Сучасні інформаційні технології організаційної культури

Інформація є одним з чинників формування організаційної культури. Різний підхід до використання інформаційних ресурсів є однією з основних ознак відмінності організаційних культур. Принципово кращим варіантом використання інформації є її загальнодоступність при ухваленні рішень, виконанні необхідних розрахунків та підготовки науково обґрунтованих прогнозів.

Оскільки організаційна культура є одним з елементів внутрішнього середовища організації, то вона формується управлінцями значною мірою залежно від того, наскільки ефективним є обмін інформацією між працівниками. Від рівня використовуваних інформаційних технологій залежить і вирішення питань, пов'язаних з підтримкою та розвитком організаційної культури.

Вільний доступ до інформації характеризує сильну організаційну культуру, яка й відрізняється від слабкої культури тим, що працівники відчувають себе невід'ємною частиною могутнього єдиного колективу, що має загальні устремління та цінності, добре поінформованого про діяльність один одного. Організація може використовувати при цьому такі сучасні інструментальні інформаційні технології: гіпертекстові технології, машинну графіку, телекомунікаційні методи доступу, структурні й об'єктно-орієнтовані технології, мультимедіа.

Гіпертекст. Ця технологія дає змогу працювати з великими об'єктами семантичної (понятійної) інформації. Актуальність та значимість гіпертексту зростають в епоху якісних перетворень. Методологія гіпертекстового інформаційного моделювання та відповідні інструментальні засоби дають можливість формалізувати текстові описи систем, що реформуються, проектувати і обробляти інформаційні моделі різних економічних об'єктів і процесів у їх взаємозалежності та взаємообумовленості. Корисність цієї технології особливо виявляється тоді, коли створюється нова цілісна соціально-економічна концепція, і є необхідна упевненість у тому, що величезна кількість нормативно-правових документів відповідатиме основним принципам розвитку.

Графіка. Накопичення знань про світ, вирішення завдань, що виникають перед фахівцями, можливо здійснити двома способами: алгебраїчним та геометричним. Алгебраїчний — дає змогу запроваджувати на практиці алгебраїчні моделі, які спираються на ідею символьних перетворень. Геометричний — генерує у людини певні асоціації, за допомогою яких формуються інтелектуальні підказки. Для особи, яка ухвалює рішення, важливо, робити вибір самостійно на основі запропонованої їй інформації, власного досвіду та знань. В умовах ринку велика увага приділяється науковій візуалізації даних з метою демонстраційного представлення наукових та комерційних результатів. Демонстраційна машинна графіка дає змогу вирішувати три основні типи завдань: робота з діаграмами; редагування зображення; підготовка та планування демонстраційного матеріалу. Інтенсивний розвиток технології цього напряму свідчить про актуальність тих завдань, які вони допомагають вирішувати.

Телекомунікації. Останнім часом активно запроваджуються комп'ютерні системи громадського доступу: комерційні бази даних тематичного характеру; системи електронних бірж та рекламних дошок; системи віддаленої обробки інформації; засоби надання інформаційних та інших видів послуг. Основними формами реалізації цих систем є локальні обчислювальні мережі та телекомунікаційні системи. Можливості локальних обчислювальних мереж жорстко обмежені територіально. Найбільшу гнучкість і широту можливості мають засоби телекомунікаційних систем. Наявні телекомунікаційні середовища відрізняються як за номенклатурою та характером функціональних можливостей, що надаються (електронна пошта, факси, послуги економічного банку даних), так і за вартістю своїх послуг.

CASE-технології. У зв'язку з тим, що проектування економічних інформаційних систем є трудомісткою, складною та тривалою роботою, виникла необхідність у розробці програмно-технологічних засобів спеціального класу — CASE-систем. Первинне значення терміну CASE — комп'ютерна розробка програмного забезпечення. Більшість наявних CASE-систем орієнтована на автоматизацію проектування програмного забезпечення та заснована на методологіях структурного проектування та програмування. Ці методології використовують специфікації у вигляді діаграм або текстів для опису системних вимог, зв'язків між моделями системи, динаміки поведінки системи та архітектури програмних засобів. Стратегія вибору CASE-системи для конкретного застосування залежить від: цілей і потреб самого проекту; кваліфікації залучених у процес проектування фахівців.

