Кафедра гуманітарних дисциплін

Кафедра гуманітарних дисциплін

Тематика семінарських занять

З курсу: «філософія»

для студентів

денної форми навчання

спеціальності 6.030401 Правознавство

2012-2013 навчальний рік

Cемінарське заняття № 1.

Філософія як форма духовного освоєння світу.

Історичні типи світогляду

1. Специфіка філософського способу пізнання й осмислення світу і людини.

Основні питання філософії.

2. Структура філософського знання. Функції філософії.

3. Історичні етапи розвитку філософії, їх основні характеристики. Плюралізм

філософських концепцій.

4. Історичні типи світогляду: характерні риси і особливості.

5. Спільне і відмінне у філософії і міфології, філософії і релігії, філософії і мистецтві, філософії і науці.

Основні поняття і категорії для засвоєння теми: агностицизм, аксіологія, антропологія, гносеологія, діалектика, дуалізм, ідеалізм, матеріалізм, метафізика, світогляд, світорозуміння, світовідчуття, міф, онтологія, релігія, рефлексія, трансцендування, філософія.

Література:

1. Філософія: Навч. посіб./ Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін..; За ред.. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006. − Тема 1. − С. 11 – 15.

2. Бойченко І.В. Філософія історії: Підруч. − К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. − Розділ 1. − § 1.2 – 1.4.3. − С. 17 – 85.

3. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006. − С. 9 – 15.

4. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – С. 7 – 12.

5. Світогляд // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 569 – 570.

6. Мировозрение // Новая философская энциклопедия: в 4-х т. / Ин-т философии РАН; Научно-ред. совет: предс. В.С. Степин, заместители предс.: А.А. Гусейнов, Г.Ю. Семигин, уч. секр. А.П. Огурцов. − М.: Мысль, 2001. − Т.ІІ. − С. 578 – 579.

7. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. – М., 1991.

Завдання для самостійної роботи:

а) питання і задачі для самоконтролю:

1. Які питання прийнято вважати філософськими?
2. Які структуроутворюючі елементи можна виділити у світогляді?
3. Що є основою для формування стихійного світогляду?
4. Що варто розуміти під світоглядною рефлексією?

5. "Миф как и религия, рождаются не из непонимания человеком мира, и не из-за того, что человек был запуган непонятными силами природы. Перед ним и не стояла проблема понимания… Мир мифа был для человека понятен и осмыслен. И лишь появление науки и философии впервые вносит в мир непонятное….", - говорить М. Мамардашвілі.

Лосєв А. стверджує, що міф є спосіб духовно-практичного освоєння світу, "…способ преобразования мира в воображении и при помощи воображения ". Як ви розумієте: це однозначне або принципово різне тлумачення сутності міфічної свідомості?

6. Про сутність релігії і її походження вчені висловлюють багато різних думок:

а) У. Джемс, великий психолог-релігіознавець початку XX століття, вважав релігійні уявлення вродженими, джерелом яких є щось надприродне.

б) Інша концепція виходить із того, що релігія є породженням людських інстинктів.

в) Е. Дюркгейм відносив до релігії суспільні ідеї.

г) 3. Фрейд із позицій психоаналізу визначив релігію як колективний невроз нав'язливості, як масову ілюзію.

д) Л. Фейєрбах розглядав релігію як відбиття іншого буття.

Як вважаєте ви, що таке релігія і які її джерела?

7. Чи правомірно у міфі та у міфічній свідомості шукати постановку і відповідь на питання: "Люди так живуть, тому що вони так думають або люди так думають, тому що вони так живуть?" Обґрунтуйте свою відповідь.

8. Як Ви оцінюєте висловлення Ф.Ніцше про християнство: "Християнство - це релігія слабких і рабів"? Поясніть, чому він був такої думки про одну зі світових релігій.

9. "Философия – это сам процесс философствования, непосредственное жизненное духовное действие, которое в отличие от научного познания нельзя ограничить рамками определенного предмета и метода". Чи правий К. Ясперс, відмовляючи філософії у певному предметі і методах? Ваша думка про це.

10. «Как только человек разделил мир на части, он потерял общие закономерности бытия и развития и божеские и человеческие» (Е.Роттердамський). Як бачиться Е. Роттердамському роль філософії і її предмет?

б) тексти для читання:

1. Дильтей В. Типы мировозрения и обнаружение их в метафизических системах // Культурология. ХХ век: Антология. − М.: Юрист, 1995. – С. 213 – 255.

