Тема 11-15. Енергоємність світового ввп та в Україні

Рис.1. ВВП України на сьогоднішній день

Енергоє́мність валово́го вну́трішнього проду́кту — узагальнюючий макроекономічний показник, що характеризує рівень витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виробленого валового внутрішнього продукту. Одна з фундаментальних характеристик для економіки кожної країни.

В географічній структурі світу найбільшу енергоємність економік, як правило, мають сировинні країни, що володіють значними запасамиенергетичних ресурсів. І навпаки — найменшу: розвинуті країни, здебільшого імпортери ПЕР. Обчислювати енергоємність економік нетто-експортерів паливно-енергетичних матеріалів за допопогою вище згаданого розрахунку енергємності ВВП, досить проблематично і сумнівно, так як в структурі ВВП даних країн значну частку займає власне експортна виручка від реалізації ПЕР, що ускладнює оцінку нергоємності ВВП. Тому для оцінки енергоємності економік значних експортерів ПЕР ряд економістів радять використовувати показник споживання ПЕР на душу населення.

Рис.2. Порівняння ВВП світу та України

 

Енергоємсність ВВП держав нетто-імпортерів паливноенергетичних ресурсів у 2010 році.

Ø Польща— 0,13

Ø Німеччина — 0,108

Ø США — 0,155

Ø Франція — 0,117

Ø Китай — 0,23

Ø Японія — 0,116

У Європі найбільшу енергоємність ВВП мають країни колишнього Радянського Союзу. Висока енергоємність ВВП цих країн є наслідком екстенсивного розвитку економік в комуністичний період і як наслідок певної технологічної відсталості, незадовільної галузевої структури національних економік та структури імпортно-експортних операцій, впливу «тіньового» сектора. Така ситуація об'єктивно обмежує конкурентоспроможність виробництв і лягає важким тягарем на економіку.

Рис.3. Динаміка ВВП України та світу

 

Рис. 4. Енергоємність ВВП

 

Найбільше споживання первинної енергії економікою України зафіксовано ще в радянські часи, в 1990 році — 269,1 мільйонів тонн енергії в нафтовому еквіваленті (т. н. е.). В цей рік УРСР споживала:

Ø 63 млн тонн нафти

Ø 124 млрд метрів кубічних природного газу

Ø близько 160 млн тонн кам'яного вугілля.

Ø 76 ТВт/год. ядерної енергії

Ø 10,7 ТВт/год. гідроенергії

Ø 0,1 млн.т. н. е. інших видів енергії.

У 2009 світова фінансова криза викликає рецесію і в Україні, й ще більше падіння споживання енергії. До мінімального значення з часів відновлення Україною державності: 112 млн тонн. нафтового еквівалента. У 2010 році споживання зросло до 118 т. н. е., в структурі переважає:

Ø 11,1 млн тонн. нафти.

Ø 52 млрд метрів кубічних природного газу

Ø 72 млн тонн. кам'яне вугілля

Ø 89,2 ТВт/год. ядерної енергії

Ø 13 ТВт/год. гідроенергії

Ø 0,5 млн т. н. е. інших видів енергії.

Рис.5. Питома вага сектора економіки в потенційному електрозбереженні

З точки зору споживання первинної енергії Україна займає 20-ту позицію у світі - споживши 118 млн./тонн енергії у нафтовому еквіваленті (н.е.) в 2010 році - в той час як її економіка займає лише 40 місце з точки зору загального розміру. Обсяг енергії, що використовується для виробництва одиниці товарів і послуг, досі у 3,8 рази перевищує середнє значення для Європейського Союзу.

На рівень енергоефективності України впливають такі основні чинники:

· недосконала структура промислового виробництва зі значною питомою вагою застарілих енерговитратних технологій;

· високий рівень фізичного та морального зношування основних виробничих фондів промислових підприємств;

· значні втрати енергоресурсів;

· низький рівень впровадження енергоефективних технологій та використання альтернативних джерел енергії, насамперед, через обмеженість коштів як на промислових підприємствах, так і в бюджетній сфері;

· недосконалість правової та законодавчої бази щодо стимулювання впровадження інноваційних енергоефективних технологій.

Інструменти підвищення рівня енергоефективності

 

Регуляторні інструменти (вимоги, стандарти, правила, включаючи стратегії та планування)ю. Типовими заходами цієї групи є вимоги, заборони і правила, що встановлюють максимально прийнятну кількість викидів, ліміти на енергоносії для виробничих процесів або мінімальні коефіцієнтах споживання тепла для будівель.
	Інформація та підвищення обізнаності. Інструменти цього типу мають на меті збільшити обізнаність суспільства по відношенню до проблем навколишнього середовища, енергозбереження та ефективного використання ресурсів.

Економічні і монетарні інструменти (податки, субсидії, пільги, і т. д.).Такі інструменти чинять вплив на кількість товарів/послуг, що продаються і споживаються, в т. ч. на енергоресурси. Вплив цієї групи заходів відносно високий через пряме втручання в ціновий режим. Податки, мита, збори та ліцензії на використання ресурсів можуть генерувати доходи для уряду. Кожен інструмент збільшує ціну споживання ресурсів, що призводить до зниження попиту.

 

ВИСНОВОК: Європейський союз перерахував Україні 173,32 мільйона гривень у рамках програми «Підтримка виконання Енергетичної стратегії України у сфері енергоефективності та відновлюваних джерел енергії». Про це йдеться у постанові уряду за 4 червня 2014 року.Уряд розпорядився передати ці кошти Міністерству економічного розвитку і торгівлі для використання їх за призначенням. Крім того, міністерство, згідно з постановою, має забезпечити використання 324,802 мільйона гривень, що надійшли від ЄС іще раніше, але досі не використані, у рамках тієї ж програми.

У 2013 році, за даними Державного агентства енергоефективності й енергозбереження, Україна отримала від Євросоюзу 15,6 мільйона євро на енергоефективні проекти.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНТЕРНЕТ – РЕСУРСІВ:

1. http://www.ngbi.com.ua/enef.htm

2. http://24tv.ua/ru/energomnist_vvp_ukrayini_u_25_razi_perevishhu_svitoviy_riven_n38281