ТЕМА 8,9,10. Нові форми підприємницької діяльності в Україні

З переходом до інноваційної моделі підприємництва з´являються нові його форми. Найсуттєвіші серед них:

· венчурне підприємництво;

· лізинг;

· інжиніринг;

· технопарки;

· франчайзинг та ін.

Венчурне підприємництво

Серед відносно нових форм підприємницької діяльності особливе місце займає венчурне підприємництво. Воно поширилось передусім у науково-технічній сфері, де завжди існує ризик в одержанні очікуваних результатів.

Венчурні (ризикові) фірми - це інноваційні підприємства, діяльність яких спрямована на реалізацію "ризикових проектів". У сфері наукомісткого виробництва для отримання нових продуктів, послуг та технологій з метою присвоєння максимального прибутку. За своїми розмірами венчурні компанії належать до малих або середніх, а за організаційно-правовим статусом -це партнерства (товариства).

Створення венчурних фірм передбачає наявність трьох суб´єктів:

· носіїв ідей (науковців, інженерів);

· носіїв ідей (науковців, інженерів);

· інституційних інвесторів (інвестиційні банки, пенсійні фонди, страхові компанії тощо). У центрі венчурної фірми - наукова або інженерна ідея, яка за допомогою належного фінансування та високопрофесійного менеджменту (управління) має забезпечити високі прибутки.

Найбільші фінансові ризики несуть інституційні інвестори. По-перше, оскільки проекти високоризикові, а ризиковий капітал інвестор вносить у вигляді паю в статутний фонд фірми, то інвестори заздалегідь погоджуються на можливу втрату своїх капіталів (у разі невдачі проекту). По-друге, венчурний капітал може дати віддачу тільки за тривалий час: 3-5 років потрібно, щоб переконатися в перспективності проекту, та ще 5-10 років, щоб отримати прибуток.

За опублікованими даними, у США15% венчурних фірм приречені на повну втрату ризикового капіталу; 30% - забезпечують скромний прибуток. Зате 30% особливо успішних венчурних фірм за декілька років перекривають вкладений капітал у 20, а інколи й у сотні разів.

Саме в США венчурне підприємництво набуло найбільшого розвитку. Тут щорічно виникає близько 2500 нових венчурних фірм. На малі венчурні фірми в США припадає 25-30% великих винаходів, які демонструють високу ефективність. Витрати на один винахід в малих фірмах становлять в середньому 87 тис. доларів проти 2 млн. доларів у великих корпораціях.

Американські венчурні фірми мають податкові та інші пільги. У Європі, за винятком Великої Британії, венчурний бізнес розвинутий слабо.

Лізинг

Останніми десятиліттями поширилась така форма підприємництва, як лізинг - модифікована форма довгострокової оренди. Лізинг - це спосіб розширення збуту через передачу майна в тимчасове користування на особливих умовах.

Учасникам лізингової угоди є:

· підприємства-виробники;

· підприємства-орендарі;

· лізингові фірми як посередники.

Лізингова фірма - спеціалізована фінансова (банківська чи позабанківська) інституція, яка, на прохання орендаря, купує потрібне обладнання чи нерухоме майно з метою передачі його в оренду на попередньо узгоджений термін за відповідну оплату. Із закінченням терміну оренди користувач (орендар) може:

· повернути об´єкт оренди;

· подовжити термін його оренди;

· викупити за залишковою вартістю.

Лізинг поєднує елементи оренди і кредиту, оскільки є своєрідним способом фінансування інвестицій, який не вимагає від орендарів великих разових вкладень. Лізингова компанія забезпечує ширший спектр послуг ніж банки. Вона надає інженерно-консультаційні послуги, післяпродажне і страхове обслуговування, проводить навчання персоналу тощо.

Лізингові угоди є довгостроковими, їх укладають на термін від З до 20 років, а на нерухоме майно - до 50 років. Залежно від терміну оренди, розрізняють різновиди лізингу: до 5 років - це оперативний лізинг; понад 5 років - це довгостроковий або фінансовий лізинг. Протягом всього часу власником об´єкта оренди є фінансовий посередник; орендар - тільки користувач, який зобов´язаний зберегти об´єкт оренди в належному стані.

Нині лізинг став важливим видом підприємницької діяльності. На Заході масштаби лізингових операцій постійно зростають. Лізингові операції набули поширення і в країнах Центрально-Східної Європи, хоч не в таких масштабах. Щодо України, то тут обсяг лізингових операцій поки що невеликий. Правда, більшість великих вантажних автомобілів українських автоперевізників взято за лізингом.

Лізинг особливо вигідний малим і середнім фірмам, які мають обмежені фінансові можливості, і яким було б не під силу придбати дороге обладнання чи транспортний засіб. Лізинг розв´язує цю проблему.

