Взаємодія клітковини з лугом.

4.13.1. В пробірку поміщають 5 крапель води і занурюють смужку фільтрувального паперу, так щоб вона доходила до дна пробірки. У другу пробірку поміщають 5 крапель розчину їдкого натру і таку ж смужку фільтрувального паперу. Через 3 хв. витягують смужку і сушать. Потім виймають смужку із лугу, промивають водою, хлорною кислотою, знову водою і сушать; і порівнюють її з першою пробіркою.

 

4.14. Кислотний гідроліз клітковини.

4.14.1. В пробірку поміщають маленький шматочок фільтрувального паперу, добавляють 4 краплі H₂SO₄ (конц.) і перемішують. Пробірку ставлять на водяну баню. З допомогою піпетки 2 краплини розчину гідролізованої вати поміщають у іншу пробірку, добавляють 6 крапель розчину їдкого натру, 1 краплю реактиву Фелінга, збовтують і нагрівають.

 

Одержання азотнокислих етерів клітковини.

4.15.1. В пробірку поміщають 4 краплі HNO₃ і 8 крапель H₂SO₄. Гарячий розчин охолоджують і додають шматочок вати. Пробірку нагрівають (70°С). Через 3-4 хв. паличкою виймають утворений колоксилін, промивають водою і сушать у фарфоровий чашці на киплячій бані. Утворений жовтий колоксилін ділять на 2 частини. Шматочок вати підносять до полум’я. Другий шматочок поміщають в суху пробірку, добавляють 4 краплі суміші спирту і етеру, перемішують. Колоксилін виливають на предметне скло. При випаренні утворену плівку знімають зі скла і вносять у полум’я.

 

 

Отримання триацетату клітковини.

4.16.1. У пробірку поміщають 5 крапель оцтового ангідриду, 5 крапель льодової оцтової кислоти і 1 краплю H₂SO₄. Невеликий шматочок вати змочують водою, віджимають. В приготовлену суміш вату вводять в декілька прийомів. А потім суміш охолоджують водою. Коли розігрівання суміші припиниться, пробірку ставлять у гарячу воду і перемішують до розчинення вати. Одержаний розчин виливають в стакан з 25 мл холодної води. Невелику кількість одержаного триацетату вати поміщають в пробірку, добавляють 4 краплі диметилкетону і нагрівають до слабкого кипіння (1-2 хв.) Одержаний розчин виливають на предметне скло. Суміш ацетату вати розчиняють в 4 краплях хлороформу при легкому нагріванні. Одержану рідину виливають на предметне скло і висушують. Щоб зняти плівку, скло поливають водою. Плівку осушують фільтрувальним папером і вносять в полум’я пальника. Плівка має загорітися.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Загальна формула, класифікація вуглеводів, моносахаридів, олігосахаридів.

2. Будова моносахаридів, олігосахаридів і полісахаридів.

3. Напишіть рівняння реакцій глюкози: відновлення, окиснення, алкілування, ацилювання.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Вуглеводи, як особлива група гідроксиальдегідів і гідроксикетонів. Значення їх в природі і промисловості. Класифікація вуглеводів. Моно-, ди- і полісахариди.Стереоізомерія моноз, a-, b-форми моносахаридів (аномери). Явище муторотації. Отримання моносахаридів. Глюкоза. Фруктоза.

Фізичні властивості. Хімічні властивості: утворення сахаридів, алкілювання, ацилювання, окислення, відновлення, взаємодія з синильною кислотою, гідроксиламіни. Утворення фенілгідразонів і озазонів. Дія лугів.

Дисахариди. Класифікація дисахаридів. Відновлюючі дисахариди: мальтоза, цлобіоза, галактоза, невідновлюючі дисахариди: сахароза і трегалоза.

Вищі полісахариди: крохмаль, глікоген, клітковина, слизі, інсулін, декстран. Поняття про пентьинові речовини. Розповсюдження в природі, будова, застосування. Гідроліз крохмалю і клітковини. Естери целюлози. Нітроцелюлоза. Целулоїд.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Описати хімічні властивості глюкози, фруктози, сахарози, лактози, крохмалю і клітковини.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Ю.О.Ластухін, С.А.Воронов «Органічна хімія», глава25.

А.В. Аверина, А.Я, Снегирева "Лабораторный практикум по органической химии".Гл. 12

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4.