2. Розум, свобода та долі діалектики // Шинкарук В.І. Вибрані твори у 3-х т. − К.: Український Центр духовної культури, 2004. − Т.3.Ч.1. − С. 148 – 163.

3. Кассирер Э. Эссе о человеке. Введение в философию человеческой культуры // Класики мирового религиоведения. Антология. – М.: Канон, 1996. – С. 380 – 400.

Cемінарське заняття №2

Cемінарське заняття № 3

Cемінарське заняття № 5

Філософія Середньовіччя

1. Середньовічна філософія як синтез двох традицій: християнського одкровення та античної філософії. Середньовічний стиль філософствування. Теоцентризм.Монотеїзм. Креаціонізм.
2. Соціально-історичні передумови виникнення християнської релігії. Основні догмати і принципи християнства. Біблія.

3. Апологетика як перша основна форма розвитку філософської думки Середньовіччя.

4. Патристика. Августин Блаженний: філософствування у вірі, «Град земний» і «Град Божий».

5. Фома Аквінський і доказ «буття Бога»: раціоналістична схоластика.

1. Номіналізм і реалізм у середньовічній схоластиці. Співвідношення души і тіла, волі та розуму, знання і віри.

 

Основні поняття і категорії для засвоєння теми: агностицизм, анафема, аутодафе, катарсис, креаціонізм, номіналізм, патристика, реалізм, схізма, схоластика, теологія, теорія «двох істин», теоцентризм, теодицея, універсалії, феліокве, християнство.

Література:

1. Александрова О. В. Історія середньовічної філософії. – К., 2000.

2. Історія філософії: Підруч. / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; за ред. В.І. Ярошовця. − К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. – 774 с.

3. Кохановский В.П. Философия: Учеб. пособ. − 6-е изд., перераб. и доп. − Ростов н/Д: “Феникс”, 2003. − Розділ ІІ. − § 1-3. − С. 27-–89.

4. Філософія: Навч. посіб./ Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006. − Тема 2, 3, 4. − С. 24 – 134.

5. Татаркевич В. Історія філософії: В 3-х т. / Пер. з пол. − Львів: Свічадо, 1999.

6. Історія філософії // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 257 – 259.

7. Баткин Л.М. Итальянское Возрождение: проблемы и люди. – М., 1995.

8. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1965.

9. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

10. Иисус Христос и его ученики. – М., 1996. (Антология гуманной педагогики)

11. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

12. Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. – Л.: Світ, 2001. – 318с.

13. Монтень М. – М., 2002. (Антология гуманной педагогики)

14. Неретина С.С. Формирование средневековой философии. – М., 1991.

15. Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.

16. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.

17. Фролова Е.А. История средневековой арабо-исламской философии. - М.: Мысль, 1995.- 176 с.

18. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

19. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. – К., 1994.

 

Завдання для самостійної роботи:

а) питання і задачі для самоконтролю:

1. Сутність релігійного креаціонізму.

2. Як можна зрозуміти висловлення св. Григорія Нисського про людину, що «тіло людини без душі - труп, а душа без розуму - худоба»?

3. Фундаментальні біблійні ідеї філософського значення.

4. Поняття віри, розуму і мудрості у християнській філософії.

5. Концепція двох істин у середньовічній філософії.

6. У чому полягає зв'язок античності та середньовіччя?

7. Чи можна ототожнювати реалізм із ідеалізмом, а номіналізм із матеріалізмом?

8. Які прогресивні елементи ви можете виділити у філософії середньовіччя?

9. Чи є номіналізм середньовіччя кроком назад у порівнянні з матеріалізмом античного періоду Греції та Риму?

10. Які елементи спадковості (проблеми, підходи тощо) існують між античною і середньовічною філософією?

11. Зробіть спробу довести буття Бога, використовуючи докази схоластів.

12. Яким чином Ансельм Кентерберійский і П’ер Абеляр, поєднавши свої методологічні підходи, систематизували зміст середньовічної схоластики та реформували її?

б) тексти для читання:

1. Августин Блаженный. – М., 2002. (Антология гуманной педагогики)
2. Біблія (розділи “Екклесіаст”, “ Об’явлення Іоанна Богослова ”).
3. Иоанн Лествичник: Отцы Церкви о природе человека и ее совершенствовании. – М., 2002. (Антология гуманной педагогики)
4. Кузанский Н. Об ученом незнании // Соч.: В2-х тт. – М., 1979-80.
5. Хейзинга И. Осень средневековья. – М., 1988.

