ТЕМА: Предмет і методи сучасної психології

Семінарське заняття №1

Семінарське заняття №2

ТЕМА: Виникнення психіки як результат еволюції матерії

МЕТА: поглибити знання про анатомо-фізіологічні основи психіки; сформувати чітке наукове розуміння основних стадій розвитку психіки у філогенезі; розширити уявлення про особливості основних рівнів психіки.

Питання для обговорення:

1. Загальні відомості про нервову систему. Структура головного мозку людини.

2. Нейрон як основна структурно-функціональна одиниця нервової системи.

3. Рефлекторна діяльність мозку. Вища і нижча нервова діяльність.

4. Особливості функціонування І і ІІ сигнальних систем.

5. Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку (функції лівої і правої півкуль).

6. Відмінності між подразливістю і чутливістю як формами відображення.

7. Стадії розвитку психіки у філогенезі

- стадія елементарної сенсорної психіки;

- стадія перцептивної психіки;

- стадія інтелектуальної поведінки.

8. Основні форми поведінки:

- інстинктивна;

- поведінка, регульована навичками;

- інтелектуальна.

9. Рівні функціонування психіки: свідомість, підсвідомість (несвідоме), над свідомість. Характеристика свідомості.

Завдання для самостійної роботи:

1. Підготувати повідомлення на тему: „Характеристика базових форм психічної активності: інстинктивна поведінка, регульована навичками, інтелектуальна поведінка”. Навести приклади.

2. Описати механізми психіки.

Рекомендована література:

1. Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник / Для студ. психол. і педагог. спеціальностей.– 2-ге видан., випр. і доп. К.: Центр учбової літератури.– 2007. – 968c.

2. Варій М. Й. Загальна психологія: підручник для студентів ВНЗ / М. Й. Варій. – 3-є вид., випр. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 1007 с.

3. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005.– 464с.

4. Загальна психологія: навч. посібник для студентів ВНЗ / С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко та ін.; за ред. С.Д. Максименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с

5. Загальна психологія: Підручник / За ред. С.М. Максименка. – К: Форум, 2000. – 543с.

6. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2000. – 592с.

7. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реф-Бук, К.: Воклер. 2001. – 528с.

8. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навчальний посібник / К.: МАУП, 2001. – 256с.

І. Дати відповіді на запитання:

1. Чому здатність до відображення є атрибутом живої матерії?

2. У чому полягає суть сигнальної ролі психіки?

3. Якою є послідовність етапів розвитку нервової системи?

4. Якою є послідовність етапів розвитку психіки?

5. Як пов'язаний розвиток психіки з середовищем та умовами життя?

6. Яка роль праці у виникненні людської свідомості?

7. Яка роль мови в розвитку людської свідомості?

8. Що спільне і що відмінне у психічній діяльності тварини і людини?

9. Які ознаки людської свідомості?

10. Якими є умови розвитку людської свідомості?

ІІ. Розкрити зміст понять.

1. Психологія – (наука про психіку та закономірності її розвитку і прояву).

2. Психіка – (властивість мозку, яка виявляється у здатності відображати реальний світ).

3. Мозок складається з таких відділів:

(- довгастий мозок;

- варолієвий міст;

- середній мозок;

- проміжний мозок;

- мозочок;

- великі півкулі).

4. Нейрон – (структурна функціональна одиниця нервової системи).

 

5. Вища нервова діяльність – (взаємодія організму із зовнішнім середовищем; виявляється в рухах).

6. І сигнальна система – (система тимчасових нервових зв’язків, які утворюються під впливом різноманітних зорових, слухових, дотикових, смакових подразників).

7. ІІ сигнальна система – (система тимчасових нервових зв’язків, які утворюються під впливом мовних подразників).

8. Функції психіки: (регулятивна, інструментальна).

9. Подразливість – (властивість живих організмів реагувати зміною свого стану або руху на зовнішній вплив).

10. Чутливість – (здатність реагувати на нейтральні подразнення, які сигналізують про появу життєво важливих впливів).

11. Стадії розвитку психіки: (стадія елементарної сенсорної психіки, стадія перцептивної психіки, стадія інтелектуальної поведінки).

12. Свідомість – (найвища ступінь розвитку психіки, властива тільки людині).

13. Рефлекс – (відповідна дія організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою центральної нервової системи).

14. Рефлекси є: (умовні, безумовні).

15. Стадія елементарної сенсорної психіки …

16. Стадія перцептивної психіки …

17. Стадія інтелекту …

18. Інстинкт – (це акти взаємодії організму із середовищем, механізмом яких є система безумовних рефлексів).

