Центральна спілка споживчих товариств

УКРАЇНА

Центральна спілка споживчих товариств

УКООПСПІЛКА

Новомосковський кооперативний коледж економіки та права

Ім. С.В.Литвиненка

КАЗНАЧЕЙСЬКА СПРАВА

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів і коледжів

Укладач Полоса Т.В.

Спеціальності: 5.03050401 Економіка підприємства

Фінанси і кредит

Оціночна діяльність

Бухгалтерський облік

Розглянуто та затверджено

На засіданні циклової комісії

Обліково-економічних дисциплін

Протокол №______

від «_____»____________2011р.

Голова циклової комісії

_________________Семенюк Т.В.

Казначейська справа. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів і коледжів. Спеціальностей: 5.03050401 Економіка підприємства; 5.03050801 Фінанси і кредит; 5.03050802 Оціночна діяльність; 5.03050901 Бухгалтерський облік. / Укл.: Полоса Т.В.

Пояснювальна записка

Відповідно до навчальних планів для підготовки молодших спеціалістів зі спеціальності 5.03050401 Економіка підприємства, 5.03050801 Фінанси і кредит, 5.03050802 Оціночна діяльність, 5.03050901 Бухгалтерський облік,затверджених НМЦ «Укоопосвіта» 15.01.2010,для самостійної роботи студентів із дисципліни «Бухгалтерський облік» відводиться 54 години.

Методичні рекомендації для самостійної роботи складено відповідно до навчальної програми дисципліни «Казначейська справа» для спеціальностей 5.03050401 Економіка підприємства, 5.03050801 Фінанси і кредит, 5.03050802 Оціночна діяльність, 5.03050901 Бухгалтерський облік,затвердженої НМЦ «Укоопосвіта» 15.01.2010 року

Мета даних методичних рекомендацій - надання допомоги студентам у самостійному опрацюванні навчального матеріалу, розвиток уміння самоосвіти та самоконтролю,набуття навичок роботи з літературою.

Самостійна робота студентів складається з вивчення теоретичного матеріалу.

Над засвоєнням матеріалу потрібно працювати в слідуючий послідовності:

· Ознайомитися з питаннями самостійної роботи та методичними рекомендаціями до них;

· Підібрати відповідну літературу;

· Вивчити матеріал і скласти конспект;

· Відповісти на запитання для самоперевірки.

Самостійну роботу слід виконувати в окремому зошиті.

Навчальний матеріал,передбачений для самостійного вивчення, виноситься на підсумковий контроль знань разом із матеріалом,вивчення під час аудиторних занять.

Тематичний план

№ теми	Назва теми	Питання самостійної роботи	Кількість годин
	Нормативно-правове регулювання казначейської справи в Україні	Правові засади забезпечення функціонування Державного казначейства України
	Становлення та розвиток казначейської справи в Україні	Етапи створення та розвитку Державного казначейства України (ДКУ)
	Організаційна структура та бюджетні повноваження Державного казначейства в Україні	1. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження. 2. Складання,розгляд та прийняття Державного бюджету України. 3. Виконання Державного бюджету України 4. Бюджетні повноваження Державного казначейства України.
	Платіжна система виконання бюджетів	1.Технічне забезпечення здійснення платежів. 2. Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою
	Казначейське обслуговування бюджетів за доходами	1. Принципи побудови системи оподаткування в Україні. 2. Порядок розподілу загальнодержавних податків. 3. Функції органів Державного казначейства щодо казначейської системи касового виконання Державного бюджету за доходами.
	Обслуговування бюджетів за видатками	1. Розпорядники бюджетних коштів. 2. Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства.
	Обслуговування державних цільових фондів	1. Порядок зарахування коштів до державних цільових фондів. 2. Казначейське обслуговування коштів від приватизації державного майна.
	Бухгалтерський облік і звітність про виконання бюджетів	1. План рахунків як засіб реєстрації в обліку операцій. 2. Структура Плану рахунків. Внутрішня побудова рахунків. 3. Строки подання та порядок розгляду звітності про виконання бюджету
	Контроль у системі казначейства	Органи державного фінансового контролю,їх функції.

 

 

Січень 1998 р. - грудень 2000 р.