 

Cемінарське заняття № 6

Cемінарське заняття № 7

Німецька класична філософія

1. Загальна характеристика німецької класичної філософії і її місце в історії філософії.

2. Критична філософія І.Канта.

3. Ідеалістичні погляди Й. Фіхте і Ф.Шеллінга.

4. Діалектичний ідеалізм Г. Гегеля.

5. Атропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

6. Матеріалістичне розуміння історії в марксизмі. Принцип практики і діалектичний матеріалізм К.Маркса та Ф.Енгельса.

 

Основні поняття і категорії для засвоєння теми: «річ у собі», абсолютний дух, абсолютна ідея, абсолютний розум, антиномії, апріорі та апостеріорі, діалектика, ідеальне, матерія, матеріалістична та історична діалектика, мораль, моральність, науковчення, об'єктивне, об’єктивний дух, самосвідомість, соціально-економічна формація, субстанція, суб'єктивне, суб’єктивний дух, тотожність духу й буття, трансцендентальне.

Література:

1. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін..; За ред.. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006.

2. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006.

3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003.

4. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия. – М., 1989.

5. Бессонов Б.Н. Философия: История и современные задачи. – М., 2006.

6. Ильенков Э.В. Диалектика абстрактного и конкретного в научно-

теоретическом мышлении. – М., 1997.

7. Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма, 3 изд. – М., 1986.

8. Власов А.Д. Словарь по философии Гегеля: В 2 т. Т. II: Наука логики. – М.,

2000.

9. Труфанов С.Н. «Наука логики» Гегеля в доступном изложении: учебное

пособие. – Самара, 1999.

10. Гулыга А.В. Гегель, 2 изд. – М., 1994.

11. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Высшая школа, 1986.

12. Нарский И.С. Западно-европейская философия XIX века. – М.: Высшая школа, 1976.

 

Завдання для самостійної роботи:

а) питання і задачі для самоконтролю:

1. Чим відрізняється проблематика вчення Канта “докритичного” і “критичного” періодів?

2. У чому полягає природа апріорних форм пізнавальної діяльності людини? Чому саме вони, відповідно до Канта, забезпечують загальність, необхідність і об'єктивність знання?

3. Антиномії теоретичного розуму. Це показник його обмеженості або навпаки його творчої природи?

4. У чому зміст Кантівського висновку: “…зоряне небо наді мною і моральний закон у мені”?

5. Що мав на увазі Гегель, коли говорив: «У кантівському, фіхтевському і шеллінговському філософських вченнях революція подана і виражена у формі думки»?

6. Як Й.Г.Фіхте обґрунтовує необхідність і можливість вивести з «Я» як фундаментального початку світ природи, духу, суспільства і культури?

7. У чому полягає об'єктивний зміст абсолютної ідеї Г.В.Ф. Гегеля?

8. Як ви розумієте ствердження Л. Фейєрбаха: “Ти приписуєш Богові любов, тому що сам любиш, ти знаходиш шлях і розум своїми кращими якостями. Бог існує тому, що існуєш ти ”?

9. Яку нову релігію замість християнства пропонує створити Фейєрбах?

10. Чому вчення Фейєрбаха Енгельс назвав кінцем німецької класичної філософії?

б) тексти для читання:

1. Гегель Г. Наука логики: в 3 т. – М.: Мысль, 1970 – Т. 1.

2. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике. // Соч.: В 6 т. – М., 1985.

3. Кант И. Критика чистого разума. – М., 1994.

4. Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф.. Соч. Т. 3.

5. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 13.

6. Фейербах Л. Основные положения философии будущего: избр. философ. поизв.: в 2 т. – М., 1995. – Т.1.

7. Фихте И.Г. О достоинстве человека // Соч.: В 2-х тт. Т.1.

8. Шеллинг В.Й. Система трансцендентального идеализма // Соч.: В 2-х тт. Т. 1. – М., 1987.

9. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 21.

Cемінарське заняття № 8

Cемінарське заняття № 9

Cемінарське заняття № 10

Cемінарське заняття № 11

Cемінарське заняття № 12

Теорія пізнання

1. Філософська теорія пізнання – гносеологія.

2. Пізнавальні здібності людини. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

3. Чуттєва та раціональна форми пізнання. Рівні пізнання: емпіричний і раціональний (абстрактно-логічний).

4. Наукове пізнання, художнє, релігійне та інші види пізнання.

5. Проблема можливості пізнання світу: оптимізм, скептицизм, агностицизм.

6. Порівняльний аналіз гносеології та епістемології. Сучасні концепції теорії пізнання.

