Концепція розвитку та її альтернативи. Діалектика як система законів розвитку.

1. Джерела філософської концепції розвитку. Формування ідеї діалектики. Антична діалектика.

2. Розмаїтість способів філософствування (діалектика, метафізика, софістика, еклектика, догматизм, релятивізм).

3. Діалектика і метафізика як основні альтернативні способи філософського осмислення буття.

4. Загальні закони діалектики і їхня роль у філософському осмисленні процесу розвитку.

5. Універсальні зв'язки буття і категорії діалектики.

Основні поняття і категорії для засвоєння теми: випадковість, дійсність, діалектика, еклектика, загальне, закон, заперечення, зміст, кількість, метафізика, можливість, наслідок, необхідність, одиничність, особливе, причина, протилежність, протиріччя, софістика, сутність, форма, явище, якість.

Література:

1. Філософський енциклопедичний словник. – К: Абрис, 2002. – 744 с. Статті

“Діалектика”, “Метафізика”, “Еклектика”, “Софістика”, “Синергетика”,

“Догматизм”, “Релятиізм”.

2. Синергетике – 30 лет // Вопросы философии – 2000. – №3.

3. Шаповалов В.И. Законы синергетики и глобальные тенденции. / В.И.Шаповалов, Н.В. Казаков // Общественные науки и современность. – 2002. – №3. – С. 141-149.

4. Штернберг М.И. Является ли синергетика наукой? // Философские науки.- 2004. – №6. – С. 130-140.

5. Прытков В.П. Оправдание синергетики // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С. 146-150.

6. Пироженко В.А. Методологические претензии синергетики и иллюзия

“постнеклассической” рациональности: [Логика и методология науки] // Наука и наукознавство. – 2004. – №2. – С. 95-112.

Завдання для самостійної роботи:

а) питання і задачі для самоконтролю:

1. Визначте зміст понять “еволюція” і “революція”.Розкрийте зв’язок категорій “прогресу” і “регресу”.

1. Назвіть закони діалектики, які відповідають на такі питання:

а) що є джерелом розвитку?

б) який механізм новоутворень?

в) у якому напрямку йде розвиток?

1. Припустимо якісь ліки діють на людський організм і призводять до певного наслідку. Що є причиною цього наслідку:

а) ліки;

б) взаємодія ліків і організму;

в) певна складова частина ліків;

г) взаємодія певної складової частини ліків із певними структурами організму?

1. Чи можна змінити структуру системи, не змінюючи її елементів?
2. Суб'єктивна діалектика є відбиттям об'єктивної діалектики. Чи можна на цій підставі вважати, що зміст першої повністю збігається із змістом другої? Аргументуйте свою відповідь.
3. Геракліт пише: "Гомер був не правий, молячись, щоб боротьба зникла з лиця землі, тому що, якби його молитва здійснилася, всі речі загинули б".

а) Так правий або не правий Гомер?

б) Яку роль відіграє "боротьба" у бутті матеріального і духовного світу?

1. Покажіть, відбиттям якого погляду на діалектику є наступна пародія:

"Боржник відмовляється повернути борг, аргументуючи це тим, що він тепер не той, що був колись, коли брав борг (все тече, усе змінюється). Потерпілий карає боржника самосудом. А потім, притягнутий до суду, виправдується, що він уже не той, котрий побив боржника".

1. Студентам на семінарському занятті було задане питання: "Як ви розумієте загальність закону єдності та боротьби протилежностей?" Деякі студенти навели приклади: "Права і ліва сторони будинку, чорне і біле". Чи правомірні ці приклади?
2. "Дурень, який знає про свою дурість тим самим уже мудрий, а дурень, який вважає себе мудрим, воістину дурень" (Будда). Який закон ілюструє дана мудрість Будди?
3. "І при сміху іноді болить серце, - пише Соломон, - і кінцем радості буває сум". Про яку діалектичну закономірність буття ведеться мова?

 

б) тексти для читання:

1. Хакен Г. Синергетика. – М.: Мир, 1980.

2. Мартинюк І. Про синергетику без любові // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.- 2003.- №3.- С.195-202.

3. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение // Вопросы философии. – 1992. – №12.

4. Пазенюк В. Синергетика в контексті становлення нової світоглядної парадигми: [В.Пазенок, докт. філос. наук, проф., чл.-кор НАН України, проректор Київського інституту туризму, економіки і права] // Вища освіта України.- 2003.- №3.- С.21-28.

Cемінарське заняття № 12

Теорія пізнання

1. Філософська теорія пізнання – гносеологія.

2. Пізнавальні здібності людини. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

3. Чуттєва та раціональна форми пізнання. Рівні пізнання: емпіричний і раціональний (абстрактно-логічний).