19. Навички – (набуті дії в разі багаторазового повторення).

 

20. Поведінка – (це своєрідна активність, прояв життєдіяльності живих істот, завдяки якій вони пристосовуються до свого оточення й задовольняють свої біологічні потреби).

 

ІІІ. Завдання для самоконтролю.

1. Чи є здатність до відображення неодмінною властивістю живої матерії?

2. Чи можна стверджувати, що розвиток здатності до відображення є результатом боротьби за існування біологічних систем?

3. Чи є правильною така послідовність етапів розвитку нервової системи: дифузна, ланцюгова, вузлова, ганглієва, цереброспинна?

4. Чи в правильній послідовності названі етапи розвитку психіки: подразливість, чутливість, научіння, інстинкт, інтелектуальна діяльність, свідомість?

5. Чи можна стверджувати, що сутність відмінностей психіки людини і тварини полягає в тому, що для останньої це механізм пристосування до реальних умов життя, а для першої — інструмент перетворення світу з метою максимального задоволення своїх потреб?

6. Чи є можливою поява вищих форм психіки без знакових систем (наприклад, мови)?

 

V. Проаналізувати приклади.

Сформулювати висновок про характерні особливості навички, її відмінності від інстинкту, про вплив різних факторів на здатність до научіння (вік, розвиток перцептивних можливостей, активізація дослідницького рефлексу, умови життя та ін.).

а) В експерименті дощових хробаків тренували просуватися лабіринтом так, щоб потрапити в темну вологу камеру і уникнути іншої алеї з електричним струмом і подразнюючим соляним розчином. Для вироблення таких рухів хробакам потрібно було біля 200 поштовхів електроструму. Цікаво, що хробаки були здатні зберегти вироблену реакцію після того, як видаляли перших 5 сегментів тіла з мозковим ганглієм.

б) Голодну кішку закривали в клітці із засувом. Ззовні клали м’ясо. Кішка декілька годин робила хаотичні рухи біля дверцят клітки. Після багатьох спроб тварина випадково відчиняла засув, вистрибувала з клітки й оволодівала м’ясом. Поступово, після кількох сотень спроб, кішка навчилася відчиняти дверцята клітки. Але коли клітку повертали на 180⁰ , кішка тривалий час робила рухи на тому місці, де раніше були дверцята і засув, хоча ці рухи стали абсолютно непотрібними.

в) Відомо, що в лабораторних умовах жаби їдять личинок борошняного хруща і мух-жужелиць. Останні за своїм забарвленням імітують бджіл, але не мають жала. Після спроб з першими двома приманками жабам запропонували бджіл. Коли вони відчули дію бджолиної отрути, то почали уникати бджіл і жужелиць, хоча продовжували їсти личинки борошняних хрущів.

г) Помічено, що статево незрілі ескімоські лайки, які ще не знають своєї території, очевидно не здатні засвоїти, що є і чужі території. Але, тільки-но у них з’являється територіальна поведінка, вони швидко навчаються уникати чужих територій.

д) Щури і собаки, які зростали без обмежень у збагаченому середовищі, краще навчалися в лабіринтах й інших місцях, ніж тварини, які зростали в умовах з обмеженнях різного роду.

е) У самок кіз та овець після пологів є короткий період, під час якого матері навчаються розпізнавати індивідуальні ознаки своєї дитини; після закінчення цього періоду самки відганяють чужих малюків.

Кози, яких ізольовано від козенят через годину після їх народження, в подальшому не виявляють індивідуально-специфічної материнської поведінки, хоча матка може інколи прийняти козенят і після закінчення даного періоду, якщо їх розмістити разом.

ж) У Сінгапурі є спеціальний мавпячий розплідник, де підготовлюють мавп до роботи “ботаніків”. Мавпи досить легко запам’ятовують близько 25 слів, якими користуються люди для розпоряджень чотириногому помічникові під час його “роботи” у верховіттях на висоти п’ятиповерхового будинку. Мавпи відламують і приносять людині потрібні листки і квіти, які дістати іншим способом буває неможливо. Таких мавп вчені використовують у тропіках для збирання гербаріїв.

Зробити висновки про характерні особливості інтелектуальної форми поведінки.

а) Харчову приманку розкладали на столі серед ряду свічок, які горіли. Мавпа спробувала схопити приманку, але декілька разів отримувала опіки. Після низки спроб і помилок вона намагалася загасити вогонь різними предметами: молотком, палицею, цвяхом.

