Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Дієприкметник, творення та правопис↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5 Содержание книги Поиск на нашем сайте
Дієприкметник – особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?. Ця форма дієслова поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметниками, а саме: - як і дієслово, називає дію, має доконаний чи недоконаний вид, буває перехідним (пасивним) або неперехідним (активним). - як і прикметник, називає ознаку предмета, має форму відмінника, роду й числа. 1. Активні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією того самого предмета: камінь лежить – лежачий камінь (недоконаний вид); дерево засохло – засохле дерево (доконаний вид). 2. Пасивні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета: контролюють ситуацію – контрольована ситуація (недоконаний вид); застосували метод – застосований метод (доконаний вид). Пасивні дієприкметники можуть називати ознаку предмета, зумовлену зворотною дією того самого предмета: дівчинка вдяглася – удягнута дівчинка, бабуся посміхнулася – усміхнена бабуся. 3. У межах кожного з них (активного чи пасивного) за ознаками часу розрізняють форми теперішнього і минулого часу. Форм майбутнього часу дієприкметника не мають. Активні дієприкметники минулого часу на – лий (-а, -е) доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса – л-: змарні(ти) – змарнілий, опа(сти) – опалий. Суфікс – ну-, як правило, випадає: засохну(ти) – засохлий, промокну(ти) – промоклий. Активні дієприкметники теперішнього часу на –чий (-а, -е) недоконаного виду творяться від основи 3-ї особи множини теперішнього часу перехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів – уч- (-юч-) (від дієслів І дієвідміни), - ач- (-яч -) (від дієслів ІІ дієвідміни) і родових закінчень – ий, -а, -е: квітну(ть) – квітучий, співають – співаючий. Ці форми в сучасній українській мові мають обмежене вживання.
Примітка. Форми на –лий недоконаного виду мають значення прикметників, порівняйте:
Пасивні дієприкметники обох видів утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфіксів –н-, -ен- (-єн-), -т-: а) якщо основа інфінітива закінчується на –а (-я), -ува- (-юва-), -овува-, то до неї додається суфікс –н- (-ий, - а, -е, -і): писа(ти) – писаний, зігна(ти) – зігнаний, суфікс – ува- (-юва-), якщо наголос переходить на перший голосний, змінюється на –ова-; роздрукува(ти) – роздрукований. Відповідні російським пасивним дієприкметникам на –ом(ый), -ем-(ый) форми в українській мові мають прикметникове значення: невидимий, незримий, одержимий. б) якщо основа інфінітива закінчується на голосні –и, -і (-ї), або приголосні, то формотвірним є суфікс –ен- (-єн-); при цьому кінцеві голосні основи випадають, а приголосні здебільшого зазначають змін: узгоди(ти) - узгодж(у ) - узгоджений. Перед цими суфіксами після губних з’являється -л-: влови(ти) - вловл(ю) - вловлений в) якщо основа інфінітива закінчується на суфікс –ну чи на голосний, що належить до кореня, або на –р, то до такої основи (переважно односкладної), як правило, додається суфікс –т- (-ий, -а, -е, -і): припну(ти) – припнутий. УВАГА! У пасивних дієприкметниках –н- не подвоюється: зробл ен ий, намальов ан ий, натхн ен ий.
Завдання 1. Назвіть суфікси, за допомогою яких творяться дієприкметники. 2.. Запишіть перекладені дієприкметники українською мовою (див. таблицю). Зробіть висновки щодо правил перекладу активних та пасивних дієприкметників з російської мови українською. Запам’ятайте перекладені форми. Складіть з ними 3- 4 словосполучення й запишіть їх.
2. Перекладіть українською мовою речення. Зверніть увагу на особливості перекладу дієприкметників. Запишіть перекладені речення, підкресливши перекладені російські дієприкметники. 1. К нормативам, регулирующим кредитную деятельность банков, относят: норматив максимального раз мера кредитного риска на одного контрагента; норматив больших кредитных рисков. 2. Кредитная заявка вместе с пакетом сопровождающих документов поступает к работнику соответствующего структурного подразделения, осуществляющег о его тщательное рассмотрение 3. «Условия» - это общие экономические условия, определяющие рыночную ситуацию и оказывающие влияние на состояние как банка, так и заемщика.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 384; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.9.16 (0.008 с.) |