Особливості словотвору в дошкільників з ОНР

 

Оволодіння закономірностями словотвору на практичному рівні, можливість виділяти, диференціювати й синтезувати морфеми, визначати загальні їхні значення являють собою необхідні умови поповнення словникового запасу за рахунок похідних слів, оволодіння граматичною системою мови, створення передумов орфографічно правильного листа, найважливішим принципом якого завжди був морфологічний [Вершинина 2004: 25].

Словотвір у російській мові відбувається декількома способами:

1. семантичною-семантичним-лексико^-семантичним, коли різні значення слова перетворюються в окремі слова, що усвідомлюються як етимологічно самостійні й незалежні, або ж за ним закріплюється значення, ніяк не пов'язане з раніше йому властивим. Інакше кажучи, слово, що вже існує в мові, здобуває нове значеннєве значення, як би розщеплюється на два й більше омоніми.

Наприклад, слово «завод» (машинобудівний) виникло на основі вартового «заводу». У першому випадку слово має непохідну основу, а вихідне ділиться на префікс - «за» і корінь - «вод». Слова «мир» (всесвіт) і «мир» (поняття, протилежне війні) з'явилися на базі іменника «мир» у значенні «суспільство, люди», і всі три слова усвідомлюються як різні й відрізняються граматично. Наприклад, у синоніма «вселеної» є множина, а в «протилежності війні» - немає.

2. синтаксичною-синтаксичним-морфолого^-синтаксичним, котрий являє собою утворення нових лексичних одиниць у результаті переходу слів одного граматичного класу в іншій.

Наприклад, прислівник «прямо» з'явилося на базі форми орудного відмінка однини нині втраченого іменника «прямик». Прикметники «кома», «булочна», «лісничий», а також дієприкметник «завідувач» перейшли в категорію іменників і т.д.

3. синтаксичною-синтаксичним-лексико^-синтаксичним, при якому дві або більше порівнянні лексичні одиниці в процесі вживання їх у мові зрощуються в одну. Таким чином, при цьому способі нові слова являють собою злиття в словесне ціле.

Наприклад, слово «тяжкопоранений» з'явилося на базі двох слів - «важко» і «поранений»; слово «божевільний» виникло від слів - «з» «розуму» «сшедший»; «нарешті» - утворилося з «на» і «кінець» і т.д.

4. Морфологічним, що полягає в утворенні нових слів, що існують у мові основ і словотворчих елементів за правилами їхнього з'єднання в самостійні одиниці. Інакше кажучи, тут виникають тільки нові комбінації й форми на базі наявного будівельного матеріалу. Основні види морфологічного словотвору, що діють у сучасній російській мові, - це додавання, безаффиксный спосіб словотвору й аффиксация [Зорина 2000: 157].

Найпоширеніші помилки в импрессивной мовлення (дитині було потрібно слухати й співвідносити з картинним матеріалом варіанти нормативних і ненормативних прикметників):

· упізнання ненормативного варіанта прикметника як правильного. Наприклад, почувши пари «солом'яний» - «соломный», діти заявляли, що обоє слова вірні;

· визначення ненормативного варіанта прикметника, але при виправленні утворення іншого ненормативного слова. Наприклад, почувши словосполучення «соломная дах» діти відповідали: «соломатая дах»;

· відмови від виконання завдань у зв'язку з незнанням правильного варіанта.

Друга серія завдань спонукувала дітей до самостійного утворення похідних імен прикметників від іменників за допомогою суфіксації. Мовний матеріал давався в такій послідовності: утворення якісних, відносних і присвійних прикметників.

Аналіз результатів дослідження словотвору якісних прикметників показав, що діти з ОНР допустили тут в 3,3 рази більше помилок, чим хлопці із КГ, причому, якщо помилки у вигляді утворення неологізмів були в обох групах, те лексичні заміни й словозміна - тільки в ЭГ.

При виконанні цього завдання в групах спостерігалася та сама помилка: утворення неологізмів з використанням синонимичных афіксів. Діти застосовували суфікси «верб» і «ов», продуктивні для даної словотворчої моделі. («Як назвати зайця за боягузтво? Який він?» - «Трусовый». «Якщо восени часто йдуть дощі, як назвати таку осінь? Яка вона?» - «Дождивая».)