Характеризується завершенням переведення на казна­чейську систему виконання державного бюджету практично всіх розпорядників коштів міністерств і відомств, проведен­ня підготовчої роботи по переведенню на казначейське обслуговування силових міністерств і відомств, які мали свої особливості, що вимагало структурних перебудов у галузевій фінансовій системі. Так, наприклад, Міністерство оборони України скоротило підпорядкованість розпорядни­ків коштів з п'яти ланок до трьох.

1999 рік ознаменувався переведенням на казначейське обслуговування установ Міністерства оборони та інших сило­вих міністерств. Завершено охоплення казначейською систе­мою виконання бюджету усіх розпорядників коштів держав­ного бюджету, при цьому здійснення платежів з бюджету відбувається через оплату рахунків розпорядників бюджетних коштів на користь постачальників товарів, робіт та послуг.

З лютого 1999 року було розпочато переведення на казна­чейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій. Тим самим були створені необхідні передумови для включення цих коштів до державного бюджету як це було передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2000 рік", де позабюджетні кошти включені до спеціального фонду як складова частина державного бюджету.

У цьому ж році відбулося ще дві важливі події:

· у порядку експерименту у Дніпропетровській та Черкаській областях запроваджено касове виконання місцевих бюдже­тів через органи Державного казначейства;

· прийнято рішення щодо необхідності удосконалення управ­ління коштами державного бюджету шляхом надання Дер­жавному казначейству статусу учасника Системи електрон­них платежів Національного банку України.

Опанувавши суто казначейські функції за усіма напрямами здійснення видатків та охопивши цим процесом усіх розпо­рядників коштів державного бюджету Казначейство завер­шило перший екстенсивний етап свого розвитку. Постає необ­хідність подальшого інтенсивного розвитку системи, адже діючий платіжний механізм, за яким доходи надходять з територіальних до центральної ланки, а потім перерозподіляються у зворотному напрямку виявився недосконалим. При цьому не враховувалась фактична потреба у цих коштах розпорядників бюджетних коштів на місцях. Часто кошти зараховувалися на рахунки розпорядників бюджетних кош­тів, яким ще не виконали роботи чи не надали послуги їх підрядники. Простежувалося чимало випадків, коли не здійснювалися необхідні заходи (тендери тощо) під час за­купівлі товарів, не було юридичних підстав для здійснення платежу, або ж навпаки - були всі підстави для здійснення платежу, зате не було коштів.

Державним казначейством з метою поліпшення ситуації у 2000 році запроваджено використання такого важливого фінансового інструменту, як щоденне прогнозування дохо­дів та видатків бюджету зі складанням ресурсного балансу.

Враховуючи пріоритетність завдань Державним казна­чейством розроблено План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, а також фінансову звітність відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності.

З огляду на необхідність оптимізації процесу управління бюджетними коштами, розроблено нову модель функціону­вання Держказначейства, засновану на принципах, прий­нятих для банківської системи (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 р. № 1721). Вход­ження Держказначейства в систему електронних платежів Національного банку України, запровадження Внутрішньої платіжної системи Державного казначейства та відкриття системи кореспондентських рахунків в Національному бан­ку України дозволяє консолідувати бюджетні рахунки на єдиному казначейському рахунку, відкритому у Національ­ному банку України, і, відповідно, позбавитись ризиків при зберіганні бюджетних коштів. Тільки за умови створення внутрішньої платіжної системи можна забезпечити прозорість бюджетного процесу, створити цілісну систему контролю за рухом бюджетних коштів.

Таким чином, окрім уже існуючих функцій із виконання дохідної та видаткової частин бюджетів, на Держказначейство покладаються суто банківські функції, а саме: ро­бота з клієнтами щодо банківських операцій, безпосереднє проведення платежів розпорядників коштів через Розрахун­кові палати органів Державного казначейства, складання щоденного балансу операційного дня Держказначейства та інших форм банківської звітності тощо.

Консолідація у 2000 році всіх коштів державного бюдже­ту на рахунках Казначейства у Національному банку Украї­ни дозволила більш ефективно здійснювати управління загаль­ним залишком грошових ресурсів і створила передумови для розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку. При цьому органи Держказначейства залишалися клієнтами Національного банку.

Питання 1. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження.

Література: 2; 13,с.51-52

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Бюджет­ними повноваженнями визнаються права і обов'язки учас­ників бюджетних правовідносин.

У систему органів, що наділені бюджетними повноважен­нями, входять:

· законодавчі (представницькі) і виконавчі органи державної влади;

· органи грошово-кредитного регулювання;

· органи державного (муніципального) контролю.

