Тема: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України)

План.

1. Поняття та ознаки привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
2. Об’єкт привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Предмет привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
3. Об’єктивна сторона привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
4. Суб’єкт привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
5. Суб’єктивна сторона привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
6. Відмежування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем від суміжних злочинів.
7. Особливості кваліфікації привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Література

1. Альошин Д.П. Вчинення розкрадань за попереднім зговором групою осіб // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. – 2000. – Вип. 11. – С. 77-83.
2. Бантышев А.Ф. Должностные преступления (вопросы квалификации). – К., 1996.
3. Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущества. – М., 1974.
4. Володько Н.В. Квалификация преступлений против личной собственности граждан. – К., 1980.
5. Диденко В.П. Квалификация хищений государственного или общественного имущества путем присвоения, растраты или злоупотребления служебным положением. – К., 1992.
6. Дудоров О.О. Відповідальність за злочини проти власності: Навч. посібник. – Бердянськ: АРІУ при ЗДУ, 2000.
7. Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності. – Х., 1996.
8. Емельянов В.П. Защита права собственности уголовным законом. – Х.: ВМП «Рубикон», 1996.
9. Загороднюк С.О. Удосконалення законодавства про злочини проти власності // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1999. – Вип. 1 (6). – С. 143-146.
10. Здравомыслов Б.В. Должностные преступления: Понятие и квалификация. – М., 1975.
11. Клименко В.А., Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Уголовная ответственность за должностные преступления. – К., 1996.
12. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К., 1996.
13. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навч. посібник – К., 2002.
14. Кригер Г.А. Квалификация хищений социалистического имущества. – М., 1971.
15. Кундеус В.Г. Поняття викрадення у кримінальному праві // Право України. – 2002. - № 8. – С. 106-109.
16. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К., 1996.
17. Навроцький В.О. Злочини проти власності: Лекції для студ. юрид. фак. ЛДУ ім. І.Франка. – Л., 1997.
18. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Х., 1975.
19. Репешко П. Кримінально-правовий захист права власності в Україні // Право України. – 1997. - № 6. – С. 36.
20. Смаглюк О. Визначення місця розкрадання чужого майна у кримінальному законодавстві та встановлення його об’єкта // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 10. – С. 71-73.

21. Тишкевич И.С. Уголовная ответственность за посягательства на социалистическую собственность. – Минск, 1984.

Нормативний матеріал

Закон України «Про власність» від 07.02.1991 р.

1. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затв. постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 16.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 25.09.1981 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна».

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 25.12.1992 р. «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності».

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 28.05.2004 р. «Про деякі питанням застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб»».

Тема: Знищення або пошкодження чужого майна (ст.ст. 194, 196 КК України)

План

1. Поняття та ознаки знищення або пошкодження чужого майна.
2. Об’єкт знищення або пошкодження чужого майна. Предмет знищення або пошкодження чужого майна.
3. Об’єктивна сторона знищення або пошкодження чужого майна.
4. Суб’єкт знищення або пошкодження чужого майна.
5. Суб’єктивна сторона знищення або пошкодження чужого майна.
6. Відмежування знищення або пошкодження чужого майна від суміжних злочинів.
7. Особливості кваліфікації знищення або пошкодження чужого майна.

 

Література

1. Володько Н.В. Квалификация преступлений против личной собственности граждан. – К., 1980.
2. Дудоров О.О. Відповідальність за злочини проти власності: Навч. посібник. – Бердянськ: АРІУ при ЗДУ, 2000.
3. Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності. – Х., 1996.
4. Емельянов В.П. Защита права собственности уголовным законом. – Х.: ВМП «Рубикон», 1996.
5. Загороднюк С.О. Удосконалення законодавства про злочини проти власності // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1999. – Вип. 1 (6). – С. 143-146.
6. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К., 1996.
7. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навч. посібник – К., 2002.
8. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К., 1996.
9. Навроцький В.О. Злочини проти власності: Лекції для студ. юрид. фак. ЛДУ ім. І.Франка. – Л., 1997.
10. Репешко П. Кримінально-правовий захист права власності в Україні // Право України. – 1997. - № 6. – С. 36.

11. Тишкевич И.С. Уголовная ответственность за посягательства на социалистическую собственность. – Минск, 1984.

Нормативний матеріал