Економічна сутність капіталу

Термін "капітал" походить від лат. саріtalis - "головний". У повсякденному житті під капіталом розуміють: у вузькому розумінні - суму заощаджень, достатню для ведення підприємницької діяльності, а в широкому розумінні - все те, що має певну цінність.

З точки зору економічної теорії капітал є вартістю, яка має властивість самозростати, приносячи так звану додану вартість.

Можна дати узагальнене визначення капіталу. Капітал - це вартість, яка в своєму русі зростає, приносячи дохід, тобто це - самозростаюча вартість.

Капітал, який приносить відсоток, - це капітал-власність, тобто гроші, які продаються на особливому ринку, - ринку капіталів. Позичені гроші, тобто гроші, надані в кредит функціонуючим підприємцям, - це капітал-функція. Якщо капітал-власність приносить дохід в формі відсотка, то капітал-функція - у формі підприємницького доходу, тобто частини прибутку на позичений капітал, яка залишається після сплати відсотків.

Отже, підприємство для забезпечення господарської діяльності повинно володіти капіталом в певному розмірі.

Капіталу притаманні наступні характеристики:

1) він є основним фактором виробництва;

2) характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять прибуток;

3) є головним джерелом формування добробуту власників;

4) є головним показником ринкової вартості підприємства;

5) його динаміка є важливим "барометром" рівня ефективності господарської діяльності підприємства.

Питання, пов'язані з обліком власного капіталу, постійно знаходяться у центрі уваги провідних вчених-економістів (табл. 17.1).

 

Таблиця 17.1. Трактування капіталу представниками різних напрямів
економічної теорії

Напрям (теорія) та представники	Трактування капіталу
Представники класичної політичної економії (А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.Б. Сей та інші) Неокласики (А. Маршал та інші), та деякі сучасні економісти (П. Самуельсон, С. Фішер та інші)	Визначали капітал сукупністю матеріальних благ, що задовольняють людські потреби в зростанні вартості. Тобто, капітал ототожнювався із засобами виробництва
Марксистська економічна теорія	Представники трактували капітал як сукупність певних виробничих відносин людей, властивих для системи найманої праці, тобто відносин з приводу привласнення власниками засобів виробництва результату неоплаченої праці найманих робітників (так званої додаткової вартості). У цьому трактуванні капітал - це носій відносин з експлуатації найманої праці капіталістами
Сучасний монетаризм (М. Фрідмен та інші)	Ототожнює капітал з грошима або їх замінниками - кредитними грошима, які у своєму русі (обороті) приносять дохід, тобто, з цієї точки зору, капітал - це багатство, яке існує в формі грошей
Прихильники маржиналізму (представники австрійської економічної школи та їх сучасні послідовники)	Прихильники вважають, що капітал - це все, що приносить дохід як результат різної оцінки окремими економічними суб'єктами існуючих і майбутніх економічних благ

 

Також серед видатних вчених, які здійснили вагомий внесок в удосконалення обліку власного капіталу на різних історичних етапах, слід назвати: італійських представників - Л. Пачолі, Н. де Анастасіо, Ф. Беста, французьких -Ж. Рішар, Л. Батардон, Ж. Андре, Ж.Б. Дюмарше; німецьких - Ф. Ляйтнер, П. Герстнер, В. Рігер, російських - М.С. Лунський, М.О. Блатов, Р.Я. Вейцман, О.М. Галаган, М.А. Кіпарісов, Є.Є. Сіверс та ін.

Дослідженням обліку власного капіталу присвячені монографічні] праці білоруських вчених А.В. Бугайова [4], С.Л. Коротаєва [21] таї дисертаційні роботи А.Б. Зубко [128], О.О. Канцурова [132], ТА. Наумової [166], Л.В. Пашковської [179], С.В. Пителя [183]. | Т.А. Снєткової [204] та інших.

Питанням обліку власного капіталу присвячено багато дисертаційних робіт вітчизняних авторів, основними з яких є дисертації: Т.М. Королкж [139], О.О. Разборської[194], О.В. Ярощук [228]. Питанні удосконалення бухгалтерського обліку і контролю формування та змін статутного капіталу в товариствах з обмеженою відповідальністю досліджені в дисертаційній роботі І.Р. Поліщук [186]. Бухгалтерський облік дивідендів досліджено в праці Мох'д І.М. Аль Нажара [164]. Питання вдосконалення методики бухгалтерського обліку забезпечень зобов'язань та резервного капіталу досліджено в дисертаційній роботі М.О. Козлової [136], В.С. Терещенко [212].

Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів.

Враховуючи принцип єдиного грошового вимірника, капітал у бухгалтерському обліку є сукупністю майнових засобів, призначених для господарських цілей, виражених в грошовій одиниці, тобто підсумок по активу балансу або тотожний йому підсумок по пасиву балансу.

Кожне підприємство для здійснення господарської діяльності повинно мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. Якщо активи підприємства формуються тільки за рахунок власних коштів (власного капіталу), то має місце наступне балансове рівняння:

Активи = Власний капітал (1)

Активи підприємства можуть поповнюватись за рахунок коштів інших юридичних і фізичних осіб. В цьому випадку підприємство матиме заборгованість (зобов'язання). З урахуванням заборгованості наведене вище рівняння набуває вигляду:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання (2)

У західній економічній літературі зобов'язання називають пасивами. В Україні поняття "пасиви" охоплює власний капітал і зобов'язання. В усіх випадках власний капітал є складовою частиною загальних джерел підприємства або частиною його активів.

Перетворюючи рівняння (2), можна визначити власний капітал наступним чином:

Власний капітал = Активи - Зобов'язання (3)

У формулі (3) величина власного капіталу визначається як різниця між вартістю активів і зобов'язаннями до сплати.

Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать власникам підприємства. Капітал власника відображає розмір участі власників (засновників, учасників, акціонерів) підприємства у фінансуванні його активів. На величину власного капіталу впливають:

– інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів власника підприємства;

– вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує активи підприємства;

– доходи, які призводять до зростання власного капіталу;

– витрати, які зменшують величину власного капіталу.

Вплив наведених показників на величину власного капіталу наведено на рис. 17.2.

 

Рис. 17.2. Фактори впливу на власний капітал підприємства

 

Якщо за звітний період доходи перевищують витрати, то підприємство отримує прибуток, і навпаки, у випадку перевищення витрат над доходами -збиток. Отже, доходи та інвестиції збільшують власний капітал, витрати і вилучення - зменшують.