Т.5 Методи економічного обгрунтування

Розміщення продуктивних сил

 

1. Аналіз ефективності розміщення виробництва.

2. Економічна оцінка території.

3. Показники РПС.

4. Територіальні баланси.

1. Аналіз ефективності витрат виробництва.

Ефективність витрат виробництва визначається:

а) ефективністю виробництва (бажано максимальна);

б) витратами на його досягнення (бажано мінімальні).

Загальна формула ефективності має вигляд:

 

Е = прибуток або корисний ефект / витрати на його досягнення

Ефективність витрат може виявлятися в збільшення обсягів виробництва або в прирості прибутку.

Величина ефективності Е означає частку капіталовкладень, яка окуповується протягом року.

Визначаються також нормативні показники ефективності Е_н.

 

Витрати виробництва складаються з

- капітальних вкладень;

- поточних витрат (собівартості).

Річні витрати визначаються: В=С+ Е_н×К, де:

В – загальні річні витрати;

Е_н - нормативний показник ефективності;

К – витрати виробництва.

 

При визначення порівняльної ефективності визначають декілька варіантів ефективності. Найкращим вважають той, при якому економічний ефект досягається найменшими витратами:

С+ Е_н×К → min.

 

2. Економічна оцінка території.

Економічна оцінка території здійснюється в певній послідовності:

І) – функціональне зонування території

Регіони вивчення діляться на зони за певними параметрами:природними, економічними, соціальними.

1) Визначення зон господарського впливу міст на основі дослідження вантажопотоків і пасажиропотоків.

Довкола міст як центрів розвитку формуються три пояси:

І пояс – зона безпосереднього тяжіння;

ІІ пояс – зона формуючого впливу;

ІІІ пояс – зона економічного впливу.

І пояс – приміська зона. Основна характеристика – півторагодинна доступність до центру міста: це масові поїздки на роботу до міста та поїздки за місто на підприємства, винесені за межі міста.

ІІ пояс – зона формуючого впливу. Радіус зони складає доступність до центру міста впродовж 2-3 годин. В ній розташовані підприємства, які виробляють для міста продукцію, яка швидко псується: молочні та м’ясопереробні підприємства, птахофабрики і т. п.; рекреаційні заклади, санаторії, місця для заміського масового відпочинку.

ІІІ пояс – зона економічного впливу. Радіус зони складає доступність до центру міста 3-4 години і більше. Масові поїздки не характерні, переважають ділові поїздки і виробничі вантажопотоки виробничого призначення.

2) Потім визначають зони поза господарським тяжінням великих міст: лісові масиви, місця видобутку корисних копалин, райони екстенсивного сільського господарства, курорти.

Функціональне зонування дозволяє визначити ділянки, найбільш придатні для житлового і промислового будівництва, сільського господарства та зон масового відпочинку.