Мультимедіа. Це інтерактивна система, що забезпечує роботу з текстами, нерухомими та рухомими зображеннями, анімаційною комп'ютерною графікою, мовою та високоякісним звуком. Для реалізації мультимедіа був розроблений новий тип персонального комп'ютера — NEXT. Організація роботи з NEXT — особлива форма спілкування людини з ЕОМ. Якщо раніше взаємодія здійснювалася за допомогою інтерфейсу WIMP (вікно, образ, меню, покажчик), то комп'ютер типу NEXT дає можливість працювати з інтерфейсом SILK (усна мова, образ, мова, знання). Поява систем мультимедіа призвела до кардинальних змін у таких сферах, як бізнес, комп'ютерний тренінг, освіта. Це, у свою чергу, дало змогу динамічно відстежувати індивідуальні запити світового ринку, створювати відеокаталоги виробів, що продаються, комерційні бази, довідники, проводити ділові відеоконференції.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте інформацію в організації як чинник забезпечення її ефективності.

2. Що таке управлінська інформація?

3. Охарактеризуйте технології інформаційної діяльності в організації.

4. Назвіть основні етапи еволюції технологій інформаційної діяльності в організації.

5. Охарактеризуйте інформаційні технології, які застосовувалися в "конторі писаря".

6. Назвіть основні риси "електронного офісу".

7. Які є аналітичні методи отримання інформації?

8. Як класифікуються інформаційні технології в організації?

9. Дайте визначення інформаційної системи організації. Назвіть підсистеми інформаційної системи організації.

10. Які особливості побудови інформаційних систем організації на основі застосування мережевих технологій?

11. Розкрийте необхідність використання інформаційних технологій в організаційній культурі.

12. Охарактеризуйте найбільш поширені види інформаційних технологій, що використовуються при сильній організаційній культурі.

1.4. Інформаційна діяльність

 

