Тема 4. Платіжна система виконання бюджетів

План самостійної роботи

1. Технічне забезпечення здійснення платежів.

2. Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою

Методичні рекомендації

Питання 1. Технічне забезпечення здійснення платежів.

Література: 6; 13,с.131-133

Важливим елементом платіжної системи є технічне за­безпечення здійснення платежів. Адже впровадження каз­начейської форми касового виконання Державного бюджету України можливе за умов застосування сучасних інформа­ційно-обчислювальних технологій, що передбачають комплек­сне використання комп'ютерної техніки та програмних про­дуктів. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність розробки та затвердження програми їх створення з визначенням етапів, термінів, обсягів та джерел фінансування.

З моменту входження в Систему електронних платежів Національного банку України органи Державного казначейст­ва використовували у своїй роботі різні програмні продукти: "ТАСК", "ІСАОД", "УНІТІ БАРС" та АС "Казна". Такий стан справ призводив до певних ускладнень у робо­ті всієї системи Державного казначейства України. У процесі випробовування та тестування цих програмних продуктів ви­явились їх недоліки та неможливість адаптувати для розв'я­зання назрілих проблем та нових функцій щодо казначейсь­кого виконання державного бюджету. Це не давало очікува­ного позитивного результату згідно з баченням їх функціону­вання у нових умовах роботи казначейства.

Оскільки програмний продукт АС "Казна" найповнішою мірою забезпечував функціональність системи, було прийня­то рішення про використання єдиного прикладного програм­ного забезпечення, розробленого Дніпропетровським управ­лінням ДКУ, по всій країні. На сьогодні розроблено "Типову схему КТЗ УДК областей, АР Крим, міст Києва та Севасто­поля і центрального апарату Державного казначейства Украї­ни", яка забезпечує підконтрольний вихід в Інтернет, захист комп'ютерних систем від несанкціонованого доступу, викрив­лення і знищення інформації, а також зараження комп'юте­рів вірусами. Це дозволить запровадити АС "Казна" в регіо­нах і на сайті Державного казначейства України, на якому буде розміщена вся інформація за доходами як державного, так і місцевих бюджетів.

Листом Державного казначейства України від 17 травня 2002 р. №08-06/142 до управлінь доведено "План робіт по впровадженню АС "КАЗНА" в Державному казначействі України для обслуговування державного бюджету за видат­ками". Цим планом передбачено календарний графік вико­нання підготовчих робіт, що включає системно-технічне, фі­нансове та організаційне забезпечення, а також етапи пере­ходу управлінь на застосування АС "КАЗНА".

Структура інформаційно-обчислювальної системи органів Держказначейства залежить від низки факторів: характеру виконуваних функцій та завдань, інструктивно-нормативної бази, внутрішньої організаційної структури тощо. Кожен з цих факторів суттєвим чином впливає на організацію інфор­маційно-обчислювальної мережі Державного казначейства.

Нинішній стан охоплення казначейськими функціями, враховуючи інформаційну насиченість системи, її багаторів­неву ієрархічну структуру, функціональну складність та необхідність роботи практично в реальному режимі часу син­хронно з банківською системою, стало можливим завдяки проведеній значній роботі з автоматизації інформаційно-обчислювальних процесів.

Державне казначейство України та його регіональні орга­ни функціонують на даний час на достатньо високому рівні автоматизації, що є хорошим підґрунтям для створення єдиної державної системи передачі даних з високим ступенем надій­ності та власною системою захисту інформації. Система за­хисту - це сукупність правових і морально-технічних норм, організаційних (адміністративних) заходів та програмно-технічних засобів, які спрямовані на протидію загрозам для платіжної системи і метою яких є мінімізація мож­ливих збитків користувачів і власників платіжної системи.

Створення надійної системи захисту можна розділити на чотири основних етапи: аналіз можливих загроз, розробка (планування) системи захисту; реалізація системи захисту; супроводження системи захисту під час експлуатації платіж­ної системи. Усі етапи нерозривно пов'язані між собою. У процесі впровадження та експлуатації платіжної системи не­обхідно постійно аналізувати достатність системи захисту та можливість виникнення загроз, які не були враховані під час першого етапу. Тому процес створення системи захисту є постійним і потребує уваги та безперервного ретельного ана­лізу роботи платіжної системи.

У структурі органів Держказначейства створені Відділи захисту інформації, об'єктом діяльності яких є інформацій­но-обчислювальна система центрального апарату та регіональ­них органів Державного казначейства, а також її користувачі. Основним завданням цих відділів є забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до інформаційно-обчислюваль­ної мережі та платіжних систем, шляхом налагодження та впровадження відповідних систем захисту інформації, про­ведення постійного аналізу стану їх безпеки, обігу електрон­ної банківської інформації, формування політики безпечної електронної банківської інформації і дотримання правил за­хисту працівниками казначейства на всіх рівнях.