б) Перед мавпою ставили спеціальний прилад – скриньку зі змінними кришками. Кришки мали отвори різної форми (квадратні, круглі, трикутні та ін.). Мавпа повинна була вибрати ціпок відповідної форми, просунути його в отвір кришки, натиснути на пружину, яка відчиняє скриньку з кормом. При заміні кришки мавпа після нових спроб і помилок навчилася підбирати ціпок, який відповідає отвору, і відчиняти кришку скриньки.

в) В одному з дельфінаріїв разом тримали дельфіна-білобочку і малу косатку. Коли експериментатор опускався в басейн і ловив дельфіна, косатка приходила йому на допомогу. Вона підпливала і виштовхувала дельфіна з рук експериментатора. Якщо ж експериментатор міцно тримав дельфіна і косатка не могла виштовхнути його, вона схоплювала ротом ногу ловця і м’яко стискувала її, поки експериментатор не випускав дельфіна.

г) Шимпанзе Сарі, яка навчалася спеціальній штучній мові, пропонували класти дві чашки разом, окремо ложку, тоді теж саме відбувалося з двома пробками і ключем, двома олівцями і ручкою тощо. Потім її навчили розміщати відповідний пластиковий знак “той же самий” або “інший” між об’єктами. В контрольному досліді Сара правильно використовувала знак між однаковими і різними об’єктами.

д) В ході дослідів тварину навчили розрізняти “купівельну цінність” жетонів. Одні жетони шимпанзе могла виміняти на корм, інші не мали цієї “цінності”: їх опускання в автомат не мало жодних наслідків. Усі тварини справлялися з цим завданням, але на його розв’язування був потрібний різний час. Коли ж після цього до клітки з кількома шимпанзе кинули жетони, то мавпи почали збирати лише ті, які обмінювалися на ласощі. Завдання ускладнили. З’явився третій вид жетонів, за які давали не один, а два плоди. В рамках наступних ста дослідів мавпи навчилися вибирати третій вид жетонів, як більш цінний.

е) Шимпанзе охоче їдять комах. Мавпи з антропоїдної станції на острові Тенерифі виявили одного разу біля своєї клітки мурашину стежку, до якої не могли дотягнутися рукою.

Щоб зловити мураху, мавпа брала соломинку, протягувала її через рот так, що вона ставала мокрою, тоді просувала її крізь ґрати і встромлювала у скупчення комах. Мавпа підносила до рота соломинку з прилиплими комахами і злизувала їх. Викривлений кінець травинки мавпа відгризала і продовжувала “ловити” тим, що залишалося.

ж) Вчені описують у шимпанзе два цікавих приклади обробок предметів, що потім використовуються як допоміжний засіб. В одному випадку гілки або стеблини рослин чистять від листя та бокових пагонів і встромлюють у гнізда термітів; комах, які налипали до патичка, мавпа поїдає. В іншому випадку шимпанзе пережовують листя, формують їх у грудки і використовують як губки, добуваючи з дерев’яного дупла питну воду.

 

Семінарське заняття № 3

ТЕМА: Історія становлення психології як науки

Мета: проаналізувати історичні передумови становлення психологічної науки; визначити закономірності розвитку психології як самостійної науки; охарактеризувати основні напрямки сучасної психології.

Питання для обговорення:

І. Виникнення психологічних знань:

1) Розуміння душевних явищ у роботах древніх філософів.

2) Анімізм в учінні про душу.

3) Взаємозв’язок душі і тіла в уявленнях древніх.

4) Матеріалістичне та ідеалістичне розуміння душі.

ІІ Розвиток психології від епохи Відродження до середини ХІХ ст.:

1) Успіхи механіки та її вплив на науку про поведінку.

2) Учення Р.Декарта про рефлекс.

3) Дуалізм душі та тіла як доктрина нової психології.

4) Емпіризм і сенсуалізм. Виникнення психології як вчення про внутрішній досвід.

5) Становлення і розвиток асоціативної психології.

6) Праця І.М. Сєченова „Рефлекси головного мозку” та її значення для дальшого розвитку психології.

ІІІ. Розвиток психології з середини ХІХ ст. до другої половини ХХ ст.:

ІV. Основні напрямки в психології:

V. Становлення і сучасний стан психології в Україні та за кордоном:

1) Розвиток психологічної думки в ХІХ ст..

2) Основні напрямки, школи і досягнення психологічної думки до кінця ХХ ст.

Завдання для самостійної роботи:

1. Законспектувати закономірності розвитку психології в рамках філософії, теології, біології та медицини.

2. Проаналізувати особливості розвитку психології у ІІ половині ХІХ ст.