Діяльність людини, що пов'язана з процесами одержання, перетворення й накопичення інформації, називається інформаційною діяльністю. Перші спроби створення інструментів для опацювання інформації пов'язані з прагненням спростити виконання дій над числами. У Стародавньому Китаї близько 4 тисяч років тому були винайдені рахівниці. Греки й рімляне більш двох тисячоріч назад почали використовувати «абак» — рахункову дошку, на якій числа зображувалися певною кількістю камінчиків, а дії над числами — пересуванням камінчиків. В 1642 році відомий французький фізик і математик Блез Паскаль винайшов арифмометр — пристрій для виконання додавання й вирахування, а через двадцять років німецький математик Г. Лейбніц удосконалив цю машину для чотирьох арифметичних дій. Арифмометри кілька сторіч вірно служили людям у якості незаміннх помічників у бухгалтерському обліку, проведенні наукових розрахунків і інших галузях. Однак можливості арифмометра були обмежені, швидкість обчислень була невеликою, а «пам'ять» дозволяла зберігати лише результат чергової операції. Наприкінці минулого століття в США здійснювався черговий перепис населення. Для статистичної обробки результатів був застосований табулятор Германа Холлерита — пристрій, що обробляє перфокарти. Перфокарти були розміром з долар, мали 12 рядків, у кожному з яких можна було пробити до 20 отворів. Комбінації отворів відповідали таким даним, як вік, стать, місце народження, кількість дітей та іншим. Г. Холлерит в 1924 році заснував фірму IBM (International Business Mashines Corporation). Чарльз Беббідж (1791 — 1871) англійський математик і винахідник Аналітичної машини - першого пристрою, що має архітектуру сучасної ЕОМ. Опису Аналітичної машини, що залишив Ч. Беббідж, виявилося достатньо для створення в 1943 році універсальної обчислювальної машини Марко-1, зібраної на електромеханічних реле. Ця машина досягала в довжину Однак ідеї, реалізовані в сучасних комп'ютерах, були сформульовані у 30-х роках XIX століття англійцем Чарльзом Беббіджем. Розроблена ним Аналітична машина повинна була мати регістри, у яких зберігалися б проміжні результати обчислень. Архітектура Аналітичної машини практично відповідала сучасним ЕОМ. В Аналітичній машині були присутні керуючий барабан (аналог керуючого пристрою), сховище (аналог запам'ятовувального пристрою) і млин (аналог арифметичного пристрою). Передбачалося, що Аналітична машина буде програмувальним пристроєм. Ч. Беббідж прагнув побудувати свою машину з механічних елементів (включаючи паровий двигун), але технічний рівень того часу так і не дозволив йому це зробити. Тільки через більш ніж сто років ці ідеї знайшли своє реальне втілення. 17 метрів і у висоту 2,5 м, містила близько 750 тисяч деталей, з'єднаних проводами довжиною більш ніж 800 км. Вона проробила в Гарвардському університеті більш ніж 17 років. За день машина виконувала обчислення, на які раніше йшло півроку. Першою електронно-обчислювальною машиною, зібраною на радіолампах, стала ЕНІАК (Electronic Numerical Integrator and Computer). Так уперше в назві з'явилося слово «комп'ютер» — обчислювач. У нашій країні перша ЕОМ (електронно-обчислювальна машина) була створена в 1951 році в м.Києві групою вчених під керівництвом академіка В. А. Лебедєва. Перші комп'ютери розуміли лише мову двійкових кодів — послідовностей, складених із цифр 0 і 1. Коли говорять про покоління обчислювальної техніки, то виділяють дві головні ознаки: елементну базу комп'ютера й рівень спілкування між комп'ютером і людиною. Чим складніше будова комп'ютера, тим більш складні програми, потрібні для його керування. Для швидкого й правильного написання програм використовуються мови, близькі до природньої. На сучасних комп'ютерах такими мовами є вже не тільки мови програмування, фрази яких складаються зі слів, але й таблиці, рисунки. Тим самим розширюються галузі застосування комп'ютерів і розв'язувані ними завдання. В 1975 році два Стіва — Возняк і Джобс сконструювали перший персональний комп'ютер Епл, а в 1981 фірма IBM випустила свою знамениту модель IBM PC. З її появою почалася нова епоха, яка й характеризується багатоплановою інформаційною діяльністю людини. У тому ж 1981 році фірма Sony анонсувала першу 3,5-дюймову дискету й дисковід. В 1985 році був випущений перший компакт-диск і накопичувач CD-ROM. В 1989 році фірма Intel випускає процесор 486, що містить мільйон транзисторів. В 1970 році вперше у світі був здійснений зв'язок між двома комп'ютерами університету Каліфорнії й університету штату Юта, а в 1990 році в дослідному центрі CERN у Женеві була розроблена мова розмітки гіпертексту HTML (Hypertext Markup Language) і вперше з'явилася World Wide Web (www) - світова віртуальна файлова система, призначена для організації on-line доступу до інформаційних ресурсів. Зараз простіше сказати, де не використовуються персональні комп'ютери, ніж перелічити всі галузі їх застосування. Комп'ютери у виробництві працюють на всіх етапах: від конструювання окремих деталей виробу, його дизайну до збирання й продажу. Система автоматизованого виробництва (CAB) дозволяє створювати креслення, відразу одержуючи загальний вид об'єкта, управляти верстатами по виготовленню деталей. Гнучка виробнича система (ГВС) дозволяє швидко реагувати на зміну ринкової ситуації, практично миттєво розширювати або звертати виробництво виробу або заміняти його іншим. Легкість переведення конвеєра на випуск нової продукції дає можливість робити безліч різних моделей виробу. Комп'ютери дозволяють швидко опрацьовувати інформацію від різних датчиків, у тому числі від автоматизованої охорони, від датчиків температури для регулювання витрат енергії на опалення, від банкоматів, що реєструють витрату грошей клієнтами, від складної системи томографа, що дозволяє «побачити» внутрішню будову органів людини й правильно поставити діагноз. Комп'ютер перебуває на робочому столі фахівця будь-якої професії. Він дозволяє зв'язатися, по спеціальній комп'ютерній пошті, з будь-якою точкою земної кулі, приєднатися до фондів великих бібліотек, не виходячи з будинку, використовувати потужні інформаційні системи — енциклопедії, вивчати нові науки й здобувати різні навички за допомогою навчальних програм і тренажерів. Модельєрові він допомагає розробляти викрійки, видавцеві — компонувати текст та ілюстрації, художникові — створювати нові картини, а композиторові — музику. Дорогий експеримент може бути повністю обчислений та імітований на комп'ютері. Розробка способів і методів подання інформації, технології розв'язання завдань із використанням комп'ютерів стала найважливішим прикладним аспектом інформатики. Покоління електронно-обчислювальних машин. Традиційно в історії розвитку електронно-обчислювальних машин виділяють п'ять етапів або п'ять поколінь ЕОМ. покоління ЕОМ відносять до початку 50-х років XX століття та пов'язують із серійним виробництвом ЕОМ, у яких були реалізовані основні принципи архітектури Джона фон Неймана. У процесорах ЕОМ I покоління використовувалися електронні лампи - діоди й тріоди. До цього покоління можна віднести МЕЛМ (мала електронно-лічильна машина), ВЕЛМ (велика електронно-лічильна машина), М-1, Мінськ-1, Урал-1 тощо. Швидкість таких ЕОМ становила 2-3 тисячі операцій на секунду, а пам'ять - близько 2 тисяч машинних слів. Слід зауважити, що в СРСР перша ЕОМ - МЕЛМ - була створена під керівництвом Сергія Олександровича Лебедєва у 1951 році. Серед творців перших ЕОМ слід пригадати також І.С. Брука, М.А. Карцева, Б.І. Рамеєва, В.М. Глушкова, Ю.А. Базилевського. покоління ЕОМ відносять до кінця 50-х і початку 60-х років XX століття та пов'язують із появою транзисторів у процесорах і ферритових сердечників в оперативних запам'ятовувальних пристроях. Швидкість ЕОМ зросла до сотень тисяч операцій на секунду, а пам'ять - до десятків тисяч машинних слів. До ЕОМ II покоління відносять М-40, М-50, Мінськ-2, МІР-1 і т.д. Велика увага в машинах цього покоління приділялася створенню системного програмного забезпечення, компіляторів і засобів вводу-виводу. покоління ЕОМ відносять до кінця 60-х початку й 70-х років XX століття та пов'язують із появою інтегральних напівпровідникових схем у процесорах. Швидкість ЕОМ зросла до мільйона операцій на секунду, а пам'ять - до сотень тисяч машинних слів. До ЕОМ III покоління відносять IBM-360, Дніпро-2, МІР-2 і т.і. поколінням ЕОМ відносять до другої половини 70-х років і початку 80-х років XX століття та пов'язують із появою великих інтегральних схем. Швидкість ЕОМ зросла приблизно до 109 операцій на секунду, а пам'ять - до 107 машинних слів. ДО ЕОМ IV покоління відносять ЕС-1015, Електроніка МС 0501, Іскра-226 і т.