Фінансові інвестиції: поняття та види

 

Поняття та Більшість підприємств має в своєму розпорядженні зміст _ тимчасово вільні грошові кошти, крім тих, які необхідні для інвестицій здійснення поточної діяльності. Для отримання прибутку такі тимчасово вільні кошти підприємство може інвестувати в окремі об'єкти різних галузей економічної діяльності.

У процесі управління інвестиціями підприємства основна увага акцентується на виборі та реалізації найбільш ефективних форм реальних і фінансових інвестицій з метою забезпечення високих темпів його розвитку, розширення економічного потенціалу підприємства.

Інвестиційна діяльність - це діяльність, яка в повному розумінні включає в себе, крім інвестування, також його супроводження (забезпечення віддачі) шляхом контролю за вкладанням і використанням інвестицій, участі в прийнятті рішень, впливу на прийняття рішень тощо (рис. 4.2). Супроводження інвестування передбачає забезпечення віддачі інвестицій.

Рис. 4.2. Операції, які складають інвестиційну діяльність підприємства

Інвестиції - грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Поняття "інвестиції"", в більшості випадків, трактують як взаємозв'язок витрачання ресурсів та одержання результату. Результат повинен бути достатнім для відшкодування інвестору понесених витрат і забезпечення приросту капіталу або досягнення соціального ефекту.

 

Види інвестицій

В економічній літературі найчастіше класифікують інвестиції за об'єктами вкладень: реальні та фінансові. За характером участі в інвестиційному процесі виділяють прямі та непрямі інвестиції підприємства. Прямі інвестиції передбачають участь інвестора у виборі об'єктів інвестування та вкладення капіталу. Зазвичай, прямі інвестиції здійснюються шляхом безпосереднього вкладення капіталу до статутного капіталу підприємств. Пряме інвестування здійснюють, в основному, підготовлені інвестори, які мають досить точну інформацію про об'єкт інвестування і добре ознайомлені з механізмом інвестування. Непрямі інвестиції характеризують вкладення капіталу інвестора, опосередковане іншими особами (фінансовими посередниками).

За періодами інвестування виділяють короткострокові та довгострокові інвестиції підприємства. Короткострокові інвестиції характеризують вкладення капіталу на період до одного року. Довгострокові інвестиції характеризують вкладення капіталу на період більше одного року. В практиці великих інвестиційних компаній довгострокові інвестиції поділяються таким чином: 1) до 2 років; 2) від 2 до 3 років; 3) від 3 до 5 років; 4) понад 5 років.

За рівнем інвестиційного ризику виділяють наступні види інвестицій: безризикові, низькоризикові, середньоризикові, високоризикові та спекулятивні. За формами власності капіталу, що інвестується, розрізняють інвестиції приватні та державні. За регіональною належністю інвесторів виділяють національні (внутрішні) та іноземні (зовнішні) інвестиції.

В економічній та обліковій літературі наводиться також наступний поділ довгострокових інвестицій на класифікаційні групи за формою вкладень: позикові та пайові.

Фінансові інвестиції - це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Враховуючи особливості відображення фінансових інвестицій у формах фінансової звітності, в обліку доцільно використовувати класифікацію, наведену на рис. 4.3.

Під довгостроковими фінансовими інвестиціями розуміють фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (п. 17 П(С)БО 2).

 

Рис. 4.3. Класифікація фінансових інвестицій за періодом інвестування

До еквівалентів грошових коштів належать:

– високоліквідні цінні папери, що характеризуються низькою доходні і високою надійністю;

– цінні папери, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент з мінімальною (або без неї) втратою вартості;

– цінні папери, які мають практично постійну ринкову вартість; вони основному придбаються (розміщуються) як страховий резерв готівки.

Інші поточні фінансові інвестиції можуть:

– обертатися на активному ринку;

– бути вільно реалізовані з незначною втратою вартості;

– мати строк обігу в межах року або придбаються з метою перепродажу незалежно від виду інвестиції;

– приносити дохід у вигляді відсотків або за рахунок різниці між покупною та продажною цінами при перепродажу.

Фінансові інвестиції здійснюються з метою:

– отримання відповідного, як правило, сталого доходу (у вигляді дивідендів (відсотків), отриманих протягом інвестиційного періоду; зростання ринкової вартості цінних паперів, що знаходяться у власності інвестора). Інвестори зацікавлені в розширенні підприємства, оскільки це призводить до зростання ринкової вартості цінних паперів;

– здійснення впливу на діяльність підприємства, що інвестується. Цей вплив може виявлятися у можливостях інвестора контролювати повністю або частково господарську діяльність об'єкта інвестицій.

Підприємства, відносини між якими обумовлюють можливість однією стороною контролювати іншу або суттєво впливати на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною, називаються пов'язаними сторонами.

Фінансове інвестування здійснюється підприємством у наступних основних формах:

1) внесення капіталу до статутних капіталів спільних підприємств (забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв'язків із постачальниками сировини та матеріалів (при участі в їх статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури; розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різноманітні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрями розвитку підприємства);

2) внесення капіталу в доходні види грошових інструментів (як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу, її головною метою є генерування інвестиційного прибутку);

3) внесення капіталу в доходні види фондових інструментів (характеризується внесенням капіталу в різноманітні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку).

Використання останньої форми фінансового інвестування пов'язане з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як за інструментами інвестування, так і за його термінами; більш високим рівнем державного регулювання і захисту інвестицій; розвинутою інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативної інформації про стан і кон'юнктуру ринку в розрізі окремих його сегментів тощо.