Окиснення галлової кислоти і таніну.

4.7.1. В одну пробірку поміщають 3 краплі галлової кислоти, в другу поміщають 3 краплі розчину таніну. В кожну пробірку добавляють по 2 краплі розчину їдкого натру. Збовтують вміст пробірок. Суміш в пробірках через деякий час повинні змінити забарвлення.

Відношення амінокислот до індикаторів.

4.8.1. В пробірку поміщають 2 краплі розчину амінооцтової кислоти і добавляють 1 краплю метилоранжу. Такий дослід проводять з метиловим червоним.

Водні розчини амінокислот нейтральні, тому що є наявність двох функціональних груп.

Утворення мідної солі амінооцтвої кислоти.

4.9.1. В пробірку поміщають трошки порошку купруму (ІІ) оксиду, 4 краплі розчину амінооцтової кислоти і нагрівають збовтуючи її вміст. Пробірку ставлять на деякий час в штатив для осадження надлишку купруму (ІІ) оксиду. До синього відстояного розчину доливають 1 краплю їдкого натру. Розчин залишається прозорим.

Кольорові реакції на білки. Біуретова реакція

4.10.1. В пробірку поміщають 2 краплі розчину білку і краплю розчину лугу і 1 краплю розчину купруму сульфату. Рідина забарвлюється у фіолетовий колір. Ця реакція пов’язана з наявністю пептидних угрупувань.

Ксантопротеїнова реакція.

4.11.1. В пробірку вводять 3 краплі розчину білку і 1 краплю НNO₃. З’являється білий осад. При нагріванні реакційної суміші осад стає яскраво-жовтим. Суміш охолоджується і добавляють 2 краплі їдкого натру. При цьому жовте забарвлення переходить в яскраво-оранжеве. Ця реакція зумовлена наявністю в білку ароматичних амінокислот.

Згортання білків при нагріванні.

4.12.1. В пробірку наливають 4 краплі розчину білку і нагрівають до кипіння. Білок при цьому випадає у вигляді муті. Вміст пробірки охолоджуються і добавляють краплю амонію сульфату і нагрівають до початку кипіння. Кількість згорнутого білку збільшилась. Цей процес є незворотнім.

Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами.

4.13.1. В пробірку наливають 2 краплі НNO₃ (конц.) і, обережно нахиливши пробірку, по стінці добавляють 2 краплі білку. Через декілька секунд на границі утворюється кільце білку, що згорнувся. Такий самий дослід проходить із хлоридною кислотою. Осад при збовтуванні розчиняється.

Осадження білків солями важких металів.

4.14.1. У дві пробірки поміщають 3 краплі розчину білку. В одну пробірку добавляють краплю купруму (ІІ) сульфату, а в другу плюмбуму (ІІ) ацетату. Утворюються осади.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Навести приклади гетерофункціональних сполук, чим зумовленна їх ізомерія, як будуються назви?

2. Запропонуйте реакції одержання хлороцтової, молочної, виннокам’яної, саліцилової кислот і аланіну.

3. Ацетооцтова кислота і ацетооцтовий естер.

4. Добути етилацетооцтовий естер з етилацетату і написати для нього кислотне і кетонне розщеплення.

5. Специфічні реакції гетерофункціональних сполук.

6. Кольорові реакції білків.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Галогензаміщені-, гідроксі-, оксо-, амінокислоти – ізомерія, номенклатура, способи одержання і властивості.

2. Білки, їх склад, будова і властивості.

3. Методи одержання, фізичні і хімічні властивості аліфатичних сполук зі змішаними функціями.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Запропонуйте схеми одержання з метану хлороцтової, молочної, і амінопропіонових кислот.

2. За допомогою ацетооцтового естеру добути масляну кислоту і метилпропілкетон.

3. Як з природного газу одержати дипетид гліцилаланілу.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ю.О.Ластухін, С.А.Воронов «Органічна хімія», глава 21-24.

2. А.В.Аверина, А.Я.Снегирева "Лабораторный практикум по органической химии" гл.16.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2.

ТЕМА: Вуглеводи

2. МЕТА: Вивчити властивості цукрів.

2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:

Знати

- теоретичні основи будови, ізомерії і номенклатури досліджуваних органічних сполук;

- техніку безпеки при проведенні хімічних експериментів;

- методику проведення хімічних експериментів;

- основні фізико – хімічні властивості речовин, способи їх одержання, застосування

Вміти

- працювати з хімічним посудом, органічними речовинами;

- складати установки одержання речовин;

- встановлювати будову органічних сполук, виходячи з результатів аналізу;

- складати електронні та структурні формули речовин, складати рівняння реакцій, що характеризують властивості вивчених речовин, обчислювати масу, об’єм або кількість речовини за відомими даними, вихід продукту реакції, характеризувати окремі представники досліджуваних сполук, писати ізомери, рівняння реакцій одержання, хімічних властивостей органічних сполук

- виконувати обчислення за рівняннями хімічних реакцій;

- застосовувати основні поняття, закони та моделі органічних речовин та їх реакційної здатності в хімічній технології;

- виконувати вимоги безпечної роботи з хімічними об’єктами.

2.2.Самостійна робота на занятті:

- виконання тестових або індивідуальних завдань (перевірка домашньої самопідготовки).

- виконання лабораторної роботи;

- аналіз та обговорення основних питань, корекція вихідного рівня знань;

- обговорення та математична обробка експериментальних результатів;

- обговорення висновків та оформлення протоколу (залік лабораторної роботи).

-

3. РЕАКТИВИ І ОБЛАДНАННЯ:

3.1. глюкоза 0,5 % р-н;

3.2. їдкий натр 2 н., СuSO₄;

3.3. 0,2 н., р-н купруму сахарату, реактив Фелінга AgNO₃;

3.4. 0,2 н., амоніак 0,2 н., фруктоза 0,5 % р-н, HCl (r = 1,19 г/см³), резорцин 1% н., лакмус;

3.4. лактоза 1% р-н, крохмальний клейстер 2% р-н, йод 0,1 н. водний р-н, H₂SO₄ (2 н.), р-н KJ 0,1 н.;

3.5. фільтрувальний папір, HNO₃ (r = 1,4 г/см³), С₂Н₅ОН, діетиловий етер;

3.6. фарфорова чашка, термометр, пінцет, водяна баня.

ЗМІСТ РОБОТИ.