх визначених завдань. МПЗ здійснюється у тісній взаємодії з оперативним (бойовим), матеріально-технічним і медичним забезпеченням. Завдання МПЗ ММО обумовлюються завданнями, що покладаються на миротворчі підрозділи, умовами обстановки, в яких виконуються завдання.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та застосування миротворчих контингентів і миротворчого персоналу організовується і здійснюється на підставі розпоряджень начальника Генерального штабу Збройних Сил України, відповідального за підготовку миротворчих контингентів Командувача видом Збройних Сил України, рішення командира цього контингенту.

Основними завданнями морально-психологічного забезпечення підготовки миротворчих підрозділів та персоналу є:

аналіз та роз’яснення особовому складу воєнно-політичної, економічної, екологічної обстановки в країні, де виконуються миротворчі завдання, мети та завдань миротворчого підрозділу, місця та ролі кожного військовослужбовця у їх успішному виконанні;

організація психологічної та гуманітарної підготовки особового складу, морально-психологічне забезпечення спеціальної підготовки;

створення сприятливих соціально-психологічних умов підготовки миротворчих підрозділів та персоналу;

підтримання правопорядку і військової дисципліни, зміцнення морально-психологічного стану особового складу;

здійснення заходів соціального та правового забезпечення особового складу підрозділів та членів їх сімей;

правове виховання особового складу;

здійснення інформаційно-пропагандистського забезпечення;

проведення культурно-виховної та просвітницької роботи, організація дозвілля особового складу;

забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання і поліграфічним обладнанням та продукцією, іншим культпросвітмайном;

організація взаємодії з органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями та об’єднаннями щодо підтримання сприятливої морально-психологічної обстановки в районах виконання завдань;

морально-психологічний супровід виконання завдань у миротворчих операціях (спеціальних діях), забезпечення психологічної стійкості воїнів, нейтралізація психологічного впливу на особовий склад;

забезпечення адаптації особового складу миротворчих підрозділів та персоналу до умов країн перебування;

інформаційно-психологічний захист особового складу;

постійний аналіз морально-психологічної обстановки;

управління морально-психологічними процесами у колективах миротворчих підрозділів.

Згідно з Концепцією морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України, керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань. Командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку необхідних морально-психологічних і бойових якостей особового складу.

Вирішення завдань морально-психологічного забезпечення досягається шляхом проведення заходів за його складовими: інформаційно-пропагандистського забезпечення; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної роботи; культурно-виховної роботи; захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу. Крім того здійснюються військові соціологічні дослідження, організується забезпечення технічними засобами виховання.

Формуванню та підготовці підрозділів до виконання завдань миротворчих місій передує, перш за все, ретельний підбір особового складу через всебічне його вивчення шляхом цілеспрямованої діяльності командирів, штабів, органів особового складу за активною участю психологів. На етапі підготовки до виконання завдань організовується проведення професійно-психологічного відбору особового складу. З цією метою створюються комісії професійно-психологічного відбору, до складу яких входять офіцери органів особового складу, фахівці-психологи, офіцери медичної служби. Програма відбору передбачає урахування психофізіологічних особливостей, рольові тренінги та ігри з метою формування у військовослужбовців стійких понять, уявлень та можливих особистий дій в різних умовах виконання миротворчих завдань.

Важливим чинником підготовки особового складу до виконання миротворчих завдань є психологічна підготовка. Головним завданням психологічної підготовки є формування у військовослужбовців психічної стійкості до факторів, що травмують психіку; навчання особового складу методам саморегуляції, прийомам і способам попередження психотравмування; виявлення ознак отримання психічних травм і надання собі першої допомоги; створення передумов для високої бойової активності воїнів; їх адаптація до умов обстановки, що склалася. Залежно від завдань, які стоять перед миротворчими підрозділами та персоналом проводиться загальна, спеціальна та цільова психологічна підготовка.

