Дефектація шестерні розподільного валу двигуна ЗМЗ-53

Мета роботи

Вивчити способи, послідовність проведення операцій дефектації шестерні розподільного валу та зробити висновки по ліквідації дефектів.

 

Теоретичні відомості

Більшість вузлів та агрегатів автомобіля мають різні шестерні, технологічний стан яких визначає їх працездатність. Працездатність шестерні розподільного валу визначається в цілому величиною спрацювання зубців. Зубці шестерні працюють в умовах тертя ковзання та кочення, сприймають та передають великі статичні та динамічні навантаження. Робоча поверхня зубців зазнає багаторазові навантаження. Спрацювання зубців супроводжується значним збільшенням зазорів у зчепленні, що призводить до поломки зубів. Спрацювання зубів шестерні по товщині досягає 0,2...0,4 мм. На робочих поверхнях з'являються тріщини та викришування.

Шестерні, у яких зуби мають максимальне спрацювання та механічні ушкодження, підлягають вибраковці.

Спрацьовані шестерні замінюють попарно для забезпечення правильного зчеплення, та з метою уникнення прискореного спрацювання нових шестерень, що зчіплюються зі старими.

Основними конструктивними елементами шестерні розподільного валу є зубці та ступиця. Точність розміру зубів виконується по 9-10 квалітету. Відхилення форми та розташування - не більше 0,01 та 0,02 мм відповідно.

Послідовність операцій дефектації шестерні розподільного валу двигуна ЗМЗ-53 показано на рисунку 6.1 та викладено в таблиці 6.1.

 

Рисунок 6.1 – Ескіз шестерні розподільного валу

 

Таблиця 6.1 – Основні дефекти шестерні розподільного валу двигуна ЗМЗ - 53

 

Описання лабораторного стенду

Лабораторний стенд включає: лабораторний стіл; лещата слюсарні; шестерню розподільного валу двигуна ЗМЗ-53; лупу 4-х кратного збільшення; штангензубомір ШЗ-18 (ГОСТ 4446-81); індикаторний нутромір НИ 25-50 (ГОСТ 868-82); мікрометр МР 25-50 (ГОСТ 4381-80); штангенциркуль ШЦ-П (ГОСТ 166-73).

 

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з організацією робочого місця, перевірити його комплектність, призначення та розміщення обладнання, приладів, деталей, документації та довідкової інформації.

2. Вивчити конструктивно-технологічну характеристику шестерні розподільного валу. З'ясувати конструктивні елементи шестерні та технологічні вимоги до неї, характер навантажень, що сприймається, агресивність оточення, вид та характер дефектів (згідно таблиці 6.1), методи усунення дефектів та технологію ремонта.

3. Підготувати обладнання, прилади та інструменти до роботи.

4. Підготувати вихідні дані, визначити конструктивні елементи шестерні, які підлягають дефектації.

Провести зовнішній огляд шестерні та виявити дефекти візуально.

Для кожного конструктивного елемента визначити технологічні параметри, розміри за нормативно-технологічною документацією, допуски без ремонту, вимоги до точності, якості робочих поверхонь та способи дефектації (дані заносяться до звітного бланку).

5. Виміряти товщину зуба по постійній хорді початкового кола (рисунок 6.2). Для вимірювання товщини зуба штангензубоміром планку рами висотної лінійки 5 встановлюють на величину висоти головки зуба до хорди початкового кола (рисунок 6.2, б).

Після установки планки рамки висотної лінійки на вимірюваний зуб її закріплюють затискувачем 6 і перевіряють точність установки по шкалі і ноніусу, потім переміщають рухому губку до такого положення, коли зуб шестерні буде торкатися вимірюваної лінійки. При цьому необхідно слідкувати, щоб планка рамки торкалася вершини зуба, а сам штангензубомір лежав у площині перпендикулярній до повздовжньої осі зуба. Вимірюють три зуба шестерні, розташованих по колу через 120°. Кожний зуб вимірюють в двох перерізах, розташованих від торця зуба на відстані 1/4 його довжини. Результати заносять до звітного бланку.

6. Для вимірювання товщини зуба по хорді початкового кола необхідно знати відстань h_х між дотичною І-І до вершини зуба та постійною хордою (рисунок 6.2, а) – для некоригованих зубів та відстань h_хк – для корегованих зубів. Ці відстані залежать від модуля зубчатого колеса т і приведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 – Величини h_х та h_хк

Рисунок 6.2 – Вимірювання товщини зуба штангензубоміром (а) та схема вимірювання (б):

1 – штанга, 2 – гвинт, 3 – гайка, 4 –движок, 5 – рамка висотної лінійки, 6 – затискач, 7 – штанга, 8 – рамка з рухомою губкою, 9 – рухома губка, 10 – планка висотної лінійки, 11 – нерухома губка.

7. Для перевірочних розрахунків висоту некорегованого зуба, h_х, мм, визначають по формулі:

де H– коефіцієнт форми зуба (величина Н приведена в таблиці 6.3).

 

Таблиця 6.3 – Величина коефіцієнта Н

8. Для корегованої шестерні зі скороченим зубом висоту, h_хк, мм, визначають за формулою

де k – коефіцієнт висотного коригування.

9. Якщо знати товщину зуба по хорді початкового кола, яку одержали вимірюванням штангензубоміром, і товщину зуба нової шестерні, можна визначити спрацювання зуба, мм, за формулою

Величина t_н приведена у технічних умовах.

 

 

Таблиця 6.4 – Форма звітного бланку до лабораторної роботи №6

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

Лабораторна робота № 7