Значення Гармонізованої системи опису та кодування товарів

Оскільки основні міжнародні товарні номенклатури використовували різні принципи класифікаційних групувань, це призводило до певних ускладнень в процесі міжнародної торгівлі. Тому постало питання про розробку єдиного міжнародного класифікатора, який би застосовувався всіма країнами, що беруть участь у зовнішньоекономічних взаємовідносинах, під час оформлення торговельних операцій на митницях. Крім того, цей класифікатор мав би дозволяти проводити аналіз зовнішньої торгівлі за окремими товарами, товарними групами й позиціями. Жодна з розроблених у різні часи міжнародних номенклатур не відповідала вимогам окремих країн і міжнародних організацій.

Перед міжнародним співтовариством постало завдання створити максимально уніфіковану систему кодування інформації стосовно країн, одиниць виміру, видів транспорту і, найголовніше, товарів. Внаслідок цього на засіданні Європейської економічної комісії ООН Раді митного співробітництва було доручено вивчити можливості створення єдиної міжнародної товарної класифікаційної системи. Пізніше вона отримала назву “Гармонізована система опису та кодування товарів” (ГС).

Розробка ГС була розпочата в 1973 р. і тривала близько десяти років. Номенклатура, яка розроблялась, мала бути придатною як для митних, так і для статистичних цілей. Ті, хто розробляв нову номенклатуру, намагалися, щоб класифікація, з одного боку, найбільш повно охоплювала товари, які обертаються у зовнішній торгівлі, а з іншого боку, щоб описи й кодування товарів найкраще б відображали технологію їх виготовлення. Один з центральних принципів ГС – обов’язкова порівнянність національних і міжнародних даних про зовнішню торгівлю тієї чи іншої країни.

Рада митного співробітництва фактично завершила попередню роботу зі створення ГС у червні 1983 р. Разом з розробкою безпосередньо Гармонізованої системи проводилась підготовка міжнародної Конвенції про її застосування.

У процесі створення ГС розробники керувалися двома основними принципами зарахування товарів до груп:

· товар повинен мати самостійну відмінну ознаку;

· товар, що включається до системи, повинен бути цікавим хоча б для кількох країн. Для визначення цього моменту використовувалися дані міжнародної та національної статистики зовнішньої торгівлі різних країн.

Кожна країна, яка брала участь в розробці ГС, мала можливість внести свої пропозиції щодо опису товарів, їх місця в номенклатурі, цифрового коду, приміток до номенклатури. Відповідні експерти обговорювали ці пропозиції, а потім передавали до спеціальної робочої групи, де пропозиція приймалась простою більшістю голосів.

Міжнародна Конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів складається з 20 статей. Відповідно до п. 2 ст. 12 Конвенція була відкритою до підписання державами і митними або економічними союзами до 31 грудня 1986 р. в штаб-квартирі Ради в Брюсселі. Після цієї дати вона стала відкритою до приєднання до неї різних країн.

Таким чином, Товарна номенклатура Гармонізованої системи – єдина для усього світу основа для створення митних тарифів і номенклатур статистики зовнішньої торгівлі, що є умовою зіставлення їх даних. Саме в забезпеченні зіставлення різних номенклатур окремих країн і полягає одне з центральних завдань системи ГС.

Гармонізована система опису та кодування товарів не лишається незмінною. Вона відображає зміни в асортименті товарів, що обертаються у зовнішній торгівлі. У 1996 р. була прийнята друга редакція (версія) ГС, у 2002 р. – третя, а у 2007 р. – четверта.

З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного праваУказом Президента України від 17.05.2002 № 466/ 2002 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів” Україна приєдналася до даної Конвенції.

На даний час в Україні працюють над перехідними таблицями від Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2002 р. до версії 2007 р., розроблені Всесвітньою митною організацією.