7. Вчення про істину. Проблема істини в теорії пізнання, критерії істини.

 

Основні поняття і категорії для засвоєння теми: абстрагування, агностицизм, аксіоматизація, відбиття, гносеологія, догматизм, знання, ідеалізація, інтуїція, істина, концепція, метод, методика, методологія, об'єкт, омана, оптимізм, парадигма, помилка, практика, релятивізм, скептицизм, суб'єкт, творчість.

Література:

1. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006. − Тема 8, 9. − С. 174 – 198.

2. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006. − С. 304 – 330.

3. Філософія: Підруч. / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін.. − К.: Либідь, 2001. − Тема 10, С. 162 – 172.

4. Діденко В.Ф. Філософія: ескізи для самопідготовки: Навчальний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. − Тема 7. − С. 91 – 109.

5. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – Разд. 2, гл.6., С. 452 – 472.

6. Епістемологія // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 201 – 202.

7. Істина // Там же. − С. 252 – 253.

Завдання для самостійної роботи:

а) питання і задачі для самоконтролю:

1. Із чого починається пізнання: із пізнаного або непізнаного (Платон)?
2. Що ми пізнаємо: одиничне або загальне? Чи однакові шляхи їхнього пізнання? Якщо ми пізнаємо загальне, то як це загальне знання можна застосувати до одиничних предметів, адже вони неповторні?
3. Для чого в пізнавальній діяльності необхідне поняття істини? Яка різниця між «істиною віри» і «істиною знання»? Чим відрізняється віра від переконання?
4. Які з наведених нижче афористичних висловлень виражають агностицизм:

а) чим більше пізнаєш, тим менше знаєш;

б) шляхи господні несповідимі (Біблія);

в) я знаю те, що я нічого не знаю;

г) не можна осягнути неосяжне;

д) чужа душа - потемки.

1. Чи є інтуїція та уявлення формами відображення об'єктивної реальності або вони тільки суб'єктивні процеси, які ведуть до адекватного відображення дійсності?
2. А) "Філософам властиво відчувати здивування. Воно є початком філософії і шлях до істини" (Платон).

Б) "Нам страсть познания сладка.

Ее подвластны интересу,

Приподнимаем лишь слегка

Таинственности мы завесу.

Но в мире следствий и причин,

Спускаясь в тайные глубины,

Не смог добраться ни один

До истины, до сердцевины.

Столетья таинства полны,

Но не исчезнет жизнь, покуда

Есть ощущенье новизны

И удивления и чуда" (Гамзатов Р.).

В) "Перший крок до вищого пізнання - здивування" (Матфей).

Г) "Усякого пізнання початок є здивування" (Климент Олександрійський).

Д) "Ищущий да неупокоится пока не найдет, а найдет – удивится, а удивившись восцарствует, а восцарствовав – упокоится" (Библия).

Порівняйте думку про початок процесу пізнання, висловлену в різних формах суспільної свідомості, і визначте: що ж є початком пізнання?

1. Христос говорив: "Пізнайте істину. І істина зробить вас вільними". Як ви розумієте дану заповідь?
2. Відомий норвезький дослідник і мандрівник Тур Хейєрдал, відповідаючи на запитання: "Яку роль виконує у науці філософія?" - сказав, що вчені, подібно копальникам, настільки зариваються у своїх галузях науки, що з'являється необхідність когось залишати "нагорі" як диригента. Функцію диригента і виконують філософи.

Чи можна погодитися з думкою Хейердала? Аргументуйте свою відповідь.

1. Чи поділяєте ви точку зору Демокріта: "Прекрасне осягається шляхом вивчення і ціною більших зусиль, дурне засвоюється саме собою, без праці"? Аргументуйте свою відповідь.
2. Сократ стверджував: "Знаючий добро і буде поводитись як добра людина".

а) чи можна сказати, що знання добро саме по собі приведе до моральних вчинків?

б) чи можна стверджувати, що знання має моральну цінність?

 

б) тексти для читання:

1. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М.: Мысль, 1974. – С. 440 – 455.

2. Кант, Іммануїл. Вступ // Критика чистого розуму. – К.: Юніверс, 2000. – С. 39 – 53.

3. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы − К.: “Ника-центр”, 1997, – С. 14 – 66.

4. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М., 2000.

Cемінарське заняття № 13

Cемінарське заняття № 14

Cемінарське заняття № 15

Викладач В.Г. Власов

Кафедра гуманітарних дисциплін