і. Проект ЕОМ V покоління. На початку 80-х років Японія оголосила про початок робіт над обчислювальними системами п'ятого покоління (ОСПП). Проект був розрахований на десять років. Аналогічні проекти розроблялися у Великобританії (проект Елві), США (проект Корпорації), у Західній Європі (проект ЕСПРІ). По баченню розвитку обчислювальної техніки в ті роки, усю її історію можна було поділити на три етапи: обчислювальний, загальноінформаційний і «умовивідний». Останній етап і передбачалося реалізувати в комп'ютерах п'ятого покоління, причому одним з пунктів були дослідження й розробки, повязані з комп'ютерними мережами і прикладними системами. Японський проект припускав створення й широке впровадження комп'ютерів із вбудованим штучним інтелектом, що дозволяють здійснювати спілкування між людиною й комп'ютером природньою мовою, обмін графічною й образотворчою інформацією. Концептуально ОСПП складалися із трьох сфер: 1) сфера людини й прикладних завдань; 2) апаратні засоби й комунікації; 3) програмне забезпечення. Центральним завданням, яке необхідно було розв'язати - це розробка технологій обробки знань - «гносеоінформації» (knowledge information). Системи керування базами знань (гносеобрази) були засновані на реляційній моделі подання даних. У якості підзавдань було створення баз знань і роботів, що наділені органами почуттів і штучним інтелектом. Найбільш амбіційною заявою розроблювачів проекту було те, що вони збиралися внести в базу знань усі знання, які нагромадило людство за останні чотириста років. Проект ОСПП містив 26 тем науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт, об'єднаних в 7 груп: базові прикладні системи (системи машинного перекладу, системи, що відповідають на запитання, прикладні системи розуміння мови, картин і зображень); базові системи програмного забезпечення (системи керування базами знань, вирішення проблем і логічного висновку, інтелектуального інтерфейсу); нові високорозвинені архітектури (машини логічного програмування, функціональні машини, машини реляційної алгебри, машини підтримки даних абстрактного типу, машини потоків даних, інноваційні фон Нейманівські машини); архітектура розподілених функцій (мережна архітектура, машини баз даних, швидкодіючі машини чисельних обчислень, система людино- машинного спілкування високого рівня); технологія надвеликих інтегральних схем (СБІС - кремнієвих чипів), що включає розробку архітектури СБІС і інтелектуальну систему САПР (систему автоматичного проектування) СБІС; технологія розробки систем (інтелектуальні системи програмування, система проектування баз знань, системна технологія розробки комп'ютерних архітектур, системи баз даних і розподілених баз даних); технологія забезпечення розробок. У чистому вигляді проект обчислювальних систем п'ятого покоління так і не був реалізований, і саме через неможливість у той час розв'язати складні завдання штучного інтелекту. Багато які з них, наприклад, створення численних і багатопредметних експертних систем, не вирішені дотепер, розвиток комп'ютерної техніки пішов по шляху мережних структур. Головна причина не настільки успішного завершення проекту - у складності самої людської психіки, нерозкритих таємницях мислення й організації пам'яті людини. Проте, багато підзавдань були вирішені частково й вирішуються в цей час: розпізнавання й конструювання зображень, комп'ютерний переклад, мовні аналізатори, паралельні обчислення й інші. Заслуговує на особливу увагу, що проект ОСПП розглядався як новий глобальний економічний фактор. Перелічимо його основні наслідки. Одержання прямого ресурсу робочої сили у вигляді «інтелектуальних» роботів, наділених органами почуттів і здатних до «розуміння» своїх завдань, а також до самодіагностики й саморемонту. Таким чином, планування ресурсів робочої сили не залежить від демографічних умов. Поширення досвіду фахівців високого рівня усередині кожної професійної групи через комп'ютерні експертні системи. Підвищення національного науково-дослідного потенціалу шляхом: створення інтелектуалізованих робочих місць із персональними комп'ютерами; заміни реального експерименту машинним; забезпечення оперативного доступу всіх науково-дослідних організацій до всієї необхідної для них інформації. Автоматизація сфери розподілу товарів і послуг. Автоматизація організаційно-розпорядчого керування. Мінімізація «ентропії» усієї економічної системи шляхом усунення непродуктивної витрати матеріалів, енергії, транспорту й інших ресурсів. Питання і завдання для самостійної роботи Хто винайшов перший арифмометр? Назвіть інші досягнення цього вченого. Скільки символів містить алфавіт машинної мови? Які обчислювальні машини робила (і продовжує робити) фірма IBM? Докладно розповісти про відомі Вам застосування комп'ютерів. Перелічіть відмітні риси ЕОМ різних поколінь. У чому суть проекту ЕОМ V покоління? Що таке інформаційна діяльність? Розповісти про принципи роботи Аналітичної машини Ч. Беббіджа. Перелічіть основні етапи розвитку обчислювальної техніки. Яке призначення має система автоматизованого виробництва? Яке призначення має гнучка виробнича система? Яке центральне завдання необхідно розв'язати для створення обчислювальних систем п'ятого покоління?

