ІІ. Розв’язування практичних завдань.

1. Який з наведених нижче визначень діяльності є найбільш точним?

а) Діяльність – це свідома внутрішня активність людини, спрямована на задоволення потреб.

б) Діяльність – це зовнішня активність людини, регульована свідомою метою.

в) Діяльність – це активність людини, регульована свідомою метою і спрямована на задоволення її потреб.

г) Діяльність – це сукупність дій людини.

2. Допишіть пропущені компоненти людської діяльності: постановка мети, планування роботи …

3. Яке з наведених нижче визначень цілей діяльності є правильним?

а) Це усвідомлене спонукання то тих чи інших дій.

б) Це те, що зумовлює прагнення людини до даної, а не до якої-небудь іншої мети.

 

в) Це те, на що спрямована діяльність і що повинно складати її прямий результат.

г) Це неусвідомлене спонукання людини до тих чи інших дій.

4. Цілі й мотиви діяльності:

а) завжди збігаються;

б) можуть не збігатись, а відрізнятись одне від одного;

в) різняться між собою завжди;

г) в одних умовах збігаються, а в інших відрізняються.

5. В наведених прикладах визначте, що стосується рухів, а що - дій?

1. Щоб зупинити машину, водій вижимає зчеплення і натискує на педаль гальма. Щоб зменшити швидкість, водій також вижимає зчеплення і натискує на педаль гальма.

2. Сергійкові запропонували проїхати на велосипеді по вузькій дошці містка. За першою спробою Сергій тримав руля за кінці, сидів рівно, в’їхав на місток, коли права педаль була зверху. За другою спробою він тримав руки по середині і сидів низько нахилившись, при в’їзді на місток зверху була ліва педаль.

6. Який закономірний зв’язок між психікою і діяльністю виявляється в такому описі?

Вивчення людей похилого віку та довгожителів свідчить, що поступове вивільнення від обов’язків і пов’язаних з ними функцій призводить до звуження та порушення особистості і, навпаки, постійний зв’язок з довколишнім життям сприяє збереженню особистості до самої смерті.

Якщо людина з тих чи інших причин припиняє професійну, громадську діяльність, то це призводить до глибоких змін у структурі її особистості.

7. В яких прикладах виявляються уміння, навички та звички?

а) Коли спортсмен-початківець вчиться перезаряджати гвинтівку, він здебільшого шепоче: "Раз - повернути ліворуч, два - потягнути до себе, три - штовхнути від себе, чотири - повернути праворуч."

б) Коли переходиш вулицю з одностороннім рухом, ти дивишся ліворуч, назустріч транспорту, що рухається, а коли дійдеш до середини, відчуєш потребу подивитися праворуч, хоча й знаєш, що звідти транспорт йти не може.

в) Попервах учень міркує над тим, ставити чи ні кому у реченні. Для цього він згадує правила пунктуації, вибирає з них ті, що підходять до даного випадку. Він відчуває труднощі відразу визначити, треба чи ні ставити кому в реченні.

г) Протягом навчання учень швидко, не витрачаючи часу на визначення типу речення, безпомилково визначає, які необхідно ставити розділові знаки.

8. З наведених нижче ознак виберіть ті, що характеризують: будь-яку діяльність; ті, що характеризують лише гру, лише навчання, лише працю.

а) умова розвитку психіки;

б) діяльність, яка спрямована на засвоєння способів виконання дій;

в) умова прояву всіх психічних реакцій;

г) діяльність, спрямована на одержання результату, який задовольняє матеріальні та духовні потреби людей;

д) діяльність, спрямована на засвоєння та застосування системи понять;

е) діяльність, яка задовольняється самим процесом виконання.

9. Чи згодні ви з такими міркуваннями про взаємозв’язок діяльності і потреби?

а) Тільки потреби спонукають людей до діяльності і спілкування.

б) У діяльності і спілкуванні народжуються потреби, які спонукають особистість до подальшої діяльності і більш широкого спілкування.

10. Психіка дитини розвивається:

а) в процесі гри і праці;

б) в діяльності;

в) незалежно від діяльності.

11. У якому випадку подано повне і правильне визначення гри?

а) Найулюбленіша, доступна діяльність дитини.

б) Відтворення людського життя дитиною.

в) Творче відтворення дитиною життя дорослих в уявних обставинах.

г) Відтворення дитиною життя людей в уявних обставинах.

Семінарське заняття №5