3. Підготувати повідомлення на тему: „Становлення і розвиток української психологічної науки” в зошиті для практичних занять, використовуючи першоджерела.

Рекомендована література:

1. Варій М. Й. Загальна психологія: підручник для студентів ВНЗ / М. Й. Варій. – 3-є вид., випр. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 1007 с.

2. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005.– 464с.

3. Загальна психологія: навч. посібник для студентів ВНЗ / С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко та ін.; за ред. С.Д. Максименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с

4. Загальна психологія: Підручник / За ред. С.М. Максименка. – К: Форум, 2000. – 543с.

5. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реф-Бук, К.: Воклер. 2001. – 528с.

6. Роменець В.А. Історія психології: Стародавній світ. Середні віки, Відродження. Навч. посіб. – К.: Либідь, 2005. – 416с.

І. Розв’язування тестових завдань (на вибір).

1. Найдавніші пояснення психіки базувались на таких першоосновах:

а) вогонь, земля, вода, повітря;

б) вогонь, любов, земля, повітря;

в) вогонь, любов, космос, земля;

г) вогонь, земля, всесвіт, космос.

2. Філософське вчення, яке наділяє душею всі явища природи та тварин, - це: а) анімізм;
б) детермінізм;

в) дуалізм;
г) ідеалізм.

3. Демокріт дотримувався:

а) анімістичного погляду на світ;

б) дуалістичного вчення;

в) матеріалістичної точки зору на психіку;

г) ідеалістичної точки зору на психіку.

4. Родоначальник ідеалістичного напряму був:

а) Демокріт;

б) Платон;

в) Аристотель;

г) Гіппократ.

5. Аристотель у трактаті „Про душу” виділив такі види душі:

а) рослинну, свідому, безсмертну;

б) рослинну, тваринну, розумну;

в) тваринну, розумну, свідому;

г) рослинну, розумну, свідому.

6. Провісником ідеї рефлексу був:

а) Р.Декарт;

б) Ф.Бекон;

в) Д.Локк;

г) Г.Лейбніц.

7. Вислів „Пізнай самого себе…” належить:

а) Дж.Локку;

б) Сократу;

в) Р.Декарту;

г) Аристотелю.

8. Представник сенсуалізму, який психіку новонародженого вважав „чистою дошкою”:

а) Г. Лейбніц;

б) Б. Спіноза;

в) Ф.Бекон;

г) Дж. Локк.

9. Вислів „Мислю – значить, існую” належить:

а) Платону;

б) Р.Декарту;

в) В.Вундту;

г) А.Біне.

10.Рік виходу першого трактату під назвою „Психологія”:

а) 1590 р.;

б) 1879 р.;

в) 1906 р.;

г) 1670 р.

11. Основоположником психології як самостійної науки вважається:

а) Аристотель;

б) І. Павлов;

в). Л. Виготський;

г). В.Вундт.

12. Рік відкриття першої експериментальної психологічної лабораторії:

а) 1913 р.;

б) 1590 р.;

в) 1910 р.;

г) 1879 р.

 

 

1. Відокремлення психології у самостійну наукову галузь пов'язане:

а) з виходом трактату Аристотеля „Про душу”;

б) з розвитком методу самоспостереження;

в) з відкриттям першої експериментальної психологічної лабораторії;

г) із розвитком психоаналізу.

2. Предметом дослідження психоаналізу є:

а) поведінка людини;

б) свідомість людини;

в) несвідоме людини;

г) пізнавальні психічні процеси.

3. Структурні компоненти особистості за З.Фрейдом:

а) „Его”, „Ід”, „Супер-Его”;

б) „Ід”, „Супер-Его”, „Аніма”;

в) „Его”, „Ід”, „Самість”;

г) „Ід”, „Самість”, „Анімус”.

4. Основні представники неофрейдизму:

а) Адлер, Юнг, Фромм, Уотсон;

б) Юнг, Фрейд, Бандура, Хорні;

в) Юнг, Хорні, Скіннер, Фромм;

г) Адлер, Юнг, Фромм, Хорні.

5. Засновником біхевіоризму вважається:

а) Дж.Уотсон;

б) В.Келер;

в) Б.Скіннер;

г) А.Маслоу.

6. Психіку за схемою „стимул-реакція” досліджували представники:

а) біхевіоризму;

б) психоаналізу;

в) гештальтпсихології;

г) гуманістичної психології.

7. Представником гуманістичної психології:

а) Г.Келлі;

б) А.Маслоу;

в) К.Хорні;

г) А.Адлер.

