Оцінка ефективності морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ

Оцінка ефективності є необхідним та важливим елементом кожного виду діяльності, в тому числі й морально-психологічного забезпечення. Цей елемент передбачає перевірку правильності вибору комплексу тих чи інших заходів морально-психологічного забезпечення на основі даних про морально-психологічну готовність особового складу до виконання поставленого бойового завдання. В кінцевому підсумку оцінка ефективності організації морально-психологічного забезпечення повинна бути комплексною, що вимагає врахування різного роду факторів і тим самим дозволить визначити практичну користь від впровадження системи заходів морально-психологічного забезпечення, яка в свою чергу, співвідноситься із затратами (в часі, матеріально-технічними, організаційно-штатними і т. ін.).

Загалом, поняття ефективність означає дієвість, результативність. Категорія ефективності в загальному вигляді передбачає досягнення найвищих результатів при найменших затратах. Разом з тим, тлумачення поняття “ефективність” залежить від показника, який покладено в основу оцінки ефективності. Виходячи з того, що морально-психологічне забезпечення, як вид всебічного забезпечення, пов’язане з морально-психологічним станом (МПС) особового складу, тобто духовною сферою діяльності військовослужбовців, то застосування наявного у воєнній науці математичного апарату щодо виміру боєготовності та боєздатності підрозділів і частин буде невиправданим, оскільки він непристосований для виміру духовних процесів та явищ. У зв’язку з цим, доцільним буде взяти за основу психолого-педагогічне тлумачення поняття ефективності, коли під ефективністю морально-психологічного забезпечення слід розуміти рівень сформованості морально-психологічного стану особового складу.

Виходячи з цього, ефективність МПЗ пропонується визначати через співвідношення реально досягнутого результату до запланованого. Це співвідношення можна виразити у вигляді:

, (1)

 

де: – реально досягнутий рівень сформованості МПС особового складу, – запланований рівень сформованості МПС особового складу (цільове значення).

Аналіз підходу, який виражено у формулі (1), показує певну його недосконалість, а саме - даний підхід носить дещо загальний характер. Приймаючи до уваги те, що МПС особового складу завжди знаходиться на певному рівні його сформованості, пропонується дещо вдосконалити вищенаведену формулу за рахунок урахування в ній початкового рівня МПС – . Також з метою недопущення навмисного завишення кінцевого результату ефективності МПЗ, під запланованим рівнем сформованості МПС пропонується завжди розглядати контентуальний показник рівня сформованості МПС “оптимальний, потенційно можливий” – Рп. Відтак, математичний вираз ефективності організації МПЗ набуває наступного вигляду:

, (2)

де: – реально досягнутий рівень сформованості МПС особового складу, – максимально можливий рівень сформованості МПС особового складу (потенційне значення).

Як бачимо з формули (2), ефективність організації МПЗ згідно з цією концепцією набуде максимального значення тоді коли . Дана математична модель реалізує один з підходів, сутність якого полягає у співставленні об’єкта оцінки з еталоном.

Прихильники результативної концепції вважають, що ефективність МПЗ повинна включати в себе досягнення результативності по кожній із його організаційних складових.

Отже, визначення ефективності за формулою (2) дає деякі переваги. Так, вимірюючи ефективність організації МПЗ за цією формулою можна визначити близькість отриманих результатів до тих, які очікувались. Разом з цим, даний підхід дає змогу порівнювати досягнуті результати, як по відношенню до конкретного військовослужбовця, військового колективу, так і робити певні висновки щодо ефективності функціонування загальної системи МПЗ, його організації, тобто в якій мірі досягнута визначена мета. При оцінці ефективності МПЗ за цією формулою, взявши за основу інтегральний показник – МПС особового складу, передбачається максимально цілісний, системний підхід до об’єкта із врахуванням максимально можливо числа плюсів і мінусів, тобто факторів впливу бойової обстановки на особистість (військовослужбовців), що дозволяє досягти оптимального результату.

Отже, під ефективністю МПЗ пропонується розуміти співвідношення реально досягнутого рівня МПС особового складу до потенційного з врахуванням початкового рівня сформованості МПС.

Загалом, ефективність МПЗ буде оцінена вірно лише в тому випадку, коли її результати будуть розглядатися у розвитку, в переході від одного якісного стану об’єкта до іншого.

У зв’язку з цим, пропонується наступний механізм оцінки ефективності МПЗ підготовки та застосування військ:

1. Оцінка початкового рівня МПС особового складу.

2. Аналіз та узагальнення отриманих результатів, визначення рівня впливовості кожного із факторних показників МПС організації та здійснення заходів відповідно до плану МПЗ застосування військ.

3. Оцінка реально досягнутого результату , рівня сформованості МПС завдяки проведеним заходам МПЗ (застосовуючи попередню методику).

4. Оцінка ефективності організації МПЗ на основі застосування формули (2) (співвідношення реально досягнутого рівня МПС особового складу до потенційного (Рп) з врахуванням початкового рівня сформованості МПС ).