У лізинг передають транспортні засоби (літаки, вантажні автомобілі), будівельні крани, дороге виробниче обладнання, комп´ютери, нерухомість тощо.

Інжиніринг

Інжиніринг-система - це надання послуг фірмою-консуль-тантом фірмі-клієнтові в будівельній справі, спорудженні промислових та інших об´єктів. Відповідно до цього виділяють декілька видів інжинірингових фірм:

· інженерно-будівельні (надають повний комплекс послуг);

· інженерно-консультаційні (забезпечують проектування і будівництво без поставки обладнання);

· інженерно-дослідницькі (розробляють технології та матеріали; вивчають ринки; складають кошториси; здійснюють контроль за монтажем та запуском устаткування);

· консультаційні фірми з організації та управління (опти-мізація структур управління; кадрові питання; сприяння організації збуту).

Франчайзинг

Найпоширеніша форма інтеграції малого і великого бізнесу в галузі збуту: у ресторанному бізнесі, на станціях технічного обслуговування, у сфері туризму, роздрібній торгівлі, дизайнерських та бізнесових послугах (прикладом франчайзерів є система швидкого обслуговування "Мак-Дональдс", магазини та автомати з продажу "Кока-коли " та ін.) У США новий франчайзинговий бізнес відкривається щоп´ятнадцять хвилин. Сьогодні сотні тисяч франчайзингів у десятках галузей оперують на ринку країни.

Система франчайзингу насичує ринок якісними та різноманітними товарами й послугами. Характеризується жорстким контролем з боку головної компанії (франчайзора), щоб забезпечити якість і стандарти фірм-операторів (франчайзі).

А суть системи франчайзингу полягає в тому, що головна фірма (франчайзор) передає малим і середнім підприсмствам-операторам (фрайчанзі) виняткове право на продаж Ті товарів чи послуг під торговельною маркою компсиїії-франчайзора. Згідно з угодою між головною фірмою і фірмою оператором визначають нормативи відрахувань від прибутку головної компанії і нормативи регулярних виплат за використання реклами під торговельною маркою франчайзора. У США франчайзними угодами охоплено понад 500 тис. малих підприємств.

Система франчайзингу має свої переваги й недоліки для обох партнерів - франчайзора і фірми-оператора.

Технопарки

Технопарки - форма венчурного (ризикового) підприємництва, поширені в США та Західній Європі. Технопарки виникли як нові форми організації та фінансування науково-дослідної та науково-виробничої роботи інтелектуальної еліти в нових, постіндустріальних умовах, як форма самоорганізації творчого потенціалу людей, так званого "класу інтелектуалів". Нині в індустріальне розвинених країнах технопарки належать до основних елементів інфраструктури, що забезпечують функцію-вання інноваційної моделі економіки. Тому уряди цих країн здійснюють стосовно них особливу економічну політику, яка передбачає надання податкових та кредитних пільг, цільове фінансування важливих інноваційних проектів, державне замовлення на інноваційну продукцію технопарків. Наукові й технологічні парки Європи фінансує переважно держава: у Великобританії - на 62, ФРН - 78, Франції - на 74, а у Бельгії - на всі 100% ´. Правда, у США технопарки більше фінансує приватний бізнес. Класичним прикладом технопарку вважають науково-виробничий центр, створений на базі Стенфордського університету в Каліфорнії, де зосереджено близько 3 тис. середніх і малих електронних фірм, на яких зайнято майже 200 тис. осіб.

В Україні технопарки з´явилися наприкінці 2000 р. Сьогодні зареєстровано і функціонує сім технопарків, зокрема "Інститут монокристалів", "Вуглемаш", "Інститут електрозварювання імені Е. О. Патона", "Київська політехніка" та ін. За даними Департаменту інноваційного розвитку МОН України, за час свого існування технопарки України були досить ефективними і виробили інноваційної продукції на 1 млрд. 382 млн. гри. В інноваційних та інвестиційних проектах, які реалізуються в рамках технопарків, задіяно 23 тис. працівників.

У технопарках України створюють і виготовляють високо-технологічну продукцію, яка є конкурентоспроможною не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку. Технопарки сприяють технологічному оновленню економіки України, збільшенню обсягів виробництва.

Серед інших нових форм підприємництва можна назвати ще так звані "торговельні мережі" - об´єднання кількох крамниць під загальним контролем зі спільною службою закупівлі, збуту й однотипним дизайном та мерчендайзинг - своєрідна система активізації торгівл

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Інтернет –ресурс http://info-library.com/content/60_Novi_formi_pidpriemnickoi_diyalnosti.html