 

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА

7нформацін:-:І запити суспільства — дуже важ-ливе питання. Справа в тому, що будь-яка. навіть найпростіша кібернетична система потребує інформації. Тобто необхідність в інформації? передумовою її споживання. І тут деяк, вчені дійшли висновку, що процес еволюшї ~ це процес збільшення кількості інформації, і як мозок, позбавлений праці, перестає функціонувати й гине, так І суспільство, де немає пост.й:-:ого збільшення
потоку інформації, поступово почне деградувати і загине. Цю тенденцію було названо законом на- ростання інформації [і].

Інформаційні потреби індивіду зумовлені насамперед соціальними чинниками, а саме — рівнем розвитку суспільства, тією соціальною групою, до якої належить Індивід. Дослідники вважають, то "інформаційна потреба ~ це потреба знань, вона притаманна кожному суб'єкту, відображає його ІнлкгілухльнІсть і отримує конкретний вираз у формі інформаційних запитів [2] Яхто згрупувати результати багатьох науковців, то можна отри-
мати таку класифікацію інформаційних потреб 1 Інфопотреба — це категорія, що об'єднує в собі пснхо-соцізльно-економіко-інформацінні риси Звідси необхідність комплексного дослідження її засобами психології (оскільки потреба є прояв індивідуальних рис особистості), соціології (оскільки індивідуальні риси дуже пов'язані з суспільними), економіки (оскільки потребу в інформації можна розглядати як економічну категорію). Інформатики (тут зрозуміло, бо мовиться про інформацію). 2 Інфопотребу можна им.рювати за допомогою непрямих методів, зокрема виявлення інтересів споживачів інформації [3].

Важливою частиною досл.джен:-:я процесу Інформац.йноІ взаємодії є вивчення об'єкта-споживача інформації. Але тут є певні нюанси. Наприклад, дуже цікаво досліджувати не тільки споживача, а й неспоживача Інформації, з'ясувати, чому він відмовляється чи не може брати участі в інформаційному процесі Спроби таких досліджень робилися не тільки за кордоном У 80-ті роки появились роботи О. Є. Бурого-Шмар'яна. Автор відразу ж говорить про те, що кожна людина є споживачем інформації. Це справді так Він досліджує неспоживачів науково-технічної та економічної інформації [-і]. Для нас особливо важливо дослідження неспоживачів масової інформації.

Закінчити хотілося 6 прогнозом Л. Петрушенко: "Людство закономірно розпочинає наукове
пояснення інформаційної взаємодії тільки після того, як воно вже накопичило необхідні знання про механічну та енергетичну взаємодію систем Однак не можна думати, що внаслідок вивчення цього нового виду взаємодії наші уявлення про інформаційні системи залишаться сталими і в подальшому суттєвим чином не зміняться. Правильніше передбачувати, і це підтверджується історією науки, що так само, як на зміну механічної прийшла енергетична картина світу, так і остання мало-помалу поступиться місцем... інформаційній картині світу" [5].