8. Основне поняття когнітивної психології:

а) „стимул-реакція”;

б) „конексія” як зв'язок між стимулом і реакцією;

в) „Едіпів комплекс”;

г) „схема” як програма збору та переробки інформації.

9. Інсайт – це:

а) раптове осяяння;

б) зорове сприймання;

в) метод спроб і помилок;

г) оптичне осягнення.

 

10. Напрям психології, який вивчає походження і розвиток основних форм психічної діяльності, – це:

а) психоаналіз;

б) розуміюча психологія;

в) генетична психологія;

г) трансперсональна психологія.

11. Засновником психології в Україні був:

а) Т.Косма;

б) Г.Костюк;

в) Л.Гордон;

г) П.Чамата.

12. Засновником першого в Україні науково-дослідного інституту психології був:

а) О.Скрипченко;

б) Д.Ніколенко;

в) Г. Костюк;

г) І. Синиця.

13. Автор теорії діяльності:

а) Л. Виготський;

б) О. Леонтьєв;

в) С. Рубінштейн;

г) О.Лурія.

14. Основи дитячої психології розробили:

а) С.Рубінштейн, Б.Ананьєв.

б) Л.Гальперін, С.Рубінштейн;

в) О.Запорожець, Д.Ельконін;

г) О.Запорожець, Л.Гальперін.

15. У якому рядку названо імена лише українських психологів?

а) О.Киричук, Л.Проколієнко, П.Чамата, Б.Ананьєв;

б) О.Киричук, О.Скрипченко, С.Максименко, В.Роменець;

в) Л.Гордон, О.Раєвський, Д.Ніколенко, Р.Немов;

г) В.Венгер, Д.Ельконін, О.Запорожець, Г.Костюк.

16.У даний час очолює Науково-дослідний інститут психології ім. Г.Костюка:

а) О. Скрипченко;

б) С.Максименко;

в) Л.Проколієнко;

г) В.Войтко.

 

Семінарське заняття №4

І. Проаналізувати ситуацію.

1. На підставі наступних фактів знайдіть провідний мотив, за яким Мишко пропускав уроки в школі.

 

а) По дорозі до школи Мишко часто заходить до аптеки за ліками, котрі йому призначив окуліст.

б) До та після школи Мишко годинами грає у футбол і не встигає вчасно приготувати домашні завдання.

в) Дорогою до школи Мишко заходить до бібліотеки і засиджується там.

г) Мишко може тривалий час очікувати саме той тролейбус, на якому минулого разу їхав до школи.

2. Зазначте, до якого виду мотивів належать наведені нижче вияви потягів, бажань, інтересів і переконань.

А. Викладач М. за станом здоров’я попросив путівку до санаторію.

Б. Почувши гуркіт першого весняного грому, діти в класі швидко замовкли.

В. При поясненні нового матеріалу вчителі часто використовують різноманітні наочні посібники, яскраві приклади, задають класу несподівані питання тощо. Ці прийоми, як правило, сприяють залученню учнів до активної розумової діяльності і дають очікувані результати.

Г. Катерина була сумлінною та активною не лише в навчальній, але й у суспільній діяльності інституту. У дівчини слово ніколи не розходилось із справою. Вона сміливо могла критикувати подругу за порушення правил поведінки, ніколи не приймала необміркованих рішень.

Семінарське заняття №5

ІІ. Завдання для самоконтролю.

1. Чи достатнім для характеристики спілкування є твердження: "Спілкування - це обмін інформацією між людьми"?

2. Чи є принципова різниця між поняттями "міжособистісні контакти" та "спілкування"?

3. Чи завжди обмін інформацією є спілкуванням?

4. Чи можна обмін сигналами, що має місце у тварин, назвати спілкуванням?

5. Чи правомірно порівнювати рефлексію із дзеркалом?.

6. Чи адекватно передає функцію невербального спілкування вислів "мова почуттів"?

7. Чи завжди упередженість у сприйманні людини людиною виникає на основі попередньо сформованих установок?

8. Чи завжди завершеність спілкування є необхідною умовою взаєморозуміння?

 

Семінарське заняття №6

План

1. Організаційна частина.

2. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

3. Дослідження міжособистісних відносин у групі.

Інструкція для виконання завдання

1) Формулювання критерію вибору (Наприклад, «Кого із членів вашої групи ви за своїм бажанням включили б у склад нової групи?»).

2) Проведення опитування членів групи (На аркушах паперу кожен записує прізвище тих, кого обирає: під номером 1 – кого обирає в першу чергу, 2 – в другу чергу, 3 – в третю чергу).