Законодавчі (представницькі) органи державної влади, представницькі органи місцевого самоврядування:

· розглядають і затверджують бюджети і звіти про їх вико­нання;

· здійснюють контроль за обґрунтованістю формування і вико­нання бюджетів;

· формують і визначають правовий статус органів, що здійс­нюють контроль за виконанням бюджету відповідного рівня бюджетної системи.

Виконавчі органи державної влади, органи місцевого самоврядування:

· здійснюють складання бюджету;

· вносять проект бюджету з необхідними документами і ма­теріалами на затвердження законодавчого (представницько­го) органу влади (органа місцевого самоврядування);

· організовують виконання бюджету, подають звіт про його виконання на затвердження законодавчих органів;

· здійснюють контроль за обґрунтованістю формування і виконання бюджету.

Органом грошово-кредитного регулювання є Національ­ний банк України.

Органами фінансового контролю є:

Рахункова палата - в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України;

Головне контрольно-ревізійне управління України - відпо­відно до його повноважень, визначених законом.

На кожній стадії бюджетного процесу задіяні певні учас­ники бюджетного процесу, які наділені відповідними бюджет­ними повноваженнями: - Це: Президент України, Верховна Рада, Комітети Верховної Ради України, Верховна Рада АРК; Рада органів місцевого самоврядування; Національний банк України, Кабінет Міністрів України; Міністерство фі­нансів України, Державне казначейство України, Рада Мі­ністрів АРК, Міністерство фінансів АРК, місцеві державні органи, органи Державного фінансового контролю, головні розпорядники бюджетних коштів. Кожен учасник бюджет­ного процесу діє тільки в межах своїх повноважень і несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Запитання для самоперевірки

1. Хто є учасниками бюджетного процесу?

2. Якими повноваженнями наділенізаконодавчі (представницькі) органи державної влади, представницькі органи місцевого самоврядування?

3. Якими повноваженнями наділені виконавчі органи державної влади, органи місцевого самоврядування?

4. Які органи здійснюють фінансовий контроль?

Питання 2. Складання,розгляд та прийняття Державного бюджету України.

Література: 2; 3; 12,с.160-165

Базовими макроекономічними показниками для форму­вання параметрів бюджету є обсяг ВВП і темпи його росту в черговому фінансовому році, передбачуваний рівень ін­фляції та низка інших. Складання бюджету ґрунтується на основних напрямах грошово-кредитної, бюджетної, подат­кової політики держави в цілому та відповідної території на наступний бюджетний період.

Складанню проектів бюджетів передує розробка прогно­зів соціального і економічного розвитку. На підставі макро - показників економічного та соціального розвитку на наступ­ний бюджетний період, аналізу виконання бюджету у по­точному періоді, пріоритетів та програми уряду Міністерст­вом фінансів визначається загальний рівень доходів та ви­датків бюджету і дається оцінка обсягу фінансування бюд­жету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

Для підготовки пропозицій проекту Державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

Бюджетний запит (згідно з Бюджетним кодексом) - доку­мент, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Бюджетні запити повинні містити всю необхідну інфор­мацію для аналізу показників з метою прийняття рішення щодо включення їх до проекту місцевого бюджету. Бюджет­ний кодекс запроваджує процедуру парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. Складання бюджетних запитів загалом починається а доведення місцевими фінансовими органами до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів, розроблених на основі типової форми визначеної Міністерством фінансів України з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів. Інструк­ції до бюджету мають на меті управління процесом складан­ня відповідного місцевого бюджету. Власне інструкції розпо­рядникам бюджетних коштів щодо напрямків політики і програм разом зі встановленням граничних обсягів видатків формують межі, в яких здійснюється розробка бюджетних запитів. Місцеві фінансові органи на основі результатів ана­лізу приймають рішення щодо включення цих запитів до проекту бюджету.

Міністерство фінансів України на будь-якому етапі скла­дання і розгляду проекту Державного бюджету України про­водить аналіз бюджетного запиту, поданого головним роз­порядником бюджетних коштів, з точки зору його відповід­ності меті, пріоритетності, а також ефективності викорис­тання бюджетних коштів.

На основі аналізу бюджетних запитів Міністерство фінан­сів України готує проект закону про Державний бюджет України та подає його Кабінету Міністрів України для роз­гляду. Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його з відповідними матеріалами Верховній Раді України не пізніше 15 вересня. Він підлягає обов'язковій публікації в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховні Раді України.