Діти з ЭГ утворили в 2,8 рази більше неологізмів, чим діти із КГ.

Специфічні помилки (спонукання дітей до самостійного утворення похідних імен прикметників від іменників за допомогою суфіксації, мовний матеріал давався в такій послідовності: утворення якісних, відносних і присвійних прикметників):

· лексичні заміни. Діти утруднялися у виділенні правильного мотивуючого слова. Наприклад, на питання: «Якщо вдень на вулиці сонце, те як назвати такий день? Який він?», дитина відповідав: «Теплий»;

· заміна словотвору словозміною. Наприклад, «сонячний день» - «сонячна день» і т.д.

Характерні наступні помилки:

1) Утворення неологізмів:

а) заміна суфіксів. Діти одержували неологізми за допомогою різних нормативних суфіксів. Для окказионализмов вони часто використовували суфікси «н» і «ов», що мають високу активність у цій моделі. У ряді випадків випробувані вживали суфікс «н» там, де був потрібний «ов», і навпаки, замість «н» використовували «ов» («грибний» - «грибовый», «березовий» - «березный», «порцеляновий» - «фарфорный»);

б) накладення суфіксів. Наприклад, «чорничний джем» - «чернивный», «грибний суп» - «грибиновый». Виникнення цієї помилки пояснюється тим, що дитина тут як би підсилює якісну оцінку предмета, об'єкта або явища, або, навпроти, підкреслює лише часткову її виразність;

в) відсутність суфікса. Наприклад, «соснова шишка» - «сосная», «вишневе варення» - «вишное», «ножиці з металу» - «металые».

2) Порушення акцентуації. Діти зберігали наголос, характерне для мотивуючого слова, наприклад, «кленовий», «пухова».

3) Відмови від виконання завдання.

4) Помилки дітей з ОНР:

а) утворення неологізмів за допомогою ненормативних суфіксів. Наприклад, дах «із соломи» - «соломта», фіранка «із ситцю» - «сическая», «сичная», ножиці «з металу» - «металовичи»;

б) лексичні заміни. Спостерігалися заміни слів як близькі по семантиці («пухова подушка» - «пухната»), так і далекі («металеві ножиці» - «хутряні»);

в) використання префікса. Наприклад, «грушеве варення» -«игрушеновое варення»;

г) словозміна. Ця особливість зовсім не властива хлопцям з нормально, що розвивається мовленням, зате властива дітям з ОНР. Вони правильно утворювали словоформу, але при цьому могли допускати на рушения узгодження й відтворювати її в непрямому відмінку. Наприклад, «чорничний джем» - «чорнична джем», «вишневе варення» - «вишнева варення».

5) Неправильний вибір основи мотивуючого слова. При вірному виборі кореневої морфеми діти з ОНР утворювали прикметники за допомогою продуктивних суфіксів для даної словотворчої моделі. Наприклад, «шишка їли» - «шишковая».

6) Одиничні випадки неправильного вибору мотивуючого слова з ненормативним словотвором. Наприклад, «гірка зі снігу» - «снегопадная».

Аналіз дослідження утворення присвійних прикметників (в основному за допомогою суфіксів «ин», «ов») показав, що діти з ОНР гірше утворювали присвійні прикметники, чим якісна й відносні, хоча приналежність усвідомлюється дошкільниками раніше інших значень. Причину труднощів у цьому випадку можна пояснити насамперед тонкої семантичної противопоставленностью словотворчих афіксів цих прикметників, що виражають приналежність або до індивіда (суфікс «ин»), або до класу (суфікс «й»), а також більшою кількістю чергувань при словотворі [Баєва 2004: 74].

1. Утворення неологізмів:

а) с використанням синонимичных суфіксів. Випробувані часто застосовували високопродуктивні для цього типу суфікси «ин», «ов» («медведино вухо», «волчин хвіст», «волковый хвіст», «лисовая лапа»);

б) c заміною суфіксами іншого дериваційного значення. У ряді випадків діти зберігали правильну основу похідного слова, але утворення присвійних прикметників із суфіксом «й» ускладнювалося додаванням «зайвого» суфікса («медвежее», «лисичья»).