3) Фіксація даних вибору в матриці.

Матриця складається таким чином:

- по вертикалі записуємо прізвища всіх членів групи за алфавітом, по горизонталі їхні порядкові номера або прізвища;

- на відповідних перетинах цифрами позначаємо тих, кого обрав кожен досліджуваний в першу чергу, другу, третю;

- взаємний вибір позначаємо кружечком;

- по вертикалі підраховуємо кількість виборів і кількість взаємних виборів, одержаних кожним студентом (див. табл..).

4) Перенесення даних із загальної матриці кожним студентом у Влас ну матрицю.

5) Встановлення популярності кожного члена студентів з великою і малою популярністю, а також тих, які не отримали жодного вибору.

6) Для визначення мікрогруп і вивчення міжособистісних відносин, кожен студент заповнює другу матрицю (на основі матеріалів першої).

Домашнє завдання: оформити звіт про виконану роботу.

ІV.Дискусія на тему: „Фактори, які сприяють розвитку особистості ”

Запитання для дискусії

1. Чи можна сказати „домінуючі фактори розвитку особистості”?

2. Наведіть приклади ролі спадковості в розвитку особистості?

3. Як середовище впливає на формування особистості?

4. У яких випадках навчання та виховання негативно впливає на розвиток особистості?

5. Чи можуть фактори розвитку особистості форсувати її віковий розвиток?

 

V. Завдання для самоконтролю.

1. Чи згодні ви з думкою, що кожну людину можна назвати особистістю?

2. Чи згодні ви з твердженням, що між поняттями "особистість" та "індивідуальність" принципової різниці немає?

3. Чи достатньо, характеризуючи особистість, вказати на такі ознаки: "свідомий індивід", "включений у суспільно корисну діяльність"?

4. Чи завжди у психічному житті людини біологічне виявляється як соціальне?

5. Чи можна тлумачити спрямованість людини як вияв усіх притаманних їй спонукань?

6. Чи достатньо, характеризуючи інтерес, вказати, що це стійке, вибіркове ставлення людини до явищ та об'єктів дійсності?

7. Чи можна вважати достатнім твердження, що "переконання — це знання, істинність яких для людини є незаперечною і які постають для неї як керівництво до дії"?

8. Чи можна стверджувати, що велика і віддалена життєва мета особистості найповніше характеризує її сутність?

9. Чи може в людини з адекватною самооцінкою виникнути стан фрустрації?

10. Чи правильним є твердження, що джерелом і рушійною силою розвитку особистості є різноманітні протиріччя, які породжуються її діяльністю та умовами життя?

11. Чи можна прискорити психічний розвиток особистості?

 

Семінарське заняття №7

ІІ. Завдання для самоконтролю.

1. Чи можлива психічна активність без уваги?

2. Чи можлива діяльність без уваги?

3. Чи завжди довільна увага зумовлена свідомою метою?

4. Чи згодні ви з думкою, що увага виявляється тільки в діяльності і підтримується виключно нею?

5. Чи згодні ви з твердженням, що зовнішня увага виникає пізніше, ніж внутрішня?

6. Чи завжди виникнення інтересу до діяльності зумовлює перехід довільної уваги в післядовільну?

7. Чи вважаєте ви, що пояснення фізіологічної суті механізмів уваги як осередку оптимального збудження та як домінанти принципово відмінні?

8. Чи можливий розподіл уваги між такими різновидами діяльності: переписування тексту, слухання музики, періодичні відповіді на запитання іншої особи?

9. Чи завжди розосередженість уваги є показником невміння особистості зосереджуватися на об'єкті діяльності?

10. Чи згодні ви з думкою, що висока концентрація уваги на об'єкті діяльності завжди пов'язана із сприятливими умовами та відсутністю що сторонніх подразників відволікаючих?

11. Чи всі названі характеристики діяльності вимагають від людини більше зусиль на підтримування уваги: віддалена мета, складність, нецікавий зміст, невеликий обсяг роботи?

 

Семінарське заняття №8

ІІ. Завдання для самоконтролю.

1. Чи достатньою є така характеристика процесу відчуття: відчуття - це процес відображення в мозку людини деяких якостей та властивостей предметів?

2. Чи можна стверджувати, що в кожному акті пізнавальної діяльності людини чуттєве пізнання передує абстрактному?

3. Чи правомірно стверджувати, що суб'єктивний характер відчуттів виявляється в тому, що суб'єктом відображення є людина, а результати відображення завжди несуть на собі відбиток психофізіологічних особливостей того, хто відчуває?