Разом із проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України, подаються:

1)пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка повинна містити:

· інформацію про економічне становище держави та основ­ні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покла­дені в основу проекту Державного бюджету України; оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що пропонуються для забезпечення фінансовими ресурсами витрат бюджету;

· пояснення до основних положень проекту Державного бюд­жету України та проекту закону про Державний бюджет України, включаючи аналіз пропонованих обсягів видат­ків на виконання функцій, програм. Обґрунтування вклю­чають бюджетні показники за попередній, поточний, на­ступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків бюджету;

· інформацію щодо врахування пропозицій Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

· обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин; інформацію щодо обсягів державного боргу, в тому числі за тилом боргового зобов'язання, графіка його погашення, обсягів та умов запозичень;

· прогноз основних макро показників економічного і соціаль­ного розвитку України, показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінан­сування на наступні три бюджетні періоди;

2) прогнозні показники зведеного бюджету України (включаючи оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України;

3)перелік пільг по податках, зборах (інших обов'язкових плате­жах) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

4)показники видатків Державного бюджету України, необхід­них на наступні бюджетні періоди для завершення програм, що враховані в проекті Державного бюджету України, за умови реалізації цих програм протягом більш як одного бюджетного періоду;

5)зведення та структура фінансових зобов'язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетні періоди до повного погашення боргових зобов'язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу;

6) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період, під які можуть надаватися гарантії Кабінету Мініст­рів України;

7) доповідь про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді;

8) проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до закону;

9)пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту Державного бюджету України (подаються до Коміте­ту Верховної Ради України з питань бюджету);

10) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Кабінет Мі­ністрів України.

Видатки проекту закону про Державний бюджет України за головними розпорядниками бюджетних коштів повинні бу­ти деталізовані за підрозділами функціональної класифікації. Організація складання проектів бюджетів забезпечується Кабінетом Міністрів України, а також місцевими державни­ми адміністраціями. Безпосередню роботу зі складання про­ектів бюджетів за дорученням органів виконавчої влади вико­нує Міністерство фінансів України та його органи на місцях. Бюджетним кодексом чітко встановлюються граничні тер­міни прийняття відповідних рішень учасниками бюджетного процесу в процесі розгляду та прийняття Державного бюд­жету України.

Верховна Рада України як найвищий законодавчий орган затверджує Закон про Державний бюджет України, в якому вказуються:

· загальна сума доходів і загальна сума видатків (з розпо­ділом на загальний та спеціальний фонди, а також з роз­поділом видатків на поточні і капітальні);

· граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюджету України в наступному бюджетному період і держав­ного боргу на кінець наступного бюджетного періоду, повно­важення щодо надання державних гарантій. А бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Дер­жавного бюджету України за бюджетною класифікацією;

· доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

· бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

· додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доходи Державного бюджету України на 2011 рік визначені в сумі 281.464.879,4 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 238.581.192,9 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 42.883.686,5 тис. гривень,згідно з додатком № 1 до цього закону

Видатки Державного бюджету України на 2011 рік встанов­лені в сумі 321.920.850,3 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду - у сумі 279.087.019,8 тис. гривень та ви­датки спеціального фонду - у сумі 42.833.830,5 тис. гривень.

Граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2011 рік затверджено у сумі 38.843.000 тис. гривень, у тому числі граничний розмір дефіциту загального фонду -у сумі 36.844.427,9 тис. гривень та граничний розмір дефіци­ту спеціального фонду - у сумі 1.998.572,1 тис. гривень

Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет на поточний бюд­жетний період, податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Дер­жавний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів. У цьому випадку Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Держав­ного бюджету України на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону на наступ­ний бюджетний період. При цьому щомісячні видатки Дер­жавного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 об­сягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період. Разом з тим забороняється провадити капітальні в датки, крім випад­ків, зумовлених форс-мажорними обставинами.

Запитання для самоперевірки

1. На підставі чого і ким розробляється пропозиція проекту Державного бюджету України?

2. В якій сумі встановлені доходи,видатки та граничний рівень дефіциту Державного бюджету України на поточний рік у Законі України «Про Державний бюджет України»?

3. Дайте визначення бюджетного запиту.

4. Які документи подаються разом із проектом закону про Державний бюджет України?