 

Інформаційні системи і технології на підприємствах: Конспект лекцій (для студентів і слухачів ФПО та ЗН спеціальності "Економіка підприємства") - Укл. В.М. Охріменко, Т.Б. Воронкова. – Харків: ХНАМГ, 2006.- 185 с.

Сучасний етап розвитку економіки України характеризується необхідністю розвитку перспективних напрямків науки і техніки і підвищенням ефективності виробництва з метою доведення якості продукції до світових стандартів. Для вирішення цієї задачі керівництву підприємств потрібна оперативна достовірна інформація про фактичний стан виробництва, потребах у ресурсах, ситуації на ринку і т. і.

Одним з ефективних напрямків удосконалення управління підприємством є розробка и впровадження сучасних інформаційно-управляючих систем і технологій. Нові інформаційні технології управління підприємством є важливим і необхідним засобом, який дозволяє: швидко, якісно і надійно виконувати отримання, облік, зберігання і обробку інформації;

значно скоротити управлінський персонал підприємства, який займається роботою по збору, обліку, зберіганню і обробці інформації;

забезпечити у потрібні терміни керівництво і управлінсько-технічний персонал підприємства якісною інформацією;

своєчасно і якісно вести аналіз і прогнозування господарської діяльності підприємства;

швидко і якісно приймати рішення по усіх питаннях управління підприємством.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПК

Для цілісного уявлення про цей період доцільно ознайомитися з наведеною нижче довідкою про зміну поколінь електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) і зіставити ці відомості з етапами розвитку галузі інформаційного обслуговування в Украї­ні.

Довідка про зміну поколінь ЕОМ

Перше покоління (1946—1960) — це час становлення архітектури машин фон-нейманівського типу, побудованих на електронних лампах зі швидкодією 10—20 тис. арифметичних операцій за секунду. До першого покоління належать: перша вітчизняна обчислювальна машина МЭСМ (Малая электронно счетная машина), створена в 1951 р. у м. Києві під керівництвом академіка С. А. Лєбедєва, серійні машини Минск-1, Стріла, БЭСМ (Большая электронно счетная машина), Урал-1, Урал-4 та ін.

ЕОМ першого покоління були громіздкими, ненадійними і потребували допоміжних холодильних установок. Використовувалися вони для розв’язування обчислювальних задач науково-технічного характеру. Процес програмування на цих машинах вимагав дуже хорошого знання устрою машини та її реакції на ту або іншу ситуацію.

Друге покоління (1960—1964) — машини, побудовані на транзисторах, зі швидкодією до сотень тисяч операцій за секунду. Поліпшені, порівняно з ЕОМ попереднього покоління, всі технічні характеристики. В цих машинах використовувалася бібліотека стандартних програм, процес програмування полегшено. Для програмування використовуються алгоритмічні мови. Першою напівпровідниковою машиною, що з’явилася в 1959 р., була модель RCA-501. У Радянському Союзі машинами цього покоління Минск-2, Минск-22, Минск-32, БЭСМ-2, БЭСМ-4, БЭСМ-6, швидкодія останньої — 1 млн операцій за секунду.

Третє покоління (1964—1970) — замість транзисторів почали використовуватися інтегральні схеми (ІС) і напівпровідникова пам’ять, що зумовило різке зменшення габаритів ЕОМ, підвищення їх надійності, збільшення продуктивності, доступ з віддалених терміналів.

Для підвищення ефективності використання виникла потреба у системній програмі, яка керує пристроями ЕОМ. Так було створено операційну систему.

Обчислювальні машини третього покоління, як правило, складають серії (сімейства) машин, сумісних програмно. Серія складається з ЕОМ, продуктивність та об’єм пам’яті яких зростають від однієї машини серії до іншої. Проте програма, налагоджена на одній з машин серії, може бути відразу запущена на іншій машині цієї серії (на машинах більшої потужності).

Першою у сімействі машин третього покоління була IBM/360, випущена в 1965 р. Вона мала понад сім моделей.

У Радянському Союзі до цього покоління відносять машини сімейства ЄС ЕОМ (Єдина система ЕОМ), сумісних з IBM/360, оскільки були копіями американських ЕОМ.

Четверте покоління (1970—1980-і рр.) — це машини, побудовані на великих інтегральних схемах (ВІС). Такі схеми містять до декількох десятків тисяч елементів на кристалі. ЕОМ цього покоління виконують десятки й сотні мільйонів операцій за секунду. З’являються мікропроцесори, здатні обробляти числа довжиною 16 і 32 розряди, статична пам’ять місткістю 256 Кбайт і динамічна пам’ять місткістю в 1 Мбайт. За своїми характеристиками ЕОМ такі різноманітні, що їх починають класифікувати на: надвеликі ЕОМ (В-7700 — фірма Барроуз, Ілліак-IV — Іллінойський університет, Ельбрус — СРСР), великі (універсальні), міні-ЕОМ і мікро-ЕОМ, або персональні комп’ютери (ПК).

П’яте покоління (з середини 80-х рр. — до теперішнього часу). Відмінними рисами ЕОМ цього покоління є:

— нова технологія виробництва — не на кремнії, а на базі інших матеріалів;

— відмова від архітектури фон Неймана, перехід до нових архітектур (наприклад, на архітектуру потоку даних). І, як наслідок, перетворення ЕОМ на багатопроцесорну систему (матричний процесор, процесор глобальних зв’язків, процесор локальних зв’язків, машини баз даних, процесор операційної системи тощо);

— нові способи введення-виведення, зручні для користувача (наприклад, розпізнавання мови та образів, синтез мови, оброблення повідомлень на природній мові);

— штучний інтелект, тобто автоматизація процесів розв’язування задач, отримання висновків, маніпулювання знаннями.

Перехід до ЕОМ п’ятого покоління означає різке зростання «інтелектуальних» можливостей комп’ютера, внаслідок чого машина зможе безпосередньо «розуміти» умову задачі, поставлену перед нею людиною. Отже, відпадає потреба у складанні програми як засобу «спілкування» з ЕОМ для розв’язування тієї або іншої задачі.

Передбачається, що комп’ютери п’ятого покоління вестимуть діалог з непрофесійними користувачами на природній мові, в тому числі в мовній формі або шляхом обміну графічною інформацією — з допомогою креслень, схем, графіків, малюнків. До складу ЕОМ п’ятого покоління також має ввійти система розв’язання задач і логічного мислення, що забезпечує здатність машини до самонавчання, асоціативного оброблення інформації та отримання логічних висновків.

Уперше задачу розроблення принципово нових комп’ютерів було поставлено в 1979 р. японськими фахівцями, що об’єднали свої зусилля під егідою науково-дослідного центру з оброблення інформації — JIPDEC. У 1981 р. JIPDEC опублікував попередній звіт, що містив детальний багатостадійний план розгортання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з метою створення до 1991 р. прототипу ЕОМ нового покоління. Цей звіт було покладено в основу японської національної програми створення ЕОМ п’ятого покоління.

Над розробленням комп’ютерів п’ятого покоління працюють і Сполучені Штати Америки. У 1998 р. уряд США уклав угоду з компаніями IBM, SUN, DIGITAL, CRAY RESEARCH про розроблення найшвидшого у світі суперкомп’ютера. Проект планується завершити у 2004 р. Створення суперкомп’ютерів здійснюватиметься у співробітництві з Національною дослідною лабораторією Департаменту енергетики США в межах програми Advanced Strategic Computing Initiative (ASCI). Система використовуватиметься, головним чином, для моделювання ядерних випробувань. Відповідно до плану проекту на першому етапі буде створено комп’ютер із швидкодією 1 трлн оп/с. (1 терафлоп), потім систему обробки зі швидкістю 3 трлн оп/с. До кінця 2004 р. продуктивність зросте до 100 терафлоп.