4. Чи згодні ви з твердженням, що в аналізі подразників, які діють на органи чуттів, беруть участь усі ланки аналізатора?

5. Чи можна стверджувати, що слабкі подразники посилюють, а сильні - послаблюють чутливість аналізатора?

6. Чи всі подразники, що об'єктивно діють на аналізатори людини, відображаються ними?

7. Чи згодні ви з твердженням, що відчуття руху органів тіла відбувається за допомогою інтерорецепторів?

8. Чи згодні ви з твердженням, що відчуття інтенсивності звуку забезпечується кортієвим органом слухового рецептора?

9. Чи всі названі відчуття належать до кінестетичних: відчуття руху, відчуття рівноваги, відчуття положення тіла в просторі?

10. Чи повною є класифікація відчуттів: контактні, дистантні, ін-тероцептивні, екстероцептивні, пропріоцептивні, зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні, больові, температурні, кінестетичні, статичні, органічні?

11. Чи завжди взаємодія відчуттів викликає ефект сенсибілізації?

12. Чи є явище компенсації закономірним і необхідним у разі порушення одного з аналізаторів?

13. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що відмінності між сприйманням і відчуттям зводяться здебільшого до кількісних характеристик результату відображення?

14. Чи можна визначити процес сприймання як синтез відчуттів?

15. Чи всі головні властивості сприймань названо: предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність?

16. Чи завжди апперцепція має позитивний вплив на процес сприймання об'єктів?

17. Чи можлива структурність сприймання без його осмисленості?

18. Чи можна стверджувати, що осмисленість сприймання зумовлена тільки такою його властивістю, як предметність?

19. Чи є константність сприймання об'єктивно детермінованим явищем?

20. Чи завжди при сприйманні просторових характеристик об'єктів бере участь кінестетичний аналізатор?

 

Семінарське заняття №9

ТЕМА: Пам’ять та її процеси

МЕТА: розширити, уточнити та закріпити знання про пам’ять як психічну діяльність людини; розвивати вміння використовувати різні шляхи і прийоми у процесі запам’ятовування матеріалу; формувати уміння проводити дослідження та зацікавленість до явищ психічного характеру.

Питання для обговорення:

1. Пам’ять як підґрунтя психічного життя людини.

2. Основні теорії пам’яті.

3. Види пам’яті:

3.1. За способом запам’ятовування.

3.2. За тривалістю.

3.3 За змістом запам’ятовування.

4. Процеси пам’яті: запам’ятовування; збереження; відтворення, забування.

5. Різновиди відтворення: впізнавання; згадування; пригадування.

6. Індивідуальні властивості пам’яті: швидкість; точність; міцність; готовність.

7. Значення пам’яті для діяльності педагога.

Завдання для самостійної роботи:

1. Підготувати повідомлення про теорії пам’яті.

2. Проаналізувати індивідуально-психологічні особливості пам’яті, навести приклади. Оформити у вигляді таблиці в зошиті для семінарських занять.

3. Здійснити підбір методик дослідження особливостей пам’яті.

Рекомендована література:

1. Варій М. Й. Загальна психологія: підручник для студентів ВНЗ / М. Й. Варій. – 3-є вид., випр. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 1007 с.

2. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005.– 464с.

3. Загальна психологія: навч. посібник для студентів ВНЗ / С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко та ін.; за ред. С.Д. Максименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с

4. Загальна психологія: Підручник / За ред. С.М. Максименка. – К: Форум, 2000. – 543с.

5. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2000. – 592с.

6. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реф-Бук, К.: Воклер. 2001. – 528с.

7. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навчальний посібник / К.: МАУП, 2001. – 256с.

ІІ. Завдання для самоконтролю.

1. Чи є пам'ять психічним процесом, який можна віднести до абстрактного пізнання?

2. Чи можна стверджувати, що функція пам'яті вичерпується процесами фіксації та відтворення одержаних вражень?

3. Чи правильно визначені принципи поділу пам'яті на різновиди: залежно від участі волі в процесах запам'ятовування, залежно від тривалості утримання інформації в пам'яті, залежно від змісту запам'ятовуваного?

4. Чи всі різновиди пам'яті названі: довільна, мимовільна, образна, рухова, словесно-логічна, емоційна, довготривала, короткочасна?

5. Чи є принципова різниця в механізмах мимовільного відтворення та персеверації?

6. Чи всі умови продуктивного запам'ятовування названі: мета запам'ятовування, позитивне ставлення до заучуваного, осмисленість інформації, повторення?