5. Які основні розділи вказуються в Законі про Державний бюджет України?

Питання 3. Виконання Державного бюджету України

Література: 2;3; 13,с.58-64

Наступним кроком після складання і затвердження Дер­жавного бюджету є виконання бюджету та контроль за його перебігом.

Під виконанням бюджетів слід розуміти забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів у цілому і за кожним джерелом, а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюд­жетами заходів. Виконання бюджету має за мету забезпе­чити поступлення доходів і фінансування видатків в межах затверджених бюджетів.

Забезпечує виконання Державного бюджету України Ка­бінет Міністрів України. Загальну організацію та управлін­ня виконанням Державного бюджету України, координацію діяльності учасників бюджетного процесу з питань вико­нання бюджету здійснює Міністерство фінансів України.

Контроль за виконанням Державного бюджету України здійснює Верховна Рада України.

Державний бюджет України виконується за розписом. Відповідно до Бюджетного кодексу, бюджетний розпис - це документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації. Він затверд­жується Міністром фінансів України відповідно до бюджет­них призначень, установлених у законі про Державний бюд­жет України, у місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України.

На основі складених розписів доходів і фінансування Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну розраховує граничні помісячні обсяги асигнувань загального фонду державного бюджету за відповідними струк­турними підрозділами Мінфіну і подає їм разом з роз'яснен­нями.

Керуючись роз'ясненнями, відповідні структурні підроз­діли Мінфіну визначають головним розпорядникам помісяч­ні обсяги асигнувань загального фонду в розрізі бюджетних програм або в цілому головному розпоряднику за тими бюд­жетним програмами, які належать до відповідного струк­турного підрозділу. Разом з лімітними довідками про бюд­жетні асигнування обсяги асигнувань подаються до Управ­ління державного бюджету та бюджетної політики Мін­фіну, яке зводить отримані дані, складає узагальнену ліміт­ну довідку за кожним головним розпорядником з визначенням помісячних обсягів асигнувань головному розпорядни­ку в цілому та доводить усі лімітні довідки кожному голов­ному розпоряднику.

Головні розпорядники за участю розпорядників нижчого рівня згідно з отриманими лімітними довідками уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань та подають відповідним структурним підрозділам Мінфіну зведені проекти цих документів для перевірки їх відповід­ності показникам лімітних довідок. Структурні підрозділи Мінфіну відстежують підготовку головними розпорядниками матеріалів до розпису, забезпечують своєчасне подання цих матеріалів Мінфіну, аналізують зазначені матеріали, вносять при необхідності до них корективи і подають Управлінню державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну свої пропозиції щодо включення їх до розпису. Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну зводить отримані від структурних підрозділів Мін­фіну матеріали, вносить при необхідності корективи і подає розпис на затвердження Міністру фінансів України.

Оригінал затвердженого розпису передається до Держав­ного казначейства України, копія передається Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з подальшим ін­формуванням про внесені до нього зміни.

Державне казначейство протягом трьох робочих днів піс­ля затвердження розпису доводить головним розпорядникам витяг розпису, що є підставою для затвердження в установ­леному порядку кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів.

Міністр фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету Украї­ни встановленим бюджетним призначенням. Лише за наяв­ності відповідного бюджетного призначення можна здійсню­вати будь-які бюджетні зобов'язання та платежі.

Бюджетне призначення - повноваження, надане головно­му розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодек­сом, законом про Державний бюджет України або рішен­ням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Дер­жавний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закін­чення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призна­чення. Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" передбачалося спрямувати бюджетні призначення, передбачені на 2002 рік Державному комітету інформаційної політики і радіомовлення України, виключно на підтримку дитячих періодичних видань та газети "Кримська світлиця".

Виконати бюджет за доходами означає мобілізувати надходження податків, зборів (обов'язкових платежів) і розподілити їх за рівнями бюджетної системи відповідно до чинного законодавства.

Прогнозування та аналіз доходів бюджету здійснює Міністерство фінансів України. Воно має виключне право подання відстрочок по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах податкового кредиту за поданнями орга­нів стягнення на термін до трьох місяців в межах поточного бюджетного періоду.

Для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при скла­данні проекту бюджету формується резервний фонд бюд­жету. Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповід­ного бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

Бухгалтерський облік усіх надходжень, що належать Дер­жавному бюджету України, веде Державне казначейство України. За поданням органів стягнення воно також здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно нараховані до бюджету.

Органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, збо­рів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи дер­жавного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Ці надходження визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Виконати бюджет за видатками означає профінансувати видатки, передбачені в бюджеті, відповідно до бюд­жетного розпису.

Стадіями виконання Державного бюджету України за видатками визнаються:

· встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджет­них коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

· затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

· взяття бюджетних зобов'язань;

· отримання товарів, робіт, послуг;

· здійснення платежів;

· використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджет­них програм.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису роз­порядники коштів Державного бюджету України одержу­ють бюджетні асигнування, що є підставою для затверджен­ня кошторисів. Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюд­жетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для вико­нання бюджетною установою своїх функцій та досяг­нення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України. Розпорядники бюд­жетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встанов­лених кошторисами. За Бюджетним кодексом:

Бюджетне асигнування — повноваження, надане розпо­ряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетною призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов'язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укл­адення договору, придбання товару, послуги чи здійснен­ня інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі про­тягом цього ж періоду або в майбутньому.

Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без від­повідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'я­зань не можуть здійснюватися.

Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджет­них коштів приймає рішення про їх оплату та подає до­ручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

· наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;

· відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюд­жетному асигнуванню;

· наявності у розпорядників бюджетних коштів невикориста­них бюджетних асигнувань.

Бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України здійснюють органи Держав­ного казначейства України. Цей облік повинен відображати всі активи та зобов'язання держави.

Реально процес виконання бюджету набагато складніший і більш деталізований.

На рівні бюджетної одиниці або розпорядника коштів бюджету (кінцевого споживача бюджетних коштів) досить чітко прослідковуються такі етапи:

· доведення обсягів бюджетних призначень;

· доведення гарантованих лімітів фінансування (виходячи зі ступеня реальної забезпеченості витрат джерелами фінансу­вання), в межах яких бюджетна одиниця (розпорядник коштів) отримує право брати на себе фінансові зобов'язання з виплати грошового утримання персоналу або з укладання угод та договорів з постачальниками та підрядниками;

· обсяги фактично укладених угод (в межах наданих прав за фінансовими дорученнями);

· обсяги здійснених авансових платежів за укладеними дого­ворами;

· сума рахунків, що пред'являються до сплати та обсяги інших необхідних виплат;

· сума коштів, що має бути виплачена після перевірки об­ґрунтованості пред'явлених рахунків-фактур, підтвердження оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та обсягів виконаних робіт, нарахування заробітної платні та інших видів грошового утримання;

· сума фактичного перерахування бюджетних коштів з рахун­ку (списання за бюджетом, адекватне касовим витратам).

Але, оскільки планові показники, що лежать в основі сформованого бюджету, як правило, відрізняються від фак­тичного їх значення, казначейство має займатися секвест­рацією. (Секвестр - пропорційне зниження державних ви­трат за всіма статтями бюджету протягом часу, що зали­шається до закінчення поточного бюджетного року).

У статті 54 Бюджетного кодексу йдеться про секвестру­вання державного бюджету й передбачається, що такі ж повноваження надаються місцевим органам. У разі якщо за
результатами місячного звіту про виконання загального фонду державного бюджету виявиться, що отриманих над­ходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань
відповідно до бюджетних призначень з урахуванням гранич­ного рівня дефіциту (профіциту), затвердженого законом про Державний бюджет України Міністерство фінансів Украї­ни встановлює тимчасове обмеження асигнувань загального фонду Державного бюджету України. Якщо квартальні зві­ти зафіксують нестачу надходжень на рівні понад 15% бюд­жетного розпису на відповідний період, Міністерство фінансів уповноважене підготувати зміни до державного бюджету стосовно секвестрації. Кабінет Міністрів України, розгля­нувши ці пропозиції, подає до Верховної Ради України роз­роблений на їх основі проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України не пізніше двох тиж­нів з дня подання пропозицій Міністром фінансів України Верховна Рада України приймає рішення щодо зазначе­ного проекту закону стосовно скорочення видатків Державно­го бюджету України у двотижневий термін з дня відповідного подання Кабінетом Міністрів України. До прийняття Вер­ховною Радою України відповідного рішення видатки проводяться з урахуванням тимчасових обмежень бюджетних асигнувань, встановлених Міністерством фінансів України.

Зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Державним казначейством України.

Розпорядники бюджетних коштів відповідно до єдиної методики звітності складають та подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисі