Це період поліцентризації Київської Русі, який продовжувався до монголо-татарської навали 1237-1241 рр.

Саме Волинське та Галицьке князівства поступово почали відігравати роль консо­лідуючого центру давньоруських земель. Історія Галицького і Волинського князівств буде розглянута далі, а зараз зазначимо, що волинський князь Роман Мстиславович

у 1199 р.об'єднав Волинь і Галичину, створивши сильне Галицько-Волинське князівство. У 1202 р. до своїх володінь він приєднав Київ, поширив кордони князів­ства від Карпат до Дніпра. Смерть Романа Мстиславовича під час походу у 1205 р. при­звела до розпаду його держави і зруйнувала плани князя об'єднати під своєю владою всю Південну Русь.

Сину Романа Мстиславовича -Данилу Галицькому - вдалося у 1238 р. відродити могутнє Галицько-Волинське князівство і відновити процес консолідації давньорусь­ких земель.

* Та все ж таки, Давньоруська держава так і не змогла вийти із кризи, її еволю­ційний розвиток був насильно перерва­ний монголо-татарською навалою 1237- 1241 рр.

Монгольські полчища Батия захопили землі Русі (безпосередньо українські землі були захоплені впродовж 1239-1241 рр.), На тривалий час руські землі потра­пили під владу Золотої Орди-держави мон-голо-татар.

* Монголо-татарська навала призвела до остаточного зруйнування Київської Русі.

 

Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.

Після смерті Володимира між його сина-Давньоруської культури, входженню Русі в ми спалахнула міжусобна боротьба, в якій сім'ю європейських народів. переміг Ярослав, прозваний у народі Мудріш.

Однією із найбільших заслуг Ярослава вва­жається запровадження на Русі першого збірника законів - "Руської правди".

Завдяки підтримці Ярослава зростала цер­ква, стрімко розвивалася культура. Він зас­нував Києво-Печерську Лавру, збудував ба­гато церков, серед яких був і Софійський собор, зведений у Києві на честь перемоги над печенігами.

Ярослав Мудрий зміцнив стосунки Русі з європейськими державами, правителі яких вважали за честь мати шлюбні зв'язки з київ­ською династією. Дружина Ярослава була шведською принцесою, троє його синів одру­жилися з європейськими принцесами, а три доньки вийшли заміж за французького, угорського і норвезького королів. Не дивно, що історики називають Ярослава тестем Європи.

Правління Ярослава Мудрого було апо­геєм могутності Русі.

Історичне значення Галицько-Волинської держави.

> Це друга велика держава в україн­ських землях після Київської Русі, спадко­ємиця Київської Русі, що продовжила її культурні традиції.

> Забезпечила високий рівень економіч­ного та духовно-культурного розвитку українських земель.

> Своєю орієнтацією на Захід відкрила доступ в українські землі західноєвропей­ським культурним впливам.

Андрусівське перемир’я 1667 р., “Вічний мир” та їх значення для України.

30 січня 1667 р. вони уклали Андрусівське перемир'я на 13,5 років:

> визнавалося входження Лівобереж­ної України до складу Росії, а Право­бережної України - до складу Польщі, Київ на два роки залишався за Росією, За­порізька Січ мала перебувати під владою обох держав.

Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.

Київську Русь характеризують як ранньо­феодальну державу: стрімка її феодалізація відбувалася при збереженні помітних за­лишків родоплемінного ладу. Серед них, перш за все, виділяються такі:

©збереження до XI ст. колективної влас­ності на землю. (Індивідуальна земельна власність зародилася на Русі у другій пол. XI ст.).

® збереження до X ст. (до адміністра­тивної реформи Володимира Великого) племінних князівств;

® збереження таких форм родоплемін­ного ладу, як віче, народне ополчення.

Щоб зрозуміти, що являла собою Київ­ська Русь, слід дати характеристику її еко­номічного, соціального, політичного та етнічного устрою.