7. Чи всі названі особливості пам'яті характеризують її індивідуальні відмінності: швидкість запам'ятовування, готовність до відтворення, тривалість зберігання, персеверація?

 

Семінарське заняття №10

ІІ. Завдання для самоконтролю.

1. Чи достатньо буде, характеризуючи мислення, вказати на такі його ознаки: це спосіб опосередкованого та узагальненого відображення внутрішніх властивостей об'єктів та явищ дійсності?

2. Чи є соціальна природа мислення необхідною умовою його розвитку?

3. Чи всі операції мислення названі: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація?

4. Чи достатньою є така характеристика операції аналізу: аналіз -це розкладання цілого на частини?

5. Чи достатньою є така характеристика операції синтезу: синтез — це об'єднання в ціле елементів, виокремлених в об'єкті в процесі аналізу?

6. Чи згодні ви з твердженням, що продуктом мислення можуть бути лише поняття?

7. Чи згодні ви з твердженням, що в поняттях як формі мислення найповніше відображаються всі властивості та якості об'єктів?

8. Чи вважаєте ви, що поняття "завдання" іноді може бути ширшим, ніж поняття "проблемна ситуація"?

9. Чи правильно названі форми мислення: наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне, поняттєве?

10. Чи згодні ви з твердженням, що без уяви неможлива будь-яка практична діяльність людини?

11. Чи завжди уява є частиною діяльності мислення?

 

12. Чи є уява у тварини?

13. Чи є принципова різниця між уявленнями творчої уяви та галюцинаціями?

14. Чи може яскравість уяви негативно позначитися на психічному житті людини?

15. Чи погодитеся ви з думкою, що мрія - це створення образів уяви, в справдженні яких людина впевнена?

 

Семінарське заняття №11

ІІ. Завдання для самоконтролю.

1. Чи згодні ви з думкою, що відмінності між емоціями та почуттями мають здебільшого кількісний характер?

2. Чи згодні ви з твердженням, що фізіологічним підґрунтям вищих почуттів є кора та підкоркова зона?

3. Чи можна вважати, що експресивні рухи - єдиний вияв емоційних станів людини?

4. Чи є настрій результатом кількісної переваги позитивних або негативних емоцій?

5. Чи згодні ви з твердженням, що змістовність емоційного життя людини залежить тільки від змістовності її контактів з об'єктивним світом?

6. Чи завжди в стані афекту людина втрачає контроль над своєю поведінкою?

 

7. Чи завжди страх невідомого викликає в людини стресовий стан?

8. Чи можна стверджувати, що поняття "моральні почуття" та "моральні переконання" в принципі є тотожними?

9. Чи можна стверджувати, що механізми виникнення стресу та фрустрації принципово відмінні?

10. Чи є будь-яка свідома дія вольовою?

11. Чи завжди довільна дія потребує вольового зусилля?

12. Чи завжди дія-затримка може бути характеристикою сильної волі?

13. Чи є закономірний зв'язок між високою свідомістю особистості та силою її волі?

14. Чи завжди реальна ситуація діяльності вимагає наявності всіх етапів складної вольової дії?

15. Чи можна стверджувати, що боротьба мотивів як етап вольової дії зумовлена впливом як суб'єктивних, так і об'єктивних чинників?

16. Чи можна стверджувати, що праця людини була головним джерелом формування її волі?

17. Чи є впертість ознакою сильної волі?

 

Семінарське заняття №12

ІІ. Завдання для самоконтролю.

1. Чи тотожні поняття "тип вищої нервової діяльності" та 'темперамент"? Аргументуйте свою відповідь.

2. Чи можна стверджувати, що властивості темпераменту є природженими?

3. Чи завжди динаміка поведінки людини адекватно характеризує її темперамент?

4. Чи є екстравертність або інтровертність особистості закономірним виявом певного типу темпераменту?

5. Чи може темперамент людини зазнавати істотних змін упродовж життя?

6. Чи можна стверджувати, що темперамент безпосередньо впливає на формування рис характеру людини?

 

Семінарське заняття №13

ІІ. Завдання для самоконтролю.

1. Чи згодні ви з думкою, що фізіологічним підґрунтям для виховання характеру є динамічні стереотипи?

2. Чи може виникати невідповідність між змістом і формою характеру?

3. Чи можна стверджувати, що акцентуація певних рис характеру особистості зумовлюється тільки обставинами її життя?

4. Чи всі постійні риси поведінки особистості входять до структури її характеру?

5. Чи всі властивості характеру можуть свідчити про його сфор-мованість?