Тема 5: Порівняльний опис характеристик історії становлення грошової системи України та Німеччини

Україна

Німеччина

-Український купоно-карбованець виніс на собі весь тягар проблем найважчого етапу трансформаційного періоду: зростання дефіциту бюджету, спад виробництва, гіперінфляцію, знецінення національної валюти, і т.п. У 1992 році інфляція перевищила 2000%, а в 1993-му досягла рекордного за світовими стандартами рівня - понад 10000%. У 1994 році падіння ВВП досягло майже 60% від рівня 1991-го. Досить високим в 1993-1994 роках залишався дефіцит державного бюджету - 7 та 9% ВВП. Природно, в таких умовах не можна було поспішати із запровадженням повноцінної національної грошової одиниці. Вона була б приречена на провал. У 1995 році ще не було необхідних передумов для введення в обіг гривні. Спад ВВП та обсягів промислового виробництва становив 12%. Поспішність із запровадженням гривні за цих умов могла би обернутися повним провалом, загальмувати відродження національної економіки. Тому грошова реформа була проведена після подолання гіперінфляції та уповільнення кризових процесів. За останні два місяці, які передували здійсненню реформи, - у червні та липні 1996 року - інфляція не перевищувала 0,1%. Був практично зупинено зростання споживчих цін, почали поліпшуватися макроекономічні показники. І десятирічний досвід підтвердив вдалий вибір часу. Сьогодні гривня стала надійним орієнтиром для підприємців. Їй довіряють наші громадяни, а вітчизняна реформа зарубіжні експерти вважають однією з найбільш успішних у світі. Найбільш часто громадяни України використовують такі грошові знаки: безготівкову й готівкову гривню, безготівковий і готівковий долар США. У даному випадку зафіксовано співвідношення: 1 безготівкова гривня = 1 готівковій гривні. У 2006 році заборгованість суб'єктів господарювання перед банками за кредитами, виданими безготівковою гривнею, зросла на 28 млрд. грн. Одночасно з кредитуванням суб'єктів господарювання банки в 2006 році займалися видачею кредитів населенню. Приріст заборгованості населення банкам за кредитами, виданими безготівковою гривнею, склав 15 млрд. грн. У той же час зростання зобов'язань банків перед населенням склав 16 млрд. грн. Безготівкова гривня є єдиним законним засобом сплати податків державі. Судячи по швидкості обігу, одна безготівкова гривня, що потрапила в обіг, не пізніше ніж через тиждень використовується для виплати податків і опиняється в Держказначействі. При такій швидкості обігу грошовий знак, який приймають на сплату податків, може бути тільки казначейським квитком, тобто зобов'язанням держави прийняти його на сплату податків за першим пред'явленням. .Готівкова гривня використовується в якості засобу обігу і платіжного засобу.. Оскільки готівковий долар США більш кращий для наших громадян, ніж готівкова гривня, то саме він використовується населенням України як засобу нагромадження скарбів. Навпаки, доля готівкової гривні - бути в основному засобом обігу. Таким чином, готівкова гривня відповідає всім ознакам того, що в класичній теорії грошей називається паперовими грошима, тобто грошовими знаками, нерозмінними на те, що в тій же теорії називається повноцінними грошима. Отже, ні готівкова, ні безготівкова гривня не сприймається учасниками ринку як повноцінних грошей. Який же грошовий знак виконує в грошовому обігу України ці функції? Отже, в нашій грошовій системі є: - Повноцінні гроші, які, потрапивши в обіг, швидко його залишають з тим, щоб осісти на рахунках далеких офшорних фірм чи в схованках наших громадян; казначейські білети, які, подібно бумерангу зі свистом пролетівши через рахунки підприємств і установ, незмінно повертаються до Держказначейства; - Паперові гроші, які наповнюють канали обігу і які ніхто не хоче залишати в себе надовго. Існуюча грошова система, по суті, являє собою систему подвійної валюти. І оскільки долар США істотно недооцінений, то, відповідно до закону Грешема, учасники ринкових відносин вважають за краще його тримати у себе, а грошові канали заповнює переоцінена державою гривня.

