Регулювання як критерії розмежування

Галузей права

Предмет правового регулювання — це тип суспільних відносин, який регулює дана галузь, це те, що підлягає правовому регулюванню. Предмет правового регулювання включає: суб'єкти, їх поведінку, об'єкти, соціальні факти, які є підставами виникнення або припинення правових відносин. Предмет правового регулювання є унікальним для кожної галузі права. Наприклад, галузь цивільного права України регулює особисті немайнові і майнові від­носини суб'єктів права.

Предмет правового регулювання вважається матеріаль­ним критерієм розмежування галузей права. Але одного матеріального критерію для виділення галузей права недо­статньо, тим паче, що іноді дуже важко провести межу між суміжними типами (родами, видами) відносин: наприклад, між земельними правовідносинами і цивільно-правовими відносинами. Через це ученими-юристами було введено ще один критерій розмежування галузей права — метод право­вого регулювання.

Галузевий метод правового регулювання — це характер­ний для коленої галузі права набір способів впливу права на суспільні відносини, це те, як право впливає на них.

 

Структуру галузевого правового методу складають узяті в сукупності правові засоби, які встановлюють¹:

1) правове положення суб'єктів у сфері регульованих
відносин. Воно характеризується встановленням правового
зв'язку суб'єктів із державою і з регульованими відносина­
ми. Це досягається шляхом закріплення за ними загальної
та спеціальної правоздатності;

2) юридичний факт як підстава виникнення, зміни або
припинення правовідносин. Для кожної галузі права вла­
стиві тільки свої юридичні факти (наприклад, у криміна­
льному праві — злочин);

3) прийоми формування суб'єктивних прав та юридич­
них обов'язків, закріплені в диспозиціях норм права, що
визначають різний характер взаємозв'язків між суб'єктами
(вони можуть бути рівними і підпорядкованими);

4) прийоми захисту суб'єктивних прав та забезпечення
юридичних обов'язків. Окремим галузям права, як прави­
ло, властиві свої, типові заходи захисту і забезпечення:
наприклад, неустойка у цивільному праві, позбавлення волі
у кримінальному праві, адміністративний арешт в адміні­
стративному праві тощо. Крім того, має значення те, кому
належить ініціатива застосування захисних заходів.

Як основні методи правового регулювання виступають імперативний і диспозитивний методи.

Імперативний метод — це метод владних розпоряджень, що містить у собі, як правило, норми-заборони і норми-обо-в'язки. Він використовується головним чином в криміналь­ному, адміністративному та деяких інших галузях права. Імперативні норми права не можуть бути змінені за домов­леністю між учасниками правових відносин.

Диспозитивний метод є протилежним імперативному. Він дає суб'єктам можливість самостійно встановити прави­ла своєї поведінки в рамках закону. Цей метод більшою мі­рою властивий цивільному, господарському праву тощо.

За тим же принципом протилежності розрізняють метод обмежень і метод заохочень (стимулів). Метод обмежень припускає встановлення заборон і покарань за порушення заборон, що властиве кримінальному та адміністративному праву. Протилежний йому метод заохочень найяскравіше виявляється в трудовому праві, де діють пільгові системи, спрямовані на стимулювання моральної та матеріальної зацікавленості працівників.

¹ Витченко A.M. Метод правового регулирования социалисти­ческих общественных отношений. — Саратов, 1974. — С.57-60»

Протистоять один одному метод автономіїта.рівності сторін і метод субординації. Перший є типовим для про­цесуальних галузей права, де позивач і відповідач, інші учасники судового розгляду перебувають в однаковому процесуальному становищі один перед одним, законом і судом, їхні відносини характеризуються самостійністю. Цей метод є характерним також для цивільного і сімейного права: учасники цивільного договору не підпорядковані один одному, подружжя має рівні права та обов'язки. Дру­гий метод є характерним для адміністративного права. Він передбачає нерівність учасників правових відносин, під­леглість одного з них іншому.

Для кожної галузі права властивий якісно своєрідний набір прийомів правового регулювання, що включають дозволи, зобов'язування і заборони.

При цьому необхідно мати на увазі, що, як правило, один і той же метод або прийом правового регулювання застосо­вується в різних галузях права. Структура галузевого ме­тоду залишається незмінною, а окремі правові прийоми можуть переходити від одного галузевого правового методу до іншого, не руйнуючи його структуру. Наприклад, метод правового регулювання галузі кримінального права вклю­чає імперативний метод і метод обмежень, а також заборо­ну як основний прийом правового регулювання.