Взявши за основу те, що ефективність організації МПЗ набере максимального значення тоді, коли , пропонується вимірювання ефективності організації МПЗ здійснювати в межах , тому що фактично досягнутий рівень МПС особового складу не може перевищувати рівень морально-психологічного потенціалу особового складу.

Наприклад: – потенційний рівень МПС, згідно з методикою Ю. А. Московчука визначений у 100 балів, в результаті оцінки МПС особового складу встановлено, що початковий рівень його сформованості у з’єднанні дорівнює 60 балів, рівень МПС особового складу, якого нам вдалось досягти в результаті проведення заходів МПЗ становить 70,0 балів. В такому разі ефективність організації МПЗ становить:

.

І нарешті, якщо в системі координат на осі Y розмістити кількісні показники ефективності, а на осі Х інтервали часу, то можна графічно визначити тенденцію підвищення чи зниження ефективності організації МПЗ на відповідному етапі.

Таким чином, для практики організації МПЗ застосування військ (сил) важливого значення набуває оволодіння всіма посадовими особами частин та з’єднань методикою оцінки ефективності організації МПЗ, що дозволить більш об’єктивно оцінити успіхи та недоліки МПЗ, вірно поєднувати заходи відповідно до його організаційних складових, чіткіше організувати взаємодію в інтересах організації МПЗ бою із офіцерами штабу, відповідними заступниками командира та начальниками служб, командирами підрозділів і їх заступниками по роботі з особовим складом і т. ін.

Висновки по розділу

МПЗ підготовки та застосування військ – це вид всебічного забезпечення, який являє собою комплекс узгоджених за метою і завданнями, місцем, часом, послідовністю, силами та засобами, що залучаються до проведення відповідних заходів, які здійснюються за єдиним замислом і планом командирами, штабами, структурами по роботі з особовим складом щодо формування та підтримання відповідного рівня МПС особового складу з метою безумовного виконання бойових завдань.

Бажані результати цей вид всебічного забезпечення дасть тільки при високій організації МПЗ, наукового управління соціальними процесами у військових колективах, що обумовлює необхідність цілеспрямованої підготовки командирів (начальників), штабів, структур по роботі з особовим складом у цій галузі. Оволодіння офіцерським корпусом методами організації МПЗ в бойовій обстановці дозволить успішно вирішувати конкретні завдання щодо зміцнення МПС військових колективів у різноманітних умовах бойової обстановки.

Зміст МПЗ залежить від виду бойових дій, його мети, завдань у кожному конкретному випадку, морально-психологічного стану особового складу, бойової та морально-психологічної обстановки. Воно планується і здійснюється диференційовано, залежно від призначення і характеру бойових дій.

Ефективність морально-психологічного забезпечення досягається: своєчасною постановкою завдань на його організацію; постійним аналізом поточної бойової та морально-психологічної обстановки, прогнозуванням її розвитку, своєчасною підготовкою пропозицій щодо підтримання необхідного рівня бойової активності та духовної безпеки особового складу, визначення найбільш ефективних форм і способів підтримання морально-психологічного стану особового складу, якісною організацією взаємодії з відповідними штабами і органами управління та ефективним управлінням наявними силами і засобами.

Література:

1. Розпорядження Президента України від 25 жовтня 2003 року № 338/2003-рп "Щодо реформування гуманітарної сфери Збройних Сил України" // Армія України. – 2003. – № 128. – С.1.

2. Наказ Міністра оборони України від 13 грудня 2003 року № 438 "Про введення посад та структурних підрозділів з гуманітарних питань у Збройних Силах України".

3. Алещенко В. І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил): історія та сучасність: Навчально-методичний посібник. – Харків: ХВУ, 2000. – 87 с.

4. Закарлюк М. М. Управленческая деятельность командира по организации морально-психологического обеспечения в современных условиях: Монография. – М.: Издательство академии им. М. В. Фрунзе, 1997. – 151 с.

5. Литвиновський Є. Ю., Попович О. І., Савінцев В. І., Стасюк В. В. Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій: Навчально-методичний посібник. Видання ІІ, доповнене, у двох частинах. Частина І. – К.: ВГІ НАОУ, 2003. – 197 с.

6. Литвиновський Є. Ю., Попович О. І., Савінцев В. І., Стасюк В. В. Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій: Навчально-методичний посібник. Видання ІІ, доповнене, у двох частинах. Частина ІІ. – К.: ВГІ НАОУ, 2003. – 160 с.

7. Морально-психологічне забезпечення в Збройних Силах України: Навчально-методичний посібник. – К.: НАОУ, 2002. – 232 с.

8. Морально-психологічне забезпечення службової діяльності Прикордонних військ України: Підручник. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2001. – 448 с.

9. Процепко О. Г. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки зєднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України: Методичний посібник. – К.: Видання академії, 2000. – 76 с.

10. Социологические, психолого-педагогические и правовые аспекты управленческой деятельности командных кадров: Учебное пособие.- М.: Издание академии им. М. В. Фрунзе, 1998. – 86с.

11. Ягупов В. В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. – 349 с.

Розділ 5.