Номенклатура Ради митного співробітництва

В 1947 році з ініціативи 13 західноєвропейських держав в рамках Комітету з європейського економічного співробітництва в спільній Декларації було передбачено створення в Європі одного або декількох митних союзів. У Брюсселі була організована робоча група щодо створення митного союзу. В її рамках були створені економічний і митний комітети. Результатом їх роботи стало підписання 15 грудня 1950 року в Брюсселі двох конвенцій – Конвенції з номенклатури для класифікації митних тарифів і Конвенції з оцінки товарів в митних цілях. Тоді ж була підписана Конвенція про створення Ради митного співробітництва (РМС) в складі 17 країн, яка вступила в дію 4 листопада 1952 року.

Ще напередодні Другої світової війни була розроблена номенклатура, яка отримала назву Женевської Номенклатури. Вона містила 991 товарну позицію, які були згрупованими у 86 товарних груп; у свою чергу, групи складали 21 розділ. На додаток до основних, або базових, товарних позицій, послідовно пронумерованих від 1 до 991, передбачалися «вторинні», у деяких випадках «третинні» і навіть «четвертинні» підпозиції. Основні товарні позиції були в принципі обов’язковими, однак країни самостійно мали право або скорочувати кількість підпозицій, поєднуючи деякі з них, або створювати нові в доповнення до передбачених в Женевській Номенклатурі, залежно від своїх національних економічних, статистичних чи митних потреб.

Женевська Номенклатура була прийнята за базову в процесі підготовки загального митного тарифу, що розроблявся з 1948 р. групою вивчення проблем Європейського митного Союзу.

Проект номенклатури тарифу, що містить позиції та підпозиції, підготовлено у 1949 р. При цьому стало зрозуміло, що на відміну від підпозицій, які залишалися на розгляд окремих країн, товарні позиції номенклатури мають бути встановленими міжнародною Конвенцією.

Саме цей проект 1949 р. після відповідного уточнення, перегляду й спрощення був перетвореним у Брюссельську Конвенцію про Номенклатуру для класифікації товарів у митних тарифах від 15 грудня 1950 р. Ця Конвенція була відкрита до підписання в той же самий час, що й Конвенція про створення Ради митного співробітництва, а також Конвенція про оцінку товарів у митних цілях.

Конвенція про Номенклатуру набула чинності 11 вересня 1959 р. після затвердження 1 липня 1955 р. Протоколу виправлень, що встановив переглянутий варіант номенклатури. Цей документ спочатку став відомим як Брюссельська тарифна номенклатура, а з 1974 р. внаслідок удосконалення номенклатури та зближення МСТК та БТН – як Номенклатура Ради митного співробітництва (НРМС).

Брюссельська тарифна номенклатура (БТН) була митно-тарифною номенклатурою, тобто вона являла собою класифікаційну схему для митних тарифів і водночас була міжнародною торговою класифікацією. Спочатку головною групувальною ознакою БТН був характер матеріалів, з яких виготовлялися товари. Критерії економічної статистики вимагали узагальнення показників за такими категоріями, як сировина, машини та устаткування тощо, а також за товарами, що були б згруповані залежно від ступеня обробки та за галузевим походженням.

Основними принципами нової номенклатури були ступінь обробки та походження товарів. Важливою особливістю НРМС є те, що товарні коди не включають номерів розділів.

Номенклатура Ради митного співробітництва в останній редакції має 21 розділ, 99 груп та 1 011 товарних позицій. Номенклатура Ради митного співробітництва на нижньому рівні деталізації використовує цифровий код з чотирма знаками. Перші дві цифри коду відповідають номеру групи незалежно від того, до якого розділу належить група. У межах кожної групи товари згруповані у товарні позиції, які також пронумеровані від 01 до 99, створюючи чотиризначний код.

Номенклатура Ради митного співробітництва доповнюється:

· Поясненнями, які, хоча й не є частиною Конвенції 1950 р., є офіційною інтерпретацією в тому вигляді, як вона затверджена Радою Митного Співробітництва;

· Алфавітним покажчиком, де перелічено всі товари, що описуються чи згадуються в Номенклатурі та Поясненнях;

· збірником класифікаційних думок, де надані всі, затверджені Радою Митного Співробітництва думки з проблем класифікації тих чи інших товарів, які розглядалися Радою з ініціативи різних країн.