На етапі формування та підготовки миротворчого контингенту суб’єктами МПЗ проводяться наступні заходи з морально-психологічного забезпечення:

проводиться професійно-психологічний та психофізіологічний відбір кандидатів, вивчається мотивація військовослужбовців до участі у діяльності миротворчого контингенту;

складаються соціально-демографічні картки особового складу миротворчих підрозділів.

розгортається робота з роз’яснення особовому складу заходів безпеки та відпрацювання практичних дій щодо запобігання загроз його життю і здоров`ю;

здійснюється спеціальна, цільова психологічна підготовка особового складу миротворчого контингенту;

проводиться коригування складу підрозділів (обслуг, екіпажів) з урахуванням психологічної сумісності.

здійснюється моніторинг морально-психологічного стану особового складу, проводиться його коригування.

доводяться та роз’яснюються норми міжнародного гуманітарного права, інші законодавчі та нормативно-правові акти, які визначають права, обов’язки та гарантії миротворців;

вивчається культура, національні та релігійні традиції, звичаї, порядок спілкування з місцевим населенням району призначення;

організовується навчання особового складу необхідному лексичному мінімуму;

доводяться умови та особливості виконання завдань миротворчим контингентом, соціальні пільги та гарантії;

у взаємодії з органами державної влади, місцевого самоврядування, ЗМІ, політичними та громадськими організаціями проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота, забезпечується суспільна підтримка миротворців, формування їх позитивного іміджу;

організовується урочиста церемонія відправки миротворчого контингенту в зону виконання миротворчих завдань.

В умовах виконання миротворчих завдань на морально-психологічний стан особового складу миротворчого контингенту впливає:

складна воєнно-політична обстановка в районі виконання завдань;

непередбачене ставлення місцевого населення до особового складу підрозділу;

напружений графік бойових чергувань, нарядів, та інших видів діяльності;

знаходження особового складу у відриві від рідних та близьких, відсутність обов’язкової оплачуваної відпустки;

недостатнє інформаційне забезпечення з батьківщини;

матеріально-побутові, кліматичні умови життєдіяльності особового складу.

Ефективність морально-психологічного забезпечення під час підготовки миротворчих підрозділів і персоналу та вході виконання ними завдань досягається:

своєчасною постановкою задач на організацію морально-психологічного забезпечення;

постійним аналізом та прогнозуванням розвитку морально-психологічної обстановки;

якісним плануванням та проведенням заходів морально-психологічного забезпечення, визначенням їх найбільш ефективних форм і способів;

безпосередньою організаторською діяльністю з метою формування у військовослужбовців високої морально-психологічної стійкості та високої активності;

підтриманням постійної взаємодії з питань морально-психологічного забезпечення під час підготовки і вході миротворчих операцій;

стійким і безперервним управлінням силами і засобами морально-психологічного забезпечення.

Текстуально розробляється план МПЗ миротворчої операції. На робочій карті мають бути нанесені: зона відповідальності (безпеки, буферна, демілітаризована); населені пункти (райони) з нестабільною соціально-політичною, морально-психологічною, криміногенною обстановкою; населені пункти, де спільно мешкають представники ворогуючих боків; лінія протистояння сторін; положення підрозділів ворогуючих сторін; пункти розташування представників місій ООН, її спостерігачів; розташування штабів і підрозділів багатонаціональних сил, їхні пункти управління; маршрути висування миротворчих сил і гуманітарних конвоїв; маршрути патрулювання особовим складом контингенту; пункти контролю; небезпечні об'єкти, мінні поля та ін.

В ході виконання завдань в зоні відповідальності характер інформації стає більш системним, раціональним. Інформаційно-психологічне забезпечення переходить на оперативні форми проведення. Воно повинно бути безперервним, своєчасним, оперативним, об’єктивним, відповідати тим завданням, які стоять перед підрозділом. Інформація, яка доводиться до особового складу, не повинна бути розпливчатою чи неконкретною. В ході виконання миротворчих завдань немає часу переключатися на другорядні проблеми, тому особовому складу надається тільки та інформація, яка необхідна для якісного виконання поставлених завдань на даному етапі діяльності.