4. Наукове пізнання, художнє, релігійне та інші види пізнання.

5. Проблема можливості пізнання світу: оптимізм, скептицизм, агностицизм.

6. Порівняльний аналіз гносеології та епістемології. Сучасні концепції теорії пізнання.

7. Вчення про істину. Проблема істини в теорії пізнання, критерії істини.

 

Основні поняття і категорії для засвоєння теми: абстрагування, агностицизм, аксіоматизація, відбиття, гносеологія, догматизм, знання, ідеалізація, інтуїція, істина, концепція, метод, методика, методологія, об'єкт, омана, оптимізм, парадигма, помилка, практика, релятивізм, скептицизм, суб'єкт, творчість.

Література:

1. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006. − Тема 8, 9. − С. 174 – 198.

2. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006. − С. 304 – 330.

3. Філософія: Підруч. / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін.. − К.: Либідь, 2001. − Тема 10, С. 162 – 172.

4. Діденко В.Ф. Філософія: ескізи для самопідготовки: Навчальний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. − Тема 7. − С. 91 – 109.

5. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – Разд. 2, гл.6., С. 452 – 472.

6. Епістемологія // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 201 – 202.

7. Істина // Там же. − С. 252 – 253.

Завдання для самостійної роботи:

а) питання і задачі для самоконтролю:

1. Із чого починається пізнання: із пізнаного або непізнаного (Платон)?
2. Що ми пізнаємо: одиничне або загальне? Чи однакові шляхи їхнього пізнання? Якщо ми пізнаємо загальне, то як це загальне знання можна застосувати до одиничних предметів, адже вони неповторні?
3. Для чого в пізнавальній діяльності необхідне поняття істини? Яка різниця між «істиною віри» і «істиною знання»? Чим відрізняється віра від переконання?
4. Які з наведених нижче афористичних висловлень виражають агностицизм:

а) чим більше пізнаєш, тим менше знаєш;

б) шляхи господні несповідимі (Біблія);

в) я знаю те, що я нічого не знаю;

г) не можна осягнути неосяжне;

д) чужа душа - потемки.

1. Чи є інтуїція та уявлення формами відображення об'єктивної реальності або вони тільки суб'єктивні процеси, які ведуть до адекватного відображення дійсності?
2. А) "Філософам властиво відчувати здивування. Воно є початком філософії і шлях до істини" (Платон).

Б) "Нам страсть познания сладка.

Ее подвластны интересу,

Приподнимаем лишь слегка

Таинственности мы завесу.

Но в мире следствий и причин,

Спускаясь в тайные глубины,

Не смог добраться ни один

До истины, до сердцевины.

Столетья таинства полны,

Но не исчезнет жизнь, покуда

Есть ощущенье новизны

И удивления и чуда" (Гамзатов Р.).

В) "Перший крок до вищого пізнання - здивування" (Матфей).

Г) "Усякого пізнання початок є здивування" (Климент Олександрійський).

Д) "Ищущий да неупокоится пока не найдет, а найдет – удивится, а удивившись восцарствует, а восцарствовав – упокоится" (Библия).

Порівняйте думку про початок процесу пізнання, висловлену в різних формах суспільної свідомості, і визначте: що ж є початком пізнання?

1. Христос говорив: "Пізнайте істину. І істина зробить вас вільними". Як ви розумієте дану заповідь?
2. Відомий норвезький дослідник і мандрівник Тур Хейєрдал, відповідаючи на запитання: "Яку роль виконує у науці філософія?" - сказав, що вчені, подібно копальникам, настільки зариваються у своїх галузях науки, що з'являється необхідність когось залишати "нагорі" як диригента. Функцію диригента і виконують філософи.

Чи можна погодитися з думкою Хейердала? Аргументуйте свою відповідь.

1. Чи поділяєте ви точку зору Демокріта: "Прекрасне осягається шляхом вивчення і ціною більших зусиль, дурне засвоюється саме собою, без праці"? Аргументуйте свою відповідь.
2. Сократ стверджував: "Знаючий добро і буде поводитись як добра людина".

а) чи можна сказати, що знання добро саме по собі приведе до моральних вчинків?

б) чи можна стверджувати, що знання має моральну цінність?

 

б) тексти для читання:

1. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М.: Мысль, 1974. – С. 440 – 455.

2. Кант, Іммануїл. Вступ // Критика чистого розуму. – К.: Юніверс, 2000. – С. 39 – 53.

3. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы − К.: “Ника-центр”, 1997, – С. 14 – 66.

4. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М., 2000.

Cемінарське заняття № 13