Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні розрахункові рівняння
Тепловий потік, Q і густина теплового потоку, q Q = a × F (t c – tр) Вт; q = a ×(t c – tр) Вт/м2,
де a – коефіцієнт тепловіддачі, Вт/м2×К; F – площа поверхні теплообміну, м2; tс, tр – температура стінки і рідини, °С. 8.1.1. Тепловіддача в трубах і каналах (вимушена конвекція) В΄язкістний режим – вільна конвекція не впливає на тепловіддачу, має місце при ламінарному режимі руху рідини
Re < 2300, Gr × Pr < 8 × 105. визначальна температура середня температура рідини , де tр 1, tр 2 – температура рідини на вході в трубу і на виході. Поправка Рівняння справедливе при (l / d)/Pe < 0,01 і , де mс вибираються із таблиць властивостей рідини по температурі стінки tс, а mр – по температурі рідини . В’язкістно-гравітаційний режим – вільна конвекція впливає на тепловіддачу, має місце при ламінарному режимі руху рідини
Re < 2300, Gr × Pr > 8 × 105. При l/d ³ 50 el = 1 – поправка на гідродинамічну стабілізацію потоку; визначальний розмір – внутрішній діаметр труби, dвн., визначальна температура .
Турбулентний режим має місце при Re > 1×104 Для повітря Nu = 0,018 × Re0,8.
Перехідний режим має місце при 2300 < Re < 1×104 де hТ – поправка на степінь турбулізації потоку, визначається по рис. 8.1.
Рис. 8.1. Залежність h т = f (Re) для перехідного режиму.
8.1.2. Тепловіддача при вільній конвекції Вертикальна стінка (Gr × Pr) р = 1×103 ¸ 1×109 - ламінарний режим - турбулентний режим
Перехідний режим має місце при 109 < (Gr×Pr) < 6×1010 Визначальний розмір - висота стінки, l = Н с; визначальна температура – температура рідини вдалині від стінки t = t р . У наведених рівняннях
Горизонтальна труба, (Gr×Pr) = 1×103 ¸ 1×109
де dз – зовнішній діаметр труби. Дане рівняння справедливе і для горизонтальних плит, якщо плита повернута гарячою поверхнею уверх, то a збільшується на 30%, униз – зменшується на 30%. Визначальний розмір – менша сторона плити. У вузьких каналах і щілинах де l е – еквівалентний коефіцієнт теплопровідності, Вт/м×К; l – коефіцієнт теплопровідності середовища між стінками, Вт/м×К;
eк – поправка, що враховує виникнення конвективних токів у щілині; визначальний розмір – ширина щілини, l =d; визначальна температура tр =0,5(tс 1 + tс 2 ); tс 1 , tс 2 – температура поверхонь щілини. 8.1.3. Тепловіддача при поперечному обтіканні пучків труб
а б
Рис. 8.2. Розташування труб у пучку: а – коридорний; б – шаховий; S 1 – поперечний крок, S 2 – повздовжній крок. Критеріальне рівняння для ряду пучка: Шаховий пучок: c = 0,41; n = 0,6; при ; При ; Коридорний пучок: c = 0,26; n = 0,65; e i: для першого ряду e i = 0,6; другого - e i = 0,7; третього і наступних e i = 1. Середній коефіцієнт тепловіддачі a для пучка . У критеріальних рівняннях ; ; w – швидкість теплоносія у найбільш вузькому перерізі. Визначальна температура tр =0,5(tр 1 + tр 2 ); визначальний розмір – зовнішній діаметр труби dз. 8.1.4. Тепловіддача ребристих поверхонь Критеріальне рівняння для розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі Справедливе при Re = 3 × 103 ¸ 2 × 104; ; де b – крок ребра, d – зовнішній діаметр труби, м; h – висота ребра, м; l – коефіцієнт теплопровідності газу; визначальна температура t =` t г (` t г – температура газу). Коридорний: ребра круглі с = 0,104, m = 0,72 ребра квадратні с = 0,096, m = 0,72 Шаховий: ребра круглі с = 0,223, m = 0,65 ребра квадратні с = 0,205, m = 0,65 Коефіцієнт a, віднесений до ребристої поверхні називається приведеним де q 1 – різниця між температурою труби і повітрям, оС. q 0 - різниця між температурою ребра і повітрям, оС. ; j - визначається за графіком.
Рис. 8.3. Графік для визначення коефіцієнта j у тепловому розрахунку поверхні з круглими ребрами.
Q = kp.c. × Fp.c. (` t 1 –` t г); Fp.c. = Fp + Fn,
де Fp.c. – повна поверхня ребристої стінки, Fp – поверхня ребер на 1м довжини.
8.1.5. Тепловіддача при конденсації Конденсація на вертикальних поверхнях
Re < 1600; Re = 3,8 × Z0,78; число Рейнольдса приведена висота різниця температур D t = tн – tс; визначальний розмір l = H; a – середній по довжині коефіцієнт тепловіддачі. При Re > 1600 Конденсація на горизонтальних трубах
Re = 3,25 × z 0,75; де R – радіус труби; a – середній по периметру коефіцієнт тепловіддачі. Значення і для водяної пари наведені в табл.19 додатку. 8.1.6. Тепловіддача при кипінні Кипіння у великому об’ємі та при природній циркуляції в трубах критерій кипіння K = 0,05 ¸ 40; Pr = 0,5 ¸ 100. Критеріальне рівняння Nu = 75 × K0,7 × Pr-0,2; визначальна температура - температура насичення t = tн; визначальний розмір , м
де d o – відривний діаметр парової бульбашки, f – частота відриву бульбашок; w '' – швидкість росту бульбашки на гріючій поверхні. При Pн = 105 Па для води w '' = 0,155; для етилового спирту w '' = 0,119; для бутилового спирту w '' = 0,111; для бензолу w '' = 0,1; для фреону w '' = 0,064. Для тисків, що відрізняються від Pн = 105 Па де w ''1 і r ''1 – значення при Рн =105 Па, p1= Р 1/ Ркр; Р 1=105 Па. Для різних рідин w '' = 0,36 × 10-3 × p -1,4, p = 0,1 ¸ 0,4; p = Р/Ркр; Ркр – критичний тиск. При вимушеному руху киплячої рідини розрахунок коефіцієнтів тепловіддачі ведеться за умовами: при aq / aw < 0,5 приймається a = aw при 0,5 < aq / aw < 2 приймається при aq / aw > 2 приймається a = aq, де aq – кипіння без вимушеного руху; aw - при конвективному теплообміні однофазної рідини aq ® Nu = 75×K0,7×Pr-0,2; aw ® Nu = 0,021×Re0,8×Pr0,43(Prр/Prc)0,25, якщо рух турбулентний. Наведені співвідношення справедливі для води при Р =1·105÷86·105 Па і швидкостях від 0,2 до 6,7 м/с, β <70%. При розвиненому пузирковому кипінні в умовах направленого руху рідини в трубах коефіцієнт тепловіддачі може бути розрахований за формулою [17] де ; ; «к», «б. к» - відповідно кипіння та без кипіння. Для області режимних параметрів, що визначаються умовами К ω · К s1/3 ≤ 0,4 · 10-5, К ω = q /(r · ρ ''· w); К s = r / cp · T н, в умовах турбулентного руху число Нуссельта без кипіння рекомендується розраховувати за формулою
Nu = 0,023·Re0,8·Pr0,4
В такому разі Nu к = Nu б.к. Якщо добуток нерівності має зворотній знак, то розрахунок ведеться за формулою, [17]. Для області режимних параметрів, де коефіцієнт тепловіддачі не залежить від об’ємного паровмісту β у критерії підставляється швидкість циркуляції w 0 , а там, де α залежить від β підставляється середня істинна швидкість рідинної фази w '= w 0/(1- х), де х – масовий паровміст. Швидкість циркуляції – це швидкість рідини в перерізі каналу, що відповідає початку пароутворення. Для труб, діаметр яких суттєво більший або менший 16 мм відношення α к /αб.к необхідно помножити на (d /16)0,2. Для пузирчастого кипіння чистих рідин і розчинів у вертикальних кип’ятильних трубах в умовах природної циркуляції при деякому оптимальному рівні киплячої рідини коефіцієнт тепловіддачі визначають по рівнянню, , де ρ 0 – густина пари при атмосферному тиску Р =0,1 МПа; q – густина теплового потоку, Вт/м2. Фізичні константи, що входять в рівняння визначається по температурі кипіння. При кипінні R22 на ребристих трубах коефіцієнт тепловіддачі визначається за формулою α = αетε пр ,
де αет= 568Δ t 0,82 pн 0,45 (pн – тиск насичення). При q =(2÷6)·103 Вт/м2 прийняти ε пр =1.
Розв’язання задач
Задача № 1. У трубі діаметром d =0,01×N м і l =(0,4+0,1×N) м нагрівається вода від tр 1=N до tр 2=(40+2×N)оC. Середня температура стінки труби tc =(80+2×N)оC, швидкість руху води w =(0,1+0,05×N)м/с. Визначити, яку кількість теплоти необхідно підвести для нагрівання води? Прийняти el =1.
Дано: d = 10 мм = 0,01 м; l = 2 м; t р1 = 20оС; t р2 = 80оС; w = 0,01 м/с; t с = 85оС Q -?
Розв’язання:
|
|||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 239; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.196.184 (0.054 с.) |