При ескалації суспільно-політичного, релігійного протистояння між політичними угрупуваннями, партіями, кланами та окремими лідерами забезпечується належне інформування особового складу щодо дотримання заходів безпеки при виконанні завдань у відповідних населених пунктах, на блок-постах. В залежності від обстановки, яка склалася, формами доведення інформації, як правило є: коротка бесіда, бойовий листок, листок-блискавка, короткі повідомлення через технічні засоби виховання, засоби зв’язку тощо.

З питань інформаційного забезпечення командування миротворчого підрозділу повинно широко співробітничати з командуванням багатонаціональних сил, яким підпорядковані в зоні відповідальності.

Особлива увага з боку керівного складу повинна приділятисяпрофілактиці психогенних захворювань та інших психічних розладів під час виконання миротворчих завдань. Особливо гостро психологічна напруженість особового складу відчуватиметься у перші місяці перебування у місії, що пов’язано з пристосуванням військовослужбовців до нових умов служби та наприкінці терміну перебування у миротворчому контингенті.

Психологічний супровід діяльності миротворчих контингентів передбачає:

розгортання і ефективне використання центру медико-психологічної реабілітації особового складу миротворчого контингенту;

вивчення процесу психологічної та психофізіологічної адаптації, динаміки психологічних і психофізіологічних характеристик, проводиться психологічна підготовка особового складу, що готується до виконання бойових завдань, вивчається його МПС після завершення виконання завдання;

допомога в подоланні наслідків психологічного виснаження, перевтоми, порушення процесів адекватного реагування на екстремальну ситуацію та відновлення індивідуальних резервів адаптації, здійснюється контроль за дотриманням особовим складом заходів особистої гігієни, створюються умови, щодо недопущення одержання теплових та сонячних ударів;

психологічне консультування та психокорекція функціональних станів, зумовлених впливом екстремальних умов військово-професійної діяльності, створюються максимально сприятливі умови режиму служби та відпочинку;

надання консультативної допомоги командному складу в управлінні соціально-психологічними процесами в підрозділах контингенту та підвищенні рівня ефективності управління підлеглими, вивчення особового складу на предмет визначення рівня тривожності, депресивного стану, згуртованості військових колективів, розробка рекомендацій по використанню результатів вивчення з метою якісного виконання завдань за призначенням.

Медико-психологічна реабілітація складається з наступних компонентів:

відновлення здоров’я та військово-професійної працездатності миротворців, які перебувають на лікуванні;

психологічна діагностика і профілактика можливих посттравматичних станів після ротації складу миротворчого контингенту;

індивідуальна, групова психологічна корекція і психотерапія наслідків перебування в зоні миротворчих операцій.

Воєнно-соціальна робота проводиться за напрямками:

- вивчення та прогнозування динаміки соціальних процесів у військовому колективі, виявлення і розв’язання соціальних проблем, створення та підтримання позитивної соціально-психологічної обстановки під час проведення миротворчої діяльності;

- забезпечення соціального захисту всіх категорій військовослужбовців;

- всебічне забезпечення військовослужбовців необхідними нормами постачання;

- підтримання у військовому колективі високої дисципліни та організованості, безумовного виконання наказів командирів;

- виховання у військовослужбовців поваги до Законів України, бережного відношення до природи, попередження безчинств по відношенню до місцевого населення, бережливого ставлення до військового майна та техніки;

- стимулювання активної та ефективної бойової діяльності, оцінки кожного військовослужбовця, заохочення тих, які виявили старання, винахідливість в ході виконання завдань;

- роз’яснення особовому складу норм міжнародного гуманітарного права, формування навичок та умінь щодо його дотримання.

Досить важливим для командування є організація цілеспрямованої воєнно-соціальної роботи з військовослужбовцями різних категорій. У встановлений час командування проводить прийом з особистих питань для різних категорій військовослужбовців. В ході прийому особлива увага приділяється вирішенню питань, пов’язаних із фінансовим, продовольчим, речовим забезпеченням. Основне завдання цих заходів – зняти соціальну напругу, створити для офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців служби за контрактом такі умови роботи виконання поставлених завдань, при яких вони не турбувались би про соціальну захищеність своїх сімей. Командирами, штабами, структурами по роботі з особовим складом проводяться цілеспрямовані заходи щодо забезпечення особового складу всіма видами постачання. Особливої уваги ця робота потребує тоді коли підрозділ виконує місію у важких кліматичних умовах. За особистим контролем командирів здійснюється розподіл службового навантаження між військовослужбовцями усіх категорій. Уміле проведення воєнно-соціальної роботи в підрозділі забезпечує підтримання у військовому колективі здорової морально-психологічної атмосфери, створює сприятливі умови для успішного виконання навчально-бойових завдань.

При організації культурно-виховної роботи ефективно повинні використовуватися можливості центру психологічної реабілітації персоналу, офіцерського клубу, Інтернет-клубу, радіоцентру, бібліотеки, відео - та аудіо-обслуговування.

Важливе значення має організація заходів щодо задоволення релігійних потреб віруючих військовослужбовців. Застосування українського військового контингенту у складі багатонаціональних сил в Республіці Ірак має досвід наявності у складі контингенту священників.

Виходячи із досвіду останніх військових конфліктів в різних регіонах світу, можна з впевненістю сказати, що на миротворчий контингент буде здійснюватися інформаційний тиск різних екстремістських угруповань та рухів. У зв’язку з цим командуванню миротворчого контингенту необхідно передбачити заходи інформаційно-психологічної протидії. Вона включає:

визначення факторів бойової, соціально-політичної обстановки, що склалася в зоні відповідальності підрозділу, які можуть бути використані екстремістськими рухами для інформаційно-психологічного впливу на особовий склад миротворчого підрозділу;

організацію перегляду і прослуховування теле- і радіопередач, сторінок міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет за участю офіцерів розвідувального відділу з метою визначення об’єктів, характеру та спрямованості інформаційно-психологічного впливу, його мети і можливих наслідків психологічної операції;

своєчасне виявлення сил і засобів психологічних операцій, їх бойових можливостей, порядку застосування; проводяться заходи щодо нейтралізації діяльності інформаційних засобів, які розповсюджують упереджену та недостовірну інформацію про діяльність миротворчих контингентів;

нейтралізацію діяльності інформаційних установ різних екстремістських угруповань та рухів через випереджувальне, правдиве розповсюдження в засобах масової інформації країни, комп’ютерних мережах Інтернет рішення щодо застосування миротворчих підрозділів;

роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань, форм і методів психологічних операцій, можливостей їх технічних засобів; організовується робота з військовослужбовцями, які схильні до панічних настроїв, стресів, забезпечується висока пильність, здійснюється суворий контроль за використанням радіо засобів;

безперервне і доцільне інформуванням особового складу, своєчасне знищення листівок та інших дезінформуючих документів;

організацію співпраці з питань проведення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу з керівництвом міжнаціональних миротворчих сил в зоні відповідальності, державними та місцевими органами влади в регіоні перебування, правоохоронними органами та інш.

В якості висновку слід зазначити, що ефективність морально-психологічного забезпечення під час підготовки миротворчих підрозділів і персоналу та в ході виконання ними завдань досягається: діяльністю командирів, штабів, структур по роботі з особовим складом по стійкому і безперервному управлінню силами і засобами морально-психологічного забезпечення з метою формування у військовослужбовців високої морально-психологічної стійкості та високої активності; своєчасною постановкою задач на організацію морально-психологічного забезпечення; постійним аналізом та прогнозуванням розвитку морально-психологічної обстановки, якісним плануванням та проведенням заходів морально-психологічного забезпечення, визначенням їх найбільш ефективних форм і способів; підтриманням постійної взаємодії органів військового управління з відповідними штабами миротворчої місії та місцевими органами управління щодо організації морально-психологічного забезпечення під час підготовки і в ході миротворчих операцій.