Спільно з Управлінням інформаційних технологій та Управ­лінням внутрісистемних та міжбанківських розрахунків Від­діли захисту інформації організовують роботу щодо впровадження засобів захисту в обчислювальній мережі Державного казначейства, координують розробки програмно-технічних комплексів та нової банківської техніки, програм обробки електронної інформації з метою впровадження політики без­печної обробки банківської електронної інформації. Вони також проводять аналіз стану захищеності локальних мереж Державного казначейства України в цілому, захист від комп'ютерних вірусів.

Управління інформаційних технологій у свою чергу за­безпечує розробку та впровадження автоматизованих робо­чих місць, автоматизованого опрацювання інформації в си­стемі Держказначейства на підставі діючої інструктивно-нормативної бази виконання бюджетів, бухгалтерського облі­ку та звітності, а також здійснення контролю за ефектив­ним функціонуванням програмно-технічних комплексів. Воно організовує роботу по вдосконаленню системи управління органами Державного казначейства на основі застосування сучасних економіко-математичних методів, технічних засобів і новітніх інформаційних технологій.

Запитання для самоперевірки

1. Що слід розуміти під технічними забезпеченням здійснення платежів?

2. Що собою являє система захисту інформації?

3. Від яких факторів залежить структура інформаційно-обчислювальної системи органів Держказначейства залежить?

4. На які основні етапи поділяється система захисту інформації?

5. Які функції виконує Управління інформаційних технологій?

 

Питання 2. Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою

Література: 13,с.134-136

Механізм взаємовідносин користувачів коштів з сис­темою Державного казначейства є найбільш конкретним елементом платіжної системи виконання державного бюд­жету. Ці стосунки здійснюються шляхом обміну інформа­цією у вигляді документів за встановленими Національним банком формами та вимогами щодо їх заповнення.

Облік касових операцій за доходами базується на щоден­ній звітності за видами податків, яка на сьогодні є єдиним джерелом інформації про виконання державного бюджету за доходами.

Нині система "Банк-клієнт" є програмно-апаратним ком­плексом, що виконує функції інтерфейсу між казначейством та обласним управлінням НБУ. За цих умов казначейство має можливість:

1)приймати та передавати платіжні документи;

2) володіти інформацією про проходження в системі електрон­них платежів відісланих платежів;

3) одержувати повну інформацію про стан власних рахунків у динаміці їх змін;

4) оперативно відправляти платежі отримувачам;

5) безпосередньо отримувати платежі у повному обсязі.

Чимало переваг отримав також банк:

1)зменшено частку механічної ручної праці, пов'язаної з на­бором платіжних документів клієнта. У результаті зменшу­ється кількість помилок, що їх можуть допускати працівни­ки операційного відділу;

2) зменшуються також витрати на обслуговування клієнтів, під­вищується банківський сервіс, якісно оптимізується праця.

Казначейське виконання Державного бюджету за видат­ками здійснюється шляхом переказу коштів від Держав­ного казначейства України до його територіальних органів. Державне казначейство України щоденно, після прийнят­тя рішення про виділення коштів Держбюджету, доводить до головних розпорядників коштів обсяги асигнувань у роз­різі функціональної та економічної бюджетної класифікації, а останній розподіляє їх між підвідомчими установами.

Головні розпорядники коштів подають до Державного каз­начейства України розподіл бюджетних коштів по областях у розрізі підвідомчих установ, підприємств, організацій.

Територіальні органи Державного казначейства здійснюють видатки державного бюджету шляхом оплати рахунків роз­порядників коштів вищестоящого органу Державного казна­чейства згідно з реєстром на здійснення видатків. При цьому за головними розпорядниками коштів державного бюджету повністю зберігається право на визначення конкретних напря­мів використання коштів відповідно до функцій і пріорите­тів розвитку галузей, а за розпорядниками коштів - першочер­говості проведення виплат та напрямків виплат відповідно до залишків коштів на рахунках за кодами економічної класифі­кації. Якщо останні встигають до 16 години оформити та пода­ти до Державного казначейства України на електронних та па­перових носіях розподіл коштів між підвідомчими установами в розрізі територій, то перерахування з Єдиного казначейського рахунку на реєстраційні рахунки та відповідні території здійс­нюються того самого дня. Якщо ні то зранку наступного дня.

Запитання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою.

2. Що таке система електронних платежів та які завдання воно має виконувати?

3. Які можливості має казначейство в системі "Банк-клієнт"?

4. Які переваги банку при здійснені платежів в системі "Банк-клієнт"?