Грошовою одиницею Німеччини є марка, але не завжди німецька грошова одиниця мала саме таку назву. Більш давня назва - пфеніг. Починаючи з другої половини XIX ст. пфеніг став дорівнювати одній сотій марки. Сьогодні пфеніг - найдрібніша монета. Інша грошова одиниця - геллер (Heller), чеканився,в XII ст. у місті Schwebisch-Hall, звідси його назва. Тривалий час був в обігу талер - срібна монета, її почали чеканити з 1518 р. Починаючи з XV й аж до XIX ст. на території Німеччини і сусідніх країн використовувалась така грошова одиниця, як гульден. А незабаром її замінить єдина європейська грошова одиниця - євро. З початком Першої світової війни розмін банкнот Рейхсбанку на золото було припинено. Грошова система Німеччини в цей період активно використовувалась як джерело фінансування війни. У 1924 р. у Німеччині проводиться грошова реформа: нова рейхсмарка обмінювалась на 1 трлн старих. У результаті реформи відбувся перехід до золотодевізного стандарту. Нова рейхсмарка забезпечувалась на 40% золотом та іноземною валютою. Золотодевізний стандарт у Німеччині було скасовано у 1931 р. у зв'язку зі світовою економічною кризою, установлювалася система нерозмінних на золото кредитних грошей. У зв'язку з великими державними витратами у роки Другої світової війни, що значною мірою здійснювалися за допомогою грошової системи, почалася інфляція. Стан, у якому після війни перебувала країна, був критичним. Над нею зависла реальна загроза голоду та епідемій. На думку військової адміністрації, вивести країну з катастрофічного стану можна було лише одним шляхом: управління економікою повинна взяти в свої руки сильна держава. Одним з директорів ради став Людвиг Ерхард, символ німецького "економічного чуда" 50-х років. У 1948 p. саме під його керівництвом було здійснено грошову реформу, яка економічно поділила Німеччину на дві частини. Ця реформа стала частиною загальної господарської реформи. Згідно з реформою в обіг було введено нову грошову одиницю - німецьку марку. Архітектор цих реформ Л. Ерхард добре розумів, що грошова реформа сама собою не забезпечує оздоровлення економіки, вона створює передумови для її успішного розвитку. Заслуга Л. Ерхарда полягала у тому, що він відкинув чимало пропозицій щодо оздоровлення грошової системи через те, що вони мали однаковий недолік - не забезпечували стимулів розвитку виробництва та обмежувалися адміністративним регулюванням цін та заробітної плати. У 50-ті та у першій половині 60-х років марка ФРН була найстабільнішою валютою, платіжний баланс зводився з активним сальдо, зростали золото-валютні резерви. ФРН першою із західноєвропейських країн запровадила часткову конвертованість своєї валюти в 1958 р. Першого липня 1990 р. відбулося валютне об'єднання двох німецьких держав - ФРН та НДР. Порожні полиці магазинів у колишній НДР за одну ніч наповнилися товарами - як це було в 1948 р. у Західній Німеччині. Але на відміну від 1948 р. реформу цю не можна назвати успішною. Ніякого "економічного чуда" цього разу не відбулося. По суті, це означало різке підвищення зарплати без відповідного йому зростання продуктивності праці. На думку деяких експертів, саме це рішення відіграло фатальну роль у долі східнонімецької промисловості, що так і не змогла подолати кризу, яка настала після об'єднання обох країн. Нині в обороті в Німеччині перебувають купюри номінальною вартістю 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 марок; монети - 1, 2, 5, 10, 50 пфенігів, 1, 2, 5, 10 марок. Сьогодні німецька марка посідає друге місце після американського долара, у міжнародних валютних резервах її частка становить 25%. Так само, як і американський долар, німецька марка відіграє велику роль у міжнародній економічній політиці, хоча в основному інтереси Німеччини сфокусовані на її соратників по Європейському Союзу. З 1 січня 1999 р. Німеччина увійшла до числа країн Європейського Союзу, що запровадили до безготівкового обігу спільну європейську валюту "євро". Передбачається, що з 1 липня 2002 р. німецька марка повністю припинить своє існування, поступившись "євро". Останнім часом сильний вплив на курс марки здійснює введення євро, що пов'язано із домінуючою роллю Німеччини в ЄС.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНТЕРНЕТ – РЕСУРСІВ:

1. http://pidruchniki.com/18800413/pravo/groshova_sistema_ukrayini_elementi
2. http://ua-referat.com/