Наведені неологізми свідчать про те, що діти запозичать із мовлення навколишні похідні слова в цілому й не створюють їх за правилами словотвору, а відтворюють на основі загального звукового образа, часто в перекрученому виді, що обумовлено недостатністю фонематичного сприйняття й аналізу.

2. Повторення заданого слова. Наприклад, «вухо ведмедя, чиє вухо?» - «ведмедя».

Для дітей з ОНР характерна така помилка, як неправильний вибір флексії. Найчастіше вона проявлялася в заміні коротких закінчень повними. Наприклад, «бабушкиная фартух», «дедушкиная крісло». Ця помилка пояснюється тим, що в присвійних прикметниках, утворених від одушевлених іменників, відзначається диференціація приналежності до індивіда («мамина, папин») і до класу («собачий, черепашачий»). У прикметниках із приналежністю до класу використовується суфікс «й» і флексія, що нагадує повну форму відносних або якісних прикметників («гарячий, холодний»). А у випадку приналежності до індивіда вони мають суфікс «ин» і коротку форму закінчень («мамин, папин»). Нерозуміння протиставлень цих приналежностей за значенням і формальним вираженням приводить до того, що діти з ОНР змішують не тільки суфікси, але й звукову оболонку флексії.

Найбільші труднощі в дітей з ОНР виникли при утворенні присвійних прикметників, кращі показники були при утворенні якісних і відносних прикметників.

Оскільки дітям пропонувався матеріал для суфіксального словотвору, те інші моделі вони використовували вкрай рідко й необґрунтовано («варення із груш» - «игрушеновое»). Але й суфіксальний словотвір викликав більші труднощі, часто пов'язані з варіативністю суфіксів у мові, їхньою багатозначністю, а тому й неможливістю створити їхньої диференціації. Дітям необхідно не тільки придумати прикметник, маючи основу і якийсь запас морфем, але ще й зрівняти, зіставити його з аналогічними побудовами («березовий, осиковий», але - «тополиний»). У дітей з ОНР вибір морфем дуже обмежений. Крім того, на мовне поводження дошкільника, що навіть нормально говорить, істотно впливає попередній спосіб словотвору, спостерігається як би «застревание» на ньому. Для створення нових слів діти користувалися найбільше часто вживаними суфікс [Гончарова 2005: 9].

Отже, у ході дослідження словотвору прикметників були виявлені помилки.

1. Утворення неологізмів:

а) с використанням синонимичных афіксів;

б) с заміною суфіксом іншого дериваційного значення;

в) накладення суфікса;

г) відсутність суфікса.

2. Порушення акцентуації.

3. Відмова від виконання завдання.

Специфічні помилки:

1) утворення неологізмів з використанням ненормативних суфіксів;

2) заміна словотвору словозміною;

3) лексичні заміни;

4) використання префіксально-суфіксального способу утворення замість суфіксального;

5) неправильний вибір основи мотивуючого слова;

6) неправильний вибір флексії.

Результати аналізу свідчить про значне порушення в дітей з ОНР як семантичного, так і формально-язикового рівня словотворчих процесів. І головна проблема полягає в тім, що не розвинені навіть продуктивні моделі-типи, відсутня словотворча парадигма [Лалаева, Серебрякова 2001: 92].

 

Висновки по першому розділі

 

Найважливіша характеристика дозрівання людини - формування мовлення, як одного цілого з головних властивостей. Розвиток мовлення дуже важливо почати з найперших днів життя дитини й поступово ускладнювати завдання, відповідно до особливостей його розвитку. Але для того, щоб грамотно виховувати дитини, формувати його мовлення, як найважливіший фактор соціалізації, необхідно розуміти процеси, які відбуваються з дитиною в процесі його розвитку.

Своєчасне формування граматичного ладу мови дитини - найважливіша умова його повноцінного мовного й загального психічного розвитку, оскільки мова й мовлення виконують провідну функцію в розвитку його мислення, мовного спілкування, планування й організація його поводження, формування соціальних зв'язків. Все це - найважливіший засіб опосередкованих психічних процесів: пам'яті, сприйняття, емоцій.

Словотвір, виконуючи безліч функцій, впливає на розвиток язикової компетенції й мовної комунікації дитини в цілому.